У 2008 році перебуваючи в поїздці по Польщі та переймаючи їхній досвід самодопомоги, мені пощастило познайомитись з представником самодопомоги з Німеччини, якій розкрив модель розвитку суспільства Німеччини щодо перетворень в різних сферах громади. Суть моделі самодопомоги зводиться по перше до відновлення особистості, підняття почуття особистої гідності, впевненості в собі, після цього людина починає перепрограмувати себе, стає потрібною в першу чергу собі, потім блізьким, починає ділитися набутим досвідом, позитивними емоціями, шляхами виходу з тієї чи іншої ситуації, таким чином людина що стала на шлях змін починає гуртувати навколо себе таких само людей які готові змінюватись та змінювати світ навколо. Тобто все починається з малого, вірніше з себе.

     Сьогодні у вік інформаційних технологій, можна з гордістю сказати, що людина впевнено крокує по планеті, розкриваючи неймовірні закони всесвіту, про які в минулому сторіччі писали фантасти.

       Але в той самий час мільйони людей страждають від нестачі живого спілкування. Саме того спілкування з вуст в уста. Коли можна бути почутим та вислухати іншого.

       Саме в наш час жахлива статистика: - розірвання шлюбів, переміни місць праці, самогубств, нервових зривів, не виважених кроків в прийнятті рішень чи партнерів по бізнесу.

        Життя сучасної людини перетворилося,  на гонку, в багатьох випадках, за виживання. На жаль не всі мають  запас сил та знань аби дійти до щасливого фінішу. Чому? Все банально просто, вік надрозвинутих інформаційних технологій не лишає людині часу на саму себе. Сьогодні середньо статистичному громадянину України задля забезпечення своєї родини  усім необхідним, потрібно працювати 24 години на добу. Часу на спілкування з супругом(ю), дітьми, практично немає.

        Саме завдяки технології груп самодопомоги, в багатьох цивілізованих країнах, люди мають змогу жити в злагоді із собою та оточуючими. Від чого, виграє в цілому країна. Адже  там де люди об’єднуються задля вирішення спільних , проблем/питань, там немає хаосу, лише велика енергія позитиву, збагачення власного досвіду, та шалене бажання змін на краще.

        Сьогодні на Україні рух самодопомоги в стадії ембріону, всі, хто намагаються підтримувати цей рух, є піонери. Я впевнений, що за самодопомогою майбутнє.

       Як колись в 1935 році зародилась ГСД для людей залежних від алкоголю (в 1951 році ця методика, а саме робота в ГСД за програмою Анонімних Алкоголіків «12-кроків» отримала премію Ласкера), а всі зневірені в допомозі, що скористались участю в групі і позбулись пагубної звички, мають змогу жити щасливим життям із коханими та дітьми, бути корисними суспільству. 

       Так сьогодні кожна людина має право користуватись цим чудовим інструментом, в будь якій сфері життя.

      Життя кожної людини залежить від вибору, якій робиться кожного дня. ГСД дає змогу робити цей вибір осознано, спираючись на груповий досвід, та розуміючи, від вибору сьогодні залежить результат завтра.