1 лютого 2021 року група німецьких вчених опублікувала результати масштабного дослідження, яке візуалізує національну мапу геогенного радонового потенціалу Німечини. Розроблений продукт є дійсно унікальним та скоріш за все стане прецедентним для цивілізованих країн, які відповідально ставляться до захисту свого населення від іонізуючого випромінювання.

Коли європейські норми – це беззаперечна інструкція до дій

Будучи членом європейського співтовариства, Німеччина має обв’язок втілювати нормативні стандарти, що висуваються до держав Європейського Союзу. В тому числі у сфері захисту населення від надмірного іонізуючого випромінювання. Одним із базових профільних документів, що спрямовує зусилля держав членів Європейського Союзу на досягнення стандартів благополуччя населення, в контексті захисту від іонізуючого впливу, в тому числі радону-222, є Директива Ради 2013/59/Євратом від 5 грудня 2013 року (далі — Директива). Документ встановлює основні стандарти захисту від іонізуючого випромінювання. Однією з вимог Декларації є обов’язок держав-членів розробити виважені стратегії для втілення згаданих стандартів. Для Німеччини, необхідність протидії радону, що проголошувалась Декларацією, не стала новиною. В країни вже з 1995 року здійснювались постійні дослідження що фіксували рівень концентрації радону у приміщеннях та ґрунті. В результаті, вже на початку двохтисячних, Німеччина мала національну мапу, що презентувала концентрацію цього газу у ґрунті. Разом з тим, науково обґрунтовані підходи зумовили подальший розвиток у цій сфері. Згодом, в країні було створено ще одну мапу – радонового потенціалу. Радоновий потенціал – це кількість радону, який виходячи з ґрунту потенційно потрапить у приміщення будівель. 

Разом з тим, Декларація стала поштовхом до пошуку ще більш ефективних підходів у захисті населення від іонізуючого опромінювання та візуалізації відповідних даних. На виконання вимог Декларації 31 грудня 2018 року у Німеччині було введено в дію профільний закон щодо захисту від радіації (the Radiation Protection Act). Окрім того, виконання закону зумовило розробку та введення в дію національного проти радонового плану дій (Radon actionplan). 

Одним з основних компонентів згаданого плану є здійснення вимірів концентрації радону та оновлення оціночної кількості цього газу у масштабах країни. Накопичення таких даних скоріш за все, мало стати основою для подальших оновлень візуалізованих сервісів тобто мап. 

Саме таким шляхом, фактично синхронно з національним протирадоновим планом дій, пішли німецькі науковці. Втілюючи сучасні підходи до оброблення та презентації наявних даних, група науковців, на чолі з Еріком Петерманом, здійснила наукову працю «Mapping the geogenic radon potential for Germany by machine learning». Результатом роботи стала фактично вже третя мапа радонового потенціалу території Німеччини. Разом з тим, цей ресурс, виявись дійсно унікальним, адже враховує не лише результати 4448 польових замірів рівнів концентрації радону, але й деякі інші данні. Приміром, так звані фактори — провісники (predictors). Зокрема, фізичні характеристики ґрунту, такі як, концентрація глини, піску, мулу, а також хімічні показники ґрунту, рівень pH, концентрації різноманітних хімічних елементів. Окрім того, враховувавсь рівень опадів та атмосферні температурні коливання узагальнені за період з 1981–2010 років. Загалом, у науковій праці, було враховано 36 таких факторів, які в різній ступені впливають на концентрацію радону, яка потенційно потрапить з ґрунту до приміщень. 

З метою «створення точної карти геогенного радонового потенціалу із високим ступенем точності (у масштабі — 1кмХ1км)» для візуалізації отриманих даних, науковці застосували спеціальні алгоритми. А саме, багатовимірні адаптивні сплайни регресії (multivariateadaptiveregressionsplines), ліс випадкових рішень (randomforest) та метод опорних векторів (supportvectormachines). Згадані алгоритми дозволили збудувати складні взаємозв’язки між факторами впливу, що дало можливість отримати максимально точні данні щодо прогнозованої концентрації радону у приміщенні, фактично у будь-якій точці Німеччини.

Таким чином, німецький підхід практичної взаємодії науковців та урядових інституцій надає унікальний та ефективний досвід для захисту населення від іонізуючого випромінювання викликаного розпадом радону-222. 

Коли європейські норми – це лише декларація

Будучи членом Ради Європи, Україна також має обов’язок імплементувати вимоги Директиви Ради 2013/59/ Євратом та забезпечити ефективний захист населення від радонового забруднення. В повному обсягу, Директива мала бути імплементована в нашій державі у листопаді 2016 року. При цьому будь-які нормативно-правові акти, прийняті на виконання Директиви, мали вступити в дію до 6 лютого 2018 року. В ході впровадження положень Директиви, у 2018 році в Україні, мали бути створені «бази даних опромінення від радону репрезентативних груп населення, як частини  державної системи обліку та контролю доз опромінення населення України». Разом з тим, цей показник виконання Директиви, так і залишивсь декларативним, тобто невтіленим у життя. 

Однак, 27 листопада 2019 року розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1417-р було затверджено оновлений план заходів щодо зниження рівня опромінення населення радоном та продуктами його розпаду, мінімізації довгострокових ризиків від поширення радону в житлових та нежитлових будівлях, на робочих місцях на 2020-2024 роки (далі – протирадоновий план). Відповідно до п. 1.7 згаданого плану у 2020 році мало бути здійснено — «проведення аналізу накопиченої інформації про рівні радону в повітрі будинків, оцінка існуючих радіаційних ризиків населення та визначення пріоритетних регіонів для проведення моніторингу радону та здійснення протирадонових заходів». Однак ця норма, також виявилась декларативною, адже станом на 28.12.2020 року такий аналіз так і не було виконано (відповідно до змісту відповіді МОЗ України на інформаційний запит ГО «Флора»). Тому, на даний час, в країні відсутня будь-яка якісна національна мапа радонового забруднення території. Декларативною у 2020 році залишилась і вимога щодо «проведення моніторингу рівнів радону відповідно до порядку та методики проведення моніторингу радону в Україні та нотифікації про радіаційні ризики», відповідальними за втілення якої є місцеві державні адміністрації. Приміром в Кіровоградській області, протягом 2020 року, такий моніторинг не здійснювавсь.

Таким чином, Україна вкотре продемонструвала свій унікальний досвід «провалювати» імплементацію прогресивних європейських норм.

Разом з тим, якщо в масштабах країни, проблема радонового забруднення може і не вважатись першочерговою, для окремих територій ефективний захист населення від цього газу є життєво необхідним. Однією з таких територій є Кіровоградська область. Надмірні концентрації радону у приміщеннях дитячих та навчальних закладів області, були зафіксовані в ході виконання обласної програми «Стоп-радон». Окрім того, подібні виміри здійснювались і під час виконання комплексної програми захисту населення області від іонізуючого випромінювання, що була виконана протягом 2014-2018 років. Однак, отримані данні не систематизовані і не візуалізовані для розуміння рівня забруднення окремих територій Кіровоградської області. 

Враховуючи наявну ситуацію, активісти громадської організації «Флора» актуалізують питання розробки та прийняття регіональної програми захисту мешканців області від іонізуючого випромінювання. Екоактивісти наголошують на необхідності врахування досвіду німецьких науковців задля створення мапи радонового забруднення Кіровоградської області на основі наявних даних. 

Найближчим часом, а саме в середині лютого, в Кіровоградській області планується проведення робочої зустрічі представників усіх зацікавлених сторін з метою пошуку оптимального варіанту вирішення проблем, пов’язаних з радоновим забрудненням. 

Стаття створена за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» в Україні в рамках проекту «Прозоре управління видобутком корисних копалин — це шлях до сталого розвитку громади».

Думки, висновки чи рекомендації належать організаторам цього заходу і не обов’язково відображають погляди МФ «Відродження». Відповідальність за зміст несе виключно громадська організація «Флора»

Бочаров-Туз Володимир, експерт-аналітик громадської організації «Флора»