14-16 листопада 2013 у м. Ірпінь пройшла конференція “Майбутнє місцевого врядування в Україні” у форматі пошуку майбутнього. Захід зібрав понад 60 представників органів місцевого самоврядування, органів державної влади, лідерів та активних мешканців громад, національних, регіональних та місцевих інститутів громадянського суспільства.

Пропонуємо читачам порталу ГУРТ мультимедійний звіт про перебіг конференції.

Перший день. Четвер, 14 листопада 2013 року

Олександр Поліщук, голова смт. Іванків Київської області: “Для всіх нас не секрет, що тема нашої конференції має багато проблем, які потребують вирішення як на державному рівні, законодавчому, так і на рівні місцевих громад. Це і питання владних повноважень між гілками державної влади і гілками місцевого врядування, і як похідна цього, - це питання фінансові, розподіл цих фінансів у самій громаді. Також це питання уникнення конфліктів між представниками громади і представниками місцевого самоврядування. Як ми бачимо вирішення цих питань у майбутньому - саме у цьому контексті хочемо поспілкуватися”.

Кожен учасник відрекомендував себе у цікавий спосіб - крім імені та організації всі назвали або показали свій символ врядування, який, на їх думку, найкраще відповідає заявленій темі. Зокрема, Тетяна Гончарук, менеджерка проектів Центру волонтеріату "Добра Воля" показала новорічну кульку, яку зробила на власний смак: “Якщо щось не подобається, треба брати і самому це робити”. Сергій Яценко,  сільський голова с. Радинка Поліського району Київської  області,  назвав символом врядування кулькову ручку, - “адже від розчерку пера іноді може залежати доля самоврядування”. Галина Проців, голова ради екологічного клубу "Край", продемонструвала конверт, “який вводить у стресову ситуацію чиновників, з якими доводиться спілкуватися”.

Формат пошуку майбутнього пояснює історія: “Зібралися шестеро сліпих у одній кімнаті і мацають вони слона. Один підходить, бере його за живіт і каже, що це стіна, другий обняв ногу і каже - “ні, це дерево”. Третій  схопив слона за бивень, і каже, що це спис. Четвертий бере його за хвіст і каже, що це мотузнка. П'ятий торкається хобота і каже - ні, це якийсь вуж “. Шостий бере за вухо і говорить “здається, це якесь ввіяло”. І так вони сперечаються, називаючи слона різними іменами, різними явищами. Тим не менше, слон залишається слоном... Так дуже часто в житті ми говоримо про одне і те саме, але з позиції власного досвіду. Так ось пошук майбутнього - це такий формат роботи, який дозволяє говорити про одне й те саме різними словами і знаходити спільні точки дотику для того, щоб сформулювати певні спільні дії”. Організатори також відзначили, що цей формат працює у всьому світі і вже є приклади того, як він змінив життя громад там, де люди ніколи не могли знайти консенсусу.

Далі, згідно формату конференції, всі учасники визначали важливі події в особистому та глобальному контекстах, а також  віхи розвитку розвитку місцевого врядування в Україні.

Використовуючи особисту часову шкалу, групи розказали про свій життвий досвід; використовуючи шкалу розвитку місцевого врядування - про те, що відбувалось протягом останніх трьох десятиліть в Україні;  використовуючи глобальну часову шкалу, розказали про те, які події змінили світ у найближчому минулому.

Після роботи в змішаних групах, які інтерпретували часові шкали, відбулася презентація “Історій нашого минулого”. Зокрема, серед основних віх врядування у 1980-1990 роках, учасники згадали появу перших громадських організацій та партій, відсутність розподілу повноважень між органами державної влади та місцевого самоврядування, національне піднесення, тенденцію до децентралізації. У 1991-2000 роках - здобуття незалежності України, прийняття Конституції, поява багатопартійності, створення перших статутів місцевих громад. У 2001-теперішнє: зміни у виборчому законодавстві, розвиток підприємницької діяльності, розквіт корупції, зміни у законодавстві, що знизили роль місцевого самоврядування, самоорганізація громад тощо.

Після вправи учасники заходу обмінялися думками.

"Насправді врядування в Україні має тривалу історію... Були речі, пов'язані з певними ритуалами і подіями, які були притаманні нам, українцям, у свій час - ставлення до сиріт, до вдів, до кволих. Перше, не можна було винести жодного стопа з поля, допоки не допомогли вдовам та кволим. Це елементи врядування, які ми знищили в собі. Головна проблема, яка є сьогодні  у врядуванні - це відсутність бажання бути вільними. відсутність бажання свободи. Тому що врядування - це свобода, це умови, що дозволяють визначити, що ми хочемо на цій території...", - вважає Олег Левченко, виконавчий директор Подільської агенції регіонального розвитку.

Після обговорення минулого, учасники перейшли до стадії теперішнього, створюючи мапу роздумів, в якій визначили найбільш значимі тенденції, що впливають на майбутнє місцевого врядування в Україні. 



Часом, у жвавій дискусії, було визначено чисельний перелік тенденцій - 79, до яких, зокрема, увійшли:

• омолодження складу керівних органів;
• зростання поінформованості суспільства щодо можливості врядування в громадах;
• зростання аполітичності населення;
• зростання громадської активності;
• урбанізація;
• розширення можливостей залучення фінансів в громадах;
• зростання рівня професійної освіти представників органів місцевого самоврядування;
• зменшення відповідальності керівних органів перед громадами;
• зменшення матеріального заохочення сільських голів;
• зростання кількості незалежних ЗМІ;
• деградація земель;
• розвиток інформаційних технологій;
• зниження довіри людей до органів правосуддя та багато інших. 

Після цього учасники наліпками голосували за найбільш значимі, на їхню думку, тенденції, що стане основою для роботи наступного дня. 
 

Другий день. П'ятниця, 15 листопада 2013 року

Ранок другого дня конференції розпочався аналізом найбільш значимих тенденцій, що впливають на майбутнє місцевого врядування в Україні. Учасники визначили із 79 перерахованих вчора тенденцій, 11 найбільш важливих:

• зростання вибіркового правосуддя;
• зростання безробіття;
• погіршення екологічного становища;
• зростання смертності населення;
• зниження виховної ролі сімї;
• зростання громадської активності;
• зниження довіри до правоохоронних органів;
• зниження якості медобслуговування;
• зростанння рівня корупції;
• омолодження складу органів влади.

“Якщо добре придивитися до цих тенденцій, то вони говорять про якість нашого врядування. Тому що зростання вибіркового правосуддя, безробіття - стала, що росте вгору, смертність, рівень корупції, - це все якість нашого врядування”, - вважає Сергій Колосовський, заступник голови Бородянської районної державної ради.

Під час наступної вправи учасники в робочих групах визначали, яким чином ключові тенденції пов’язані між собою та що відбувається і відбудеться у майбутньому із ними. Черговим стало завдання: "Те, чим ми пишаємось. Те, через що ми шкодуємо".

Різні групи учасників визначали три "найбільші приводи для гордощів" та "три найбільші приводи для розчарування". 

НАЦІОНАЛЬНІ ТА РЕГІОНАЛЬНІ ОГС

Гордощі:

• використовуємо комплексний підхід при плануванні та реалізації проектів з урахуванням рівних прав і можливостей різних категорій населення;
• наша діяльність має вплив;
• органи місцевого самоврядування зацікавлені у співпраці з нами.

Розчарування: 

• не володіємо ефективними інструментами залучення місцевих лідерів;
• не випрацюли механізм супроводу розвитку громад (не “за них”, а “з ними”);
• не вміємо розповідати про свою діяльність.

МЕШКАНЦІ ГРОМАД

Гордощі:

• бажання розвиватися;
• ділимося позитивним досвідом;
• активні у житті громад.

Розчарування: 

• за відсутності підтримки громади, справи та ідеї не мають позитивного закінчення;
• невпевнені у власних силах;
• не вміємо викликати довіру у людей;

ПРЕДСТАВНИКИ МОЛОДІ

Гордощі:

• пропагуємо здоровий спосіб життя;
• активна життєва позиція;
• реалізовані ідеї

Розчарування: 

• відсутність команди;
• неможливість реалізовувати себе у повній мірі;
• відсутня віра у стабільність.

ПІДПРИЄМЦІ

Гордощі:

• сплачуємо податки, беремо участь у формуванні бюджету;
• збираємо однодумців, формуючи моральні та духовні цінності;
• спонсорством та власною участю підтримуємо ініціативи.

Розчарування: 

• змушені давати хабарі на всіх рівнях;
• закриваємо очі на беззаконні дії;
• приділяємо роботі 98% часу, тільки 2% залишається для сім'ї та виховання дітей.

МІСЦЕВІ ГРОМАДСЬКІ АКТИВІСТИ

Гордощі:

• досвід реалізації грантових проектів;
• створення громадських організацій для підтримки та покращення рівня життя громади;
• пробудження індивідуальної відповідальності кожного члена громади через організацію масових заходів, колективних форм роботи;

Розчарування: 

• пасивність громади - старі стереотипи;
• недовіра до органів врядування з боку громади;
• втрачені можливості (особисті та для громади).

ПРЕДСТАВНИКИ СІЛЬСЬКИХ ТА СЕЛИЩНИХ РАД

Гордощі:

• активна громадянська позиція;
• розвиток територій;
• довіра людей (обирають не вперше).

Розчарування: 

• низький рівень матеріально-фінансового забезпечення працівників сільрад;
• неспроможність створити професійну команду;
• обмеження повноважень;

ПРЕДСТАВНИКИ ВЛАДИ:

Гордощі:

• участь у розробці концепції реформування місцевого самоврядування
• підготовка тексту законодавчих актів, направлених на проведення реформування на рівні Мінрегіону та ВРУ
• дотичні до формування позитивної думки в громадах щодо необхідності проведення реформ
• участь громад району в розробці проекту реконструкції автодороги Київ-Ковель

Розчарування: 

• розтягненність реформування в часі
• затримка прийняття законів та нормативних актів
• неготовність та нерозуміння необхідності проведення адміністративних реформ і реформи місцевого самоврядування

МІСЦЕВІ ГРОМАДСЬКІ ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ

Гордощі:

• організація та реалізація адвокаційних кампаній;
• практичні дії і проекти громад;
• ініціативні групи і нові реалізовані ідеї діяльності;
• робота з інформування громад.

Розчарування: 

• неспроможність громадських організацій і місцевих ініціативних груп;
• невчасність та неадекватність дій влади;
• люди бояться.

Наступним кроком стала підготовка та презентація групами сценаріїв розвитку місцевого врядування в Україні до 2018 року - необхідно було уявити, що всі ідеї та ініціативи вже втілені в життя та відбулися необхідні та бажані зміни для громад.

У креативній та дотепній формі учасники презентували спільні позиції у баченні майбутнього - "чого ми хочемо" та "яким чином досягти того, чого ми хочемо". Тут у нагоді стали маркери, кольоровий папір, повітряні кульки, інші підручні засоби, які яскраво продемострували спільні мрії намальованими казками, схемами, квітами з пелюстками тощо. 

Групи назвали різні компоненти успішного врядування майбутнього:

Група 1

• активна громада
• відповідальна влада
• успішна родина
• щаслива дитина

Група 2

• самодостатня територіальна громада
• формування бюджету на території громади
• ресурсонезалежність
• е-врядування на всіх рівнях
• збалансована соціальна допомога всім категоріям населення 
• розвинені фермерські та аграрні формування
• туристично приваблива громада
• розвинені стосунки із незалежними інвесторами

Група 3 

• орган місцевого врядування у центрі всього
• відкрито центр громадських ініціатив, де враховується думка бізнесу, влади, громадських організацій, родин, людей з особливими потребами, школярів

Група 4

• сільськогосподарські землі використовуються за призначенням
• розвинено тваринництво та рослинництво
• збільшено штат сільради
• громада самостійна, не потребує дотацій
• поліпшено матеріальне становище соціальних установ

Група 5

• створення та підтримка місцевого продукту
• існує академія керівних кадрів
• громада вільна та незалежна
• існує фонд ресурсів громад

Група 6

• реформа на вимогу часу
• спроможна територіальна громада
• верховенство закону
• всі люди забезпечені роботою
• відповідальність перед законом депутатів всіх рівнів

Група 7:

продемонструвала "казку про ріпку", де дідові довелося залучити громаду, громадські організації та асоціації місцевого врядування, міжнародні організації, інформаційні технології та витягнути "ріпку" - благополуччя, комфорт, самореалізацію членів громади.

Група 8

• успішна громада 
• інвестиційні проекти
• комфортне проживання
• потужний бізнес
• працюють промислові підприємства 

Завершився другий робочий день конференції роботою у змішаних групах, де учасники окреслили спільну позицію з питань "чого ми хочемо" та "як цього досягти".

На спільну дошку того, "ми всі хочемо" потрапили ті категорії, які стануть основою планування наступного дня:

• розвиток стратегічного планування та інфраструктури у громадах
• розвиток співпраці і різних форм партнерств
• розвиток родинного виховання
• розвиток еко-культури
• професійна підготовка організаторів громад
• розвиток інформаційного забезпечення
• фінансова самодостатність громад
• повнота повноважень в громадах
• розвиток якості соціальних послуг в громадах

Третій день. Субота, 16 листопада 2013 року.

Ранок третього дня конференції розпочався із визначення пріорітетів для впровадження змін, яких "всі хочуть". Використовуючи теперішній час: "ми повинні"  та "ми віримо", учасники формулювали твердження, яких мають дотримуватися у плануванні майбутніх дій.

Добровольці збирали однодумців, які сформували кілька груп. У результаті обговорення та зворотнього зв'язку між усіма учасниками, було сформульовано ряд тверджень, які стануть основою для планування спільних дій:

• Віримо, що реалізація стратегічного плану забезпечить розвиток громади
• Віримо, сільські громади України розвивають зовнішні та внутрішні стосунки за принципом прозорості та надійності
• З урахуванням проведення реформ місцевого самоврядування, створена самодостатня спроможна громада з повнотою повноважень
• Громада зі збалансованим власним бюджетом, є фінансово незалежна
• Місцева громада досягла сталого рівня розвитку через підвищення екологічної свідомості, культури та мислення, що дозволили нам і нашим майбутнім поколінням бути здоровими і щасливими
• Ми віримо, що особистий приклад здорового способу життя, змінить свідомість громад
• Громада повинна мати програму всебічного розвитку сім'ї (для забезпечення сталого та успішного розвитку: сім'ї, громади, суспільства вцілому)
• Віримо: інтернет розширить можливості громади, а елекронне врядування є головним засобом боротьби із корупцією
• Діє система професійної підготовки людей, які володіють технологіями розвитку громади.

Кожен учасник мав можливість обрати пріорітети, зі згаданих вище, та зібрати однодумців для створення проектної групи, кожна з яких запропонувала зміни, що будуть втілені учасниками у майбутньому.

Закінчився захід розробкою особистих довго- та короткострокових планів втілення змін. Усі напрацювання учасників конференції ляжуть в основу книги, результати якої будуть використані для реалізації конкретних проектів у громадах. 

У завершальному колі учасники заходу поділилися враженнями та думками:

Галина Бабич: "Ця конференція - приклад того, як за короткий термін, попрацювавши в групі та індивідуально, ми мали змогу зробити висновки на перспективу".

Вікторія Гультайчук: "Дякую організаторам за нові форми і методи роботи, завдяки яким ми зробили всі напрацювання. Учасники асоціюються в мене із бджолами у вулику - тут є тільки робочі бджоли, які будуть працювати і реалізовувати проекти, які змінять життя громад".

Ольга Михальова: "За ці два з половиною дні, я дійшла висновку, що хоч ми з різних куточків, але проблеми у всіх однакові. І ми всі розуміємо, що далі так жити не можна. Тому приїдемо в громади і будемо їх вирішувати, адже "якщо не я, то хто?"

Конференція “Майбутнє місцевого врядування в Україні” організована Ресурсним центром ГУРТ за фінансової підтримки Фонду розвитку демократії ООН (UNDEF) у межах проекту “Нові можливості для сільських громад постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Конференція співфінансувалась Урядом Швеції.

ФОТОЗВІТ, ВІДЕО

Підготували: Любов Єремічева, 
Фото: Ярина Почтаренко,
Відео: Віталій Ніщименко