Протягом двох днів (2-3 червня) відбувається зустріч експертів з питань неурядового права. 

Захід проводиться Болгарським центром некомерційного права (Bulgarian Center for Not-for-Profit Law) за підтримки програми «Схід-Схід: партнерство без кордонів» Інституту відкритого суспільства.

Участь у заході беруть експерти з питань неурядового права із країн Чорноморського регіону: Молдови, Румунії, Болгарії, України, Росії, Грузії, Туреччини, Азейбарджану та інші.

На першій секції відбувались презентація викликів та дій на національному рівні, які пов’язані із розробкою та прийняттям покращеного законодавства для НУО. Дарія Мілославська, представниця Міжнародного центру некомерційного права (у Росії) вказала, що законодавство Росії щодо НУО не виправдовувало надії організацій. Але у 2009 році відбулись певні покращення, зокрема, працювала робоча група, яка розробила нове законодавство.

Мали місце три позитивні зміни:

• благодійні організації отримали певні преференції,
• покращено доступ до публічної інформації,
• запроваджено тендер (конкурс) щодо оренди державного та комунального майна, до цього організації не брали участь в конкурсі.

До благодійних організацій також пропонуються та обговорюються зміни, зокрема розширення напрямків діяльності благодійних організацій, розширення кола осіб, благодійні пожертви для яких не будуть обкладатись податком.

«У процесі підготовки олімпіади у Сочі 2014 ми зрозуміли, і органи влади також, що питання волонтерства перебувають поза межами правового регулювання та підтримки». – вказує Дарія.

Серед проблем, які відзначила учасниця заходу, - відсутні правила у Росії щодо розподілу бюджетних коштів на підтримку організацій. На 2010 рік закладено 1000000000 рублів, проте немає правил розподілу таких коштів.

Кількість таких організацій, які отримують фінансування, становить близько десятка, та вони не мають підтримки у неурядовому секторі.

Існують проблеми із залученням іноземних донорів, тільки 12 таких донорів включено у список, і тільки вони можуть отримати пільги в оподаткуванні пожертв, а без цього, відповідно, вони не можуть працювати. Відсоток такого фінансування від донорів складає третину загального фінансування організацій.

Значну роль відіграє Президент та неурядові робочі групи при Президентові, які напрацьовують зміни до законодавства. Проводяться консультації, хоча не на всіх рівнях. «Ми не очікуємо, щоб чиновники та органи влади готували проекти та зміни, ми самі їх готуємо і просуваємо. Загалом, можна сказати, що законодавство сприяє створенню та роботі організацій, проте також потрібно думати над тими викликами, які є сьогодні, щоб далі розвивати законодавство.» - підсумувала Дарія.

Магамед Галузед, експерт з питань неурядового права із Азейбарджану, вказав, що усі договори на реалізацію грантів повинні бути в оригіналі, перекладені на національну мову, також нотаріально завірені в їхній країні.

У липні 2009 року прийнято закон про волонтерство, до цього не було визначено хто такі волонтери та як вони можуть працювати. Також вказано, що іноземці можуть бути волонтерами, передбачено можливість залучення волонтерів органами державної влади та місцевого самоврядування, визначено порядок покриття витрат волонтерів. Житловий кодекс погіршив становище організацій тим, що уже квартира не могла використовуватись як місце знаходження організації, юридичних осіб та для її роботи, таку квартиру було потрібно перевести у нежитловий стан. Виникли передумови для зловживання органами влади, дозвільними процедурами.

Близько 20 змін у 2009 році пропонувалось внести до законодавства про НУО, вони містили значні обмеження. Пропонувались обмеження, що іноземне фінансування не повинно бути більше половини загального фінансування, якщо організація захоче відкрити філію в країні, потрібно укласти угоду із урядом Азейбарджану, зберігались три статуси організацій, в тому числі національна мала мати осередки у всіх областях країни та інші. Проте активізувались експерти та неурядові організації, більшість пропозицій було враховано.

Міністерство економіки та фінансів запровадило програму роботи із органами влади на місцях та неурядовими організаціями щодо навчання та покращення діалогу в формуванні та поданні звітності організаціями, яку було значно спрощено для організацій.

Арсен Степанян, Counterpart International (Вірменія) вказав, що проблеми у країні із неурядовим правом також існують, зокрема, фінансування, волонтерство, реєсстрація організацій, правовий статус творчих спілок.

Щодо проблем реєстрації неурядових організацій, назва організації має відображати її мету діяльності, що дуже часто викликає проблеми у формуванні, тут не можна застосовувати загальні назви.

У Вірменії також у 2009 році не прийнято проект закону про громадські організації, який розроблений представниками неурядового сектору.

У 2009 році Міністерство юстиції запропонувало проекти актів про вирішення проблем творчих спілок, створення електронної бази, разом з тим, негативні пропозиції стосувались посилення контролю та звітування організацій.

Сьогодні є багато рекомендації на 69 пропозицій організацій до проектів актів, існують два проекти (альтернативні) про громадські організації – урядовий та організацій громадського сектору.

Головними постулатами реформування громадськість Вірменії вважає:

• відсоткову філантропію,
• право на підприємницьку діяльність,
• право представляти інтереси інших осіб у судах та органах влади організацією,
• участь у укладенні угод соціального партнерства, урядових контрактах (government contracts).www.arenianngo.net , eu.armenianngo.net, www.advocacy.am.

Владислав Мелнік (Представництво European Foundation у Молдові) вказав, що значна увага приділяється участі неурядових організацій у процесі прийняття рішень, зокрема громадським радам, іншим інструментам громадської участі.

Зменшено кількість засновників для громадських організацій від трьох до двох осіб. Були дві три форми організацій, із прийняттям Цивільного кодексу є два: установи та організації у формі товариств.

Проект, який пропонувався урядовими структурами, не задовольнив громадськість, і виникало чимало суперечок та обговорення.

Було дві думки: або вносити зміни до існуючого акту про об’єднань громадян або розробляти окремий проект.

Прийнятий проект був у першому читанні.

Інформація про громадські організації є доступна на веб-сайті, який ведеться Міністерством юстиції, проте він не є повним та належним через технічні питання.

Також поділились досвідом і представники інших країн, в тому числі про досвід України інформував Максим Лациба, представник УНЦПД.

Максим відзначив, що в Україні є ряд позитивних зрушень у розробці законодавства, сприятливого для діяльності організацій громадського сектору.

Зокрема, уже знаходиться у Верховній Раді проект закону про благодійні організації, розроблені механізми громадської експертизи, доопрацьовуються акти про громадську участь.

Керівник програми правової підтримки НУО Центру громадської адвокатури Тетяна Яцків відзначила, що законодавство про громадські організації в Україні уже давно не задовольняє існуючі запити та гальмує розвиток НУО.

Більшість пострадянських країн уже спростили процедури легалізації організацій, позбавили нагляду за діяльністю організацій через органи легалізації.

Проект закону, який розроблявся урядом, відкликано із парламенту. Очевидно, актуальним є розробка та просування громадських проектів законодавчих актів із баченням та пропозиціями саме неурядових організацій.

Захід насичений дискусіями, презентаціями, сподіваємось ця інформація буде цікавою для представників неурядового сектору України.

Читайте інформацію про інші цікаві доповіді та дискусії семінару у наступних публікаціях на ГУРТі.