16-17 грудня експерти проекту «Залучення експертно-аналітичного потенціалу громадськості для розв’язання проблеми «енергетичної бідності» в Харківській області» зберуться для аналізу позитивних та негативних змін у місцевій енергетичній політиці.

Обговорення відбудеться в рамках семінару-тренінгу ”Цілі і завдання політики. Порівняльний аналіз альтернативних варіантів політики. Інструменти політики“, що організований «Інститутом сталого розвитку» за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження».

Захід відбудеться 16-17 грудня у новому конференц-залі Центру енергоефективності та альтернативної енергетики Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Учасниками тренінгу-інструктажу стануть місцеві експерти, що об’єднують різні фахові групи енергетиків, фахівців у галузі відновленої енергетики, спеціалістів із соціальної сфери, фахових економістів. Така шорстка група експертів була сформована умисно: з метою різнофокусного аналізу проблеми «енергетичної бідності» в межах Харківської області.

Отже, проект «Залучення експертно-аналітичного потенціалу громадськості для розв’язання проблеми «енергетичної бідності» в Харківській області» спрямований на сприяння розв’язанню резонансної проблеми мешканців Харківської області: найвищих в Україні комунальних тарифів на місцеві енергетичні ресурси, що призводить до виникнення важкого соціально-економічного явища «енергетичної бідності».

Ця проблема обрана як одна з найбільш резонансних та значущих для території Харківської області, що визначено на основі контент-аналізу повідомлень у ЗМІ та аналізу регіональної політики. Як зазначив експерт із енергозбереження професор Ігор Черваньов: «У м. Харків та Харківській області (за доповіддю Прем’єр-міністра України М.Я. Азарова на засіданні Кабінету Міністрів України 03 липня 2011 р.) найвищі серед міст України тарифи на послуги комунальних підприємств, особливо, в галузі місцевої енергетики – надання послуг із опалення та гарячого водопостачання».

Враховуючи факт, що в Харківській області середній рівень заробітної плати становить 1 256,5 грн. (за даними щорічного звіту Державного агентства статистики України за 2010 р.), а близько 1/3 населення області (765,6 тис осіб) планують свій бюджет із розрахунку менше 700 грн. на особу (за інформацією офіційного сайту Головного управління праці та соціального захисту населення в Харківській області), можна зробити висновок, що зазначена група населення не спроможна сплачувати свої витрати на спожиті енергетичні ресурси. Разом з тим, за оцінками Міністерства палива та вугільної промисловості України (Звіт «Стан енергетичних мереж України», 2009 р.), дослідженнями незалежних організацій (think tank), зокрема «Прозорість державних фінансів в Україні. Оцінка та рекомендації» (виконаний Гданським Інститутом ринкової економіки, 2004), демонструють, що постійне збільшення вартості місцевих енергетичних ресурсів залежить не лише від збільшення ринкової вартості первинного вуглеводневого палива, а й є наслідком «енергетичного марнотратства» та високої зношеності локальних енергомереж і засобів виробництва теплової енергії.

Існування даної проблеми підтверджується й звітом губернатора Харківської області Михайла Добкіна «Стан соціально-економічного розвитку Харківської області у 2010 р.»: область має перевищений споживання твердого палива (в основному, вугілля) і природного газу для виробництва енергії в східному регіоні країни. Це пояснюється тим, що з 96 централізованих систем опалення міських та сільських населених пунктів – 82 мають систему виробництва, логістики та споживання побутового тепла, побудовану в 1972-1976 р.р. При цьому, середній коефіцієнт корисної дії 76 систем лежить в межах (40%; 45%), що означає марні втрати 55-60% палива. Постійно збільшується споживча ціна на природний газ, що призводить до значного підвищення виробленої та поставленої споживачу одиниці енергії (як електричної, так і теплової).

Отже, проект спрямований на вироблення регіональної політики із енергозбереження, яка сприятиме розв’язанню проблеми «енергетичної бідності», що має синергію технічних, соціальних та економічних факторів.

За інформацією прес-служби Інституту сталого розвитку