23 липня понад двадцяти представників регіональних коаліцій громадських організацій зібралися разом, щоби поділитися досвідом власних адвокаційних кампаній і знайти спільні для всіх регіонів проблеми та шляхи їх розв’язання. Також регіональні експерти презентували місцеві Дорожні карти реформ (ДКР) — плани дій громадськості щодо впровадження змін у своїх громадах.

ДКР: консенсус заради спільної мети

Україна значно змінилася після початку реформи децентралізації влади, яка зараз перебуває на завершальному етапі. Але ще необхідний час, щоб органи місцевого самоврядування розробили стратегічне бачення власного розвитку. Із цього почав виступ член Ради Коаліції РПР Ігор Бураковський.

Він назвав три головні спільні для місцевого та центрального рівнів проблеми:

• публічні фінанси, які є основним інструментом економічної політики;
• бізнес-клімат, адже малий і середній бізнес багато втратив через карантинні обмеження;
• просування таких специфічних реформ, як зелена енергетика, ринок землі тощо.

Результатами спільної роботи регіональних коаліцій у межах проєкту Коаліції РПР стали ДКР за трьома напрямами: розвиток місцевої демократії, навколишнє природне середовище та урбоекосистема, пасажирські перевезення й міська транспортна інфраструктура. 

Саме ці проблеми є найбільш актуальними для більшості регіонів України, впевнений Артем Ващиленко, голова наглядової ради Мережі Центрів Інформаційної Підтримки Бізнесу, голова Української Асоціації Центрів Підтримки Бізнесу.

«Ми домовилися працювати в спільних робочих групах, де кожна коаліція буде відповідальна за один із напрямів, у якому вона має найбільшу експертизу. Напрям нашої коаліції — місцева демократія», — пояснює Ващиленко.

Тут він назвав три ключові цілі: інституалізація дієвих механізмів взаємодії влади та громадськості, посилення громадянських компетенцій і впровадження е-інструментів демократії та врядування. Найбільше досягнень коаліції — за першою ціллю.

У Миколаєві діють спеціалізовані галузеві ради при міській раді: на початку 2021 року відбувся черговий перезапуск Експертно-громадської ради. Також у Миколаєві вже четвертий рік функціонує громадський бюджет, а кілька років тому запроваджено механізм електронних петицій та ухвалено положення про громадські слухання.

«У 2019 році вперше відбулося громадське слухання про ефективність використання міського бюджету», — говорить Ващиленко.

Громадськість може адвокатувати втілення в життя положень місцевих ДКР лише спільними компетенціями за підтримки один одного, впевнений Андрій Токарський, регіональний координатор спостереження Громадянської мережі «ОПОРА».

Він назвав головні досягнення місцевої коаліції Рада Реформ Рівного за трьома сферами ДКР.

Навколишнє середовище: 

• Досліджено стан централізованого теплопостачання Рівного.
• На основі зібраних даних підготовлені рекомендації щодо оптимізації централізованого теплопостачання Рівного.
• Розроблено адаптаційний захід для Рівного, пов’язаний зі зменшенням теплового навантаження.

Міський транспорт:

Проведено аналіз і підготовлено рекомендації для міської влади «Як підвищити безпеку дорожнього руху в Рівному», у яких зазначається:

• як налагодити ефективну роботу Координаційної ради з безпеки дорожнього руху;
• перелік функцій, які варто покласти на відокремлений структурний підрозділ, що має системно опікуватися питаннями безпеки дорожнього руху.

Місцева демократія:

• Підготовлені завдання для структурного підрозділу, який відповідатиме за цифрову трансформацію в громаді (в тому числі е-демократію).
• Робоча група підтримала створення структурного підрозділу, який відповідатиме за цифрову трансформацію в громаді.
• Підготовлені завдання для структурного підрозділу, який буде відповідальний за розвиток учасницької демократії.

Під час створення місцевих ДКР громадські експерти намагалися досягти консенсусу, щоби кожне місто в цьому документі знайшло щось для себе, пояснює Максим Корнієнко, координатор Сумської платформи реформ.

«Це спільна робота та спільний результат. Сподіваємося, що інші міста будуть долучатися та вносити свої пропозиції», — каже експерт.

Він назвав ключові досягнення Сумської платформи реформ.

ДКР у сфері транспорта: 

• Належне виконання ОМС контрольних функцій замовника послуг.
• Розв’язання проблем наземного пасажирського транспорту.
• Налагодження міської транспортної інфраструктури.
• Підвищення рівня контролю за безпекою дорожнього руху в містах.

Адвокація в рамках проєкту за підтримки Коаліції РПР:

• Розроблення сервісу  RUKH.SUMY.UA — громадський транспорт для людей.
• Зріз бачень різних стейкхолдерів міської транспортної тематики.
• Підготовка пропозицій до чергового транспортного конкурсу.
• Запровадження Шкільного громадського бюджету в місті.

Експертка київської ГО «Разом проти корупції» Олеся Ткачук назвала деякі рекомендації, які її організація рекомендувала додати до місцевих ДКР.

До ДКР у сфері у сфері пасажирських перевезень і міської транспортної інфраструктури пропонувалося додати залучення громадян до моніторингу виконання умов договорів на виконання автобусних маршрутів, а також адвокатувати передачу паркувальних майданчиків через систему ProZorro.

До ДКР у сфері навколишнього природного середовища була пропозиція адвокатувати плани з управління відходами для міста. А в питання прибережних захисних смуг — уточнити їхнє цільове використання, адже ці території не тільки забруденін а й незаконно забудовані.

До ДКР у сфері розвитку місцевої демократії експерти запропонували додати використання інструментів громадських слухань у питаннях містобудування, оскільки реальні громадські слухання можуть попередити незаконні забудови на початковому етапі.

Адвокація місцевих ДКР: здобутки та подальші дії

Голова ГО «Проти корупції» (місто Корсунь-Шевченківський) Юрій Путря назвав е-демократію однією з головних сфер діяльності його організації. У цьому питанні експерти працюють над забезпеченням імплементації таких інструментıв е-демократії, як е-медіація, е-довкілля, е-вибори, е-ініціативи, е-голосування, е-консультації, е-петиції, е-опитування тощо.

«Ми на 90 % виконали цю ціль», — зазначає Путря.

Він розповів про програмний план заходів:

1. Дослідження розвитку електронних сервісів у Корсунь-Шевченківській ОТГ і спроможності доступу громадян до інформації (виконано).
2. Проведення круглого столу з представниками місцевої влади та активними громадянами на тему «Е-Громада: електронні сервіси в ОТГ» (виконано).
3. Збір підписів у громаді «Петиція —про підтримку запровадження електронних сервісів у громаді» (виконано).
4. Створення міжсекторальної робочої групи для розроблення та затвердження концепції Е-Громада при Корсунь-Шевченківській міській раді (виконано).
5. Адвокація та розроблення проєкту рішення Корсунь-Шевченківською міською радою «Про затвердження концепції KORSUN цифрова громада» (виконано).
6. Ухвалення рішення (в процесі)

Для ефективної адвокації реформ необхідно залучати три головні групи стейкхолдерів: органи влади, представники профільних галузей і населення, перелічує Валерій Вєтров, голова Миколаївської Регіональної Платформи Реформ.

«Ми пропонуємо представникам влади реформи так, щоби вони знайшли в них інтерес. А також ми створюємо необхідні для цього умови, зокрема співпрацюємо з журналістами. Адже влада має розуміти репутаційні втрати в разі неухвалення рішення», — розповідає Вєтров.

На його думку, найбільш оптимальний варіант — це зібрати владу та інших стейкхолдерів за одним столом, пропонуючи їм проєкти вже готових рішень.

Громадський бюджет є майже в кожному місті, а тепер його починають впроваджувати громади. Проте там де є гроші, завжди є труднощі та використання адмінресурсу, впевнена Марія Іщенко, виконавча директорка ГО «Центр громадського моніторингу та аналітики», коаліція «Тернопільський центр реформ».

За її словами, вчителі та медики досі бояться голосувати не так як їм сказали, хоча голосування є анонімним.

Проте Тернопільська міська рада вже внесла зміни до громадського бюджету за результатами тривалої консультації з громадськістю, запевняє Мар’яна Зварич, начальниця управління цифрової трансформації та комунікації зі ЗМІ Тернопільської міської ради.

«Ми збільшили фінансування громадського бюджету. Раніше малий проєкт фінансувався в розмірі до 300 тисяч грн, то тепер — до 500 тисяч грн. Великий проєкт раніше фінансувався в розмірі до 1,5 млн грн, а тепер — до 2 млн грн. Також ми надали можливість авторам оскаржувати рішення щодо недопуску проєкту до голосування. Крім цього, проєкти до громадського бюджету тепер можуть подавати й ОСББ», — озвучує нововведення Зварич.

А в Хмельницькому громадськість зосередила увагу на внесенні змін до статуту громади міста. У новій редакції його ухвалили у 2017 році: хоча він і передбачав низку нововведень (публічні консультації, участь у бюджетному процесі, електронні петиції тощо), але не враховував деякі аспекти щодо старостинських округів. На це звернула увагу Альона Береза, голова ГО «Жіночий Антикорупційний Рух».

Вона назвала деякі рекомендації до нової редакції статуту за результатами зустрічей з мешканцями громади:

• Передбачити нову главу про створення комітетів самоорганізації населення в усіх сільських населених пунктах із відповідними повноваженнями.
• Додати главу про повноваження старост, передбачивши максимальну кількість послуг, які вони можуть та мають надавати в старостинських округах.

Також експерти пропонують розробити:

• Порядок проведення «бюджетних слухань» щоби певний відсоток бюджету, який формують у тому числі й мешканці старостинських округів, передбачався для їхніх потреб.
• Порядок використання податків та зборів, що надходять на територіях старостинських округів.
• Порядок розгляду земельних питань, що знаходяться на територіях сільських населених пунктів/старостинських округів у випадках можливого надання земель для комерційного використання тощо.

«Прагнемо, щоби новий статут запрацював до кінця поточного року», — підсумовує Береза.

У Полтаві громадськість розробила комплексну екосистему «e-Poltava», у яку увійшли мобільний додаток, е-кабінети комунальних установ і портал управління, розповідає Наталія Прохоренко, заступниця виконавчого директора ГО «Інститут Аналітики та Адвокації».

«Зараз за підтримки Коаліції РПР реалізовуємо сталість цієї екосистеми. Ми вже підписали угоду про передачу e-Poltava на баланс КУ «Інститут розвитку міста» — це необхідна передумова для бюджетного фінансування на утримання та розвиток системи», — пояснює експертка.

Іншим завданням вона назвала імплементацію системи е-петицій до e-Poltava для залучення більшої кількості населення: «Проводимо точкову адвокацію через робочі зустрічі з представниками комунальних установ і профільних служб. Ми домовилися інтегрувати міський портал петицій до мобільного додатку».

У день проведення заходу — 23 липня — депутати Херсонської міської ради одностайно ухвалили Програму розвитку велоінфраструктури міста на 2021–2023 роки. Із цієї гарної новини розпочав виступ Дмитро Карлюка, голова ГО «Імпульс Херсонщини».

Він озвучив програмний план заходів для адвокації цієї програми:

1. Розроблення та погодження з департаментом доріг Програми розвитку велоінфраструктури.
2. Підготовка листів на міського голову та депутатський корпус щодо необхідності ухвалення Програми.
3. Запрошення депутатів на громадські консультації.
4. Організація громадських консультацій у Херсоні та Олешках.
5. Нагадування депутатам постійних комісій ХМР, створення інформаційних повідомлень для громади через ЗМІ.
6. Круглий стіл щодо подальшого виконання Програми в місті.

Голова ГО «Асоціація Політичних наук» Дмитро Сінченко розповів про адвокацію концепції Kropyvnytskyi Smart City.

«За попередньої каденції міської ради вдалося багато чого зробити, адже з політиками проводилася робота ще до того, як вони ставали депутатами. Ми підписували меморандуми з політичними силами, адже перед виборами вони щедрі на обіцянки», — каже експерт.

З чинною міською радою використовувався той самий алгоритм: «Ми отримали майже 100 % депутатів, які були нам зобов’язані, у тому числі й міського голову».

Одним із пунктів місцевої ДКР був Kropyvnytskyi Smart City.

«Була створена велика робоча групи з розвитку міста й підгрупа з цифрового розвитку, що передбачало Kropyvnytskyi Smart City», — резюмує Сінченко.

Спільні проблеми регіонів: я їх розв’язати

Координаторка проєктів ГО «Екоклуб» Наталія Литвин сфокусувала виступ на проблемах зміни клімату. Зокрема вона навела результати опитування Української кліматичної мережі:

• 97,4 % жителів(-льок) Рівненської області помічають прояви зміни клімату.
• 46,3 % респондентів(-ток) помічають прояви зміни клімату протягом останніх 3–5 років.
• 93,5 % респондентів(-ок) вважають, що причиною зміни клімату є людина, а саме:
  • викиди промисловості — 66,8 %;
  • розорювання землі і зменшення площі лісів — 51,6 %;
  • викиди транспорту — 48,1 %.

Які явища почастішали:

• інфекційні захворювання та алергії, загострення серцево-судинних хвороб, нові види захворювань — 28,2 %;
• погіршення якості та зменшення кількості питної води, висихання джерел, колодязів, річок — 22,2 %;
• спеки, задухи, сухого повітря, посухи — 20,6 %.

Вплив на бюджет:

• більше витрат на медичні послуги, ліки — 23,4 %;
• ускладнення умов для землеробства та тваринництва, зниження врожаїв — 19,9 %;
• більше витрат на комунальні послуги (електроенергія для кондиціонера,

Інше важливе питання для міст і громад — регуляція. Адже зараз 40 % регулювання відбувається на місцевому рівні, а 60 % — на національному, наводить дані Тарас Хавунка, керівник Львівського регуляторного хабу.

«Бізнес-клімат залежить від самих громад. Іноді вони ухвалюють рішення поза межами своєї компетенції, що створює додаткові регуляторні перешкоди», — вважає експерт.

Він розповів про результати та подальші плани:

«Ми уклали меморандум із Державною регуляторною службою та Львівською обласною державною адміністрацією про створення невеликого сектору в межах одного з департаментів, який координуватиме регуляторну діяльність і надаватиме методичну допомогу громадам на рівні області. Далі ми плануємо переглянути всі регуляторні акти на рівні області. Здебільшого громади потребують дерегуляції, а меншість — нещодавно створені — одразу встановлення якісної регуляторної політики».

Коаліція РПР — це платформа, яка об’єднала національні та регіональні організації, а також свого часу дала потужний поштовх до об’єднання громадськості на місцевому рівні. Такої думки був Дмитро Твердохліб, член Ради коаліції «Дніпровські реформи».

«Такі спілки, як Коаліція РПР, допомагають вивести місцеві громадські організації на національний рівень. Наприклад, саме завдяки об’єднанню зусиль на регіональному та національному рівнях вдалося добитися встановлення фільтрів на Дніпровській ТЕЦ. Думаю, що так само зможемо впровадити публічні консультації в Дніпрі», — висловив сподівання експерт.

За його словами, зараз місцева влада підмінює публічні консультації комунікацією з містянами в соціальних мережах.

Заступниця директора Центру Інформаційної Підтримки Бізнесу Ольга Раку перелічила основні здобутки громадськості в Миколаєві за трьома напрямами місцевої ДКР.

Пасажирські перевезення й міська транспортна інфраструктура:

• Розроблений розділ у проєкт міської програми розвитку річок і маломірного судноплавства на 2021–2022 роки, що передбачає:
  • розроблення положення про проведення конкурсу;
  • затвердження маршрутів водного транспорту;
• Видання посібника з повним переліком процедур, необхідних для організації водних перевезень.
• Засідання Громадської ради при Морській адміністрації (Державна служба морського та річкового транспорту України) з обговорення проблем, наданих учасниками онлайн-конференції «Об’єднані річками».

Навколишнє природне середовище:

• Підготовлено проєкт доручення мера міста, відповідно до якого створюється три експедиції з представників служб мерії і громадських рад з обстеження прибережних зон на предмет стоків, звалищ сміття й підприємств скидають відходи в річку.

Розвиток місцевої демократії:

• Повний перезапуск Експертно-громадської ради виконавчого комітету Миколаївської міської ради. До нового складу ради було обрано 25 представників інститутів громадянського суспільства Миколаєва. Усього на членство в експертно-громадській раді претендували 38 людей.

Зовсім інше питання — громади на лінії зіткнення з власними специфічними проблемами, які не властиві навіть сусіднім громадам. На цьому акцентує увагу Андрій Грудкін, керівник проєкту «На лінії зіткнення».

У цих громадах замість міських рад діють військово-цивільні адміністрації (ВЦА).

«Є лише керівник ВЦА, виконавчий орган і апарат, які здійснюють муніципальне управління. Адвокатувати ініціативи у сфері місцевої демократії у ВЦА набагато складніше, ніж у представницьких органах влади. Ми будемо домагатися закріплення на законодавчому рівні інструментів участі для громадян у тих громадах, де діють ВЦА», — наголошує Грудкін.

«Ми розробили власну ДКР і вже маємо власні перемоги. Наприклад, Міністерство тимчасово окупованих територій прийняло наші пропозиції до Стратегії економічного розвитку Донецької та Луганської областей», — підсумовує експерт.

Модератори дискусії:

• Юрій Микитюк, менеджер адвокації Коаліції РПР
• Денис Давиденко, менеджер адвокації Коаліції РПР

Захід був організований Коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ у рамках програми «Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст заходу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.