19 жовтня відбулась онлайн-дискусія про результати та плани роботи Суспільного мовника в Україні. Особливу увагу учасниці та учасники звернули на важливість забезпечення повного фінансування АТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» на 2021 рік і обговорили альтернативні моделі для забезпечення належного та сталого фінансування, вільного від політичного втручання, відповідно до стандартів Ради Європи.

Захід організував Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики у співпраці з АТ «НСТУ» та проєктом «Європейський Союз та Рада Європа працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні».

«Ми вітаємо успіхи Суспільного мовника — новини Суспільного найбільше відповідають критеріям якісних новин, успіхи нової онлайн платформи є вражаючими, Суспільне створює програми і надає об`єктивну інформацію в час, коли суспільство найбільше цього потребує — в часи небаченої пандемії коронавірусу», — зауважила Олена Литвиненко, заступниця Голови Офісу Ради Європи в Україні.

Водночас Олена Литвиненко додала, що ситуація з недофінансуванням Суспільного мовника вже четвертий рік поспіль свідчить про те, що нинішня модель фінансування потребує вдосконалення, адже вона не гарантує належного обсягу фінансування, залежить від політичних впливів, не дозволяє Суспільному мовнику планувати і створювати якісний контент. Також через недофінансування Суспільного мовника з року в рік з’являються повідомлення про загрозу свободі слова на Платформі Ради Європи для захисту журналістики та безпеки журналістів (https://go.coe.iле nt/SfId8).

Голова Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв під час дискусії наголосив на важливості повноцінного фінансування Суспільного мовника: «Суспільний мовник — невід’ємна частина інформаційної безпеки, і тому економити на ньому — це те саме, що економити на українській армії або на правоохоронній системі». І додав, що не голосуватиме за проєкт держбюджету, в якому передбачено значне зменшення фінансування Суспільного мовника.

Анка Фельдгузен, Посол Німеччини в Україні, підкреслила, що Суспільний мовник повинен отримати повне фінансування відповідно до законодавства України, адже у часи фейкових новин і безкінечної кількості джерел інформації, саме якісні програми суспільного мовника можуть боротися із дезінформацією: «Якісні новини допомагають і дають можливість населенню виступати проти інформаційних нападів. СOVID-19 — це фінансовий виклик, але дезінформація — це частина пандемії, і економити кошти на тому, де можна отримати незалежну інформацію, є економією у неналежному місці. Фінансування Суспільного мовника повинне бути довгостроковим, щоб гарантувати його незалежність».

Тобіас Тиберг, Посол Швеції в Україні також підкреслив, що недофінансування АТ «НСТУ» є важливою проблемою українського суспільного мовника: «З моменту створення в 2017 році Суспільне досягло величезних успіхів, однак досі стикається з важливими викликами, один із яких — це фінансування. Суспільне залишається одним із найбільш недофінансованих суспільних мовників у всій Європі. Ще одним ключовим викликом є питання обрання дійсно професійної та прозоро обраної Наглядової ради. Ми вважаємо, що свобода медіа неможлива без належного функціонування системи суспільного мовлення, а без свободи медіа неможлива демократія».

«Зараз для України важливо мати незалежного суспільного мовника, який би забезпечував якісну журналістику, також у контексті ситуації з COVID-19 та посилених кампаній з дезінформації. Для того, щоб суспільний мовник виконував це завдання, необхідне належне фінансування з державного бюджету. З огляду на заплановане прийняття Державного бюджету на 2021 рік, ми закликаємо парламент виділити ресурси як передбачено законом», — сказав Штефан Шльойнінг, Керівник Програм співробітництва Представництва Європейського Союзу в Україні.

Волтер Браунолер, голова відділу з питань преси, освіти та культури Посольства США в Україні сказав: «Український суспільний мовник займає визначальну нішу в медіасередовищі України завдяки національному охопленню, редакційній незалежності та зобов’язанню виконувати місію суспільної журналістики. Ми вже побачили величезні здобутки від того, що мовник змінив статус з державного на суспільний мовник, і з нетерпінням чекаємо навіть більших здобутків. На жаль, скорочення операційного бюджету робить суспільного мовника вразливим до політичного тиску, зі слабкою здатністю конкурувати з комерційними мовниками, що належать олігархам. Суспільний мовник потребує повної підтримки українського уряду та українського народу, щоб повністю реалізувати свою важливу роль».

Рада Європи розробила низку стандартів щодо фінансування суспільного мовлення, Декларація Комітету міністрів щодо управління суспільними медіа від 2012 року визначила головні критерії, яким має відповідати система фінансування суспільних мовників:

• її не можна використати з метою здійснення редакційного впливу або обмеження інституційної автономії – оскільки це в будь-якому випадку зашкодить функціональній незалежності організацій суспільного мовлення;
• з організаціями суспільного мовлення проводиться консультування щодо рівня фінансування, яке необхідне їм для виконання своєї місії та завдань, їхня думка враховується при визначенні рівня фінансування;
• фінансування здійснюється на рівні, що відповідає визначеним завданням та компетенції організацій суспільного мовлення, у тому числі для надання достатнього рівня впевненості щодо майбутнього з метою забезпечення можливості здійснювати розумне планування;
• процес визначення рівня фінансування не повинен створювати можливості для втручання в редакційну незалежність організацій суспільного мовлення».

Під час дискусії Маріуш Драгомір, консультант Ради Європи, представив звіт Ради Європи щодо системи фінансування українського суспільного мовника, підготовленого в 2019 році (https://rm.coe.int/final-report-ukr/1680968566). Експерт підкреслив, що нині реалістичними є два сценарії фінансування Суспільного.

Перший передбачає впровадження цільового джерела фінансування зі спеціального фонду державного бюджету, надходження до якого отримані внаслідок сплати рентної плати (зборів) користувачами радіочастотного ресурсу (наприклад, телерадіомовні компанії чи надавачі телекомунікаційних послуг). 

А другий сценарій базується на вдосконаленій версії поточної моделі фінансування, згідно з якою ПАТ «НСТУ» фінансується із загального фонду Державного бюджету. 

Також Маріуш Драгомір підкреслив, що фінансування повинне бути достатнім для того, щоб компанія ПАТ «НСТУ» виконувала свою місію суспільного мовника, а також те, що передбачуваність і прозорість цього фінансування повинна бути гарантована. Фінансування не повинне використовуватися як засіб тиску, винагороди або підпорядкування. За будь-якими формами фінансування повинні стояти надійні, прозорі та дієві гарантії. Слід створити запобіжники, щоб запобігти втручанню як у процес планування, так і затвердження розміру виділеного фінансування. 

Учасники та учасниці наголосили на важливій ролі Суспільного мовлення — слугувати громадськості в усьому її різноманітті, надавати можливості різним соціальним групам, у тому числі культурним, мовним, національним, релігійним та іншим меншинам можливості отримувати та розповсюджувати інформацію, виражати себе та обмінюватися ідеями.

«Суспільний мовник однаково висвітлює всі сторони, дуже важливо, коли люди можуть отримати доступ до об’єктивної інформації та критично думати про події, що впливають на їхнє життя, особливо в такі моменти національних змін, як вибори», — зазначив Нік Баулер, Голова програм в Україні Посольства Великої Британії в Україні.

Також у дискусії взяли участь:

• Світлана Остапа, Голова Наглядової ради ПАТ «НСТУ»
• Тарас Шевченко, заступник Міністра культури та інформаційної політики України
• Зураб Аласанія, голова правління ПАТ «НСТУ»
• Борис Бергант, колишній віцепрезидент Європейської мовної спілки
• Євгенія Кравчук, заступниця Голови Комітету Верховної Ради України з питань 
• гуманітарної та інформаційної політики
• Ірина Констанкевич, перша заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, голова робочої групи з питань функціонування регіонального мовлення АТ «НСТУ»
• Микола Княжицький,  Голова підкомітету  з питань культурної політики Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політик 
• Вадим Міський, секретар Наглядової ради ПАТ «НСТУ» 
• Ігор Розкладай, заступник директора ЦЕДЕМ
• Інна Гребенюк, членкиня Правління ПАТ «НСТУ» 

Запис дискусії можна переглянути за посиланням.

Проєкт «Європейський Союз і Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні» має на меті зміцнити роль медіа, їхню свободу та безпеку, а також суспільне мовлення як інструментів для досягнення консенсусу в українському суспільстві.