bg-img bg-img bg-img
Увiйти в ГУРТ
Забули пароль?

Ще не з нами? Зареєструйтесь зараз

Закон має захищати материнство, а не забирати в працівниць робочі місця - правозахисниці

Подбати про безпеку працівниць-жінок на шкідливих виробництвах та унормувати їх працю  закликали урядовців та депутатів правозахисниці. Як врегулювати ситуацію з’ясовували на круглому столі за участі гендерних експерток та профспілковок, організованому Київським інститутом гендерних досліджень у співпраці з представництвом Фонду Фрідріха Еберта.

Минуло два роки, відколи в Україні скасували список із понад 450 заборонених для жінок професій. Тоді цю норму суспільство та чиновники вітали, як антидискримінаційний крок. Однак, очікуване покращення умов праці не відбулося.

«Жінки начебто отримали змогу працювати у багатьох галузях, які досі були для них закриті. Але з умовами праці не відбулося позитивних змін», - відзначила Людмила Сало,експертка Київського інституту гендерних досліджень.Більше того, скасований наказ МОЗ про 450 професій – лише створив законодавчу колізію, - наголосила Марфа Скорик, директорка Київського інституту гендерних досліджень. «Адже заборона жінкам працювати у шкідливих умовах залишається чинною: у п’ятому пункті 43 статті Конституції України, двох законах та біля 230 підзаконних актах», - відзначила Скорик.

Особливо критична ситуація для працівниць в невеликих містечках, де є єдине підприємство зі шкідливим факторами. А знайти іншу роботу для жінки - неможливо. 

«Нам треба не просто прибирати дискримінаційні норми із закону, а розібратися зі шкідливими чинниками, які діють на жінок на виробництвах», - Людмила Сало. Вважає, треба зобов’язати роботодавців виявляти, чи є на їхньому виробництві такі ризики; пристосувати умови праці для працівниць, щоб вони не впливали на материнство. Або ж переводити жінок на іншу роботу. Як це діє в європейських країнах.

Необхідно, щоб питання праці розглядалися в контексті міжнародних зобов’язань, бо Україна є активним членом ООН, МОП, Ради Європи та інших міжнародних організацій - заявила Урядова уповноважена з питань ґендерної політики Катерина Левченко. Адже, підписавши  Угоду про асоціацію з ЄС Україна зобов’язалась узгодити своє законодавство з  європейськими директивами. “Тож коли ми говоримо про міжнародні зобов’язання, не треба думати, що вони нав’язуються нам ззовні якимись організаціями”, - сказала Левченко, додавши, що в першу чергу це потрібно нашим громадянам.

На необхідності проводити атестацію робочих місць наголосила Наталія Левицька,  віцепрезидентка Пан’європейської регіональної ради Міжнародної конфедерації профспілок та голова гендерного комітету Конфедерації вільних профспілок України. Левицька переконана, що Україні необхідно прописати в законодавстві шкідливі чинники на підприємствах. 

«В окремих країнах Євросоюзу є визначені речовини, які впливають на репродуктивну функцію жінок. Таких є 33 шкідливих фактори, вони прописані в законодавстві і роботодавці зобов’язані враховувати це», - сказала Левицька.

Учасниці круглого столу наголосили на тому, що зміни трудового законодавства не повинні відбуватися поспіхом, інакше таке реформування призведе до нової демографічної кризи.

«За таких норм жінка просто не буде народжувати. З одного боку, не зможе, бо здоров’я не дозволятиме. А з іншого - й не схоче. Бо поставивши на терези гроші для родини і народження дитини, ймовірно, обиратимуть перше», - підсумувала Тетяна Ясько - голова Постійної комісії Ради Федерації профспілок України з рівних прав жінок та чоловіків.

Контакти

  • Київський інститут гендерних досліджень
  • е-пошта: kgsi.org@gmail.com
Share
Чи вважаєте цей матеріал корисним + Так 1  - Нi  

Коментарі

  •   Пiдписатися на новi



Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.