Волинь – одна із лідерів децентралізації серед інших областей України. Так, в цілому створено 1029 об’єднаних територіальних громад. 54 з них розташовані на території Волині. Це дозволило області посісти шосте місце  серед інших регіонів за кількістю створених ОТГ.

Чи означає це, що волиняни одні з перших відчують якісні зміни від децентралізації? Однозначної відповіді на це питання немає. Адже результати залежать не стільки від кількості громад, а більшою мірою від ефективної роботи місцевих посадовців. Останнє тісно пов’язане як з їх внутрішньою мотивацією до реальних змін, так і з належним рівнем їх фахової обізнаності.

З метою вдосконалення знань посадових та виборчих осіб місцевих рад волинських ОТГ, протягом першої половини січня у Ківерцівській, Шацькій, Люблинецькій, Зарічанській, Голобській, Литовезькій, Смідинській, Смолигівській громадах відбулися навчальні заходи «Запровадження механізмів прозорості, підзвітності та публічності під час формування і реалізації місцевої політики».

«Приємно, що незважаючи на новорічно-різдвяний період заходи відвідало чимало учасників. Ще більше тішить те, що вони активно задавали питання та дискутували», - зазначає тренер, консультант з питань децентралізації та локальної демократії  Михайло Шелеп.

Експерт додає, що хоча цікавили учасників тренінгів різні теми, все ж можна визначити 5 ЧаПів (частих питань), що лунали практично в кожній з відвіданих громад. А саме:

Чим відрізняється прозорість та відкритість? В чому вони проявляються? «Якщо коротко, то прозорість це діяльність органу влади з висвітлення своєї діяльності та результатів роботи, а відкритість – це процес залучення громадян до вироблення політик. До прикладу, оприлюднення результатів сесії на сайті ради – це елемент прозорості, а організація громадських слухань чи запровадження громадського бюджету  – це елементи відкритості», - зазначає Шелеп.

Що таке місцева ініціатива? «Чимало присутніх спершу вважали, що це або якісь ідеї для органу влади, або конкурс ініціатив на реалізацію яких, влада дає кошти. Насправді ж це один з інструментів безпосередньої демократії, визначений Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні». Його суть в тому, що члени громади мають право подати на розгляд місцевої ради проект рішення, який обов’язково має бути розглянутий під час сесії», - відповідає експерт.

Чим відрізняються громадські обговорення та громадські слухання? «Обговорення – це вивчення суспільної думки, але немає ніяких гарантій, що влада врахує ці результати. Натомість, громадські слухання, відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» - це форма безпосередньої демократії за якої громада має право заслуховувати посадових та виборних осіб з приводу важливих тем та подій, а їх пропозиції підлягають обов’язковому розгляду владою», - зазначає Михайло Шелеп.

Які форми подачі запитів на публічну інформацію? «Чимала частина учасників тренінгів дивувалася, що запити можна подавати як усно, так і по телефону. Чомусь, вважалося, що запити обов’язково мають оформлятися письмово. Відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію подається фізичною, юридичною особою, об’єднаннями громадян в усній або письмовій формі під час особистого прийому або шляхом надсилання поштою, електронною поштою, факсом або телефоном», - відповідає експерт.

Чи можна надавати у відповідь на запит копії договорів-підряду з юридичними особами–надавачами послуг чи виконавцями робіт для громади? «Так, адже вся інформація про розпорядження публічними коштами є апріорі публічною. Тому, вона повинна надаватися у відповіді на запит», - зазначає Шелеп.

Довідково:

Тренінги відбулися в рамках проекту «Участь в дії: практики взаємодії влади та громади», що реалізується громадською організацією «Розвиток Волині» у партнерстві з Волинським Інститутом Права та фінансувалися в рамках Фонду підзвітності Міністерства закордонних справ Нідерландів.