У Києві триває виставка «Творчість Свободи: (р)еволюційна культура Майдану». У центрі уваги ‒ мистецький аспект Революції Гідності.

Минуло більше року відтоді, як українці вийшли на Майдан, щоб відстояти своє право жити у вільній європейській державі. Те, що відбувалося в столиці, сколихнуло всю країну. Буремні події минулої зими відобразилися і в народній творчості. Її прояви часто були спонтанними та надзвичайно щирими.

Серед тих, хто стояв на Майдані, багато митців різних жанрів ‒ художники, музиканти, співаки, актори. Вони нерідко ставали ініціаторами проведення мистецьких заходів. Але тому й називається ця творчість народною, бо до заходів міг долучитися кожен. Усі добре пам’ятають «інструмент Свободи» ‒ знамените синьо-жовте піаніно, на якому грали всі охочі. Через музику активісти намагалися донести супротивникам та всьому світові, що їхня боротьба має мирний і демократичний характер.

Яскравим символом творчого Майдану стала і ялинка, або в народі – «йолка». Після спроби силовиків розігнати людей, які буцімто заважали прикрашати столичну ялинку до новорічних свят, протестувальники самі «оздобили» каркас плакатами та прапорами. Врешті «йолка» простояла до кінця революційних подій.

Творчих ініціатив на Майдані було багато. Тоді ж і зародилася думка про необхідність збереження цих унікальних надбань.

Куратор проекту «Творчість Свободи» Ігор Пошивайло розповів детальніше про те, як з’явилася виставка: «Проект «Творчість Свободи» ‒ наш другий крок, продовження виставки, що проходила в Національному художньому музеї України восени 2014 року. Ідея проекту виникла ще минулої зими. Головною нашою метою було збереження артефактів. Ми ‒ музейники, представники громадських організацій ‒ ще в січні-грудні минулого року почали збирати матеріал. Деякі експонати потрапили до нас раніше, деякі, наприклад, щити, каски, ‒ пізніше, бо відразу вони були потрібні людям на Майдані. Виставку ми відкрили 28 листопада. Планували, що вона триватиме два місяці. Але через те, що маємо багато відвідувачів, а 20 лютого ‒ символічна дата для українців, ми продовжили її роботу до 22 лютого».

Організаторами проекту є Національний центр народної культури «Музей Івана Гончара», ініціатива «Музей Свободи/Музей Майдану», медіа-проект «MYMEDIA» та благодійний фонд «ДАР». На виставці представлено понад 500 експонатів. Зараз вони зберігаються в Музеї Івана Гончара. У перспективі планується створення Музею Свободи/Музею Майдану, і більшу частину колекції передадуть туди.

Виставка пропонує до уваги унікальні речі: «коктейль Молотова», зроблений з лампочки; величезна рогатка, ефективніша за катапульту; беркутівський щит, який передав для виставки представник Київської міської ради. Але тут це не просто зброя, а зразки творчості та креативності.

Неможливо обійти увагою великі полотна з різнобарвними написами. «Їх було вісім, ‒ каже пан Ігор. ‒ Лишилося сім, вони знаходяться в нашому музеї. Одне полотно вкрали. Участь у створенні полотен взяли багато людей. Одне з них намалювали в Донецьку, одне ‒ в Луганську. За надписами можна стежити за хронологією подій, що відбувалися».

Арт-кураторами проекту є Влодко Кауфман та Катерина Ткаченко. Їм вдалося відтворити атмосферу Майдану. І зараз відвідувачі мають нагоду пройтися вулицями Грушевського та Інститутською завдяки віртуальному туру «Майдан 3D», побачити меморіальний куточок зі свічками, записати на клаптиках паперу свої думки та побажання щодо створення майбутнього музею і прикріпити їх на спеціальному стенді.

Подивитися виставку приходить багато людей. Відвідувачі охоче діляться своїми враженнями.

Марія Матвіїв живе у Львівській області. За професією ‒ медсестра. Приїжджала на Майдан як волонтер, бо не могла залишатися осторонь того, що відбувалося. Була вона тут і в лютому, допомагала пораненим під час жахливого обстрілу. Експозиція нагадала їй ті події: «Такі виставки потрібно робити, бо людська пам’ять коротка, ‒ каже Марія. ‒ Необхідно нагадувати кожній людині, через що пройшов Майдан. Важливо не дати всьому цьому зникнути. Наші досягнення значні ‒ ми об’єдналися в націю, народилося громадянське суспільство. Дуже важливо, щоб це не пропало».

Своїми враженнями від побаченого поділилася і киянка Євгенія: «Мені виставка дуже подобається. Вона позитивна. Викликає спогади, емоції, дає можливість побачити те, на що раніше не звертав увагу. Такі виставки потрібні, щоб підтримати ідею, патріотизм. Щоб ті, хто з якихось причин не брав участі в подіях Майдану, змінили свою точку зору, щоб вони могли по-іншому подивитися на те, що сталося. Це важливо для наступних поколінь, для дітей».

Андрій ‒ військовий. Родом він із Луганської області. У подіях на Майдані брав активну участь: «Я був на Майдані від самого початку і до кінця. Це незабутньо. Виставка ‒ пам’ять про те, як усе відбувалося. І не лише в Києві, але і в інших містах України. Це нагадування про той трагічний і високий час, коли люди поклали душу й тіло за свободу. Про це не можна забувати».

Але «Творчість Свободи» ‒ не просто виставка, це інтерактивний проект. Його програма надзвичайно насичена. Кожного тижня тут проводяться різноманітні заходи ‒ дискусійні зустрічі, концертні виступи, вистави, кінопокази, сліповери та флешмоби, презентації, заходи для дітей.

«За час роботи проекту ми вже провели 37 заходів, ‒ розповідає Ігор Пошивайло. ‒ Хотіли створити не просто виставку, історичну чи художню. Це ‒ ініціативний майданчик, потрібний для того, щоб усвідомити, що сталося. Усвідомити, що для українців значить свобода, не законсервувати себе в минулому. Не прив’язуватися до подій минулої зими. Це майданчик для побудови свободи кожного з нас, розвитку ідей, що були започатковані. Тому й називатиметься майбутній музей Музеєм Свободи, а не просто Музеєм Майдану».

 Матеріал підготувала Юлія Панченко