Як на мене, у пари "бізнес" і "влада" у нас такі своєрідні стосунки, що третім - третій сектор вони не дуже й хочуть бачити)

непереконливо )

як на мене, ці два "сектори" не можна протиставляти, бо працюють бізнес та громадські організації, а також і влада, в зовсім різних площинах.
можливо, наша біда в тому що у нас ці площини в свідомості інколи зливаються: громадські організації розглядаються як плацдарм для розвитку політичної або бізнесової діяльності, бізнес купує владу навіть не завжди для "користі справи", а частіше "для понту", влада ж намагається підмінити собою ринок та нав'язати свої правила суспільству (замість того, щоб дослухатися до його, суспільства, думки)...
а тепер неприємне одкровення: коли працюєш за чужі гроші - виконуєш чужу волю, втілюєш в життя чуже бачення змін! Навіть якщо це бачення в чомусь або повністю збігається з твоїм.

Михайле, кажуть, що розумні люди якраз тільки й працюють "за чужі" гроші (кредити, інвестиції, гранти :), але вміють забезпечити свої інтереси :) а взагалі, "свої" та "чужі" гроші - це складні категорії. чи можна назвати "своєю" воду, що тече зі свердловини на "своїй" дачній ділянці... щось подібне і з грошима ;)
Тарасе, стереотип "апріорної гіршості" ОГС у порівнянні з БІЗНЕСом властивий лише деяким працівникам донорів, які працюють в деяких країнах (зокрема нашій :) не думаю, що це лікується або навіть варте лікування. зрештою, стереотипи таки заважають повноцінно працювати і досягати мети (яка може бути навіть у донорів... :)

Згоден, Богдане. але це стосується переважно процесу заробляння грошей, а не втілення власного бачення змін, і в такому випадку завжди доводиться йти на ті чи інші компроміси. В цьому плані показовим є приклад Сороса: філософа, який за власні кошти фінансує втілення в життя власних концепцій. Ще про бізнес: це в нас за радянською традицією підприємців вважають кровососами, на заході ж підприємництво вважається справою патріотичною, я навіть бачив ролик соціальної реклами, замовлений урядом США, в якому йде агітація займатися підприємництвом саме в патріотичному ракурсі. Власне, про це я вже писав в пості "Розвиток підприємництва як найважливіший чинник формування громадянського суспільства" https://gurt.org.ua/blogs/%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%20%D0%86%D0%B7%D1%8E%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9/732/ Тому, по-перше, нам не треба змагатися з бізнесом, а по-друге. співпрацювати з ним варто не тільки в форматі "дайте нам ваші гроші і ми за них зробимо корисні справи". Не тільки "третій сектор" потребує підтримки бізнесу, але й бізнесу не завадила б допомога НУОшників.

Колеги, як на мене, проблема полягає в двох площинах. По-перше, ставлення ГО до бізнесу - суто споживацьке: дайте нам гроші і ми щось зробимо. Часто постає питання - що? Тоді звучить не зовсім виразна відповідь, яка супроводжується незнанням результату і суспільної користі тієї задуманої справи. По-друге, чи потрібні ГО бізнесу? Якщо перекачувати гроші - потрібні... Але тоді це будуть власні ГО. Для чого інші? Як на мене - не потрібні. Якщо говорити про соціальну відповідальність бізнесу, то я згодна з підприємцями, які воліють перерахувати кошти на конкретну установу чи людину, а не на ГО... Що бізнес знає про ГО? А нічого, по суті. Або переважно негатив - прохачі. Та яка необхідність у нього про це знати?. Якщо бізнесмени воліють системно надавати допомогу певним категоріям чи верствам населення, створюють свої фонди чи ГО. І ще одне: скільки б ми не говорили про соціальну відповідальність бізнесу, її не буде доти, доки законодавчо не будуть виписані вигоди.

"скільки б ми не говорили про соціальну відповідальність бізнесу, її не буде доти, доки законодавчо не будуть виписані вигоди."
не згоден: якщо є ФІНАНСОВІ вигоди, то це не КСВ, а оптимізація оподаткування.

Богдано, до речі, організація, яка використовується для прикриття бізнесу чи політичних потреб, в народі називаються "фанєра" (недавно взнав :)).

:-) ага, Тарасе, чула... І назва виправдана :-)

Михайле, назвіть мені фінансову вигоду бізнесу від співпраці з ГО... "Фанеру" не називати ;-)

Богдана, вигоди фінансової нема і не має бути

Багато в чому підтримую Богдану стосовно чіткої вигоди, а щодо професійності, то ОГС часто не тримаються однієї лінії, не показують довготривалих результатів, а діють короткопроектно + той же стереотип прохачів. ОГС йдуть до бізнеса, а не навпаки. Значить і відповідне ставлення. Фінансової міцності і професійних кадрів на постійному місці роботи не вистачає багатьом невеликим ГО.