Чи потрібно реалізовувати культурні проекти, якщо в країні йде війна? Тетяна Нянькіна, учасниця ініціативи «Єдність у різноманітті», вважає: «Творчість – це саме те, заради чого треба боротися». Члени Громадської організації «Рада молодих вчених» –  молоді, енергійні, творчі, із мрією змінити цей світ, тому і проекти, які вони реалізують, сповнені креативом, натхненням та вірою у світле майбутнє. «Єдність у різноманітті» – лише одна з таких ініціатив. Вона була здійснена в рамках проекту «Від руйнування до творення. Шляхи примирення в українському суспільстві» та мала на меті створення передумов того, щоб молодіжне та студентське середовище стало рушійною силою налагодження позитивного діалогу та примирення між різними регіонами України. Пропонуємо огляд найбільш цікавих культурних ініціатив, втілених під час проекту.

Фотовиставка Олександра Бєльського «Подолання»

Першою подією стала фотовиставка Олександра Бєльського «Подолання», метою якої була демонстрація жителям міста протиріч та конфліктів, що пережили відомі особистості міста. На фотографіях – лише очі людей (багато з них побажали залишитись невідомими) та їх історії про момент подолання в житті.

«Я ніколи не думала, що очі людини можуть настільки виразно та детально показати її життєвий шлях, глибину душі. Саме виставка «Подолання» дала мені змогу це зрозуміти та впевнитися, що кожна людина – це окрема історія, окрема зірка, яка сяє неповторним світлом, а ступінь яскравості цього світла залежить від життєвих незгод, які стають час від часу на її шляху…» – поділилася своїми враженнями корінна сумчанка, відвідувачка фотовиставки «Подолання».

Поетичний стріт-арт

Реалізація поетичного стріт-арту, спрямованого на вирішення проблеми малої ознайомленості містян з сучасною українською літературою, також привернула увагу мешканців, оскільки проект існував на одній з центральних вулиць міста: люди підходили, читали вірші, коментували, показували їх дітям. Був випадок, коли жіночка хотіла зірвати вірша собі напам’ять, але потім погодилась просто його переписати.

                  Авторка літературного стріт-арту, Поліна Миленкова

Стріт-арт проект «Вони любили наше місто, а ти?»

А ще на вулицях міста можна було побачити реалізацію ще однієї ініціативи – стріт-арт проекту «Вони любили наше місто, а ти?». Дівчата, що займались цим проектом, мали на меті привернути увагу до проблеми відсутності локального патріотизму у молоді та байдужості містян до культурного розвитку міста. Стосовно реалізації цієї ідеї арт-куратор проекту Римма Миленкова зазначила: «Це проект, який змушує задуматися, що ми робимо для нашого міста. Що ти зробив для того, щоб воно не зруйнувалось принаймні?». На історичній будівлі в центрі міста було встановлено кольорові банери з портретами громадських діячів та меценатів, які в свій час сприяли розвитку міста та області, а саме: Іван Харитоненко, Нікола Терещенко, Іван Лещинський, Олексій Алчевський та Леопольд Кенінг. Поряд з портретами надруковані QR-коди, на яких закодована інформація про діяльність цих меценатів.

Соціальна реклама на тему «Діти як іграшки»

Не менш цікавим проектом стала соціальна реклама Тетяни Нянькіної. Про свою коннцепцію вона розповідає так: «Наші соціальні ролики були на тему «Діти як іграшки». Суть проекту в тому, що ми зазвичай звертаємо увагу на якихось соціально-незахищених дітей, але ми не помічаємо як в звичайних наших сім’ях у дітей може проявлятися певна психологічна незахищеність. Це не якісь жахливі речі, а звичайні побутові. Наприклад, коли вчитель у школі через поганий настрій чи певні свої проблеми перегинає палку і своїми криками знищує цю маленьку дитину …іноді друзі, соцмережі, метушня настільки відволікають нас від дітей, що ми стаємо до них настільки безжальні та байдужі, поводимося мов з іграшками».

Організатори проекту «Єдність у різноманітті» Марина Сапожнікова та Анна Воронцова вважають, що проект реалізовано вдало, оскільки учасники отримали необхідні знання для втілення своїх ідей, знайшли однодумців та зробили реальний внесок в культурний розвиток міста Суми. «Крім цього, за результатами фінального анкетування, учасники одноголосно зазначали на необхідності подібних проектів у нашому регіоні, –  каже Мирина Сапожнікова.  Ми не лише сприяли втіленню у життя культурних ідей деяких наших учасників, а й надихнули їх на майбутню співпрацю та розвиток. Майже всі міні-проекти отримали своє продовження: деякі з них були запрошені до реалізації в інших містах, інші отримали пропозицію до розширення та певної видозміни. Ми віримо, що кожна культурна ініціатива позитивно впливає на людей, які реалізують таки проекти, та на містян, що спостерігають за ними».

І на підтвердження цієї думки додамо ще один епізод з проекту «Єдність у різноманітті». Він пов'язаний з культурним візитом учасників до чудового міста Одеса, де вони відвідали фестиваль соціальної реклами «Інший погляд» та відкрили «Ніч соціальної реклами» театральною виставою «Пищевая цепочка» за режисурою Поліни Коробейник (м. Суми). Не дивно, що вистава викликала зацікавленість у глядачів — її зміст стосувався питань, дуже актуальних у молодіжному середовищі.

Театральна вистава «Пищевая цепочка» (відкриття «Ночі соціальної реклами»)

Складно передати всі враження учасників проекту. Мабуть, їх думка, більш красномовна, ніж сухі описи: «Найяскравішим враженням для мене стала поїздка до Одеси. Дуже приємно було знайомитись із колоритними вуличками, цікавими музеями, неймовірно красивою будівлею оперного театру та мистецтвом  опери, а найголовніше – з людьми. Все це надихає на нові звершення, сприяє зародженню цікавих ідей та їх втіленню! Дуже хочеться щоб і наше місто стало таким колоритним та яскравим... Відвідавши Одесу, я зрозуміла, що саме люди роблять його таким, і все в наших руках», – каже учасниця проекту «Єдність у різноманітті» Тетяна Герасимів. І складно доповнювати її враження словами — краще новими справами.

Автор: Марина Сапожнікова

Проект виконується завдяки співпраці DVV-Internationalта ГО Інформаційно-дослідний центр «Інтеграція та розвиток» за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини.