ГО «Інтерньюз-Україна» як партнер  Мінрегіону та  Ради Європи з проведення Конкурсу зібрало низку рекомендацій для журналістів і журналісток, які працюють в умовах війни.

У той час, коли військові захищають суверенітет нашої держави, даючи опір окупантам, медійна спільнота тримає свій фронт — інформаційний.

Саме тому підтримка журналістів/-ок регіональних медіа — пріоритетне завдання для організаторів і партнерів Конкурсу.

Починаючи з 2014 року, реформа місцевого самоврядування дала поштовх до створення потужних територіальних громад сіл, селищ і міст, які сьогодні спільно протистоять агресору та відновлюють інфраструктуру на своїх територіях. Привернути увагу до того, як працюють громади в умовах війни, як вони долають руйнування, заподіяні ворогом, як зберігають європейські цінності — важливе завдання для учасників та учасниць цьогорічного Конкурсу.

Втім, не варто забувати про те, що умови роботи журналістської спільноти нині також зазнали змін. У 58% опитаних повністю або частково виникають складнощі у висвітленні війни, свідчить опитування Комісії з журналістської етики.

Ми вирішили нагадати про основні тенденції висвітлення інформації під час війни, які можуть стати у пригоді під час підготовки конкурсних матеріалів.

З початком повномасштабної війни більшість українських медіа долають нові виклики й вчаться працювати в складних умовах. Дехто із колег опинився в окупації, декому важко дати раду емоціям, хтось замислюється про етичність висвітлення певних історій, а хтось постійно перевіряє інформацію, що можна, а що не можна давати в ефір.

Саме тому Управління зв’язків з громадськістю ЗСУ оприлюднило рекомендації для медіа щодо інформації, яку можна поширювати під час війни.

Певної трансформації зазнали й журналістські стандарти. Так, наприклад, представлення у матеріалі «балансу думок» та «іншої точки зору» нині можуть становити небезпеку для життя журналістів/-ок і дати ворогу перевагу в інформаційному просторі.

Стандарт оперативності також зазнав змін. Основним принципом роботи нині є правило «не зашкодь»: поширена інформація не має шкодити потребам оборони країни та життю військових та цивільних. Те саме стосується й висвітлення загибелі людей. Так, повідомляти про полеглих героїв і героїнь можна лише після того, як про це дізнаються їхні родини.

Журналісти/-ки та медіа несуть відповідальність не лише за правдивість поширеної інформації, а й за її можливі наслідки. Саме тому варто утриматися від надмірної емоційності викладу матеріалів і вживати коректні формулювання.

Робота «в полі» нині також вимагає особливої підготовки. У пригоді стануть рекомендації щодо інтерв'ю з військовими від Інституту масової інформації. Крім цього, працюючи на місцях, журналісти/-ки мають турбуватися не лише про власну безпеку, а й про безпеку всіх членів своєї команди.

Водночас під час підготовки статей на «цивільну» тематику, скажімо, в економічній, соціальній чи культурній сфері, принципи та стандарти журналістики залишаються незмінними, а можливості для маневру у медіа — ширшими.

Працювати у медіа під час війни надзвичайно відповідально. Не забувайте дбати про себе та свою безпеку, звільняти час для відпочинку та відновлення сил. Готуючись до роботи над новим матеріалом, оцінюйте всі можливі ризики. Не зайвим буде здобути нові навички (наприклад, пройти курс домедичної допомоги тощо).

Нагадаємо, що до участі у цьогорічному Всеукраїнському конкурсі «Реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади» приймаються матеріали за чотирма номінаціями: онлайн-публікація, стаття в друкованому ЗМІ, радіоматеріал і відеоматеріал. Вони мають бути розміщені вперше у регіональних медіа у період з 24 лютого 2022 року до 30 вересня 2022 року.

ЗАЯВКА НА УЧАСТЬ.

ДЕДЛАЙН: 30 ВЕРЕСНЯ 2022 РОКУ.

Довідкову інформацію з питань Конкурсу можна отримати на його Фейсбук-сторінці або надіславши запит на електронну адресу [email protected].