21 травня 2011 року українська наукова спільнота відсвяткувала професійне свято – День науки.

Які проблеми постають перед сучасними вченими? Чим живе та над якими науковими відкриттями працює наукове товариство Дніпропетровщини?

Про це яскраво свідчать дані соціологічного дослідження, яке проводилося в 2010 році Радою молодих вчених Дніпропетровської області в рамках губернаторського гранту «Молоді вчені Дніпропетровщині», соціологом якого я працюю із 2008 року. Незважаючи ні на що, молоді науковці продовжують розвивати громадянське суспільство та реалізовувати корисно значущі проекти.

Дніпропетровська область є одним із найбільш розвинених центрів України, де з успіхом працюють 20 вищих навчальних закладів та 7 науково-дослідних інститутів. Вона займає 4 місце за кількістю ВНЗ в Україні після Київської, Донецької та Одеської областей. І не випадково саме в нашій області в 2000 році була створена та успішно працює обласна рада молодих вчених, яка об'єднує сьогодні більше ніж 2200 молодих вчених, у тому числі 5 докторів та 603 кандидати наук віком до 35 років.
Метою даного опитування було дослідження факторів, що впливають на мотивацію наукової діяльності вчених різних категорій в умовах сьогодення.

В соціологічному дослідженні приймало участь 11 вищих навчальних закладів та 4 науково-дослідних інститути Дніпропетровської області. Загальна кількість респондентів склала 1118 чоловік. Близько половини з яких - молоді вчені (556 чол.). Враховуючи той факт, що в області загальна кількість молодих вчених становить біля 2200 чоловік, можна зробити висновок, що кожен 4 молодий вчений прийняв участь в цьому соціологічному дослідження.

У чому ж саме бачать наші респонденти найгостріші проблеми та прояви кризи в українській науці. Науковцями було названо кілька найактуальніших труднощів, з якими вони, перш за все зіштовхуються під час здійснення науковою діяльністю:

- низький рівень заробітної плати (41%);
- низький рівень соціального захисту вчених в українському суспільстві (32%);
- великий обсяг «паперової роботи» (16%);
- брак коштів на проведення досліджень (6%).

Чого не вистачає вченим Дніпропетровського регіону для отримання більш ефективних результатів у науковій діяльності? Це, перш за все:

- можливості спілкування з колегами з інших країн та університетів (66%);
-ефективності розподілу праці (52%);
-керування науковими проектами (49%);
-авторитету у науковому середовищі (48%);
-практичних навичок та вмінь (45%);
-креативного наукового мислення (35%);
-теоретичних знань в певній галузі (35%);
-можливості самостійно приймати рішення (30%);
-вміння ставити цілі та досягати їх (24%).

Що стосується статусу вченого в українській науці, 43, 9% опитаних респондентів вважають, що науковці відносяться до середнього класу, 43, 6% вважають статус вченого вкрай низьким і лише 8,9% - вважають його високим.

Також, попри все, в Дніпропетровську реалізується проект “Школа молодого вченого-лідера в науці”, керівником якого я виступаю. Відібрані учасники навчаються навичкам ефективних комунікацій, таймменеджменту, проектному менеджменту, вчаться тому, як треба ефективно долати стресові ситуації, креативному мисленню. В школі відомі дніпропетровські бізнес-тренери викладають основи самоменеджменту та ціледосягання, заняття із ораторського мистецтва, мистецтва досягання успіху.

Реалізуючи ций проект, я бачу,я к наукова молодь розправляє крила і починає в щось вірити, починає розмірковувати інінціативно, а не за допомогою шаблонів та кліше. Я бачу, як народжується молода, креативна та позитивна команда. І хочеться творити далі, хочеться щось змінити в сучасній науці.

Хоча повернувшись із закордонних стажувань, я бачу, як це буде важко! Проте, як що є бажання, немає слова НЕМОЖЛИВО для ентузіастів із нашої організації, яка плідно працює десять років.

Виходячи із цього, мені хотілося б запитати вас, шановні колеги, які шляхи вирішення проблем в сучасній освіті та науці ви бачите? Що треба зробити, щоб підвищити престиж науки в суспільстві? І чому власно сучасна наука перебуває в такій кризі, в чому причина виїзду вчених за кордон?

Аліна Солнишкіна, кандидат соціологічних наук, автор і керівник проекту “Школа молодого вченого-лідера в науці”