Сприяння розвитку громади – справа не з легких. Багато зі сказаного та зробленого в ім’я розвитку було марним або навіть шкідливим. Головною причиною цього є нехтування закономірностями та правилами об’єктивної реальності. Як і в геометрії, в основу теорії розвитку покладені фундаментальні усталені поняття, а тому знання принципів, яким повинні підпорядковуватися наші дії, – першочергове завдання.

ГУРТ пропонує вашій увазі шістнадцять принципів, керуючись якими ви зможете уникнути поширених помилок і здійснювати заходи з розвитку своєї громади ефективніше.

1. Люди здатні змінювати світ

Перетворення є фундаментальною особливістю розвитку. Відомо, що людина – потужне джерело змін. Як єдина родина ми всі живемо в системі тісних взаємозв’язків із іншими людьми, природою та духовним світом. Ініційовані нами перетворення можуть покласти початок змінам світового масштабу. Як кажуть, було б бажання, а спосіб завжди знайдеться.

Застосувати цей принцип на практиці означає відійти від поведінки пасивного реципієнта й «увійти в історію». Перехід від пасивної форми поведінки до активної починається у свідомості. Сусіди, які відчувають незручності від того, що в їхньому районі нагромаджується сміття – хороший приклад змін. Коли вони вирішують проблему брудних вулиць і брудних подвір'їв, то одночасно змінюють свій внутрішній світ, інших людей та довкілля.

2. Розвиток починається зсередини

Процес розвитку людини та громади розпочинається з окремої особистості, взаємовідносин між людьми, сім’ї, спільноти або нації.

Якщо людина прагне змін, ніщо і ніхто не може її зупинити. Аутсайдери можуть лише допомагати або давати поради, але в кінцевому рахунку карт-бланш буде у того, хто вирішуватиме, що добре, а що погано, яким шляхом іти і що робити.

Цей процес подібний до того, як дитина вчиться їздити на велосипеді. Вона навчиться лише тоді, коли вирішить, що сама цього хоче. Зовнішня допомога потрібна тільки щоб підтримати дитину в її починаннях.

3. Відновлення – необхідна складова розвитку

Відновлення після невдач і заміна руйнівних думок та поведінки на життєздатні – невід’ємна частина розвитку. Щасливі сім’ї та міцна дружба неодноразово руйнувалися через те, що люди не довіряли один одному, не могли діяти разом, спілкуватися без ворожості, утриматися від пліток, взаємних принижень, докорів.

Не можна будувати своє життя і стосунки з іншими людьми на ґрунті образ, невдач та нерозумної поведінки. Необхідно зрозуміти, що тягар минулого повинен залишитися позаду, інакше ми не зможемо жити й працювати на повну силу. Справедливе ставлення до людей лікує старі рани.

4. Бути справедливим – непорушне правило

До кожного слід ставитися з повагою незалежно від соціального статусу людини, її статі, раси, віку, культури, релігії та інших характеристик. Це означає, що люди повинні мати рівний доступ до участі у процесі громадського розвитку і отримувати користь від нього. Якщо те, що ми робимо для розвитку людини та громади не підкріплюється справедливістю, то нашу працю не можна вважати розвитком.

5. Немає бачення, немає розвитку

Бачення власного майбутнього та нового стабільного світу – ось те, що здатне активізувати наш прихований потенціал. Там, де немає бачення, не може бути розвитку.

Коли люди створюють нову організацію або спільноту, то залежно від реальних потреб встановлюють мету, цілі та шляхи їх реалізації. Якщо вони не бачать, куди прямують, не розуміють, навіщо це роблять, то просто тупцюватимуть на одному місці.

Коли люди об’єднуються, щоб поліпшити своє життя, окрім бажання, їм також слід мати бачення того, що вони хочуть змінити і чого досягти.

7. Комплексний підхід

Усі складові світу пронизані взаємозв’язками. Тому кожен аспект нашого зростання має вплив на інші виміри людського життя (особистий, соціальний, культурний, політичний, економічний тощо). Коли ми працюємо над будь-якою із складових, це впливає і на все інше. Особисте зростання, зміцнення сімей і розвиток громади повинні йти пліч-о-пліч.

8. Біль одного є болем кожного; честь одного є честю усіх

Особисте зростання, удосконалення і щастя або, навпаки, занепад особистості стосується усієї громади. Те, що стається з окремими людьми, насправді трапляється з нами усіма.

Якщо ми отруюємо повітря, яким дихаємо, воду, яку п’ємо, й землю, на якій живемо, ми отруюємо наших близьких. Так само, коли ми нешанобливо ставимося до людей, які живуть поряд, ми або наші діти рано чи пізно виявлять, що і нас зневажають.

9. Єдність – необхідна передумова розвитку

Люди, які відчувають любов, підтримку і піклуються про свою сім’ю, друзів і суспільство мають сильнішу імунну систему, краще протистоять хворобам, ніж ті, хто почуваються самотніми та ізольованими від суспільства. Єдність в межах громади — індикатор нашої соціальної сили, подібно до того, як відсутність єдності є індикатором слабкості. Чим більшого прогресу ви досягли в розвитку, тим сильнішою стає ваша єдність.

10. Залучення – рушійна сила розвитку

Тільки коли люди роблять свій особистий внесок в загальну справу, відбувається розвиток і досягаються бажані цілі. У розвитку громад участь – це особистий вклад, переданий через дію. Дія є істотною складовою не лише розвитку громад, але і всієї іншої діяльності людей. Так само, як танець неможливий без руху або музика без звуку, розвиток неможливий без індивідуальної участі кожного.

11. В основі відновлення та розвитку – духовність

Духовність лежить в основі істинного відновлення та розвитку. Більшість людей на Землі розуміють, що усі ми є єдністю духовного та фізичного. Тому людські спільноти не зможуть стати згуртованими та життєздатними, якщо житимуть наперекір своїй духовній природі.

Розуміння цього означає:

• cвої відносини із людьми, кожну зустріч та кожну свою дію сповнювати любов’ю до ближнього
• спиратись на мудрість, принципи, вчення та закони, які прийшли до нас з глибини духовних традицій
• підтримувати цінності, спрямовані на збереження життя та підвищення його якості (як наприклад, чесність, доброта, пробачення)
• покращувати наші розумові здібності, пов’язані з духовною складовою, а саме: здатність побачити мрію або мету, що відповідає нашому потенціалу; здатність повірити у це бачення настільки, що ми готові покласти своє життя на її досягнення; здатність передати це бачення, мрію або мету через мову, цифри та творчість.

12. Сталий розвиток потребує моральної та етичної основи

Моральні та етичні норми описують, як люди повинні думати і діяти самі, стосовно інших та природи. В історії планети ніколи не було успішних суспільств без моралі, законів і правил поведінки.

Моральні та етичні норми не обмежують нашу свободу. Навпаки, вони підказують нам, де пролягають межі благополуччя. Вони подібні до знаків на шосе, які говорять нам скинути швидкість перед поворотом або рухатися обережно, коли попереду слизька дорога. Ми можемо нехтувати ними, але тоді ніхто не зможе гарантувати нам безпеку.

13. Навчатися один у одного протягом усього життя

Навчання  процес здобуття нової інформації, знань, мудрості, навичок або вмінь, які дозволяють нам приймати нові виклики і розвивати наш потенціал. Навчання міняє нашу поведінку. Не лише індивідуумам, але і сім’ям, громадам, організаціям і народам потрібно вчитися. Громадського розвитку не відбувається, якщо люди не вчаться.

Багато громад звикли до того, що уряд вирішує їхні проблеми. Проте вони не завжди жили так, тому що багато років тому у важкі часи люди покладалися на самих себе і підтримували один одного. Подібно до того, як вони звикли залежати від уряду, вони повинні навчитися, як змінити свої громади для того, щоб процвітати.

14. Сталість – основна особливість розвитку

Забезпечити сталість означає дозволити процесу протікати протягом тривалого часу. У розвитку громад можна говорити про кілька видів сталого розвитку:

• Програмна сталість – це життєздатність та  і енергійність процесу навчання і зростання у громаді.
• Екологічна сталість означає процвітання природних систем, від яких залежить життя на землі.
• Соціальна і культурна сталість – те, як розвиток впливає на соціальне середовище буття людей.
• Економічна сталість означає безперервне забезпечення багатства та процвітання. Економічний сталий розвиток, подібно до біологічного, збільшує різноманітність стратегій. Економічна стійкість означає не лише виробництво, а й справедливий розподіл благ таким чином, щоб усі члени суспільства могли задовольнити свої основні потреби.
• Політична сталість – це процес прийняття рішень, встановлення та розподілу влади. Процес громадського розвитку не життєздатний, якщо політичні сили, які виступають проти нього є сильнішими за політичні сили, що його підтримують. Тому дуже важливо заручитись підтримкою організацій та лідерів, які здійснюють вплив на політико-економічне середовище.

Викликом для розвитку громад є гармонізувати екологічні, соціальні, економічні, політичні і культурні потреби і не розвивати один з видів за рахунок іншого.

15. Рух до позитивного — головна стратегія розвитку

Важливо не зосереджуватися на негативі, а створювати позитивне довкілля, в якому буде набагато легше досягти бажаних результатів. У роботі з розвитку громади корисніше буде скерувати зусилля на побудову альтернативного середовища, ніж намагатись підірвати той устрій, який нам не подобається. Проте це не означає, що потрібно миритися з несправедливістю або шкідливими умовами життя.

16. Станьте тими змінами, які ви прагнете побачити

У процесі розвитку громад найпотужніші стратегії завжди включають створення позитивних моделей ролей і живих прикладів рішень, які ми пропонуємо. Ось чому, як практикуючі фахівці з розвитку, ми повинні намагатися бути прикладом змін, які ми прагнемо бачити в світі.

Джерело

Переклад: Анастасія Фінюк

Редагування: Дарина Стремецька