bg-img bg-img bg-img
Увiйти в ГУРТ
Забули пароль?

Ще не з нами? Зареєструйтесь зараз

Павел Йордан: «Якщо у громадському секторі за справу беруться ентузіасти - їм під силу усе»
03.04.2014

Павел Йордан - співорганізатор та голова правління Бюро обслуговування руху соціальних ініціатив "BORIS", Центру волонтеріату у Варшаві, Мережі підтримки неурядових організацій "SPLOT", міжнародний консультант і тренер для неурядових організацій та громадських структур. Пан Йордан є автором книг з командоутворення, самодопомоги, волонтерства та місцевого розвитку громади.
 
Це людина, яка завжди шукає і ставить перед собою нові виклики. «Ви не можете не брати участь у чомусь важливому, що  відбувається навколо. Інакше будете ізольованими і самотніми», - каже експерт.
 
ГУРТ розпитав Павела Йордана про польський досвід діяльності громадських організацій, про те, як розвивати громаду та про особливості волонтерського руху у Польщі.
 
 
ГУРТ: Давайте познайомимо Вас ближче із читачами ГУРТа. Чим Ви зараз займаєтесь?
 
- Я працюю в Асоціації «BORIS». Організація заснована ще в 1992-му році, а це вже понад 20 років діяльності. Це для мене рідна організація, адже я виступав одним із її співорганізаторів. Але також "BORIS" створив Центр Волонтеріату і Центри місцевої активності. Тобто, я займаюсь усім, що в дусі ініціатив розвитку громади і організацій.
 
Я хочу донести до суспільства думку, що громадяни мають самі реагувати на свої потреби і самі їх вирішувати. Також займаюсь освітою і навчанням людей, які хочуть змінити світ на краще, які працюють в громадських організаціях, волонтерують… Я хочу поширювати ідею активності кожної людини.  Робота з громадами – це ціла філософія життя.
 
Переконаний, що громада є дуже великою цінністю. Але світ сьогодні такий, що люди не завжди вірять в це.  Ми віримо, частина людей вірить, але багато людей упевнені, що громада їм не потрібна. «Я сам на себе заробляю, мені не потрібні інші люди», - кажуть вони. Але ми живемо в світі людей і повинні на них покладатись, бути з ними солідарними. Немає значення багата країна чи бідна. Запитаймо себе - ми хочемо жити разом чи як самотні острови? Про це сьогодні дискутує світ. Але я вважаю, що кожен з нас живе у  спільноті і громаді. Такі ідеї об'єднує ціла філософська течія. Я щаслива людина, працюю в громаді, стимулюю зміни, а сумні люди живуть самі і не роблять ніяких змін.
 
ГУРТ:  Які головні завдання і цілі діяльності Асоціації "BORIS"?
 
- Ми створюємо партнерство довкола соціальної активізації. Ми хочемо показати, що зміни і пожвавлення можуть бути навіть у складних і кризових умовах. Наша організація має широкий спектр діяльності, але в основному – «оживлення» активності громадян із залученням громадських організацій. Також діяльність "BORISа" спрямована на те, щоб допомагати створювати громадські організації, бути включеними в громадські процеси, розбудовувати громадянське суспільство. Ми допомагаємо людям, які хочуть створити і зареєструвати свою організацію, розвинути громади, визначити цілі діяльності. Головна наша задача - це розвиток громадських ініціатив у Польщі і поширення їх у країнах Європи. 
 
З початку 1994-ого року ми почали запроваджувати великі місцеві програми. Наприклад, створили перший в Польщі Центр волонтеріату і зараз їх уже біля ста, у тому числі близько 60-ти мережевих. Також підтримуємо розвиток місцевих фондів та створюємо клуби самодопомоги. Найбільший проект, який ми ініціювали у Варшаві – Центр місцевої громадської активності, який розпочав свою діяльність в 1997-ому році,  а вже з 2000-ого року він працює як окрема і незалежна організація. Ми бачимо, що наші програми, клуби самодопомоги, локальні центри активності – дієві і це, звісно, приносить радість.
 
У світі багато громадських організацій. Коли ми починали свою діяльність, то були організації, які займались екологічними і  культурними питаннями, проблемами неповносправних людей тощо. Всі вони дуже різні, але разом створюють цілу систему. Ми саме намагались систематизувати це і далі розвивати.  Це стосується не тільки громадських організацій, а й окремих громад – у місті, наприклад, це вулиця, або мікрорайон. Ми думали як це втілити і вирішили створити місцевий локальний центр, діяльність якого може поширюватись на різні місцеві центри і установи. Протягом багатьох років ми створювали навчальні програми для центрів громадської допомоги, бібліотек, шкіл, неурядових організацій і для людей, яких ми називаємо "громадські аніматори".
 
 
ГУРТ: Ви розповідали про Центр волонтеріату у Варшаві. У чому особливість волонтерства в Польщі?
 
- Центр волонтеріату був створений як експеримент при Асоціації "BORIS", у 2004-ому році. Пізніше він став самостійним товариством. Центр намагається поширювати ідею волонтерства і спрямовувати його розвиток. У 2002-2003 роках ми брали участь у формуванні Закону про суспільне  благо і волонтерську працю. Тоді було здійснено колосальну роботу з удосконалення законодавста про волонтерство. Також ми створюємо вебсайти та видання, які стосуються тематики. Це праця, яка зміцнює особистість, розвиває спільноту, саме тому волонтерство – це спектр нашої діяльності.

У Польщі, свого часу, сформувалась потужна концепція опікунського волонтерства. Волонтерство розглядалось як допомога комусь, опікунство над кимось. Але зараз це явище набуває такого значення як розвиток особистості, набуття досвіду, наприклад, до праці. Адже працювати теж треба вміти. Я б не сказав, що це якась нова концепція, але волонтерство розвивається, так само, як розвивається і видозмінюється громадянське суспільство.
 
ГУРТ: Як Ви оцінюєте стан волонтерства в Україні?
 
- В Україні ми співпрацюємо з Центром волонтеріату «Добра Воля». Я бачу, що зараз волонтерство в країні взяло гарні оберти. Воно має стати сильним фундаментом громадянського суспільства.  
 
Думаю, що Україна сьогодні багато переосмислює і це позначається і на волонтеріаті також. 
 
 
ГУРТ: Які основні проблеми і виклики стоять сьогодні перед розвитком окремої громади і загалом громадянського суспільства?
 
- У нас час люди відчувають себе самотніми. У Польщі ще 20 років тому почалась лібералізація, ввійшов вільний ринок, який нівелює бажання людини та працює лише сам на себе. Але ж хто повинен дбати про людину? Держава, влада, органи самоврядування – кажуть громадяни. Насправді, кожен із нас повинен дбати про себе і свою громаду. Найголовнішою  у цьому плані є взаємодія громадської сфери і самоорганізації громадян.  Треба запитати себе і чітко визначити - чи ми, як громадяни і звичайні люди, повинні брати у свої руки формування суспільного життя в громаді? Багато людей вважають, що не мають впливу на політичне і громадське життя. Ми думаємо, що від нас нічого не залежить і ми не можемо нічого зробити. Впевнені, що там десь є уряд, органи врядування, але що я можу зробити зараз в своїй громаді? Такі думки – це найголовніша проблема розвитку громадянського суспільства і кожної окремої громади. Вони зупиняють розвиток.
 
Зараз відбувається криза соціального капіталу. Від початку його формування, був акцент на підприємливості, основна ідея якого – «я маю дбати про свою роботу, щоб забезпечувати сім’ю, а, отже, повинен бути підприємливим». Але чи дбають ці люди про свою громаду? На жаль, ні. Такий підхід неправильний. Так, у кожного з нас є сім’я, яку потрібно забезпечувати, але громада також є важливою. І сім’я, і громада – на одному рівні. Очевидно, можемо  чекати від держави, що вона вирішить наші проблеми.  Можливо, нам пощастить і щось там за нас зроблять. Але ми будемо не задоволені. Або ми це зробимо самі так, як хочемо і так як буде краще для нас і для нашої сім’ї, або не зробить ніхто. Але маємо робити усе не самостійно, а громадою.
 
ГУРТ: Чи є якийсь універсальний рецепт розвитку громади?
 
- Насправді, немає універсального рецепту. Важко перерахувати і розкласти по поличками, що покроково робити. Є певний процес, є думки про те, як розвивати спільноту, як окреслити потреби. Можна визначати якісь бізнес-партнерства, або запланувати що робити. Це є певний фундамент і методика роботи, але не можна сказати – що завжди буде так або інакше і треба застосовувати цей процес до всіх громад.  
 
Крім того, зараз у Польщі існує велика загроза, коли приїжджають різні експерти і кажуть – «я знаю як вам допомогти, знаю як розвивати громаду». Насправді, громада не потребує ніяких експертів. Треба просто розбудити громаду, не вказувати їй що робити, або взагалі робити щось замість неї – навпаки треба підкреслити необхідність включення кожного в прийняття рішень. Якщо хтось приїде в село і скаже – так чи так треба робити – нічого з цього не вийде.
 
Перш за все, важливо осмислити, як людина розуміє поняття місцева громада і запитати себе - чи я відчуваю себе частиною громади? Громада об’єднана для того, щоб створювати дійсність. Ми є людьми громади.  А отже, головний принцип її розвитку - у самих людях. Мова йде про те, щоб використовувати досвід кожного. У громаді зосереджений досвід  і мера міста чи сільського голови, і двірника. Активістам, які починають тут щось робити, треба запитати себе - як розбудити цей досвід і чи зможемо ми сповна використати силу і потенціал людей? Треба доносити до кожного – разом ми можемо більше. Громада має дуже сильну структуру, вона впливова і міцна. Але кожен окремо взятий – дуже слабкий. А спільні сили – це гарні і очікуванні зміни в громаді.
 
З усього згаданого, можна виділити такі головні загальні ідеї розвитку:
  • cпільні дії мають силу до змін;
  • працюємо на досвіді людей і зосереджуємось на потребах громади;
  • часом, ми повинні надати певну освіту для громади, але тільки для того, щоб допомогти людям краще працювати.
А ще: зробили щось гарне у громаді - святкуймо! Про це мають знати усі. Якщо ми це забудемо і спокійно пройдемо повз гарні результати, ніхто не знатиме про це – значить вони просто нівелюються.
 
 
ГУРТ: У сільських громадах багато проблем - молодь їде у місто, літні люди не хочуть щось вирішувати, не вірячи в результати... Як із цим бути?
 
- Це нормально, адже є громади в громаді. Є різні верстви населення, різні національності… У одних людей кращі справи, а інші - не дають собі ради в цій ситуації існування вільного ринку.
 
Звісно, є і безробітні, і мігранти, і самотні матері, і неповносправні особи. Громада повинна спрямовувати свою діяльність так, щоб залучати ці групи. Всі мають бути  включені. Крім того, деякі люди відчувають відповідальність за слабші групи, які не залучені до процесу прийняття рішень. Як їх залучити - питання складне і немає якогось універсального рецепту. У кожній громаді це може відбуватись по-своєму. З власного досвіду: якщо за справу беруться ентузіасти - їм під силу усе, в тому числі, зацікавити і "запалити" інших.
 
Так, молодь їде з села. Це факт. Ми не можемо змушувати їх залишитись, це безглуздо і у нас нічого не вийде. Але ми можемо навчити їх  бути на рівні із людьми, з якими вони будуть взаємодіяти у місті. Або ж літні люди... У роботі з ними важливо не питати їх – що ви хочете, як вам допомогти, не можна казати - "давайте ми зробимо за вас"… Треба їм надати всі повноваження, щоб вони могли самі вирішувати, що робити. Для цього можна створювати для них гуртки за інтересами. У Польщі існують сотні таких Клубів сеньойорів. Літні люди, які ходять туди, рідко нарікають, що поїхали на екскурсію кудись не туди, не там де хотіли, або зробили щось не так, як треба було... Вони самі собі все організовують, то на кого їм нарікати? 
 
 
ГУРТ: Що, на Вашу думку, повинні роботи сьогодні українські громадські організації у ситуації, яка склалась?
 
- Бути незалежною силою і посередником між громадянами та  владними структурами – це істинно властива функція громадських організацій, дана їм з «народження». Громадські організації мають бути незалежним голосом, рупором громади. Вони повинні доносити і виражати потреби громадян. Крім того, їх надихати, вчити, бути прикладом активності і ефективної діяльності. Можу сказати, що громадський сектор Польщі – це сектор ентузіастів і навіть мрійників. Мені б хотілось, що б так було і в Україні. 
 
Спілкувалась  Ярина Почтаренко
Фото автора (з "Міжнародної майстерні з розвитку громад")

Публікацію створено в рамках проекту «Рівні можливості для національних меншин та вразливих груп в реалізації культурних прав: багатство у різноманітті», що впроваджується Ресурсним центром ГУРТ за підтримки Європейського Союзу. 

Контакти

  • Центр волонтаріату в Варшаві
  • http://wolontariat.waw.pl/
  • Бюро обслуговування руху соціальних ініціатив BORIS
  •  http://www.boris.org.pl/

Коментарі

Тимчук Тарас    3915 днів тому   #  

Ярино, класний матеріал! Дякую!

  •   Пiдписатися на новi
  •   Пiдписатися на новi



Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.