Не бажаючи миритися з тими соціальними негараздами, які відбуваються у їхній громаді, звичайні люди придумують інноваційні підприємницькі рішення задля зменшення кількості жертв бідності, безробіття чи забруднення побутовими відходами. ГУРТ розповідає про особистості, чиї локальні ідеї зробили їх світовими соціальними інноваторами. 

Мохаммад Юнус

Мохаммад Юнус отримав Нобелівську премію миру за поширення концепції мікрокредитування – надання невеликих кредитів людям із бідних верств населення, щоб допомогти їм розпочати бізнес. Згідно з правилами Грамін Банку у Бангладеші клієнтам видаються лише дрібні позики строком на рік, виплати кредиту проводяться щотижня, а кредитування засноване на круговій поруці.

Інноваційна думка Мохаммада Юнуса зародилася, коли він викладав економіку в університеті міста Чітагонг, Бангладеш, після отримання докторського ступеня з економіки в Університеті Вандербільта в США. 1974 року, під час голоду в Бангладеші, він вирішив надати групі з 42 сімей невелику позику розміром 27 доларів США як стартовий капітал, що дозволить виготовляти різні предмети для продажу, не обтяжуючи себе банківськими кредитами на неприйнятних для бідних людей засадах. Юнус вірив, що надання таких позик, доступних більшій частині населення, зможе стимулювати розвиток бізнесу і зменшити масштаби бідності в сільській місцевості Бангладешу.

Ідея мікрокредитування є основою діяльності Грамін Банку - макрофінансової організації, яка, на відміну від звичайних банків, співпрацює з малозабезпеченими категоріями. Юнус розвинув принципи так званого «сільського банку» у межах своєї дослідницької роботи з мікрокредитування, яка змінила оригінальну теорію моделі капіталу, довівши, що кожна людина має потенціал підприємця. Зараз банк «Grameen» обслуговує близько 80 тис. сіл Бангладешу. Цікаво, що 97% його позичальників, станом на 2011 рік, є жінки, які, крім отримання грошей, можуть пройти тренінгові підготовку на базі макрофінансової організації.

Професор Юнус пішов із посади генерального директора організації у віці 70 років у зв’язку з тиском з боку уряду Бангладешу, але досі активно працює з венчурними підприємствами Grameen. Ідея соціального інноватора широко застосовується у понад 50 країнах, що сприяє подоланню бідності у всьому світі.

Говінда Вентакасвамі та Девід Грін

Говінда Вентакасвамі та Девід Грін сповідували, за визначенням Гріна, «жалісливий капіталізм», повертаючи зір мільйонам людей, які можуть втратити його назавжди. Офтальмалогічна клініка Aravind Eye Hospitals в Індії та підприємство з виробництва кришталиків при ній мають інноваційний вплив на вирішення проблеми неплатоспроможності людей, які страждають від сліпоти через катаракту.

Замість виходу на пенсію у віці 65 років, доктор Вентакасвамі заклав під заставу свій будинок і відкрив лікарню, щоб здійснювати хірургічні операції катаракти безкоштовно або за низькими цінами. Поява такої лікарні дала можливість малозабезпеченому населенню Індії запобігти сліпоті. Низьких цін на хірургію катаракти вдалося досягти завдяки реорганізації того, як здійснювалися операції - їх виконують парамедики, професійно навчені 70 відсоткам роботи хірургів-офтальмологів. Діяльність клініки Аравінд дещо подібна до роботи Макдональдс з його великими чергами, швидким, але якісним обслуговуванням та низькими цінами.

Інноваційна медико-санітарна допомога фінансується платоспроможними пацієнтами клініки, а це близько 30% людей , які готові сплатити велику ціну за послуги  всесвітньо відомого лікаря Вентакасвамі.

Крім того, цінова доступність операцій у клініці Aravind Eye Hospitals забезпечується завдяки виготовленню власних очних штучних кришталиків та інших офтальмологічних виробів. Ця ідея належить соціальному підприємцю Девіду Гріну.

Протягом першого року існування клініки її засновник, відомий у народі Індії як Доктор В., виконав 5000 операцій. Віра доктора Вентакасвамі у те, що люди народжені не задля багатства, а задля служіння іншим, надихнула «серійного підприємця» Девіда Гріна на роздуми щодо покращення роботи Aravind Eye Hospitals. Він зауважив, що кількість хірургічних операцій обмежена через високу вартість кришталиків - $150 за пару. Коли Грін виявив, що фактична вартість виготовлення кришталика за допомогою інновативного підходу може бути знижена до $ 10, він переконав Вентакасвамі у необхідності відкрити при клініці завод з виробництва кришталиків. Зараз Девід Грін відомий як творець підприємства Aurolab з виробництва штучних кришталиків при Aravind Eye Hospitals в Мадурай, Індія. Підприємство зробило доступними для бідних операції з лікування катаракти. Більша частина операцій здійснюється безкоштовно.

Aurolab – одне з найбільших підприємств галузі, яке поставляє штучні кришталики в більше 109 країн, з часткою близько 10% світового ринку. А клініка Аравінд стала бізнес-моделлю для систем охорони здоров’я в усьому світі. 

Альбіна Руіс 

Перуанська соціальна підприємниця та еколог почала турбуватися про здоров'я та проблеми, спричинені великими обсягами сміття, коли вона була студенткою факультету промислового інжинірингу у Перу. Після написання дисертації Руіс розробила систему керівництва переробкою відходів самими громадами. Така система мала також забезпечити нові робочі місця для жителів сіл та міст Перу. 

Згідно з її ідеєю місцеві підприємства мали займатися збором та переробкою сміття, знизити обсяг відходів у муніципальних звалищах і виробляти товарну продукцію для переробки відходів. З метою перетворити збір відходів у прибутковий бізнес Альбіна Руіс заснувала Ciudad Saludable («Здорове місто»). Модель підприємства Ciudad Saludable спонукає жителів міст та сіл започатковувати мікро-підприємства зі збору та обробки сміття. Для зацікавлених осіб проводяться освітні заходи з управління сміттєвими потоками.  

Завдяки ідеї Альбіни Руіс було організовано більше 1500 сміттєзбірників, створено нові робочі місця і покращено умови життя більше 6 млн. осіб, які живуть в бідних регіонах Перу,  Болівії, Бразилії, Колумбії, Мексики, Венесуели та Індії.