bg-img bg-img bg-img
Увiйти в ГУРТ
Забули пароль?

Ще не з нами? Зареєструйтесь зараз

Як покласти край бідності. Досвід Франції
29.01.2013

За даними Національного інституту статистики Франції, у 2009 році 13,5 % населення країни перебували за межею бідності. На думку Жульєна Лопретра, голови однієї з провідних благодійних організацій Secours populaire, сьогодні ситуація виглядає ще більш критичною.

Ретроспектива

З початком так званих нафтових шоків у французькому суспільстві з’явилися поняття «нових бідняків» та явище «нова бідність». Щоб протидіяти цьому з боку уряду країни в 1945 році було розроблено та впроваджено спеціальну систему соціального захисту. Проте її ефективність піддається сумнівам. Адже запропонована модель соціального забезпечення призвела лише до більшого зростання кількості безробітних.

За висновками Insee (Національного інституту статистики та економічних досліджень Франції), заходи, що були направлені на протидію наслідків кризи 2008 року, також слід визнати малоефективними. Виявилось, що порівняно з 2009 роком, кількість осіб, що перебувають за межею бідності, збільшилась на 500 тис. У скрутному становищі опинились, перш за все, матері-одиначкі, багатодітні сім’ї, а також молодь. Новою тенденцією, притаманною сьогоденню, соціологи вважають розповсюдження жебрацтва серед дітей.  До того ж, зазначена категорія осіб залишається в скрутному становищі протягом довгого часу, і мало хто з них спроможен самотужки змінити ситуацію. Обсяг витрат так званого населення третього класу помітно збільшився в той час, як бюджет соціальної галузі країни залишився практично незмінним. І якщо на початку століття причиною звернень до організацій, що надають соціальну допомогу, були несприятливі життєві обставини (втрата роботи, смерть близьких чи розлучення), то сьогодні це хронічна нестача грошових ресурсів для забезпечення життєво важливих потреб людини. На жаль, багато французьких сімей залишається без засобів до існування після сплати комунальних послуг.

Загальна бідність – не лише фінансова неспроможність населення. Це поняття включає в себе також матеріальні труднощі, що пов’язані з купівлею житла, забезпеченням належного лікування, отриманням освіти тощо. Право на житло (гарантоване державою з 1990 року), право на DALO (зміну житла), CMU (відшкодування витрат на лікування) мають забезпечувати бідним права на рівні закону і сприяти їхній соціальній інтеграції.

Рівень бідності у Франції значно збільшився через розвиток масового безробіття. Тому логічно, що перш за все саме робочі місця і можливість їх собі повернути повинні бути основним засобом виходу зі стану бідності. Проте, наразі для частини французького населення шанси влаштуватись на роботу майже нульові. На цьому наголошує голова Комісії з питань соціальної допомоги Жан-Мішель Белогрей: «Наївно вірити в те, що на ринку праці існує окремий спектр можливостей для тих, хто просто проявляє ентузіазм».

Фото: http://tsn.ua/

Французькі парадокси

Актуальним для Франції є і інший феномен: особи, що потребують допомоги, відмовляються від соціальних виплат та пільг. Існує декілька пояснень такого явища:

  • Небажання отримати клеймо бідняка у своєму оточенні. На жаль, у французькому соціумі тих, хто користується соціальними пільгами та допомогою, нарікають потенційними злочинцями або неплатниками податків, які буцімто нічого не хочуть змінювати в своєму житті і не шукають вихід зі скрутного становища.
  • Незнання власних прав.
  • Складня процедура оформлення всіх необхідних документів.

Чим в скрутнішому становищі опиняється людина, тим більш нереальним їй здається отримати фінансову допомогу.

Перспектива

Наприкінці 2012 року уряд Франції ініціював проведення Національної конференції з питань бідності і соціальної інтеграції. Під час роботи якої прем’єр-міністром країни було презентовано низку заходів, направлених на зменшення рівня бідності, та затверджено п’ятирічний план щодо поліпшення соціального захисту населення.

Основні оголошені заходи:

  • Збільшити бюджет соціальної галузі на 2 мільярди євро.
  • Спростити процес отримання соціальних виплат і ознайомити населення з усіма необхідними процедурами.
  • Впровадити систему попереднього контролю, щоб мінімізувати випадки шахрайства та зловживання соціальною допомогою та уникнути можливості клеймування тих, хто такої допомоги дійсно потребує.
  • Впровадити систему гарантій для молоді (віком 18-25 років). Молодим людям держава забезпечуватиме робоче місце з підписанням річного контракту та можливістю його продовження.
  • Збільшити рівень допоміжних виплат багатодітним сім’ям та сім’ям, що опинились в складних життєвих обставинах і потребують допомоги з боку держави.
  • Переглянути показник прожиткового рівня та збільшити суми соціальних виплат, що мають тепер складати 50 % від рівня мінімальної зарплати.
  • Збільшити суму відшкодування витрат на лікування.
  • Створити додаткових 8 тис. місць для проживання в притулках протягом 2013 року.
  • Створити 250 тис. нових житлових приміщень соціального призначення протягом 5 років.
  • Створити 240 тис. спеціальних громадських місць для молоді та дітей, що перебувають за межею бідності.
  • Запустити програму вдосконалення якості загальних гарантій щодо ризиків, пов’язаних з житлом.

Переклад: Анастасія Перун 

Редагування: Тетяна Гончарук

Джерело: http://www.vie-publique.fr/

Коментарі

  •   Пiдписатися на новi



Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.