Нещодавно до мене зателефонував представник однієї поважної організації і дуже старанно (мені навіть здалося улесливо нахабно) просив знайти йому волонтерів для «однієї доброї справи».

***

 -          Він: Тетяно, Ви ж займаєтесь волонтерами? Так от… Еее… Нам терміново… на завтра… потрібні волонтери! Терміново!!! Дайте людей!

-          Я: Вам – це кому? І чому так терміново? І які саме волонтери Вам потрібні і для чого?

-          Він: У «Прехорошій установі» на 10:00 буде відбуватися урочистий захід, і там будуть присутні люди з інвалідністю. Потрібні волонтери, які б змогли людей на візках підняти по сходах, бо там нема ліфтів. Мені казали, що Ви дуже добра людина. Вам же це не складно... швиденько все організувати, правда ж?!

Це був вечір, 17:58.

А волонтери потрібні були на наступний день, 10:00. 

Я відмовилась допомогти. Перепросила. І пояснила, чому. Цей пан з образою в голосі поклав трубку.

***

В описі цієї історії я не вказала ані назву організації, ані ім’я людини, з якою мала розмову, ані установу, де відбувався захід. І зробила це не лише з етичних міркувань, а й тому, що подібні ситуації є типовими, коли мова заходить про волонтерів та благодійну допомогу.

Ілюстрація: Віталій Ніщименко

Хочу дещо прояснити.

НІ!

Волонтер – це людина, у якої багато вільного часу, і вона настільки благородна і добра, що люб’язно і завжди готова прийти на допомогу, навіть якщо її розбудять серед ночі. До того ж, волонтери – всемогутні люди, вони можуть врятувати світ від усіляких негараздів! А ще – такій людині можна і «спасибі» не говорити – бо вона дуже-дуже благородна!

ТАК!

Допомога – справа добровільна і відповідальна. Волонтер – це людина, яка готова свій вільний час витратити на допомогу суспільству, якщо має для цього достатньо внутрішньої та зовнішньої мотивації. І безумовно, якщо її гідність і працю поважають.

НІ!

Координатор волонтерської програми або організація, яка працює з волонтерами, це «добрі чарівники», які знайдуть для будь-кого у будь-який час волонтерів, проведуть з ними співбесіди, прорахують усі ризики, відсіють непорядних кандидатів і забезпечать якість волонтерської роботи. І все це «ці добрі чарівники» зроблять для Вас за три хвилини! І лише у деяких складних випадках їм знадобиться п’ять хвилин! І, до речі, їм теж дякувати не треба, бо вони добрі!

ТАК!

Адміністрування волонтерської програми і робота з волонтерами – це відповідальність і серйозний менеджмент, якому треба вчитися. Невипадково, наприклад, у Німеччині існує Академія волонтерства – навчальний заклад, де готують фахівців з волонтерського менеджменту (там – це професія!)

До чого я веду?

Давайте розуміти, що волонтер – це перш за все людина. Людина і повага – невід’ємні речі. Давайте дякувати волонтерам і поважати їхню працю і права! Давайте професійно працювати з волонтерами! Давайте також поважати працю організацій та людей, які якісно працюють з волонтерами. І відсікати те, що лежить за межами людської гідності і моралі.

Перепрошую за дещо гротескний виклад і моралізаторство. Наболіло.

P.S.

Одним з напрямків моєї професійної діяльності є робота з волонтерами. Мені пощастило познайомитись з досвідом варшавських та берлінських центрів волонтеріату. Вважаю за потрібне поділитися новими знаннями. Бо українські волонтери теж заслуговують на повагу. А українські організації, що працюють з волонтерами, здатні бути професійними. То ж чекайте на цикл блогозаписів, присвячених тому, як працюють з волонтерами у Польщі, Німеччині та Україні.