У 2007 році міністри країн-членів ЄС, що відповідають за політику урбанізації, підписали Лейпцигську хартію щодо сталого розвитку європейських міст, яка поклала початок розробці міжнародної нагороди «Зелена столиця Європи» (European Green Capital Award), що стимулює міста покращувати стан навколишнього середовища та створювати умови для збалансованішого розвитку. Її переможець визначається за даними індексу «Зелене місто Європи» (European Green City Index), який щорічно розраховують експерти The Economist Intelligence Unit на замовлення компанії Siemens. Безперечним лідером цього індексу є Копенгаген, який очолив індекс двічі (2009 та 2014 рр.), ставши обидва рази «Зеленою столицею Європи». Що ж допомогло Копенгагену отримати визнання усієї Європи?

Три основні фактори успіху Копенгагену

В основі цього успіху, по-перше, лежить розуміння того, що розв’язання проблем міста і підвищення якості та рівня життя населення неможливі без створення безпечного екологічного простору.

По-друге, використання моделі колективного управління містом, в основі якої лежить розумне муніципальне планування за участю громадськості, що бере участь у прийнятті рішень на всіх етапах цього процесу. Для виховання у містян бажання взяти відповідальність за долю Копенгагена в свої руки муніципалітет проводить постійні інформаційні та рекламні кампанії. Також організовують консультативні і навчальні центри, які підвищують розуміння особистого внеску до загальної справи. Подібний підхід муніципалітету підштовхує жителів міста до зміни поведінки на постійній і добровільній основі, а не через заборони та штрафи.

По-третє, значні інвестиції (прямі та непрямі) в зелене зростання та еко-інновації, що дозволяє не лише реалізувати різні інноваційні проекти, а й створити додаткові робочі місця. Розвиваючи цей сегмент, муніципалітет тісно співпрацює з різними партнерами (представниками бізнесу, науковими центрами та університетами, громадянським суспільством). Очікується, що протягом 2014–2025 рр. інвестиції в еко-інновації складуть 3,54 млрд. євро, а кількість створених робочих місць буде еквівалентною 36 тис. людино-рокам.

На сьогодні в зеленому секторі Копенгагену працює 25 тис. людей, зайнято 6 тис. компаній, а інтенсивність експорту складає 36%.

Не менш ефективним є і впровадження інноваційних методів у транскордонне співробітництво. До 2025 р. Копенгаген і сусіднє шведське місто Мальме, сполучені мостом Ересунн, мають створити інтегрований мегаполіс, який стане комерційним центром Скандинавії, де міжнародні компанії та підприємці будуть розвивати бізнес, зокрема, в таких секторах, як «чисті» технології, логістика, креативна індустрія та інформаційно-комунікаційна сфера.

Найкраще місто для велосипедистів

Стратегія розвитку Копенгагена містить чотири складові: здорове та чисте місто, вуглецево-нейтральне місто, найкраще місто для велосипедистів, зелений та блакитний капітал, в межах яких поставлено низку амбітних цілей.

Перша з них – створення найкращого в світі міста для велосипедистів. Передбачається, що до 2025 р. 75% подорожей Копенгагеном будуть здійснюватися пішки, на велосипеді або на громадському транспорті, кількість людей, що почнуть їздити на роботу або навчання на велосипеді зросте до 55% (для порівняння – у 2010 р. ця цифра складала 35%), а 20–30% легкових автомобілів і 30–40% важких транспортних засобів перейдуть на використання відновлюваних видів палива. Це призведе до зменшення викидів вуглецю на 20% та зробить свій внесок в оздоровлення довкілля.

Зрозуміло, що для реалізації такої мети здійснюється широка низка заходів щодо впровадження інтегрованої транспортної системи, яка дозволяє безперешкодно рухатися містом за допомогою різних видів громадського транспорту. Зокрема, дуже розвиненим є метрополітен, який у 2011 р. перевіз понад 54 млн. пасажирів. У місті також цілодобово їздять потяги з автоматичним керуванням (їхня швидкість не перевищує 40 км/год.).

Активно розвивається інфраструктура для велосипедистів, спрямована на створення найвищого рівня безпеки. До речі, за підрахунками, кожен день жителі міста проїжджають на велосипедах відстань понад 1,3 млн. км, що можна порівняти з 30 колами навколо світу. Копенгаген має 359 км велосипедних доріжок і багатокілометрові велосипедні смуги руху, багато стоянок та місць оренди велосипедів. Розвиток цього напрямку розпочався у 1995 р., і сьогодні 52% жителів міста вважають цей транспортний засіб основним. Загалом співвідношення велосипедів до автомобілів в місті становить 5:1.

Використання альтернативних джерел енергії

Для зменшення шкідливих викидів в повітря в плані дій із зеленої мобільності Копенгагену передбачено перехід у 2015 р. 85% муніципального транспорту на  використання електроенергії або водню, для чого створюється мережа відповідних заправок.

До речі, Копенгаген є першою в світі столицею, яка взяла на себе зобов’язання перетворитися до 2025 р. на вуглецево-нейтральне місто. Для досягнення цього завдання планується скоротити споживання тепла на 20%, енергії на підприємствах – на 20%, енергії у домогосподарствах порівняно з 2010 р. – на 10%, досягти частки сонячної енергії у загальному її генеруванні на рівні 1%.

Крім модернізації енергосистеми міста, що дозволить зменшити викиди вуглекислого газу з 1,8 до 1,2 млн. тон, акцент зробили й на розвитку альтернативних джерел енергії. Загалом Данія генерує 31% своїх потреб в електроенергії з енергії вітру (це найвищий показник у світі), однак планує  збільшити його до 50% до 2020 р.

У 2001 р. з використанням найсучасніших технологій побудували велику морську електростанцію, яка виробляє близько 4% потреб в енергії Копенгагену. Її інвесторами стали муніципалітет (близько 50%) і майже 9 тисяч дрібних інвесторів із числа пересічних громадян. Для їх залучення в межах інформаційно-пропагандистської кампанії для жителів міста організовували демонстраційні тури, які унаочнили не лише важливість для покращення стану навколишнього середовища цього джерела енергії, а і його інвестиційну привабливість для населення.

Споживання органічних продуктів

Одним із трендів розвитку Копенгагена є споживання органічних продуктів. Їх закуповується більше, ніж в будь-якій іншій столиці світу (десята частка від усіх продуктів). В муніципальних установах 75% всіх страв, які подаються, є органічним, але згідно з програмою «Еко-метрополія – наше бачення Копенгагена-2015» планується збільшити цей показник до 90%.  

Менше 2% відходів у Копенгагені відправляються на звалище, а близько 58% проходять вторинну обробку. Сприйняття громадськістю цієї проблеми змінилося через потужну інформаційну кампанію і полегшення процесу сортування та переробки. Сьогодні в суспільстві затвердилася думка, що 97% відходів повинні використовуватися для інших (корисних) цілей розвитку міста.

Інші умови забезпечення комфорту містян

Забезпечення комфорту жителів Копенгагену нерозривно пов’язане з двома факторами. Перший з них – це зменшення шумового забруднення. Так, з 2007 р. під час ремонту доріг, якими проїжджає понад 2 тис. автомобілів, кладеться лише шумозахисний асфальт. Також у місті розпочалася робота зі звукоізоляції шкіл.

Другий – це створення «зеленого» та «блакитного» простору для здорового способу життя, що означає розбудову рекреаційної інфраструктури, зокрема, парків, скверів та місць відпочинку біля води, чому сприяє вигідне географічне розташування міста в оточенні Балтійського моря та лісових насаджень. Сьогодні 96% копенгагенців живуть в 15 хвилинах ходи від зон відпочинку, однак у місті проводиться невпинна робота щодо розширення та полегшення такого доступу. Для догляду за зеленими зонами залучаються волонтери. У 2011 р. в Копенгагені розпочалися 22 зелені партнерські проекти, які залучили багато громадян до озеленіння та прибирання міста, догляду за парками і скверами.

Підготувала Тетяна Перга