Олександре, дякую за пост! Тема - вічно актуальна! Додам тільки, що нема нічого гіршого для управлінця, ніж безкоштовні радники - їх багато, невідомо достеменно, за що несуть відповідальність, а користі мало :). Справді, кого в цьому теперішньому рейваху зараз слухати?

З цього приводу стаття Хто така «громадськість» і з чим її «їдять»? http://zib.com.ua/ua/91975-hto_taka_gromadskist_i_z_chim_ii_idyat.html

Мне кажется, это поверхностный подход. Во-первых, не все НГО, по роду деятельности, должны быть многочисленными. Во-вторых, ничего плохого в статусе советника (бесплатного), для представителей НГО нет.
Не отрицаю наличия "карманных" и "диванных" НГО, но не нужно "мерить всех под одну гребёнку".

Полностью согласен!

Чотири роки знаходячись у Громадській Раді при Харківській обласній державній адміністрації, я побачив багато аспектів висвітленої тут проблеми.
Головною специфікою оцих от орґанізацій (я їх називаю провладними, оскільки вони не можуть існувати без годівниці, а годівниця - без сприяння влади) є те, що більшість із них все таки щось роблять. Тому вичленувати їх та люструвати - дуже складно. Щирі громадські діячі, котрі їм протистоять - часто мають дуже низький рівень професіоналізма і свідомости взагалі, від їх перемоги у ряді випадків ліпше не стане нікому.
Тому хоч я і прихильно ставлюся до ідеї люстрації у політиці та навіть у науці, але проводити її у громадському секторі - я не бачу можливості. Ліпше замість цього підвищувати прозорість і конкурентоспроможність. Робити так, щоби злонамірені діячі не могли нас витіснити та витісняти їх.

Дякую за Ваш матеріал, дуже цікаві питання.

Але, як на мій погляд, проблема не стільки в "міжнародних" організаціях котрі не знають тематики, але й в рівні освіти самих громадських діячів. Я мав можливість бачити різних людей, которі хваляться "тітулами", "досвідом", але не своєю освітою. Наприклад, громадські організації економічного спрямування регіонального рівня можуть очолювати люди із середнім рівнем освіти, які закінчили театральне вчилище. Хіба це нормально? і як показує практика, такі люди не бажають конструктивного діалогу, а також не хочуть займатися конкретною роботою.

Хороша стаття. Насправді, поділяю НУО на "кишенькові" (громадські ради при..., радники-нашіптувачі) та фахові. Перші - це фіктивна ширма, імітація демократії. Переважна більшість їх членів - бувші чиновники відповідного профілю та маріонетки. Часом хтось із них вміє красиво розписати крайню важливість, прозорість та принциповість своєї НУО. Толку мало. Серед другої групи є частина справжніх профі. З мого досвіду частіше влада шукає контакту з ними, ніж навпаки.
Але згідна з автором - далі залишати все на самоплин не слід.

Не обов'язково ширма. Просто проблема в тому, що зазвичай громадськість повинна пропонувати свої проекти, а не навпаки. А чи багато громадських організацій спроможні щось запропонувати і реалізувати власний проект?

Солідарний з Євгеном. більшість НУО, яка пхнеться в громадські ради, не мають не досвіду, ні експертизи, ні мінімального уявлення що мають робити в цих радах і т.п. Вони сприймають це все як своєрідний фетіш, або грають у чужу гру блокування чи недопущення когось до чогось. 80% членів громадських рад (це на око без дослідження) - це просто пустодзвони, які будучи маргіналами намагаються самоутвердитися через членство у всіляких радах. Але принцип консультацій з громадськістю - основний принцип демократичного процесу вироблення державної політики.

Дякую — актуально і спокійно потрібно розглянути цю проблему. Адже Майдан, піднесення громадянської свідомості створило ілюзію, що громада може все. Так. Громада може багато. Але громада організована, об’єднана ідеєю та спільним завданням. Всі ми були свідками того, в яких чергах вистоювали люди, щоб записатись в майданівці. Добре, саме на Майдані підтримана ідея люстрації влади. А хіба нам з Вами потрібен люстраційний комітет? Хіба ми, громадські організації не знаємо, хто є хто? Можливо, наша форма очищення від різних "квазі" саме на часі?

Та бачив я ці люстраційні комітети, дякую, нам цього достатньо :-)

Важливе питання, дякую, Олександре! В наших реаліях я б надав громадським радам при органах виконавчої влади більше контрольних повноважень та, відповідно, більше зобов"язань, також і вимог щодо кваліфікації представників від НУО. Інакше кажучи, доцільно зробити з аморфних громрад активний інструмент громадського контролю за чиновниками в умовах необхідності повної люстрації держвлади.

Підтримаю коментаторів - важлива тема. Тільки висновки трохи помилкові. Проблема не у ІГС, а у самому суспільстві: безграмотність, споживацтво, тобто бажання хоч якось припасти хч до якогось "корита", або повноважень, хай і ефемерних. Тіж громадські активісти, які насправді домагаються суспільної користі, схоже, давно полишили уі Громради і займаються своєю справою. Так що термін "люстрація" в цьому випадку слід сприймати досить умовне, а не як конкретно юридичний процес. Адже не можна люструвати сам соціум.
І ще одне: крім люстрації, ніхто не висунув ніяких інших пропозицій механізму очищення ринку ІГС. І це найбіьша шкода. Адже це відсутність ідей. Чи може вони є? Цікаво почути.

Це радше емоційна реакція, але я дуже хотів би, щоби відділи юстиції вимагали звіт і закривали за бездіяльність, як це було у дев'яності.
Ліквідувати можна дві третини громадських орґанізацій, бо толку від них нуль. Одразу статус ІГС у суспільстві підійметься і буде психотерапевтичний ефект для нікчем, котрі у носку печатку бездіяльної орґанізації ховають, якщо провести за такою ознакою "люстрацію".
Таких орґанізацій насправді дуже багато, у них перебувають у т.ч. керівниками одні й ті самі люди - "кількість їх членів більша ніж кількість всього дорослого населення країни", при тому, що в Україні доволі низькі показники членства населення у громадських орґанізаціях.
Треба, щоби не існувала ІГС, якщо вона не може хоч по мінімуму компетентно керуватися. Тоді третій сектор практично не міститиме неякісного елемента, не буде заразних поганих прикладів і зверхнього ставлення.

Питання не в контролі органів юстиції. Питання більше - в саморегулюванні сектору. Просто має бути створена в середині сектору ситуація, коли такі горе ІГС будуть не спроможні існувати

Проблема якраз в ІГС. Ті, хто працює і чітко розуміє свою роль, той менше всього бере участь у сумнівних збіговиськах, які іменують себе чомусь громадськими радами чи всілякими дорадчо-консультативними органами. Коли працюєш по-справжньому, то не залишається часу на дурниці та інтриги

Дякую за увагу до теми) Бачу, що окреснив дійсно актуальну проблему. Прошу не сприймати останє речення буквально, це скоріше метафора :)

Жив колись такий "товарищ" на прізвисько "Сталин". Так от він зі знанням справи казав: "Кадры решают всё!". І з ним ніхто стосовно цього не сперечався.
Так от, у зв'язку з тим, що всім нам хотілося б, щоб наші кадри вирішували все єдино правильним способом, пропоную застосувати до них не складну процедуру:
1. Професійне тестування - на предмет їхньої компетентності.
2. Перевірка на поліграфі - на предмет їхньої порядності.
3. Психіатричне обстеження - на предмет їхньої адекватності.
Переконаний, дуже багатьох проблем позбудемось. І доволі швидко.