В результаті реформ, багато грузинських агентств, відомств і міністерств перейшли на електронне обслуговування громадян через інтернет.
Сучасне врядування в Грузії дозволяє:
Також, на муніципальному сайті Тбілісі, наприклад, можна пройти он-лайн консультацію з працівником будь-якої міської служби і багато іншого.
Зараз всі можливості електронного врядування зібрані на одному сайті: http://e-government.gov.ge (англійською мовою).
Давайте будемо переймати успішний досвід!
P.S. Фото поліцейського відділку в Батумі.
Коментарі
Про інформаційні системи е-врядування у Прибалтиці:
Литва http://habrahabr.ru/blogs/e_gov/104008/
Латвія http://habrahabr.ru/blogs/e_gov/104693/
Естонія http://habrahabr.ru/blogs/e_gov/103869/
В Україні теж є приклади https://gurt.org.ua/articles/1793/. Але я памятаю, про електронне урядування ми з тобою говорили ще 10 років тому.... Шкода написаних і ніким не прочитаних наукових робіт наших студентів з цієї тематики.
На жаль для нас, е-врядування це прерогатива відкритого суспільства, яким ми не є і хто зна чи колись будемо.
Максимум що можна спробувати на сьогодні це муніципальні системи в містах, де влада більш-менш відповідальна. За даними газети Коментарі, з мерів 30 найбільших міст України свої передвиборні обіцянки виконали тільки двоє (!)... У Вінниці і іще десь, здається один із облцентрів на літеру "Ч" :)
власне, громадські організації мали б прагнути до більшої відкритості нашог осуспільства...
Вони й так прагнуть... хіба ні?
На те воно й врядування, що має передбачати легітимність управлінських та адміністративних процесів через е-доступ. Самостійно ГО нічого не зроблять.
І ще у "грузинському диву" публічність була основою для реформ, в тому числі прозорі офіси в адміністраціях. Доводилось бачити такий офіс у Вінниці, до його підтримки залучені були і НУО, і донори. Як на мене, не погано, є навіть електронні бази документів, зразки, реквізити.
мене дуже вразили грузинські прозорі поліційні відділки і чемність та привітність полісменів під час спілкування. :)
Нам розповідали працівники "прозорого офісу" Вінниці, що було важко адаптуватись - адже обідати та пити чай доводилось у приміщенні, де суцільні прозорі вікна, але тепер призвичаїлись. Уявляю, коли це зробити для органів міліції, скільки цікавого проявиться :)
ну ми ж вміємо сидіти в кав*ярнях з прозорими вікнами, у всіх на очах, під час дружніх розмов, побачень, чому ж працювати треба приховано?:)
щоб ніхто не бачив, що люди там насправді роблять що завгодно а не працюють... або працюють, але над тим, що нікому й даремно не потрібно
ніхто не казав, що буде легко. я думаю, громадські організації могли б показати приклад суспільству, як можна бути відкритими і не боятися цього. інше питання, що саме суспільство ще потрібно готувати до того, що конфіденційність - прерогатива особистого життя, а не роботи, особливо роботи на державних посадах і у громадських організаціях.