•  

Юлія Грицаєнко: «Не існує поділу на своїх і чужих – ми всі громадяни однієї країни»

Благодійний фонд «Я вірю в Україну» одним із перших почав надавати допомогу вимушеним переселенцям та жителям звільненого Слов’янська. Але і зараз організація продовжує реалізовувати нові проекти, розширивши категорію тих, кому допомагає і чиї мрії втілює в реальність. Щодо діяльності фонду ми поспілкувалися із координаторкою проектів Юлією Грицаєнко.

- Юліє, розкажіть про основні прямки роботи фонду? Хто є його донорами?

- Основні напрямки нашої роботи – це допомога громадянам України із Криму та сходу України, що вимушено покинули свої домівки; допомога дітям різних категорій; людям із інвалідністю та тим, хто потрапив у складні життєві обставини; ветеранам. Також наша організація займається питаннями підвищення патріотизму, здорового способу життя, соціальної активності громадян; оперативно реагує на виклики та проблеми, що виникли внаслідок проведення АТО та окупації Криму. Що стосується донорів, то частину проектів наш фонд впроваджує на благодійні пожертви від фізичних осіб, бізнесу та усіх небайдужих, а інша частина покривається власними внесками.

- Як виник фонд?

- Тоді, коли деякі дороги залишалися замінованими і подібні поїздки вважалися вкрай небезпечними, наші представники доставляли воду, їжу, необхідні речі жителям щойно звільненого Слов’янська та сусідніх населених пунктів. Доставка цього вантажу стала першим великим проектом фонду «Я вірю в Україну», яка згодом перетворилася на масштабну гуманітарну місію. З 17 липня до жовтня 2014 року фури з українською символікою та логотипами фонду доставили близько 53 тон гуманітарної допомоги.

- Розкажіть докладніше про проекти для ВПО

- Паралельно з доставкою вантажу йшов проект «Діти Донбасу»: наша організація прийняла  близько 150 дітей із зони АТО, які на базі санаторію в Пущі-Водиці протягом трьох тижнів відновлювали здоровя за курортно-оздоровчою програмою. Також для дітей організували цікаве дозвілля, поїздки до розважальних центрів, щоб трохи відволікти їх після пережитих жахіть війни. Наступним великим проектом на початку 2016 року для переселенців зі сходу та Криму став «Квиток на роботу». Проект працював у чотирьох областях України: Київська, Дніпропетровська, Кіровоградська, Донецька, – та охопив більше 1000 учасників. Це був проект перекваліфікації, працевлаштування та соціальної адаптації. Взагалі він дав дуже позитивні результати: люди, які майже зневірилися, змогли по-іншому подивитися на свої проблеми. Переважна більшість учасників безкоштовно отримала нові знання та навички, знайшла довгоочікувану роботу, а деякі навіть відкрили власний бізнес.

- Чи є якась історія успіху в цьому проекті?

- Так, є декілька історій, коли люди були найманими працівниками, а після переїзду та проходження програми «Квиток на роботу» відкрили власну справу і вже потім працевлаштовували інших учасників проекту. Так було, наприклад, з однією нашою учасницею, яка відкрила центр побутових послуг у Києві. Вона пропонувала послуги нянь, покоївок, хатніх робітниць, доглядальниць. Під час проекту люди вчилися писати бізнес-план, потім впроваджувати їх у життя. Ця учасниця звернулася до інвесторів, і на її бізнес-ідею виділили кошти.

Також ми допомогли подружжю відкрити будівельний бізнес. За інвесторські кошти вони закупили інструменти, а до справи залучили кількох найнятих працівників із числа переселенців і успішно працюють.

Власне, «Квиток на роботу» дав роботу і мені: я переселенка із Луганська, і роботу в фонді «Я вірю в Україну» я починала саме з цього проекту. Мені було дуже цікаво працювати із ініціативою, я бачила, що це проект, який дійсно зможе допомогти великій кількості розгублених людей. Так і сталося. Зараз у фонді я очолюю напрямок, що допомагає усім незахищеним верствам населення, пишу та втілюю проекти. І ми бачимо, що учасники також сформували нове оточення і досі спілкуються між собою.

- Як плануєте продовжувати «Квиток на роботу»?

- Проект «Квиток на роботу» тривав півроку – з січня по серпень 2016 року. Треба було зробити паузу, поглянути на результат, бо це був перший такий масштабний проект фонду. Коли ми побачили дійсно гарні результати – 90% учасників отримали нову професію або перекваліфікувалися, знайшли роботу, відкрили власний бізнес, – ми зрозуміли, що треба продовжувати. І у 2017 році у нас є ідея розширити географію проекту та цільову аудиторію.

- З вашого досвіду можна сказати, що вимушеним переселенцям важче знайти роботу, ніж іншим?

- Так, я зіштовхувалася з тим, що знайти роботу непросто, але радше не через те, що я є вимушеною переселенкою, а тому, що існує брак вакансій. Зараз кількість запитів про роботу на нашій «гарячій лінії» зменшилася і ситуація більш-менш вирівнялася.

- А яким чином вимушені переселенці дізнаються про вашу діяльність?

- Сталим результатом «Квитка на роботу» є безкоштовна гаряча лінія 0 800 50 44 10 та інтернет-портал www.pereselenez.com.ua, які й зараз працюють та надають інформаційну підтримку ВПО. Також є наша сторінка у Фейсбуці та Вконтакті, де ми повідомляємо локальні новини, що стосуються ВПО, про вакансії, акції та заходи.

- Досить відомим вашим проектом стали «Новорічні свята приходять до кожного». Розкажіть про це докладніше.

- Так, ми дуже пишаємося цим проектом. Він спочатку планувався як дитячий, але врешті став сімейним. Наприкінці 2016 року фонд «Я вірю в Україну» реалізував проект для категорійних дітей, який охопив у тому числі дітей-вимушених переселенців, дітей із багатодітних та малозабезпечених сімей, дітей із інвалідністю. У Києві наших дітей приймали найбільші розважальні центри та концертні майданчики. Крім того, вони відвідали ялинкову фабрику, планетарій, резиденцію Діда Мороза в Маріїнському парку, а також Музей казок. І, звісно, кожен такий захід завершувався врученням подарунків.

У нас була дуже зворушлива історія маленького Єгора, якого мама зареєструвала на поїздку до ялинкової фабрики. Але на жаль, виявилося, що будівля фабрики стара і не пристосована до інвалідних візків, тому Єгор не зміг потрапити на екскурсію. Але ми розуміли, що залишити дитину без свята не можемо, тому поцікавилися у мами, про що мріє Єгор. Виявилося, що хлопчик мріє співати. І його хвороба не стає на заваді, адже Єгор не може не тільки ходити, але й поки що не розмовляє. І наша команда вирішила, що найкращим подарунком стане караоке-система. Тож на Новий рік Дід Мороз вручив Єгору бажаний подарунок, і тут справдилася ще одна мрія малюка – до нього ніколи раніше не приходив Дід Мороз. Треба було бачити ці очі, все те щастя дитини, коли справжній Дід Мороз водить із ним хоровод, співає новорічні пісні, грається і залишає під ялинкою подарунок. Задля таких моментів ми і працюємо.

- Чи зіштовхувалися ви з упередженим ставленням до переселенців?

- На щастя, ми зіштовхувалися з упередженим ставленням до переселенців дуже рідко. Були поодинокі випадки, коли нас запитали: «Чому ви допомагаєте саме їм, а не мешканцям столиці, наприклад, які теж опинилися в скрутних обставинах?». Але не існує поділу на своїх і чужих,  ми всі громадяни однієї країни, і таке лихо може статися з будь-ким.

- Які плани на 2017 рік? На яких проектах зосередитеся?

- Плани, як завжди, грандіозні.  Як я вже казала, проект «Квиток на роботу» показав дуже гарні результати, тож плануємо відновити його роботу у 2017-му. Також зараз триває проект «Освіта на рівних». Це поки що пілотний проект лише для Києва. Його мета – підвищити якість освіти для дітей , які мають вади зору та навчаються у загальноосвітніх школах. Проблема в тому, що школи майже не пристосовані до навчання таких дітей: немає спеціального обладнання ні в класах, ні в медичних кабінетах; вчителі, які працюють із такими дітлахами, не мають спеціальних знань; а батьки поінформовані дуже мало про права своїх дітей. Ми взялися виправити ситуацію якщо не докорінно, то хоча б зрушити її з місця. І, звісно, нам дуже потрібна підтримка небайдужих!

- А яким чином можна долучитися до співпраці з фондом «Я вірю в Україну»?

- Щоб допомогти команді нашого фонду робити добрі справи, є декілька варіантів, і всі вони нам однаково підходять. Можна приєднатися до нас, стати волонтером та допомагати на акціях і проектах. Можна пожертвувати кошти на реалізацію проектів – реквізити є на сайті. А можна просто подзвонити чи написати нам на сторінку в соцмережі і сказати «дякую» – це теж важливо та дуже мотивує! Взагалі ми відкрита організація і запрошуємо всіх долучатися до наших ініціатив.

Аудіо-версію інтерв'ю слухайте на ГУРТрадіо

Матеріал підготовлений у рамках спеціального медіа-проекту «Інформація для свідомих дій: почуй голос постраждалих внаслідок конфлікту на сході України», що  впроваджується Ресурсним центром ГУРТ за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США. 

Контакти

Share
Чи вважаєте цей матеріал корисним + Так 2  - Нi  

Коментарі

  •   Пiдписатися на новi

Мої активи

Нові можливості з ГУРТом!



 

Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.