Хто з «антикорупціонерів» і не тільки підпадає під е-декларування

Ще 23 березня 2017 року ухвалено Закон України № 1975-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб». Прийняття Закону супроводжувалося бурхливою суспільною реакцією.

Згідно з Законом розширилося коло суб’єктів електронного декларування за рахунок окремих категорій осіб, які не перебувають на державній службі або службі в органах місцевого самоврядування. Стало обов’язковим електронне декларування для представників громадських організацій, які працюють у сфері запобігання та протидії корупції, а також керівників та членів громадських рад і рад громадського контролю, непідприємницьких товариств, що здійснюють діяльність, пов’язану із запобіганням, протидією корупції, імплементацією стандартів у сфері антикорупційної політики, моніторингом антикорупційної політики в Україні, підготовкою пропозицій з питань формування, реалізації такої політики, та/або беруть участь, залучаються до здійснення заходів, пов’язаних із запобіганням, протидією корупції. До того ж вони несуть відповідальність за неподання відповідних документів.

Окрім того, е-декларування запровадили для фізичних осіб, які надають послуги, виконують роботи, постачають товари, які прямо не мають відношення до запобігання чи протидії корупції (наприклад, послуги з прибирання, постачання продуктів харчування чи канцелярського приладдя тощо), за умови, що це було передбачено відповідною програмою (проектом). На фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб положення не розповсюджуються.

Пункти Закону продовжують хвилювати громадськість і викликають численні запитання. Тож на запит голови Центру «Ейдос» Віктора Тарана керівник департаменту НАЗК Ганна Соломатіна надіслала роз’яснення щодо цього Закону. В Агентстві пояснили, що подавати е-декларацію також обов’язково для всіх громадян України, які протягом року більше одного разу брали участь в антикорупційному мітингу, безплатному семінарі щодо методів боротьби із корупцією або надсилали запит до органів влади.

Під сферою запобігання корупції мають на увазі будь-які заходи, пов’язані з розробкою, впровадженням та контролем за виконанням антикорупційного законодавства.

За роз’ясненням, наданим НАЗК, «під сферою запобігання корупції слід розуміти будь-яку діяльність, пов’язану із системою заходів запобігання корупції, передбачених Законом, зокрема (але не вичерпно):

- участь у формуванні чи реалізації антикорупційної політики (ст. 18 Закону);

- участь у розробці, виконанні чи контролі за виконанням антикорупційних програм (ст. 19 Закону);

- будь-які форми участі громадськості в заходах щодо запобігання корупції, передбачених у статті 21 Закону;

- інформування Національного агентства про можливе відображення недостовірних відомостей у декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (ст. 50 Закону);

- інформування Національного агентства про невідповідність рівня життя суб’єктів декларування задекларованим ними майну і доходам (ст. 51 Закону);

- проведення громадської антикорупційної експертизи (ст. 55 Закону);

- направлення запитів про отримання інформації, передбаченої у частині другій статті 60 Закону».

Відповідно до роз’яснення, «суб’єктами декларування є фізичні особи, які отримують кошти, майно в рамках реалізації в Україні програм (проектів) у сфері запобігання, протидії корупції «як безпосередньо, так і через третіх осіб або будь-яким іншим способом, передбаченим відповідною програмою (проектом)». Таким чином, суб’єктами декларування є як ті фізичні особи, які отримують зазначені кошти, майно безпосередньо, так і ті, хто отримує зазначені кошти, майно через третіх осіб або в будь-який інший спосіб, але за умови, що це передбачено відповідною програмою чи проектом (їхнім бюджетом, описом тощо).

В цьому випадку це можуть бути й особи, які в рамках навчальних чи просвітніх заходів у сфері запобігання, протидії корупції безоплатно отримують презентаційні чи навчальні матеріали, канцелярське приладдя, послуги з проживання, харчування, компенсацію вартості проїзду до місця проведення заходу тощо за рахунок коштів та відповідно до такої програми чи проекту, незалежно від того, яка організація чи особа виплачують такі кошти/надають відповідне майно».

Також під дію Закону потрапляють громадські організації, які у своєму статуті не мають положення про антикорупційну діяльність, однак протягом своєї роботи над проектами вчиняли заходи щодо боротьби із корупцією у своїй сфері. При цьому в роз’ясненні вказано, що «відповідні фізичні особи є суб’єктами декларування лише в разі фактичного здійснення відповідної діяльності зазначеною організацією. Тобто зазначення антикорупційної діяльності в статутних документах організації не є підтвердженням здійснення такої діяльності».

Детальніше з роз’ясненням, наданим НАЗК, можна ознайомитися тут.

Контакти

Чи вважаєте цей матеріал корисним? + Так 2  - Нi  

Коментарі

  •   Пiдписатися на новi

Мої активи

Нові можливості з ГУРТом!



 

Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.