28 листопада в Києві пройшла Всеукраїнська конференція «Система освіти у сфері прав людини в Україні: перспективи розвитку», на якій були присутні представники влади, громадські організації та освітяни зі всієї України.

Організатори заходу Освітній дім прав людини в Чернігові вказують, що освіта з прав людини є чи не найефективнішим інструментом попередження порушень прав людини як в освітній сфері зокрема, так і в країні в цілому. В умовах гібридної війни та реформування держави це необхідний фактор, і він має створювати таку українську культуру прав людини, яка захищає загальнолюдські цінності та базується на міжнародних стандартах.

«Ми дуже багато часу і сил витрачаємо на те, щоб довести нашій державі необхідність системного підходу щодо освіти в сфері прав людини. Причиною багатьох проблем є ігнорування такого системного підходу та, на жаль, досить поширене викривлене розуміння прав людини», – пояснює виконавчий директор ОДПЛ в Чернігові Сергій Буров. Він додає, що недержавні громадські ініціативи досить ефективно впливають на розвиток освіти в сфері прав людини, але для реальних результатів потрібні підтримка і позитивні дії з боку держави.

Програмний директор міжнародного фонду «Відродження» Роман Романов переконаний: «Зараз важливо знайти шляхи, як напрацьований досвід громадських організацій об’єднати з правильними намірами інституцій та міністерств, щоб освіта з прав людини ставала частиною державної політики». Тому ця конференція і мала на меті встановити діалог між владою, освітянами та громадськістю заради спільних ефективних дій.

Освіта і права людини: сучасний стан

Наразі роль держави в освітній політиці у сфері прав людини, на думку Сергія Бурова, стала більш активною. Але система освіти в школах та університетах переважно не навчає правам людини та не завжди транслює принцип людської гідності. На навчають правам людини і вчителів, викладачів у вишах, і це найбільша проблема, за переконанням експерта.

З цим погоджується і освітній омбудсмен Сергій Горбачов. Він каже, що змінити систему в найближчий час майже неможливо, бо пострадянське суспільство вже багато років живе за курсом, який знецінює права людини. Але для того, щоб покращити становище, потрібно починати з маленьких кроків. «Насамперед треба формувати поважне ставлення суспільства до  прав людини, до власних прав, бо правова обізнаність українців досить низька», –пояснює Горбачов.

Експерт Центру прав людини Володимир Яворський зауважив, що більшість українців дізнаються про права людини зі ЗМІ. Про це свідчать дані дослідження «Що українці знають і думають про права людини». Варто зауважити, що школи і виші у цьому дослідженні на 5-6 місті, і це свідчить про те, що система формальної освіти в Україні відіграє мізерну роль у формуванні уявлень людини про свої права та механізми їх відстоювання.

Щодо державної політики, то Національна стратегія у сфері прав людини до 2020 року передбачала дії, направлені на покращення стану освіти з прав людини, але ця стратегія наразі виконана на третину. Як зазначає представник директорату з прав людини Мінюсту Іван Шемелинець, влада та громадськість мають разом переглянути Нацстратегію на наступні роки, щоб забезпечити підхід, заснований на правах людини, у всіх напрямках державної політики і освіті зокрема.

Програма освіти у сфері прав людини

Сергій Буров зазначає, що потреба в Загальнодержавній програмі освіти у сфері прав людини була ще з початку 2000-них років, але влада ігнорувала будь-які спроби експертів у впровадженні цієї програми. Вона потрібна для того, щоб всі освітні рівні містили тематику прав людини заради утвердження принципу верховенства права та правової культури у українців.

Але, як каже Керівник робочої групи МОН з розроблення Загальнодержавної програми з освіти у сфері прав людини Олександр Пижов, ця програма в актуальній редакції не відповідає нормам та міжнародним стандартам. Тому в рамках конференції всі присутні обговорили проект Програми і під час роботи у групах внесли свої бачення та корективи у документ, які потім направлять безпосередньо у Міністерство освіти та науки.

Успішні практики

Але поки держава не впровадила цю систему, правозахисники та освітяни навчають правам самостійно. Наприклад, проект ОДПЛ в Чернігові «Школа – територія прав людини» допомагає школам розбудувати своє освітнє середовище відповідно до міжнародних стандартів і принципів прав людини. До проекту ініціативно приєдналися 15 навчальних закладів серед яких ліцеї, гімназії та школи з різних міст та населених пунктів України.

Успішний досвід в рамках цього проекту представила директорка Нововолинського ліцею №8 Людмила Шиян. За її словами, раніше школярі мусили мити підлогу у класах та прибирати територію школи, шкільна форма та чергування по школі були обов’язковими, що немає ніякого відношення до навчального процесу. Тепер таких вимог до дітей немає. А ще було непорозуміння між вчителями і школярами, а діти були пасивними до учнівського самоврядування. Після участі у проекті, за словами директорки ліцею, діти стали більш відкритими і почали звертатися за допомогою та порадою до адміністрації школи.

Проект «Університет – простір прав людини» орієнтований  на лідерів студентського самоврядування. Основною метою якого є сприяння розбудові ефективної системи освіти в сфері прав людини на рівні вищої школи в Україні, що базуватиметься на принципах поваги до гідності, верховенства права, свободи і недискримінації. До проекту активно долучилися п’ять ВНЗ України, різного профільного напрямку та спрямування.

Про позитивні зміни для студентської спільноти у ВНЗ в рамках цього проекту розповіли самі студенти та курсанти, які взяли участь у проекті. Вони зазначили що в результаті взаємодії з керівними органами навчальних закладів покращено доступність до навчальних закладів для людей з інвалідністю та маломобільних груп населення шляхом встановлення пандусів, розроблені антидискримінаційні політики, покращено роботу курсантсько-студентського самоврядування, скасовано чергування у гуртожитках, створені інформаційні платформи та ін. Всі учасники цього проекту одностайно зазначили про дієву участь у проекті.

Захід відбувся у партнерстві з Міністерством освіти і науки України,  Міністерством юстиції України, Координатором проектів ОБСЄ,  громадською організацією  «Центр прав людини ZMINA», ГС «Українською Гельсінською спілкою з прав людини», Amnesty International в Україні, ГО «Батьки SOS», Швейцарсько-українським освітнім проектом «Розвиток громадянських компетентностей в Україні» DOCCU» за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Фонду Домів прав людини.