У цьому пості команда проекту Community Involvement in Urban Spatial Planning (CIUSP, Залучення громади до процесу планування міських публічних просторів) ділиться досвідом розблокування коштів грантового проекту ЄС та пропонує іншим організаціям об’єднатись для пошуку системного рішення проблеми з блокування платежів грантових проектів Держказначейством.

На Україну дедалі більше звертають увагу різноманітні іноземні фонди та донори, відкриваються можливості участі у великих проектах та програмах. Проте є одне «але». Для того, аби ефективно використовувати нагоди розвитку країни у найрізноманітніших сферах за допомогою іноземних грантів, потрібно, щоб внутрішня система країни сприяла цьому.

У цьому пості хочемо поділитися з вами нашим досвідом, який пов'язаний з реалізацією проектів за грантові кошти та тонкощами співпраці у цьому процесі з державними інституціями. Маємо надію, цей досвід стане у пригоді іншим громадським об’єднанням.

У 2013 р. Спільнота Соціально Відповідальний Бізнес спільно з Ладижинською міською радою, Свердловською міською радою, Ровеньківською та Ладижинською Агенціями Місцевого Економічого Розвитку, виграли грант Європейської Комісії в рамках програми NSA&LA (Non-State Actors and Local Authorities in Development) на реалізацію проекту Community Involvement in Urban Spatial Planning (CIUSP, Залучення громади до процесу планування міських публічних просторів). Головні цілі проекту: активізація громад у процесі розвитку міст, формування культури громадського нагляду та громадських слухань, залучення громади до процесу прийняття рішень, тощо. Проект розрахований на 2 роки і повинен був стартувати наприкінці 2013 р. після підписання угоди.

Через події 2014р. підписання угоду про реалізацію проекту затягнулось.

Реєстрація проекту у Міністерстві економіки

У серпні 2014 р. Європейська Комісія підписала зі свого боку грантову угоду проекту CIUSP, а на початку вересня це саме зробила Ладижинська міська рада як головний аплікант.

Одразу після підписання угоди мав надійти перший грошовий транш для початку реалізації проекту. Ми попросили відтермінувати переказ коштів до того моменту, поки ми не зареєструємо проект у Міністерстві економічного розвитку та торгівлі (постанова про реєстрацію проектів міжнародної технічної допомоги). Які переваги дає така реєстрація у сьогоднішніх умовах?

По-перше, якщо грант іноземний і кошти прийдуть у валюті, то без реєстрації у Мінекономрозвитку валюта буде одразу продана і на вашому рахунку лежатимуть гривні. Зважаючи на темпи девальвації, проекти можуть втратити на конвертації колосальні суми. Якщо ж проект має відповідний реєстраційний номер, то іноземна валюта не продається і надалі можна конвертувати її по мірі необхідності.

По-друге, реєстрація проекту звільняє від сплати ПДВ (податку на додану вартість) товарів, робіт та послуг, які планується закуповувати у ході реалізації проекту. Це важливо з огляду на те, що кошти сплаченого ПДВ більшістю донорів не зараховуються як прийнятні кошти.

По-третє, якщо проект зареєстрований у Мінекономрозвитку, це дає більше гарантій того, що кошти проекту будуть скеровані на потреби проекту. Це особливо актуально для проектів, де аплікантом виступає орган місцевого самоврядування, комунальна установа або центральний орган влади - як не парадоксально, але існує ризик, що кошти проектів можуть бути скеровані на “латання поточних дірок”. Мінекономрозвитку ще є авторитетом для органів влади і державних структур – реєстрація зменшує ризик нецільового використання коштів.

Отже, проект ми зареєстрували, кошти на рахунок отримали, валюта не була продана і здавалось, що от вже й розпочнеться проект.

Процес укладання партнерських угод

Грантові кошти у євро лежать на рахунку головного апліканта проекту, у нашому випадку – Ладижинської міської ради. Після продажу гроші потрапляють з валютного рахунку у звичайному банку у Держказначейство (банк для органів влади по-простому, де знаходяться всі їхні гривневі рахунки), через яке мають здійснюватись проплати всім іншим партнерам проекту. Логічно, що кожен партнер повинен укласти угоду з головним аплікантом, до якої додається детальний календарний план, і в якій прописується відповідальність партнерів за конкретні заходи, вказуються статті витрат, які закріплені за кожним партнером.

Ми розробили партнерську угоду, розіслали всім партнерам на погодження, попередньо узгодивши її зміст з аудитором проекту. Головний аплікант (Ладижинська міська рада) мав погодити її у місцевому відділенні Державного казначейства, адже одразу після її підписання Держказначейство було б зобов’язане здійснити за нею перерахунок коштів партнерам. Казначейство відмовилось погодити угоду, при цьому не надаючи офіційної відповіді на офіційний запит – чому саме, з яких причин, які пункти угоди незрозумілі. Розпочався тривалий процес консультацій - спершу в обласному управлінні Державного казначейства, далі, не отримавши необхідних відповідей в області – у Києві.

Оскільки ми (Ладижинська міська рада) не отримали відповіді від Держказначейство, нам було важко зрозуміти, про що саме консультується місцеве казначейство. Для них це був перший проект, у якому орган влади не використовував грантові кошти безпосередньо на заходи проекту, а здійснював переказ грантових коштів партнерам проекту, серед яких були й неурядові організації. Можна припустити, що ані працівники міського відділення Держказначейства, ані представники обласного управління не хотіли брати відповідальність за здійснення такого переказу, оскільки чітких механізмів та процедур для цього в українському законодавстві не передбачено; хоча їм було надано всі необхідні документи: грантову угоду, реєстраційну картку проекту та партнерські угоди. Процес внутрішніх консультацій Держказначейства тривав два місяці і закінчився відсутністю рішення – нам залишалось надсилати офіційні запити з вимогою надати письмову відмову у реєстрації партнерської угоди для оплати. Нагадаємо, проект офіційно розпочався у вересні 2014р. з моменту підписання другою стороною (Ладижинською міською радою). 

Хід конем – звернення до НБУ

Було очевидно, що стандартна схема в нашому випадку не працює. За цей час ми поспілкувалися з багатьма проектами в Україні, які потрапили у подібну ситуацію, і також шукали шляхів вирішення цієї проблеми. В одному випадку неурядові організації відкривали рахунки у Держказначействі, в іншому проекти затримувалися у реалізації на 8-12 місяців. Львівська міська рада при реалізації транскордонного проекту звернулася до НБУ. Ми вирішили використати досвід Львівської міської ради і написали офіційного листа до НБУ з проханням дозволити валютні платежі в рамках нашого проекту між партнерами (в Україні проведення платежів між резидентами в євро заборонено), що фактично дозволяло обійти Держказначейство у цьому процесі. Орієнтовно через місяць після подання прохання ми отримали дозвіл на здійснення таких платежів. У такий спосіб проблему для себе ми вирішили (щоправда зі значними часовими і нервовими затратами) - Ладижинська міська рада могла без проблем переказати кошти гранту на рахунки партнерів у євро.

Слід зазначити, що можуть виникнути проблеми із банками, як в нашому випадку, навіть за наявності всіх необхідних документів. Регіональне банківське відділення спершу відмовилось здійснити валютний переказ коштів. Проте в такому випадку необхідно відразу звертатись до центрального офісу банку і напряму вирішувати проблему. За наявності всіх документів (дозвіл від НБУ, грантова угода, реєстраційна картка проекту, свідоцтва організації, партнерська угода) банк не може відмовити у здійсненні цієї операції.

Пошук системного рішення

Тим не менше, загальна проблема існує надалі, стримує реалізацію інших проектів і негативно впливає на імідж України в очах потенційних грантодавців, передовсім Європейської Комісії. За таких умов, громадські об’єднання не працюватимуть у рамках грантових проектів із органами місцевого самоврядування (лякає перспектива заблокування коштів у Держказначействі), що негативно відобразиться на перспективах розвитку територій. Не є нормальним писати запити на ім’я Голови НБУ для вирішення переказу коштів з рахунку міської ради до громадської організації.

Зараз ми все ще очікуємо на офіційну відповідь Держказначейства, яку воно зобов’язане надати. У залежності від її змісту ми будемо діяти далі разом з іншими організаціями для пошуку системного рішення – на рівні Держказначейства, Міністерства фінансів, Представництва Європейського Союзу в Україні та інших заінтересованих сторін. Вже зараз до нас долучився Волинський Ресурсний Центр (www.vrc.rv.ua/ua/), який реалізовує проект «Покращення системи підготовки кадрів для потреб економіки Волинського субрегіону» і який опинився у аналогічній ситуації.

Саме публічність щодо проблемних ситуацій та спільний пошук системних рішень інституціями громадянського суспільства дозволять виправити процеси, які заважають розвитку України.

Якщо ви стикалися зі схожими проблемами і  бажаєте долучитись до їх вирішення, – просимо контактувати з нами, будемо спільно впроваджувати зміни.

Наші контакти:

Ірина Янів

Координатор Лабораторії Міського Простору

Координатор проекту CIUSP

[email protected]

+38 (067) 323 26 93