28 жовтня 2013 року в Дніпропетровську громадською організацією «Асоціація міжнародно-правових досліджень» було проведено нараду за тематикою «Посилення відповідальності за нетверезе керування – вимога часу».

Причиною обговорення стала підготовка членами Асоціації законопроекту про внесення змін до Кримінального кодексу України з метою врегулювання відповідальності за вчинення ДТП з тяжкими наслідками в стані сп’яніння або при інших обтяжуючих обставинах.

У засобах масової інформації лунають постійні повідомлення про вчинення дорожньо-транспортних пригод водіями у стані сп’яніння. Такі злочини зазвичай заподіюють вкрай тяжких наслідків та значної кількості загиблих. Але незважаючи на широкий суспільний резонанс ці правопорушення не завжди дістають належного покарання, що в свою чергу сприяє поширенню небезпечного уявлення про те, що керування у нетверезому стані не є чимось небезпечним, а будь-які неприємності, які можуть виникнути через таке керування, легко вирішити.

Законопроектом пропонується більш ретельно розмежувати відповідальність за вчинення злочину, передбаченого статтею 286 Кримінального кодексу України, посиливши відповідальність за його вчинення у стані сп’яніння або особою, що в подальшому ухилилась від обстеження на стан сп’яніння, чи особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Такі пропозиції відповідають світовій практиці: так стаття 178 Кримінального кодексу Республіки Польща передбачає, що у разі вчинення транспортного злочину водієм, який був у стані сп’яніння, суд призначає йому покарання у вигляді позбавлення волі в межах встановлених законом, збільшених наполовину. Тобто, якщо за загальним правилом за ДТП, що спричинило тяжку шкоду здоров’ю потерплого або його загибель, винному загрожує до 8 років позбавлення волі, то за це ж саме, вчинене у стані сп’яніння – до 12 років.

Практика законодавчого встановлення більш суворого покарання за заподіяння шкоди під час ДТП водіями у стані сп’яніння застосовується у майже всіх штатах США, запроваджені подібні зміни до Кримінального кодексу Росії.

Логічним, на думку учасників наради, також є віднесення до обставин, що особливо обтяжує відповідальність, вчинення злочину особою, що позбавлена права керування транспортним засобом, оскільки така міра відповідальності застосовується лише за грубі порушення, що в свою чергу свідчить про схильність винного до ігнорування вимог закону.

Іншою проблемою, яку обговорили на нараді, є необхідність узгодити адміністративні та кримінальні покарання. Так після внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими передбачена можливість позбавлення права на керування транспортними засобами строком до десяти років у випадку систематичності порушення виникла певна невідповідність з Кримінальним кодексом України, який передбачає можливість такого позбавлення лише до трьох років. Очевидно, що адміністративне покарання не може бути суворішим за кримінальне. Тому треба надати судам право призначати додаткове покарання у вигляді позбавлення права на керування транспортним засобом на строк до десяти років, якщо особа, яка вчинила злочин, раніше систематично притягалась до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані сп’яніння чи раніше вже вчиняла злочин у сфері безпеки дорожнього руху у стані сп’яніння. Зазначені пропозиції також були включені до законопроекту.

Слід зауважити, що Асоціація міжнародно-правових досліджень вже торкалась проблеми відповідальності за вчинення транспортних злочинів у стані сп’яніння, коли на розгляді Верховної Ради України перебував законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про застосування амністії в України» та інших законодавчих актів України». Тоді громадськість наполягала на включенні до нього норми про незастосування амністії до водіїв, які вчинили злочини проти безпеки руху у стані сп’яніння або втекли з місця пригоди. Народні депутати України дослухались до цієї думки, тож згідно нині чинного Закону України «Про застосування амністії в Україні» п’яні водії та водії-втікачі не мають права на амністію.

На черзі новий законопроект, текст якого схвалити учасники наради. Вирішено направити законодавчі пропозиції до Верховної Ради України та відповідних органів виконавчої влади.

 Асоціація міжнародно-правових досліджень