Відкрита лекція режисерки і сценаристки Марії Пономарьової на тему «Творче дослідження в кіно», яка відбулася 20 січня за сприянням платформи для культурних ініціатив Ізоляція, привідкрила завісу тонкощів кіноосвіти у Нідерландах.

Як розповіла лекторка, вона отримала ґрунтовну академічну освіту в КНУТКіТ ім. Карпенка-Карого в режисерській майстерні Ю.Терещенка і пишається цим. Проте на цьому вона не зупинилася. Марія продовжила освіту далі і на сьогодні вже закінчила програму Master of Film Нідерландської Кіноакадемії. Саме досвід навчання у цих кіношколах з різними підходами допоміг їй рухатися далі у мистецтві.

В інституті ім. Карпенка-Карого навчання більш академічне і побудовано таким чином, що твій майстер є твоїм вчителем, який тебе підказує. У Нідерландській кіноакадемії, у свою чергу, руйнують цю парадигму, там змушують думати самостійно, базуючись на своєму досвіді.

Протягом двох років, стандартна тривалість програми, вивчають філософію, історію мистецтв, соціологію, психологію, а також культурологічні науки.

Програма досить демократична, оскільки хоча і платна, проте є можливості в отриманні грантів, зазначила Марія. Як вона розповіла, у неї була знижена вартість оплати і вона мала можливість працювати вчителем української мови для представників діаспори для подальшого покриття витрат на навчання.

Так, у групі навчаються 10 людей з різних країн та різною освітою у сфері гуманітарних наук. Головним для відібраних студентів – це вміння взаємодіяти і вміння навчатися.

Ці 4 семестри поділені за такими напрямками: суб’єктивізм (subjectivity), методологія (methology), експеримент (experiment) та концептуалізація (conceptualization).

Перший семестр студенти шукають свій напрямок – хто ти, що ти, далі кожний семестр будується за визначеним напрямками. Проте, обов’язково у кінці  кожного семестру студенту необхідно через засоби мистецтва, а це і колаж, документальне есе, інсталяція тощо продемонструвати свій творчій доробок, так званий Graduation show. Як приклад, Марія навела, що перший семестр вона захищала документальним фільмом, а останній – сценарієм.

Ця магістерська програма – це пошук новацій в кіноіндустрії і отримані знання і свобода мислення – ключові для режисера. Все це необхідно, щоб виховати повноцінного художника, який зміг би взяти на себе відповідальність за створення твору мистецтва. Якщо програма навчання кінематографістів в Україні орієнтована на результат, то в Європі — більше на процес. Проте без знань отриманих в інституті ім..Карпенко-Карого було складніше навчатись у Нідерландах, оскільки у навчанні необхідно користуватись вже отриманими знаннями і особистим досвідом.

Світогляд молодих західноєвропейських режисерів формується відповідно до тенденцій ключових кінофестивалів (Роттердам, Берлін і т. д.). У світі кіно та кіноосвіта рухається вперед і відшукуються нові форми.

В Європі ідеї кінематографістів, які тільки вчаться, і тих, хто бере участь у престижних кінофорумах, варяться в одному казані. Це єдине ціле. А у нас простежується певний розкол між тим, що знімається в Україні, й тим, що показується на великих кінофорумах. Тому у тих малочисельних стрічках, які виробляються в Україні,  відчувається дисонанс тенденціям фестивального кіно.

Творчий доробок кожного художника часто важко визначити тільки за результатом. Процес є не менш вагомою частиною творчого здобутку, він визначає якість та глибину художнього вислову.

Протягом зустрічі з Марією Пономарьовою також відбувся перегляд короткометражного фільму Марії «Чапля».

За використанням матеріалу.