Інтерв’ю Ольги Рябової  (незалежного експерта з питань соціального підприємництва, соціального бізнесу, фінансової грамотності, лідерства, сталого розвитку, корпоративної відповідальності , Члена Виконавчого комітету Саміту G20 – Y і т.д.)

О2 Social business group: Ольга, Ви постійний учасник і спікер всеросійських і міжнародних конференцій, самітів, форумів (Taellberg Forum, TEDx та інші) і нещодавно повернулися з Малайзії, де проходив Global Social Business  Summit 2013. Ваші враження від його основного посилу ?

О.Р.: На початку листопаду 2013 року в Куала -Лумпур (Малайзія) пройшов Глобальний саміт соціального бізнесу 2013 (Global Social Business Summit ). Тренд соціального бізнесу об’єднав 585 учасників з 40 країн - представників різних інституцій держави, бізнесу, академічної спільноти, громадських лідерів та організацій. Атмосфера Саміту завжди сприяє розвитку співробітництва: цікаві знайомства, експертні обговорення, обмін досвідом заради рішень найактуальніших соціальних проблем світової спільноти. Щороку організатори вносять все нові і нові доповнення у програму, щоб зробити Саміт максимально корисним і ефективним. Так, цього року в рамках Саміту вперше була проведена дводенна науково-практична конференція, присвячена дослідженням і створенню освітніх програм в області соціального бізнесу та підприємництва. Програма саміту та конференції були насиченими, інтерактивними і плідними: багато домовленостей були закріплені меморандумами про співпрацю.

Головний посил Global Social Business Summit 2013: «Соціальний бізнес може змінити світ, змінюючи окремих людей, громади, селища, міста, країни».

Експансія соціального бізнесу як явища - очевидне підтвердження цього слогану. У 2010 році першим містом соціального бізнесу став Wiesbaden (Німеччина).Сьогодні у Вісбадені існує вулиця, на якій кафе, магазини та інші підприємства працюють за принципом соціального бізнесу.

На Глобальному саміті соціального бізнесу у 2011 році говорили про друге європейське  місто соціального бізнесу - Люксембург, третім стало японське місто Фукуока, а нещодавно, в лютому 2013 року список доповнився невеликим містечком в Італії - Пістойя. Цього року на Саміті зазвучали й інші імена, зокрема, Rio de Janeiro (Бразилія) - і це лише початок. Нарівні з містами, в стадії реалізації ідея сіл (селищ) соціального бізнесу по всьому світу.

О2 Social business group: Розкажіть про підтримку соціального бізнесу урядом Малайзії. Які канали розвитку соціального бізнесу використовуються в різних країнах?

О.Р.: Модель соціального бізнесу, запропонована професором Мухаммадом Юнусом, визнана урядом і суспільством чудовим засобом для ефективного вирішення соціальних проблем Малайзії. Основна мета проектів - скорочення розриву між бідними і багатими, збільшення працездатного населення і створення нових робочих місць. Це отримало потужну підтримку уряду у формі інвестицій у розмірі 20 мільйонів рінггітів або 6,5 млн. доларів США до Фонду сприяння соціальному бізнесу в Південно-Східній Азії

Ще 1 мільйон рінггітів (близько 300 000 доларів США) виділено для створення на базі Національного Університету Малайзії кафедри соціального бізнесу, основною метою якої стане проведення досліджень та імплементації програм соціального бізнесу в усі сфери суспільного життя країни.

Соціальний бізнес зростає стрімкими темпами. Він охопив уже всі континенти: від маленьких селищ до мегаполісів, об’єднуючи суспільство за різними ознаками. І тут не грає ролі матеріальне становище або географічне розташування - важливе бажання діяти. Якщо людина не стоїть осторонь соціальних проблем і починає з вирішення хоча б їх мінімальної частини, то вона - і хочеться, щоб це був кожен з нас - стає учасником соціального процесу, спрямованого на зміну неефективних моделей поведінки. Змінюється поведінка людей - змінюються корпорації, змінюється суспільство, змінюється держава.

Необхідно змінювати себе і своє відношення  до оточуючих, навчитися чути і бачити інших – лише тоді зміниться життя!

О2 Social business group: Що необхідно для реалізації соціальних проектів?

О.Р.: Мухаммад Юнус визначає 7 принципів, на які може опиратися кожен соціальний бізнесмен:

1 . Мета бізнесу - не надприбуток. Його мета - подолати одну з проблем, яка загрожує суспільству. Наприклад, підвищити рівень життя, освіти, охорони здоров’я, забезпечити доступ до технологій, захистити довкілля.

2 . Інвестори соціального бізнесу повертають лише суму своїх інвестицій, без будь-яких дивідендів.

3 . Після повернення інвесторові суми інвестицій, основний прибуток компанії вкладається в її розвиток і поліпшення якості продукту.

4 . Фінансова та економічна стійкість.

5 . Екологічна відповідальність.

6 . Забезпечення працівників гідною заробітною платою і оптимальними умовами роботи.

7 . І останній принцип - соціальним бізнесом слід займатися із задоволенням!

Варто відзначити, що в даній концепції йдеться саме про бізнес соціальний, направлений на добро. Поняття ж соціальний проект» - дещо інше. Для реалізації соціального проекту не обов’язково бути юридичною особою. Багато країн здійснюють соціальні програми силами волонтерів. Кожна людина, приймаючи рішення, повинна чітко розуміти свою соціальну відповідальність перед усім суспільством.

Зараз, як відомо, немає єдиного визначення поняття «соціальне підприємництво», різні країни, різні фонди трактують його по-різному. Важливо, що цього року - і це обговорювалося на науково-практичній конференції напередодні Саміту - абсолютна більшість вчених і експертів дійшли висновку, що трактування терміну не є настільки важливим, головна цінність -  поліпшення життя суспільства, використовуючи будь-які форми. Не варто намагатися вкласти в «прокрустове ложе» одного формулювання всі форми і формати бізнесу та підприємництва, спрямованого на вирішення або пом’якшення соціальних проблем.

Світ змінюється стрімко, так само стрімко виникають і розвиваються нові проекти соціального підприємництва та соціального бізнесу. Тому, напевно, найголовніше зараз - допомагати розвиватися цим новим зросткам.

Саме такий підхід - допомагати, досліджувати, спостерігати, вчити, брати участь - виявився найбільш близьким учасникам Конференції та Саміту. «Давайте створювати кращий результат!» - цими словами можна висловити загальну думку концептуального наукового зібрання.

Тільки представниками групи Grameen, заснованої  Мухаммадом Юнусом, реалізовано понад 20 проектів соціального бізнесу з найбільшими корпораціями, країнами, регіонами та містами. Чотири роки тому Російський Мікрофінансовий центр підписав угоду з групою Grameen Bank про взаємну підтримку у справі розвитку соціального бізнесу (соціального підприємництва ) на території Росії, а через 2 роки аналогічна угода була підписана і з Yunus Social Business.

У соціальному бізнесі успіх вимірюється досягненням конкретних соціальних цілей: скорочення голодних смертей серед  дітей і дорослих, приріст населення, збільшення числа людей, що отримали доступ до чистої питної води, збільшення кількості малого бізнесу - ці цілі не можуть не привернути уваги бізнес середовища та державних інституцій.

О2 Social business group: Які соціальні проекти Мухаммада Юнуса вражають Вас найбільше?

О.Р.: Як я вже говорила, головною метою соціального бізнесу Мухаммада Юнуса є боротьба з бідністю. І більша частина соціальних проектів спрямована на вирішення саме цієї проблеми.

Він отримав світове визнання як людина, діяльність якої покликана змінити світ. Не даремно, на обкладинці спеціального випуску журналу «Forbes» Мухаммад Юнус поруч з всесвітньо відомими особистостями: Боно, Білл Гейтс, Еллен Джонсон-Серліф , Пол Тюдор Джонс

Юнус став піонером концепції мікрокредитування. Його Grameen Bank надавав кредити бідним жінкам. Сьогодні  ці жінки володіють 97% акцій банку.

У Сполучених Штатах Америки кожна сьома людина живе за межею бідності. Сім’ї наполегливо працюють, щоб звести кінці з кінцями. Юнус запропонував модель мікрокредитування, яка знижує рівень бідності всього за п’ять кроків: створення групи тих, хто потребує допомоги , навчання, мікрокредитування, підтримка, успіх (власний бізнес).

Інший приклад. Жебраки в Бангладеш отримали кредити на покупку печива і цукерок. І замість жебрацтва продавали ці товари. Пілотний проект був розрахований на 1000 учасників. Але охочих стало в 100 разів більше. За два роки більше 25 000 жебраків перестали просити милостиню - і стали успішними продавцями. Юнус вважає, що людині просто необхідно давати шанс для самореалізації.

Неймовірним прикладом соціального бізнесу є спільне підприємство Grameen Danone Foods Ltd , яке спеціалізується на виготовленні здорових молочних продуктів для бідного населення Бангладеш . Крім високої якості продукції, завод пропонує доступні фіксовані ціни та постійні акції, здійснює доставку від «дверей до дверей», підтримує фермерів , які постачають на завод сировину, створює нові робочі місця для місцевого населення.

Рішення проблеми з питною водою ( Grameen і Veolia Water) , боротьба з розповсюдженням інфекційних хвороб , що переносяться комахами, забезпечення бідняків необхідними для організму вітамінами і мікроелементами ( BASF), створення технологічних рішень для поліпшення життя людей у всьому світі ( INTEL ) і багато інших - всі проекти Юнуса заслуговують пошани і є яскравим прикладом для наслідування.

О2 Social business group: Які перспективи соціальний бізнес міг би відкрити для України, Росії, інших країн СНД  і що необхідно для його розвитку?

О.Р.: Все залежить від економічної ситуації в країні і пошуку майданчика для конструктивного  діалогу на площині «бізнес-влада-суспільство».

Очевидно , що як і в інших країнах, де соціальний бізнес вже міцно увійшов в бізнес-план економічного життя, важливо, щоб усі стейкхолдери домовилися про розуміння того, що вважається соціальним бізнесом.

Величезну роль в успішному розвитку соціального бізнесу відіграє освіта (і тут завдання - не тільки створити освітні програми для потенційних соціальних підприємців і бізнесменів, а й ввести поняття «соціальне підприємництво», «соціальний бізнес» на рівні школи, а то й дитячого садка) . Адже якщо в наших головах з дитинства буде закладена можливість вибору тієї чи іншої моделі майбутнього розвитку, не тільки традиційного бізнесу, пов’язаного переважно з максимізацією фінансового ефекту, то і життєва траєкторія людини, що приймає рішення на певному етапі свого шляху з вибором роду діяльності, очевидно, буде іншою.

Зараз вже ясно, що традиційна модель навчання навряд чи підходить на 100% до такої «нової економіки». Все частіше представники університетів, що мають досвід створення та проведення навчальних програм в сфері соціального підприємництва та соціального бізнесу, говорять про важливість і ефективність навчання «за межами аудиторії». Не менш важливе питання:  «а хто ж навчатиме?» Чи можуть наші «традиційні» професори вчити підприємців? І взагалі, чи можна використовувати слово «навчання» по відношенню до підприємниців, чи мова, швидше за все, буде йти про самоосвіту,  коучинг , менторинг ?

Складна тема - це введення поняття «Соціальне підприємництво» в законодавчий простір і надання допомоги соціальним підприємцям у формі субсидій, податкових пільг, допуску до участі в державних тендерах і т.д. З одного боку, не визначивши поняття , неможливо якось його ідентифікувати, дослідити. З іншого - дуже важливо продумано підійти до питання як ідентифікації, так і підтримки, щоб уникнути «мімікрії», яка зараз іноді відбувається, наприклад , у Великобританії.

Напевно, найважливіше - підтримка людей , суспільства. Саме на ініціативах знизу будуються найуспішніші проекти соціального бізнесу. А якщо держава при цьому їх підтримає - буде тільки краще.

Додаткова інформація:

Ольга Рябова: має 15 - річний (1993-2007) досвід роботи в банківській сфері (банк МФК, Онексімбанк, Росбанк) на керівних посадах, 4-річний (2007-2011) досвід роботи у вищій освіті (Фінансовий університет при Уряді РФ, радник ректора, директор інституту). Є Членом  Координаційної ради Торгово-промислової палати Російської Федерації з питань розвитку соціального бізнесу та підприємництва ,експертом  фонду «Наше майбутнє», конкурсу «Російські премії Фонду Citi в області мікропідприємництва», Наукового фонду Фінансового університету при Уряді Російської Федерації, членом Board of Advisors AIESEC Russia з 2003 року по теперішній час.

Мухаммад Юнус і Global Social Business Summit: Глобальний саміт соціального бізнесу є всесвітньо відомим форумом і проводиться щорічно в різних країнах за ініціативи лауреата Нобелівської премії  світу з Бангладеш професора Мухаммада Юнуса. Він заснував Grameen Bank і більше 50 інших соціальних компаній в Бангладеш. У 2006 році професор Юнус і Grameen Bank отримали  Нобелівську преміїю світу «За зусилля по створенню основ для соціального і економічного розвитку». Професор Мухаммад Юнус є лауреатом більше 50 почесних ступенів університетів у 20 країнах, він отримав 112 нагород від 26 країн. Ідея соціального бізнесу Мухаммада Юнуса пропонує нову модель для вирішення соціальних проблем за допомогою бізнес-методик.