1. Мотивація працівників НДО - абсолютно не є завданням керівника організації. Хай самі себе мотивують.
2. Ні в якому разі не слід хвалити працівників. Краще черговий раз зробити зауваження. Хай не розслабляються!
3. Командна робота в НДО - це зайва витрата часу. Ніколи не долучайте працівників до розробки проектів.
4. Під час корпоративів ігноруйте працівників. Шеф вище за інших. Грати з колективом в ігри принижує вашу гідність.
5. Ігноруйте бажання працівників підвищувати кваліфікацію і ні в якому разі не сприяйте цьому фінансово. Хай дякують, що ви платите зарплату.
6. Якщо працівники висловлюють зауваження чи рекомендації для покращення роботи організації - це погані працівники. Слід зробити все можливе, аби вони собі такого не дозволяли!
7. Запам'ятайте, якщо в організації сталася якась неприємність - завжди винен хтось з працівників. Вони просто не цінують ваше мудре керівництво і роблять все на зло!
8. Працівники мають вивчити золоте правило: ви працюєте, аби допомогти людям. Працівники вашої організації до людей не відносяться.
З такою позицією такий горе-керівник дуже швидко залишиться ніби на безлюдному острові! Розлякає всіх працівників, бо в них просто не буде стимулу працювати в колективі з таким керівником. От і все!
Шановна Оксано! Я не знаю досвід вашої роботи в NGO,але я щиро бажаю вам змінити ваше ставлення до людей що працюють в громадських організаціях та разом з вами.Це люди, а не найманці, що повинні виконувати тільки накази.
Я вступлю в групу запропоновану Масличем,що б поділитись власними відчуттями від керівництва тими хто "працюєте, аби допомогти людям" і, "ніколи не помиляється",та ще й "... не винувата,що робить все краще всіх"
Сергію, щоб не було образ в колективі, потрібно налагоджувати внутрішні комунікації. На жаль, в Україні це малорозвинена галузь. Але перспективна. Думаю, що цьому буду присвячувати свій наступний пост :)
Як головний редактор всеукраїнської газети "Сила духу" роблю замовлення на освітлення цієї галузі. В організаціях людей з інвалідністю це така тяжка проблема, бо на додаток до всіх інших негараздів тут ще може вмішуватися і звичайний фізичний біль, і не прості взаємовідносини здрових та хронічно хворих людей. Так що щиро бажаю вам успіху і хочеться бути в курсі ваших досягнень.
Коментарі
гостро і злободнєвно. невже з власного досвіду? у таких випадках варто створити групу самодопомоги пригноблених підлеглих.
Автор молодец. Ярко и просто. Как 10 заповедей, только наоборот. Спасибо. Распечатаю себе обязательно.
дякую :)
З такою позицією такий горе-керівник дуже швидко залишиться ніби на безлюдному острові! Розлякає всіх працівників, бо в них просто не буде стимулу працювати в колективі з таким керівником. От і все!
Шановна Оксано! Я не знаю досвід вашої роботи в NGO,але я щиро бажаю вам змінити ваше ставлення до людей що працюють в громадських організаціях та разом з вами.Це люди, а не найманці, що повинні виконувати тільки накази.
Мозговий штурм - "Дзеркальне відображення" :)
Світлано, а до якої Оксани ви звертаєтесь? :)
Якщо ви мене мали на увазі - тобто Марину, то хочу звернути вашу увагу на назву статті "10 ШКІДЛИВИХ порад" :)
Я вступлю в групу запропоновану Масличем,що б поділитись власними відчуттями від керівництва тими хто "працюєте, аби допомогти людям" і,
"ніколи не помиляється",та ще й "... не винувата,що робить все краще всіх"
Що це за група така цікава? Я не в курсі :)
Читайте перший коментар Богдана Маслича
Читайте перший коментар Богдана Маслича
аа зрозуміла, дякую!
Жорстоко. На мою думку, якщо Пастир не дбає про овець, то такий буде і результат.
:)
дуже смішно, що більшість читачів сприйняла цю інформацію прямолінійно, не читаючи підтексту.
Ще можна додати - Шеф ніколи не спізнюється, він затримується. А підлеглі затримуватись не можуть.
Дякую за розуміння :)
така система "добрих порад" зазвичай знаходиться під рукою керівників державних закладів та структур
нажаль
але часто доводиться чути саме такі поради і навіть від самих працівників. Коли ж на них безпосередньо це розповсюджуєш - вони ображаються.
Сергію, щоб не було образ в колективі, потрібно налагоджувати внутрішні комунікації. На жаль, в Україні це малорозвинена галузь. Але перспективна. Думаю, що цьому буду присвячувати свій наступний пост :)
Як головний редактор всеукраїнської газети "Сила духу" роблю замовлення на освітлення цієї галузі. В організаціях людей з інвалідністю це така тяжка проблема, бо на додаток до всіх інших негараздів тут ще може вмішуватися і звичайний фізичний біль, і не прості взаємовідносини здрових та хронічно хворих людей. Так що щиро бажаю вам успіху і хочеться бути в курсі ваших досягнень.
Дякую!
Успіхів!