З моменту запровадження Ініціативи прозорості видобувних галузей в Україні відбулися суттєві зміни щодо прозорого та відповідального надрокористування. Якщо раніше для громад, на території яких ведеться видобуток, основним завданням було з’ясувати власника техніки, що курсує громадою, або свердловини, на якій ведеться видобуток, то зараз жителям актуально дізнатися інформацію щодо спеціальних умов на надрокористування або розмірів ренти, що може наповнити місцевий бюджет. 

Наразі в Україні намагаються запустити платформу ІПВГ, яка б консолідувала доступну на різноманітних ресурсах інформацію щодо стану та перспектив видобутку на території громад. 

В рамках виступу на онлайн-конференції «Вплив ІПВГ на ефективне державне управління» ми спробували узагальнити п’ятирічний досвід роботи у громадах видобувних регіонів та відповісти на питання: «Чого хочуть громади на території яких ведеться видобуток?»

Піраміда ієрархії потреб громад

Зазвичай мало хто звертає увагу на це, але насправді громади не ставлять захмарних вимог. Усе, чого вони хочуть, — це людяність та чесність стосовно них.

Ми спробували агрегувати всі питання, з якими зверталися до нас громади, та сформувати піраміду ієрархії потреб громад.

Основними елементами в цій системі виступили: 

• інфаструктура,
• інвестиції,
• наповнення бюджету,
• безпека,
• соціальне партнерство — спільне використання інфраструктури та розвиток громади.

Але усе це неможливо без поваги та моральності вчинків як зі сторони громади, так і компанії.

Така умовна класифікація потреб дозволяє оцінити й побачити, на якому рівні зараз знаходиться кожна з громад, та зрозуміти, в якому напрямку потрібно докладати додаткові зусилля для розвитку. 

Базові потреби громад

Ще 3-4 роки тому в громадах найчастіше запитували: «Скільки ми з цього бізнесу отримаємо?», «Скільки місцевих отримають тут роботу?»

Тобто, громади думали про потреби найнижчого рівня:

• знання, 
• наявні ресурси, 
• інформація про податковий режим підприємства,
• наявні спеціальні дозволи.

Потреби громад, пов’язані з почуттям безпеки

В наступні роки ми вже відчули позитивні зміни. Під час взаємодії з територіальними громадами видобувних регіонів було помітно, що місцеві жителі почали цікавитись статистикою, прогнозами розвитку компаній, перспективою розвитку родовищ корисних копалин, розташованих на їх території. 

Наступний рівень віддзеркалює потреби громад у безпеці та стабільності. Тут основними потребами стають:

• Розуміти, чого чекати від діяльності компанії.
• Знати, що можна звернутися до компанії, якщо підрядник порушує вимоги.
• Знати, хто відповідає за вплив на довкілля.
• Розуміти, хто буде відновлювати дороги та пошкоджену інфраструктуру.
• Мати доступ до програм та регламентів робіт.

Відчутний прогрес та розвиток говорить про те, що громади стали більш досвідченими та вимогливішими. Вони налаштовані співпрацювати та готові пов’язувати своє майбутнє з видобувними компаніями. В такій ситуації і видобувним компаніям важливо не зрадити очікуванням людей та підходити до розвитку соціального партнерства з сільськими громадами відповідально.

Соціальні потреби громад

Питання соціального партнерства почали активно проявлятися на етапі впровадження адміністративної реформи та формування об’єднаних територіальних громад. 

Основні потреби громад на цьому рівні можна сформулювати так:

• Знати, що в громаді працює партнер, а не «загарбник» з мандатом від держави.
• Бачити чітку політику соціальної та екологічної відповідальності компанії.
• Мати спільне бачення використання інфраструктури.
• Бачити, на що витрачаються кошти обласного, державного бюджету та цільових фондів.

Потреба у впевненості

Досвід нашої роботи в семи областях показує, що більшість громад тільки починають доходити до необхідності задоволення потреб соціального рівня, хоча є й такі, що вже хочуть «поваги та впевненості», вони вже починають виявляти такі потреби:

• Знати де знаходиться партнер, а не адресу реєстрації, куди навіть не надходять листи. 
• Розуміти ситуацію повністю, а не ту частину, яку захотіли відкрити.
• Бачити, що політика держави є послідовною та прозорою.
• Отримувати публічний доступ до актуальної інформації про галузь та платежі.

Потреба впливу на ситуацію

— За такою класифікацією, на найвищому рівні потреба у самовираженні. На нашу думку, громади в Україні ще не достатньо спроможні для реалізації потреб цього рівня, але до цього потрібно прагнути та ставити собі таку ціль, — коментує Віталій Филенко, голова ГО «НОВА Енергія», координатор Асоціації «ЕнергоТранспарентність».

До 2020 року частина питань цього рівня належали до компетенції обласних рад:

• Впливати на прийняття рішень щодо надання спеціального дозволу на користування надрами.
• Визначати спеціальні умови надання спеціального дозволу.

Однак наприкінці 2019 року Верховна Рада вирішила, що й обласні ради «не гідні» такого права. Тож обласних депутатів позбавили можливості погоджувати спеціальні дозволи та визначати спеціальні умови користування надрами Законом України № 2240 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства про видобуток бурштину та інших корисних копалин».

Ініціатива прозорості видобувних галузей покликана сприяти покращенню державного управління галуззю та задоволення потреб громад у справедливому розподілі ресурсів країни. 

Хоча зараз більшість громад тільки почали шукати можливості для задоволення соціальних потреб, прослідковується тенденція, що вже за кілька років громади «дозріють» до розуміння важливості задоволення потреб найвищого рівня.

Матеріал підготовлений за пітримки Міжнародного Фонду «Відродження» у межах проекту «Сприяння стандартам корпоративно-соціальної та екологічної відповідності у видобувному секторі». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного Фонду «Відродження».