Святославе, дякую за цікаву тему. Я вважаю програму УКУ досить гарною освітньою базою для лідерів ГО ( http://www.management.lviv.ua/ua/programs/non-profit-management/). Я особисто там не навчався тому це радше оцінка "зі сторони".

Стосовно ж конкретних компетенцій, то, думаю, ключовими є наступні:
- стратегічний менеджмент (стратегічне планування, постановка цілей, розробка і втілення стратегій)
- керування людьми (штатними працівниками і волонтерами)
- робота з цифрами, фінансами, статистикою
- переговори і розв"язання конфліктів
- планування і втілення проектів і кампаній
- зовнішні комунікації, в т.ч. відносини зі ЗМІ

Цей список наведений на підставі мого досвіду лідерства в громадських організацій та вивчення спеціалізованих предметів в американському університеті (в рамках напрямку "Менеджмент неприбуткових організацій").

А хто такий цей УКУ? Давайте уникати абревіатур, або хоча б пояснювати.

Дякую Вікторе! Відчувається Ваша обізнаність в темі. Наведена інформація є корисна. Але спробуймо розвинути дальше думку:
Чи Ви не розділяєте компетенції базового рівня (бачу якими вже володієте) та більш глибокі і спеціалізовані?
Чи вартує розглянути галузі: економіку, соціологію, соціальну психологію, політологію і т.д., а вже їх ділити на окремі гілки (компетенції)?
Для мене відповіді чіткої ще не має. Шукаймо спільно!

Так деталізовано якщо будемо боати, то дійдемо до необхідності здобуття професійної освіти проятгом років так 3-4Х)) Мені здається що ключове, як накласти якості громадського активіста на професійні навички людини. Якщо людина вєе економіст, то йому потрібні вивчити лише особливості фінансування НГО, тому компетенція звучить як управління фінансами НГО, споріднена до неї, але займатись якою може людина і зовсім молода і з гуманітарною освітою-це залучення фінансування з місцевих джерел, а отже базова компетенція-фандрейзинг. Людина яка була на керівних посадах чи є, менеджер, захоче опанувати скоріше управління НГО, базова компетенція-командоутворення, просунута спеціалізована-управління НГО, побудова мереж. Той, хто має творчу натуру захоче, а якщо ні, то йому треба підказати на співпрацю із ЗМІ, написання творчих звітів, розробка креативних ідей. Базова компетенція - піар та комунікації. Для просунутих-звязки із владою та комунікації з міжнародними бенефіціарами. Отже на базовому рівні-скелет навичок без яких БУДЬ-яка НГО не зможе функціонувати, а далі-в залежності від спеціалізації, розмірів НГО та амбіцій.

Вітаю, шановні панове.
Віктор Загреба навів ключові спеціальні компетенції управлінця.
Пан Святослав поставив ці ключові компетенції на фундамент університетської освіти.
Є ще один навик, який стає засадою успіху – це вміння подобатись людям. Опанувати його найскладніше, тому що цей навик формується з дитинства.

Мені здається, що навчитись "подобатись людям" неможливо, бо це відноситься до вроджених особливостей людини (харизма).

Приємно Тебе, Любомире, тут чути. Але я спробую висловити думку, що термін "подобатися людям" можна спробувати розкласти на конкретні компетенції через певні особисті якості: уміти чути людей, не нав'язувати свого бачення, бути корисним для інших, допомагати реалізуватися іншим, підкреслювати значимість праці інших і т.д. і т.п. (думаю Любомире, Ти зможеш продовжити цей ряд і сам ґрунтуючись на власному досвіді). Чи видно, що людина з такими якостями буде "подобатися" людям? Тепер залишилося нам виписати знання, застосування яких зробить нас такими. Хочу застерегти, що людина, яка виробляє в собі нові якості не є лицеміром, а тільки свідомо вдосконалює себе.
Запрошую до подальшого пошуку компетенцій, як допоможуть нам робити ЧУДА з точки зору необізнаних, але нам буде відомо, що це все від нашого люблячого серця та засвоєних нами нових компетенцій.

Привіт, Святослав!
Думаю, Ви помилково назвали мене "Любомиром" :) Але це досить символічно, бо є похідним від імені "Володимир" та прізвища "Любивий"...
А ще - у мене є учень на ім'я Любомир (Казановський), 9-класник...
Два рази в "яблучко"! Символічно!

Перепрошую за неуважність Володимире! Обіцяю на майбутнє бути більш уважним.
Дозволю собі запитатися, чи зацікавив Тебе запропонований вище підхід до пошуку необхідних компетенцій, окрім моєї незграбності з Твоїм, Володимире, іменем.

Мені навіть сподобалось :)
Тема складна, яку дуже фахово висвітила пані Ірина Таран... Я там додав свою пропозицію щодо компетенції володіння ІТ на потрібному рівні. Думаю, що саме набір компетенцій дозволить забезпечити ще "окупність" проекту. Громадський діяч - не жебрак, а підприємець зі сфери вирішення соціально-гуманітарних проблем альтернативним (до владного) способом.

Миколо, пропонуєш цікавий підхід, щоб оптимізувати процес набору необхідних компетенцій. Беремо це до розгляду. Маю тільки такі дві думки. Перша. Як працює пральна машинка? В ній закладено, що одяг для прання певної ступені забруднення буде випраний за стільки-то циклів гарантовано, а якщо там є чистіший, то кількість циклів не змінюється. Це виглядає неефективно, але затрати на сортування є надто затратними, тому всі користуються машинками... Друге. Нам важливо говорити про самоосвіту, тому "сортування" ми віддаємо на розсуд кожного майбутнього "студента", який буде визначати власні білі плями в освіті і обирати потрібні курси. Тепер повертаюся до нашого заклику - формувати перелік компетенцій, можливо він міг би стати матрицею, котру б приміряв кожний. Чи можна в такий спосіб вийти на знаходження спільного бачення?..

Борисе, дякую за Твої цікаві роздуми. Подобатися людям або говорити мовою, яку вони розуміють, або вміти викликати довіру - це все дійсно дуже важливі речі для громадського діяча. Думаю, що з Твоєї пропозиції можна отримати цілий ряд компетенцій, які життєво необхідні, щоб стати лідером. І тут постає питання до якої галузі це віднести: чи це риторика, міміка і т.п., чи це правознавство для знання логіки права та законотворчості, чи це етика, де головними критеріями виступає мораль, повага до тих, з ким спілкуєшся і т.д. А можливо, це певний симбіоз того та й іншого ще не названого.
Пропоную над цим роздумати та висловити свої думки.
Є небезпека все це ускладнити і зробити не життєздатним, але віднайти глибину занурення в дуже цікаву сферу... думаю треба шукати!

Все одно: думаю, що не тим "як і що ти говриш", а ідеєю можна заволодіти аудиторією, яка поступово переросте в агентів впливу... Компетентність громадського лідера: вміти чітко визначати проблему, вирішення якої стане ідеєю № 1 для громади. Ініціювати, розробляти та втілювати спільно з однодумцями.

Доброго здоров'я, Святославе! Особисто мені вдалося три роки тому переконати підприємців, які створили громадську організацію "Рідний край" заснувати громадську газету "Райцентр", без жодної копійки державних коштів. Ось вже третій рік я редагую цей часопис, який щотижня ЗА ПЕРЕДПЛАТОЮ! надходить до своїх постійних читачів. Звичайно, коштів з передплати вистачає на тиражування всього на півроку, а ось з другим півріччям є деякі ускладнення. На відміну від переважної більшості журналістської братії, я працюю без зарплати, без гонорарів, виконую роботу редактора, відповідального секретаря, оператора набору, фотокора, коректора, касира. Трохи складнувато))). Найбільше пригнічує безгрошів'я... Людей привчили "шаровою" партійною макулатурою. А у мене зовсім немає досвіду продажів місцевої інформації. Де цьому навчають?

Дякую Вікторіє за жертовне ставлення до виходу газети. Думаю, що Ви зможете стати цікавим викладачем на тему видання газети (вже три роки!). Мені зі сторони важко судити яких тобі компетенцій не вистачає. Але спробую окреслити поле можливих пошуків: професійна журналістська підготовка, залучення громадських кореспондентів-волонтерів, економічні прорахунки потрібного накладу, обсягу та періодичності, згуртувати навколо газети місцевих громадських авторитетів. Прошу відгукнутися чи бачиться в переліченому допомога? Окрім цього пропоную звернутися до Миколи Орлова до більш конкретної консультації.

Цікавий досвід, який має певні глибинні течії і тенденції... Всього в репліці не скажеш :) Безгрошів'я - вирок для тих, хто став на рельси громадської роботи. Це - хрест, фатум, якщо хочете... Потрібно виживати, перетікаючи з однієї сфери (сектору) до іншого з метою виживання на рівні близькому до стандартів життя близькому до середнього... Незалежна газета незалежна на стільки, на скільки вона зможе розвинутись. Досвід продажу газети? Ну, це ж не "оріфлейм" :)!

Святославе! Красно дякую за консультацію! Кожна порада має свою важливу цінність, візитівка Миколи Орлова мені потрапила сьогодні в поле зору, якраз перед тим, як я відкрила пошту! Думки навіть на відстані сходяться, і це, мабуть, завжди служить початком ЧУДА!

Дякую, п. Святославе, за підняту тему. Я також хочу додати свої 5 копійок.Перше- підтримую п. Віктора , який писав про програму УКУ. Я також її пройшла і завдячуючи саме цій програмі я сьогодні маю результати роботи. Там все побудовано таким чином, що можна отримати і теоретичні знання, і практичні навички із менеджменту, управління , фінансів тощо.
Також вже зазначалося, що важливим у нашій роботі є спілкування. Саме спілкування та налагодження стосунків із партнерами є для розвитку організації одним із ключових. В більшості, НГО шники (так я нас називаю) не вміють доносити свою ідею правильно. Я маю на увазі- форму подачі. Я працюю у сфері надання посередницьких послуг. Іншими словами-я є той "переговорщик", який доносить інформацію від однієї особи до іншої у такий спосіб, щоб не ображати,не перебивати, давати можливість висловлювати свою думку. Переконана, що такими навичками повинен володіти і громадський лідер,одним із завдань якого-налагодити стосунки із різними структурами. Якщо є потреба і моя допомога у цьому плані- буду рада бути корисною

Приємно, Ірино, що маєш досвід навчання за програмою УКУ. Чи можна тут, в коментарях, перерахувати більш детально перелік курсів, які подає УКУ і які компетенції вони формували. І ще цікаво. Зміст курсів в УКУ весь подавався викладачами, чи були курси заочного вивчення? Буду вдячний за співпрацю. Спілкуймося.

ось- перепостила
Управління неприбутковими організаціями

Однорічна сертифікатна програма Управління неприбутковими організаціями розроблена для тих, хто працює у неприбутковому секторі України і прагне поглибити свої знання та навики в управлінні.

Програма УНО – це:

Навчання у групі колег з неприбуткових організацій України
Викладачі та експерти з України, Західної Європи і США
Ознайомлення з досвідом роботи кращих ОГС України, Польщі під час відвідувань, проходження практикуму, участі у конференціях
Можливість отримати мікро-гранти та досвід написання бізнес-плану і реалізації реального проекту під керівництвом фахівців
Мережа професійних контактів
Нова сходинка організаційного розвитку Вашої організації у співпраці з нами
Доступ до сучасних ресурсів з менеджменту

Компонентами навчальної програми:

Три академічні модулі по два тижні кожен (196 академічних годин)
Дослідження громади (32 години вивчення управлінського досвіду успішних неприбуткових організацій Львівщини шляхом візитів в організації)
Розробка власного бізнес-плану (включає 6 годин консультацій)
Відкриті лекції відомих міжнародні експертів з неприбуткової сфери
Щорічна підсумкова конференція

Детальніше про Програму можна прочитати у Чому програма УНО

Серед викладачів програми є:

Євген Глібовицький, керівний партнер компанії pro.mova, викладач програм із комунікацій та управління змінами для медіа, бізнесу та неприбуткових організацій
Олександр Вінніков, Мережа розвитку європейського права
Віталій Лесюк, фінансовий директор ГО «Енергоефективні міста України»
Олександра Бакланова, експерт з питань стратегічного розвитку та управління змінами
Олександр Софій, ГО «Європейський діалог»
Руслан Краплич, Фундація ім. князів-благодійників Острозьких
Гай Катамара, консультант неприбуткового сектору, колишній член Ради Директорів CaltexCorporation, США

І щодо навчання... під час написання бізне-плану нас заочно консультували фахівці. Крім цього, заочним було опрацювання літератури, яку пропонували викладачі курсів.

Дякую Ірино, бачу, що вартує познайомитися з програмою детальніше. Але пропоную, чи можеш зробити перелік компетенцій,які дала тобі ця програма. Просто перерахуй 1... 2... 3... і т.д. Зможеш?

1.Основи неприбуткоого сектору
2.Стратегічне та операційне планування
3.Законодавчі аспекти роботи НГО
4.Основні принципи фандрейзингу
5.Маркетинг та зв'язки з громадськістю
6.Фінансовий менеджмент
7. Бухгалтерський облік у НГО
8. Розвиток громади

Ну...якось так...це те, що мені було надзвичайно корисно

Дякую, ця інформація стане складовою нашого переліку корисних компетенцій. Тепер, Ірино, а які компетенції Тобі хочеться набути в майбутньому?..

Для мене першочерговим зараз є:
п.3 (Законодавчі аспекти роботи НГО) та п. 8 (Розвиток громади). Ну і не проти була б дізнатися більше про організаційний розвиток , та і стратегічне планування...
і як без роботи із ЗМІ... не можу чітко визначитись, бо на певному етапі виникають певні складності. Тим більше, що наша діяльність не є постійною... зміни, інновації. Не завжди встигаеш ідти в ногу з часом. ВЧИТИСЬ, ВЧИТИСЬ і ще раз ВЧИТИСЬ!!!

Це добра думка, Ірино, що ми знаходимося в постійних змінах, тому наші знання повинні постійно вдосконалюватися. Цим першим кроком, я хочу якнайдетальніше сформувати перелік компетенцій (вмінь, знань) якими ми володіємо і які є бажання пізнати, щоб наступними кроками назбирати навчального матеріалу і виставити всім для вільного використання. А поки прошу всіх називати компетенції.

"Компетенції" - це сфера відповідальності!

Талановито!

супер! Плюс ще "основи ІТ", бо зараз ще достатньо активних людей, які не розуміють навіщо їм "емейл" та інтернет з ноутбуком :)

Все це дуже недешево :)

Цілком згоден з пані Іриною. Але є одне але. Будь-яким переговорам передує збір даних та обробка інформації. На кожного «переговорщика» працює, як мінімум один-два аналітика. Тому навички роботи з інформацією також можна зарахувати до ключових компетенцій.

Чудово Борисе! Влучно підмічено - основи аналітичної роботи,.. це дійсно важлива компетенція. Але чи зустрічав Ти десь такий курс? Спробуймо дізнатися!

Я мала на увазі трохи інші переговори...це не аналітика. У нашій спільноті це називають "відновний підхід", "посередництво", "медіація". Це вміння правильно висловлювати свої інтереси, побудова мирного співіснування і задоволення потреб обох сторін. Іншими словами-знаходження компромісу, альтернативне вирішення ситуацій, порозуміння.

Пане Святославе, вважаю, Ви підняли справді важливу тему у своєму блозі. Як на мене, громадський діяч чи діячка не можуть вважати себе успішними, якщо вони не є достатньо підприємливими. Ви тільки уявіть собі, з якими тільки проблемами доводиться мати справу будівельникам громадянського суспільства! і як їх можна вирішити не будучи підприємцем? без творчості, ризику, свідомого планування...? ніяк)

Дякую пане Тарасе! Тут як попереджає Микола Орлов - можна вилетіти в небеса і підготувати програму для спеціальності вищої освіти (хоча чому і ні). Напевно вартує шукати певний універсальний принцип - це може бути самоосвіта. Тобто кожен з нас має базову середню або фахову вищу чи іншу освіту. Щоб реалізувати внутрішнє бажання діяти для громади ми беремося за конкретну справу і тут можемо визначити (спосіб визначення може бути різним), що не знаємо як це зробити, невпевнені чи саме так треба зробити. Саме зараз і настане час отримати нові знання, допомогу, запізнати подібні практики, знайти однодумців у "певному" місці. То ж зараз я пробую налаштувати нашу хвилю думки на те. щоб спробувати створити "те" місце нашого досвіду, знань, з чого могли б черпати ми, ті, що вже щось зробили, але готові набирати оберти, це нове поповнення громадянського суспільства, яке робить перші кроки...
Тому зараз я закликаю не боятися кількості компетенцій які ми готові називати. Робімо це. Нехай їх буде 20 чи 200 - думаю, що не варто лякатися... Важливо. щоб ми почали усвідомлювати які компетенції нам допомагає і яких знань бракує, щоб втілити свої мрії...

компетенція №1 ОРГАНІЗОВУВАТИ (людей, ресурси, процеси)

Супер! Це вже пропозиції на три курси та щонайменше дев'ять компетенцій: 1. Організація людей (сформулювати ідею, знайти однодумців, провести PR), 2. Організація ресурсів (кошти, техніка, волонтери) 3. Організувати процес (місія задуманого, стратегія розвитку і план здійснення).
Думаю, що в такий спосіб ми швидко наберемо наш перелік необхідного "в дорогу"... Далі будемо цей перелік наповнювати відповідною інформацією, але це вже наступні кроки...

Фандрайзінг-вміння залучати кошти
Проектний менеджмент - написання проектів та управління ними
піар-мистецтво комунікацій та презентації результатів роботи
Самоменеджмент -вміння самоорганізуватись, тайм менеджмент
Стратегічне управління - розробка планів існування НГО, проекту
Облік в НГО - управління фінансами, бухгалтерія
Адвокасі - захист прав членів суспільства
Лобізм - аргументоване лобіювання інтересів громадян і НГО
Медіа спроможність - організація власного блогу, порталу НГО, ЗМІ

Класно, Миколо! Думаю це стане доброю основою майбутнього переліку. Маю тільки два питання.
1. Прошу надати декілька слів опису про "самоорганізацію" і "лобізм". Дуже цікаві компетенції, але не мають усталеного розуміння, що за ними стоїть.
2. Чи бачиш розподіл компетенцій на рівні: базовий (початковий), перший, другий.., де критерії, за якими сортувати самі компетенції. чи їхні змісти можуть служити географія впливу діяльності або суспільна значимість, або щось інше. Як думаєш?

Это мой визит вежливости к Святославу, посетившему накануне мой блог. На этом вежливость иссякает и начинаются комментарии по поводу высказанного здесь.
Попытаюсь обойтись без дежурного для таких случаев поминаний Карела Чапека: "Если бы каждый говорил о том, в чем он действительно разбирается, какая тишина наступила бы вокруг" . Ну вот, опять не сдержался и наверняка кого-то обидел. Я лично на то, чтобы разобраться в этом потратил последние 15 лет, специально побывав в 15 странах мира, посетив/изучив опыт более 100 благотворительно подобных организаций и еще больше семинаров, тренингов, круглых столов, а еще читаю, читаю, читаю. Но, главное, действую по принципу: утром - в газете, вечером - в куплете. Важно, попытаться разграничить индивидуальный рост лидера от организационного развития ОГО.
Далее не хочу повторяться о том, что уже описано мной в блоге - https://gurt.org.ua/blogs/950/. По поводу компетенций могу кое-что добавить, а также откомментировать Виктора, Бориса, Миколу, Ирину, Тараса ... но уже не сегодня. А вообще, ЭТО (мое особое мнение) кому-нибудь из вас нужно?

Дякую пане Якове за візит увічливості. Тут ми завжди раді почути Вашу думку та миттєву реакцію на наш політ думки. Вдячні за те, що готові нас навчити твердо ходити по землі. То ж розраховуємо ще почути тут Ваші судження про знання і вміння, які конче потрібні громадському менеджеру.

Святослав, похоже, что кроме Вас мое мнение по данной теме здесь интересует, как сказали бы в Одессе, - "не слишком кого". Поэтому ограничусь минимумом. А именно дефиницией этой самой КОМПЕТЕНЦИИ (наверное, с этого и нужно было начинать обсуждение?). Вообще-то это от лат. - соответствовать, подходить, но в контексте речь идет, наверное, о способности применять знания, умения и успешно действовать на основе фактического опыта в изменяющихся ситуациях. Я здесь не буду касаться различий в личных компетенциях и корпоративных - об этом уже начал и продолжу у себя на блоге. Завершу самоцитировнаием из моей коллекции "ПОНЯТИЯ ПО ПОНЯТИЯМ".
Компетенция - это недостижимая мечта потребителя и устойчивая самоиллюзия исполнителя

"Компетенция - это недостижимая мечта потребителя и устойчивая самоиллюзия исполнителя", як завжди точно та безкомпромісно. Думаю, що на відповіді на підняті питання чекають багато громадських активістів, які наповнені бажанням діяти, але не знають як бути ефективним. Моє визначення компетенції конкретні вимоги до людини, щоб вона належним чином виконувала певну роботу, несла відпові­дальність та діяльність її була результативною.

Моє бачення компетенції близьке до зформульованого Святославом. І підтримую його у прагненні якомога більше викласти компетенцій з поділом на базові та вищого рівня, щоби почати будувати Фундамент університету знань НГОшника, інакше є загроза зайти у філософську сутність і дисертаційні дослідження. Громаді це потрібно вже. Навіть не досконале, а з можливістю доопрацювання.

Доброго здоров'я, колеги! Поняття "компетенція" особисто для мене - це щось аморфне, гіпотетичне. І хоч з філологічної точки усвідомлюю значення цього слова, з практичного боку не бачу якось практичного застосування. Ну, не сприймаю я словесні запозичення! Люблю, щоб по-нашому.
От, наприклад, я вмію творити газету. Верстальник вміє це оформити і замкнути на сторінку. А ще я вмію спілкуватися з людьми, але дуже важко йду на контакт з незнайомими людьми. Вмію працювати за п'ятьох, але не знаю, як на цьому заробляти гроші. Не знаю, як набрати колектив однодумців, які разом зі мною створювали б соціально значимий продукт - громадську газету? Де брати кошти на оплату власної праці і майбутніх колег майбутньої редакції? Бо газета є, виходить у передплату, а редакції немає. Стандарти, які мені пропонують, не відповідають тим запитам, яких нині потребує морально зубожіле суспільство. У нашому маленькому місті можна знайти розумних і принципових людей, але розмірений спосіб життя, необов'язковість і недисциплінованість абсолютно не сприяють найшвидшому створенню колектива, який у майбутньому міг би заробляти на інформаційному продуктові. Мій власний приклад безоплатної діяльності "за п'ятьох" нікого більше на такі шалені вчинки не подвигає. і я розгублена, і стою вже на межі розчарування: з одного боку люди хвалять за сміливу газету, визнають її потрібність громаді, передплачують, а з іншого боку члени нашої громадської організації (особливо голова) вже досить прохолодно ставляться до власної газети. Тобто, громаді газета явно потрібна, і вони це підтверджують передплатою, а засновникам якось байдуже. У підсумку мені не вистачає коштів на необхідні життєві потреби, а випрошувати членські внески у людей, які кажуть "Ой, завтра принесу!" і потім відключають телефон, я не вмію. І які б особливі компетенції я не проявляла, взимку мені від цього тепліше не стає. Ось така сумна зимова історія:))

Як я вас розумію! Але є ви , є я, шукаймо ще тих, хто вміє це робити і робить і разом вже можна створювати власний рецепт. Від створення команди до реалізації газети.

Треба терміново залучати знайомих нам народних депутатів до підготовки і потужного лобіювання закону про волонтерів. Визначити державну підтримку НЕДЕРЖАВНИХ НЕПРИБУТКОВИХ РЕГІОНАЛЬНИХ ЗМІ, роздержавити комунальні ЗМІ, відпустивши їх на "вольні хліба" за нашим прикладом. І визначити державну підтримку журналістів не лише комунальних і державних ЗМІ, а й тих, хто працює у громадському секторі на постійній основі. Щомісячну стипендію, право на оздоровчі, гарантоване пенсійне забезпечення - все, як належить нашим привілейованим колегам.

Цікаво, є один, можемо обговорити [email protected]

Не хочется уходить с Вашего блога, Святослав, по-английски, покольку Виктория может осудить (любит "щоб по-нашому") , поэтому нет, не хлопну, а скрипну дверью в виде советов бывалого (в медицине, бизнесе, благотворительности и др. пикантных местах):
1. В попытках составить наиболее полный перечень компетенций не забудьте проштудировать Моральный кодекс строителя коммунизма - ну, это для атеистов. А для религиозных годится Ветхий и Новый Завет и "Житие святых". Среди неавраамических сектантов тоже есть много содержательного...
2. В намерениях не засорять "рідну мову" заимствованием не пытайтесь отказаться сгоряча хотя бы от обогативших ее терминов космос, маркетинг, интернет...
3. В призывах разобраться, наконец, с властью не впадайте в ересь патернализма. Мой новый лозунг: НАДО ОТДЕЛИТЬ БЛАГОТВОРИТЕЛЬНОСТЬ ОТ ГОСУДАРСТВА как, например, эпоха возрождения сделала это с церковью.
4. В желании увидеть проблемы пользуйтесь зеркалом - именно там Вы их лучше всего и разгладите: с кем надо разобраться и в ком проблема.
Скрип, кажется, затянулся, ну, а смайлики расставите сами.
Добро пожаловать ко мне на блог - там, кажется, не скучно!

Дякую, Якове!!! Я чітко усвідомлюю, що найбільший мій помічник - це чарівний копняк (волшебный пендель). І дзеркало час від часу треба протирати, щоб краще було видно власну дурість. І все ж таки, як приємно робити хороші дурниці, і отримувати людську вдячність, яку в кишеню не покладеш, але ж до душі пригорнеш!

Компетенції і "нічим кормити та платити..." - різні речі. Ніхто не говорив, що громадська діяльність суцільний пряник! От раз-два на рік за рахунок якогось міжнародного донора - і вже добре! І вже за межі "власного соку" та того, що можна побачити в дзеркалі... Професіоналізм - вміння виконувати те, що обіцяв. Собі, ближнім, громаді. Без компетенції нема професіоналізму.

Дякую Якове, що пам'ятаєш за наші пошуки. Твої поради важливі. Дійсно, щоб бути ефективним, треба виконувати всі 10 заповідей Божих і любити ближнього. Це моральна основа нашого життя. Приймаємо цю істину. Але нам грішним вартує вкласти у ці 10 заповідей їхні практичні відповідники, щоб ми набиралися знання. вміння та навичок, які зроблять нас практично корисними для цього ж ближнього, якого ми домовилися любити. Розраховую Якове, що від Вашого "столу" ми тут зможемо записати найважливіші компетенції для громадського лідера, без яких він залишатиметься мрійником. Чекаємо!!!

Є така чудова японська мудрість: "Той, хто має план і не діє - мрійник. А той, хто діє без плану - самогубця!"

Мені здається, досить зрозумілим...

Написала, і сама сміюсь)) Якщо чекаєш чарівного пенделя, то від дзеркала треба відійти. А якщо вже дивишся на себе, то остерігайся копняка ззаду, бо розбите дзеркало - то є недобре.
Ну, як завжди - мухи окремо, котлети окремо. Якщо самокритика - то сам. А якщо ждеш, щоб критикували - то матимеш те, чого чекаєш. Все зійшлося. Як у бухгалтерії!

Святославе, пропоную переходити до більш вузького і суто прагматичного етапу роботи. Компетенція і що мається на увазі під нею. Буквально перелік і в табличній формі, можливі поділи на базові і для просунутих. Все.Крапка. Саме першу таблицю вже можна викладати сюди і іншим її доповнювати. Якщо це технічно можливо.

Саме так Миколо! Цей запис став нечитабельним і перевантаженим. Зараз я підсумковою результати і подам напрацьований перелік як вже окремий запис для подальшого опрацювання і осмислення.
До речі для активних дописувачів сюрприз ще попереду.

Виникає непереборне бажання "відімстити" Миколі Орлову питаннями на його питання :-))) Тож мене цікавить: 1) хто буде "наповнювти" громадських активістів компетенціями? 2) чи передбачаєте ви на це кошти і з яких джерел? 3) чи не хочете ви повторити те, що робить ГУРТ? ;-), лише назвавши то по-іншому?
Наперед щиро-прещиро дякуватиму за відповідь :-)

Мені так подобається дівчата які мають гарну память:))
ГУРТ-форевер, його не можна нічим замінити)) з ним можна лише спільно створювати щось більше. Самі громадські активісти за принципом вікіпедії і будуть наповнювати цю ел.діжку компетенціями. Всі в неї поклали, а кому що потрібно то вийняли. Поки що все що є. Працюємо спільно над обріями і кордонами ел.діжки. А взагалі то у нас Святослав гуру цієї теми.

:)))

:-) Микола, твоя відповідь гідна відповіді депутата: сказати багато, але так, аби нічого не второпати. Хоча мені цього достатньо, дякую!!! І з Новим роком!!!

довго вчився! :) З Новим роком!

Добрий день, пане Святославе, і усі колеги. Прошу пробачення, що довгий час не міг приділити уваги цій теми. Але зараз долучаюся до дискусії із задоволенням. Пане Святославе ви пишете "Домовимося, що під терміном компетенція розуміємо конкретні вимоги до людини, щоб вона належним чином виконувала певну роботу, несла відпові­дальність та діяльність її була результативною".
Не можу погодитися. Адже до вимог до людини ми можемо віднести багато в т.ч. особистих якостей, як от риси характеру, темперамент, особистий досвід, здібності, хист, навички, нарешті стать і вік (в певних випадках це може мати значення). Те саме відповідальність та результативність. Але все це не забезпечить освітня програма (особливо стать і вік). Тому я пропоную під компетенцією розуміти знання в певній галузі чи царині: про державу, суспільство, людину, право, адміністрування... Нам необхідно скласти перелік знань, яких не вистачає сьогоднішнім активістам для ведення громадської діяльності. Так буде, хай і вужче, але точніше, і цього можна забезпечити освітньою програмою.

Приємно чути Вас, пане Олеже! Як завжди, зразу задаєте високий градус обговорення! Я погоджуюся з Вами, що знання це базовий елемент компетенції і якщо в моєму визначені замінити "вимога" на "знання" у нас визначення компетенції по суті стануть ідентичними. Я ж ужив поняття "вимога" з метою укласти до знань їхню практичну апробацію, аналітичну роботу, вміння спільно досягати результату, передбачити його і тому мати можливість нести відповідальність за нього. Але погоджуюся це є ускладнення нашого завдання. Простота і зрозумілість дозволить не допускати різних тлумачень і зробить нас продуктивнішими.
Щодо УКУ, то це Український Католицький Університет, що вже не перший рік має програму навчання громадських лідерів.
На сьогодні завершую систематизацію отриманого матеріалу і готую опублікувати у найближчий час наступну статтю для ознайомленням з масивом компетенцій, їх уточненням та доповненням... далі буде.

Дякую, п. Святославе, за розяснення про УКУ. А то наші колеги сиплять абревіатурами як комісари у 20-х роках. Закликаю поважати своїх читачів. А то, що таке НАТО чи СРСР, напевно, зрозуміє більшість, а УКУ чи ВХуТеМас - не більшість. А тепер до діла. Підтримую, що замінивши "вимоги" на "знання" отримаємо ідентичні дефініції компетенції (такий вже термін ми обрали). Але я наполягаю саме на "знання", тому що це єдине, що може дати освітня програма. Вміння, навички, досвід навіть "вміння подобатись" людина здобуде сама, але поза такою програмою. Тепер стосовно набору таких компетенцій (знань). Перечитавши коментарі із побажаннями та згадки про досвід у навчанні, роблю висновок - так і не вичавили ми з себе "совка". Здебільшого мова йде про інструменти: менеджмент, маркетинг, фандрайзинг та все таке інше. Зауважу, що всі ці "прибамбаси" і в бізнес-школах мало з кого зробили видатного підприємця.
А головне якраз розібратися з відповідями на базові питання, до яких ці інструменти вже і застосовуватимуться. Давайте відкриємо окрему дискусію з питаннями: в чому сутність громадянського суспільства і чим воно відрізняється від негромадянського? Що таке лібералізм, демократизм, консерватизм? Чим демократія відрізняється від республіки? Яка роль держави раніше, зараз і в майбутньому? Що таке сильна держава? І сильна держава це добре чи погано? Що таке інституційна економіка, чи соціально орієнтована ринкова економіка? Запевняю, поліфонія думок буде така, що мало не здасться. Але ж усі ці названі поняття давно визначені і дискусії щодо них давно немає.
От і виходить, що кожен активість будує своє власне громадянське суспільство, тобто таке, як він сам його розуміє. Тому всякий менеджмент і маркетинг безумовно потрібні. Але варто розібратися, що ми цими менеджментом і маркетингом будуватимемо. А тому, хто вважає, що всі мої питання зайва філософія, я скажу, що злетіти в космос неможливо не встановивши достеменно: Земля все таки пласка чи куляста. Перепрошую за довжину і дякую тому, хто дочитав.

Да, і коротко. Вразило питання "чи передбачаєте ви на це (освітню програму) кошти і з яких джерел?". Все одно, що запитати "скільки ти заробляєш?". Якщо б потрібні були кошти автора чи громадськості, то так і сказали б, тобто пустили б капелюха по колу. Тільки здається мені він повернувся б пустим.
І таке - "чи не хочете ви повторити те, що робить ГУРТ? ;-), лише назвавши то по-іншому?". На мою думку - навіть якщо і так, то чи це погано? Адже проблема існує і її треба вирішувати.
Що ж до питання про джерела і субєктів наповнення інформацією, то я пропоную п. Святославу розмітити проект концепції цієї програми. Можливо багато що стане зрозумілішим.
Дякую.

Олеже, це Богданка мене "любовно бомбила" публічно запитанням. Вона хороша:)) (Богданка получай від серйозних людей порцію обурення, ага). За капелюха погоджуюсь.

Ааааа, Миколо...Зауваги Олега абсолютно неаргументовані :-) Але дякую за те, що заступаєшся ;-)

Ідея є ідея. Ідеологія передбачає досягнення політичної мети. Думаю, що мова про формування "успішної армії громадських діячів". Ось формула для успішного соціального підприємця (громадського діяча): 1) фандрейзинг; 2) паблік-рілейшнз; 3) ІТ; 4) мистецтво публічного виступу; 5) англійська мова; 6) здоровий спосіб життя.
З Новим Роком! Успіх - наслідок правильного планування діяльності. Щодня. Щонеділі. Щомісяця. Щороку... Завжди!

Дякую за зичливі слова, Володимире. Правда у Твоєму дописі змішалося все від ідеології до соціального підприємця (цей вид мною ще не досліджений). а ось здоровий спосіб життя ми зможемо закріпити гарним келихом вина, проводжаючи цей цікавий рік!..А через рік, вже завтра розпочнемо готовити себе до нових звершень, чого всім нам і бажаю!..

Пане Олеже, думаю. що знання ми справедливо залишимо основою компетенції. Тему практичного використання знання, як вимогу винесемо допоки за дужки.
Маю ще таку рефлексію нашого навчання в радянській школі та виші: знань багато, а вміння жити і давати собі раду мінімальні. Але це пізніше, погоджуюся. Тепер дійсно треба далі розгортати ідею кількості компетенцій та їхнє використання.
Ще одне. Ваші запитання дійсно потребують ширшого бачення та розуміння. Як у війську знання генерала є ширше, ніж у нижчих за рангом. Комвзвода має мати знання для виконання його завдань. Тому на майбутнє, можливо, нам вартує ранжувати знання (компетенції). Не робити все для всіх, а використати спосіб отримання "знання за потребою". Це і творитиме мотивацію самостійного набирання нових знань для діяльності.
Щодо концепції самонавчання, то оприлюдню її. Це полегшить розуміння що ми пропонуємо всіма і зробить діалоги більш конкретними.
Більше того цікавим вже є налагодження наповнення компетенцій матеріалами, які нестимуть нові знання.

Головна компетенція в громадського активу:
бачити проблему, аналізувати, знайти правильне рішення, діяти, все решта технічні деталі.

Тут, можливо, пане Юрію Ви описуєте завдання "комвзвода". Таке потрібно у великому відсотку випадків. Але є також і вміння бачити тенденцій та формувати напрямки розвитку, в т.ч. громадського суспільства. Тобто, напевно, не може бути однієї компетенції (це швидше одне побажання), думаю, що вартує розглядати певну сукупність компетенцій, які б на різних рівнях завдань давали достатньо знань і навиків, щоб громадському активісту бути позитивно результативним...
Чекатиму Ваших думок.

Шановний пане Святославе, залюбки виконую Ваше побажання.
Я і раніше читав цю статтю, але не прийняв, бо вона надто абстрактна. Якщо її ціль ДАВАЙТЕ СПІЛЬНО СКЛАДЕМО ТУТ В КОМЕНТАРЯХ ПЕРЕЛІК КОМПЕТЕНЦІЙ, ЯКИМИ ПОВИНЕН ВОЛОДІТИ ГРОМАДСЬКИЙ АКТИВІСТ!, то для досягнення її потрібні Ordnung und Discipline :)

Потрібно було би попрохати користувачів написати у коментарях тільки список з якостей (по одному два слова на пункт), потім, коли всі випишуться, якось їх узагальнювати або, можливо, обрати обмежену кількість найважливіших.
Особисто я би для цього створив новий окремий допис (якщо хочете, можу це зробити для Вас).
Бо зараз ми маємо - жваве обговорення, яке наблидає до цілі лише концептуально. А Ваш проєкт вимагає ж уже готового переліку компетенцій :)

На всяк випадок хотів прямо тут написати компетенції від себе, але совість не дозволяє мені писати про те, що я не дуже добре знаю, як вимірювати.
Якщо я зможу бути залученим до Вашого проєкту, я виділю під це більше часу.

П.С. Можна зробити короткий довідник (не обов'язково зв'язуватися з вікі-рушієм), а основний акцент зробити на дистанційку. Хороший довідник уже є: http://ccc-tck.org.ua/file/biblioteka/NGO_Dictionary.doc .
Якби його перенести на ГУРТ рубрикованим й у форматі HTML, це було би чудовою основою для Вашого задуму.

Ваше бажання допомогти цьому проекту є дуже приємним. Але спробую ще раз викласти підходи, що застосовуються. Ми вважаємо, що громадський активіст в ідеалі має володіти всіма тими позитивними якостями, щоб стати ефективним громадським менеджером. Творення тих його якостей ми бачимо в тому, що він повинен оволодіти певним набором знань і навиків. Які ці знання (компетенції), ми і поставили таке запитання перед всіма читачами. на сьогодні близько 40 компетенцій названо тут і в приватних розмовах. Тепер вирішується технологія їхньої систематизації та наповнення їх конкретними матеріалами, щоб на другому етапі отримати певний банк інформації, знайомство з якою і формувало компетенцію. Хоча перший етап ще відкритий і потребує Ваших думок.
Щодо дистанційного навчання у своєму коментарі вище я спробував відповісти, що для нас важливо вільний доступ до потрібних матеріалів, а тому вікі-двигун виглядає оптимальним зі сторони наповнення та користування.
От "як вимірювати" це, думаю справа практики, як оцінити наші знання (компетенції), тому пропоную долати власні "докори сумління" та розповісти нам, якими знаннями має володіти громадський лідер, щоб його зусилля та зусилля його однодумців були немарними.
Словничок цікавий та потребується більш системний матеріал, який би творив бачення у читача потрібних змін та був опорою для практичних дій.
Маю надію, що мій коментар Вас не розчарував і, що станете активним партнером у поставлених складних завданнях...

Дякую за Ваші думки, якщо говорити саме про ЗНАННЯ, громадський активіст повинен:
1. Знати принаймні базові правові та облікові процедури для громадської орґанізації.
2. Знати усих громадських діячів та громадські орґанізації по місцю проживання.
3. Знати усих громадських діячів та громадські орґанізації в Україні, що займаються подібною темою.
4. Технолоґії та вартість іміджевих послуг в інтернеті (SEO, публікації, комерціалізація контенту).
5. Мати психолоґічні знання або (та) великий життєвий досвід.
6. Філософію позитивізму :)
7. Вчення Якова Рогаліна :))

Із задоволенням долучусь до роботи із узагальнення, систематизації та наповнення компетенцій.

Ось так, кожен з нас, в міру свого життєвого досвіду та світобачення і долучається до спільної справи. Далі буде..