Вітаю на порталі серед блогерів :)!

Постійні подарунки від благодійників дуже шкідливо впливають на вихованців інтернатів для дітей-сиріт: привчають до паттерналізму, споживацтва...
ніхто не думає про те, що закінчивши інтернат дитина опиниться сам на сам зі світом, не маючи ані підтримки родичів, ані житла, як правило. Їй треба буде боротися за виживання, розраховувати тільки на себе. А її протягом навчання в інтернаті щодня привчають до подарунків, до того, що хтось щось їм винен...
Як на мене, краще було б організувати для таких дітей тренінги, якісь додаткові освітні програми, а не "пічкати" подарунками (вихователі розповідають, що благодійна допомога надходить чи не щодня).

Як один з шляхів "подарункування" - фінансування благодійниками створення "адресних книжок", тобто написаних спеціально для дітей з інтернатів. Це може бути цілим проектом, куди б увійшли вивчення духовних та інтелектуальних потреб таких дітей, конкурс на визначення автора, власне написання книжки/кнжок, презентація книжки+дарування. Самі книжки можна створювати разної направленості, наприклад, все про гроші (що таке гроші, як вони можуть з'являтися у людини, як можна заробити їх, де і на що можна їх витрачати, що таке банківська картка, банкомат тощо). Причому книжки мають бути з елементами інтерактивності. Можна придумати і процес відстеження, який би був нескладним, ціавим і захоплюючим для дітей.

Згодна цілком з позицією про "зайві" подарунки інтернатівцям замість щоденної праці з їхньої соціалізації. МАємо багато таких прикладів коли потім в житті вони не чекають а беруть вже самі... замість працювати заробити і так далі....

А щодо благодійників - просто питання в тому що їм так легше - у них немає іншої схеми...
А хто і як її складе - ось питання.
Як вміти допомагаи саме тим кому це піде на користь...
Хто замовить саме такий проект? Розробити є кому...
А хоча б і нам в будь-якій формі - практикам.
Але маючи статус, перспективи і хоч які гроші.

Згодна з тим, що інтернат- це складна катгорія дітей, але вони також потребують уваги і любові. Чи люблять вони читати книги? Можливо не дуже, просто їм не зовсім якісно пояснюють як це робити. Згодна з тим, що повинна бути якась система, з допомогою якої треба привернути увагу дітей до книги. Наприклад, учням 8-9 класів дати завдання написати книгу "Як я бачу своє майбутне",призначити головного редактора, ілюстратора і т.д., а потім видати цю книгу. Вона буде корисна і для дітей, адже вони приймали участь в її створені, і для педколективу, адже в ній будуть відображені сподівання дітей. Створення книги буде клопітким процесом,але результат - довготривалим і гучним

ну що сказати? боротьба з міфами - важке діло...Діти взагалі майже не читають... навіть домашні.
А для інтернатів тощо взагалі діє лише одне - особистість педагога....
І "працює" лише вільна кров - але тут парадокс і проблема - волонтери та гості не мають ні фаху ні системи а ті хто працює весь час і давно - "депривовані" - знову ж таки перевірено не одним десятком прикладів проектів тощо.
І зробити щось може лише система тимчасових проектів або так би мовити професійні волонтери...
ось в чому трабл як кажуть підлітки...

а про книгу тощо - глобально - не спрацбє, локально - від особистості залежить....
так ми про що - про окремі успіхи чи про системні зміни?

Ми звичайно за системні зміни, але ж і Москва не зразу строїлася, так що - треба з чогось починати. А професійні волонтери - є ж лікарі і вчителі від Бога, головне знати як і де їх шукати

Я знаю і де шукати і ще багато чого.
НЕ бачу замовлення та менеджменту в масштабах країни.
Проаналізуйте, що відбувається. В широкому сенсі - кожний іде у свій ліс по свої дрова....

Ми сьогодні працюємо над "книжкою про мене" для маленьких вихованців будинку дитини. Ідея проста - у кожного з Вас був маленький фотоальбом в дитинстві "Мій малюк" - там де були Ваші перші фото, слова, відбитки Ваших ніжок, цікаві випадки, що з Вами траплялися...От ми вирішили завести такі для діток з будинку дитини - адже часто у них і фотографій своїх ранніх немає. Думаю. що цей досвід може допомогти і вихователям, і практикантам - бути уважнішими до дітей та бачити в кожному особистість. Щоправда, процес цей достатньо затратний - бо це все розробляється ексклюзивно і без гарного спонсора тираж вийде зовсім маленьким. Хотілося б щоб люди, які бажають займатися дієвою допомогою діиям звернули на цей задум увагу.

Класна ідеяЙ я про неї вже десь чула. Як долучитись чи допомогти?
І ще до вас питання як до людини з НДО-досвідом - сьогодні реально отримати гроші на хороший проект "не на 2 хвилин"?
На жаль маю останні роки лише негативні відгуки. Міні-проекти до 15 000 - це так понадкусувати.....

В цьому питанні потрібні зв'язки і гарні відгуки та прозорість. Крім того, стратегія організації - адже якщо братися за все аби тільки "вижити", то результати будуть тимчасовими та нестабільними.

Оксано, а Ви були взагалі на цій прес-конференції??? Дуже сумніваюся. Бо тоді б не писали цього посту :)
В будь-якому разі можете прочитати про те, що робиться в межах проекту "З книгою - до дітей!" на веб-сайті www.dity.org.ua. Це і регулярні візити волонтерів, і читання з відомими письменниками, зірками шоу-бізнесу і т.д. І ми особисто завжди були категорично проти "одноденної" благодійності!

У нас також є ще дуже багато цікавих планів у межах цього проекту, але самі розумієте, що на це все не так легко знайти фінансових партнерів... :(