З великою насолодою слухаю перед сном аудіокнигу акад.Д.Ліхачова "Воспоминания". Великий і світлий був Чоловік!

Але, власне в споминах про свою шкільну науку він згадав саме тих учителів,  які давали простір для мислення, які будили думку і які розвивали руки... Вразило, з якою любовю згадав свого вчителя-столяра, який учив ну геть не бідних хлопчиків  працювати з деревом і яку насолоду від цього вони отримували, а ми знищили шкільні майстерні і радість творення чогось власними руками донищуємо... Новорічні костюми - та краще взяти напрокат, ніж сісти всією родиною і кілька вечорів дружно попрацювати... Школа мала б цим керувати - але самі вчительки радо виховують споживацьку культуру - менше клопоту...

Згадав тих Учителів, які виховували своєю манерою, своїми озвученими  думками про Вічне - а ми за чим і як будемо сертифіковувати вчителів? Згадав предмети - логіку, інтуїтивізм,риторику - а ми за скорочення шкільних предметів!!! і за скорочення гуманітарної складової вищої школи!

А нащо нам люди, які будуть вміти ДУМАТИ, АНАЛІЗУВАТИ, ВОЛОДІТИ КРАСОЮ СЛОВА,  яким такі поняття як  прекрасномислення, чуттєзнання, прекрасномовлення - дивні й незрозумілі , як є нині для більшості вчителів? Боляче...