Можливість дізнаватись суспільно важливу інформацію за допомогою електронного запиту надається Законом України «Про доступ до публічної інформації» кожному. Майже на кожному офіційному сайті органу влади, де існує окремий підрозділ «Публічна інформація» або «Доступ до інформації», можна зустріти урочисту фразу: «Президент України впроваджує європейські стандарти відкритості і прозорості в роботі органів державної влади», що вказує на небайдужість Президента до питання відкритості державних установ.

Експерти та координатори «Центру Політичних Студій та Аналітики» використовують право, що надається Законом України «Про доступ до публічної інформації» для реалізації численних проектів, покликаних сприяти прозорості та відкритості роботи органів державної влади в Україні. В свою чергу, інформаційний запит – це зручний інструмент, який дозволяє кожному громадянину отримати публічну інформацію від будь-якої державної установи протягом 5-ти робочих днів. Крім того, відповідно до ч.3 ст.19 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» інформаційні запити можуть подаватися в найзручніший для запитувача спосіб: поштою, факсом, телефоном або електронною поштою. Порівнявши всі запропоновані можливості, найзручнішим способом за критеріями вартості та часу є відправлення запитів саме електронною поштою.

Для прикладу розглянемо ефективність використання електронного інформаційного запиту в спілкуванні з органами державної влади. Запити надсилались до владних установ міста Києва, а їх тематика стосувалась визначення того, на скільки процедури проведення державних закупівель протягом 2010-2012 років відповідали чинному законодавству України.

Запити були надіслані 10-ти районним у місті Києві, Київській міській та обласній держадміністраціям. Отримавши відповіді, була складена таблиця порівняння, за якою можна оцінити на скільки голови адміністрацій підтримують впровадження «європейських цінностей». Критеріями для порівняння слугували положення Закону про Доступ, а також повнота наданої відповіді на запити. Таким чином, якщо адміністрація виконує норми Закону та якісно надає відповідь, вона отримує 1(один) бал, а якщо не справляється, то отримує 0 (нуль) балів. Всього в дослідженні використовувалось 5 критеріїв, і саме таку максимальну кількість балів могла набрати державна адміністрація.

П.11 ч.1 ст. 15 Закону зобов`язує органи влади оприлюднити інформацію про їхнє місцезнаходження, поштову адресу, номери засобів зв’язку та електронної пошти. Тобто, вся необхідна інформація для надсилання електронного запиту повинна міститися на сайтах адміністрацій – це перший критерій. Для того, щоб дізнатися чи надійшов лист, потрібно зателефонувати. Тож другий критерій – активний номер телефону. В процесі підготовки відповіді за потреби, чиновники телефонують запитувачу, щоб задати уточнюючі питання, тому етика такого спілкування – третій критерій. Головною метою запиту звісно є відповідь, отже повнота відповіді є 4-им критерієм. Відповідно до Закону, відповідь повинна надійти протягом  п‘яти робочих днів з моменту отримання запиту, таким чином дотримання строків – це 5-ий критерій. 

Відповідно до результатів дослідження, максимальну кількість балів отримали: Київська обласна, Київська міська, Голосіївська районна, Дарницька районна, Деснянська районна, Печерська районна, Святошинська районна державні адміністрації. Тут варто звернути увагу на те, що чиновники цих адміністрацій, робота яких пов’язана з обробленням інформаційних запитів, заслуговує на повагу. В процесі надсилання електронних запитів та отримання відповіді на них не виникає жодних проблем. Запити реєструються, а відповіді надаються якісно та вчасно.

Оболонська, Подільська, Шевченківська та Солом`янська районні державні адміністрації отримали по 4 бали з 5 можливих. Однак, варто зазначити, що Солом`янська РДА мала всі шанси отримала 2 бали за роботу замість 4-х. Справа в тому, що всі запити направлялися з однієї електронної пошти в три хвилі. Під час третьої хвилі запитів, пошта Солом`янської адміністрації категорично відмовлялася приймати лист з нашої скриньки. Коли ми спробували відправити запит з іншої адреси, на пошті державного органу лист з`явився. Системний адміністратор зробив припущення, що нашу електронну поштову адресу могли внесли у «чорний список». Але це тільки припущення, тому Солом`янська РДА в м. Київ отримує 4 бали.

В цей же час, Шевченківська РДА могла навпаки отримати 5 балів. Номер на сайті вказаний вірно. Але перший наш дзвінок тривав кілька днів. Тобто, ми дзвонили протягом 15-30 хвилин за вказаним номером три дні поспіль. І тільки на третій день змогли переговорити щодо вхідного номеру нашого листа.

На 3 бали заслуговує робота з інформаційними запитами Дніпровської РДА. На сайті немає ні робочої електронної адреси, ні робочого номера телефону. Треба також зазначити, що наш координатор витратив близько години часу на телефонні дзвінки за численними номерами, для того, щоб все-таки дізнатись і правильну пошту, і телефон.

В цілому, практика надсилання електронних запитів координаторами «Центру Політичних Студій та Аналітики» показала  дієвість цього способу. Навіть з такого невеликого експерименту проведеного в Києві видно, що більше половини адміністрацій, які використовувались в дослідженні, впорались з завданням. Звісно є і такі, яким необхідно покращувати свою роботу, але гроші та час були зекономлені, запити доставлені, а відповіді отримані.

Матеріал підготовлений «Центром Політичних Студій та Аналітики»