Читаю новини про Олімпіаду і складається враження, що в Ріо відбувається якийсь апокаліпсис. Ніби не встигнеш прилетіти, як підступний москіт нагородить тебе вірусом Зіка, худорляві підлітки з фавели обчистять кишені, а на голову завалиться дах нашвидкуруч зведеного баскетбольного майданчика.

Я, звісно, не можу відповідати за все місто та за всі локації, але за 3 тижні проживання в Ріо і два тижні волонтерства на іграх я нічого такого не помітила. Звісно є недоліки в організації. І комари мене кусають регулярно. І так, до мене на порожній вулиці якось причепився хлопчик з непевними спробами відібрати сумку. Але в цей же час в Києві встигнули пограбувати мою квартиру. Двічі за два тижні. То ж в мене питання, де насправді небезпечніше?! Я розумію медіа: кого зацікавлять заголовки «Стадіон відкрили вчасно» чи «Вода в лагуні чиста» або «Ви можете ходити по вулицях»?! Але давайте не нагнітати, бо це все зовсім не так…

Про церемонію відкриття

Тут теж присутня тема пограбування. Я мала нагоду сходити на репетицію церемонії відкриття і побачити попередню версію. Якщо Ви дивилися саму церемонію, то пам’ятаєте момент, коли чарівна Жизель Бундхен крокувала стадіоном під безсмертну «Дівчину з Іпанеми» Антоніо Карлоса Жобіма. У попередній версії до неї мав причепитися хлопець, за яким потім ганялися поліцейські по всьому стадіону. Більшість бразильців були обурені цією жартівливою сценою. Тобто проблему із злочинністю розуміють всі, але жартувати на цю тему на весь світ вони не готові. Таким чином, у фінальну версію ця частина не потрапила.

В цілому, на мою думку, церемонія відкриття була приголомшливою. Причому саме телевізійна версія, тому що розрахована вона була саме на телеглядачів. Більшість ефектів не можливо було побачити або зрозуміти сидячи на самому стадіоні.

Тож якщо ще не дивилися – рекомендую!

Про атлетів

Я працюю біля волейбольної арени, тож маю справу тільки з височенними волейболістами та волейболістками з Мексики, Франції, Італії, Голландії, США, Куби, Пуерто Ріко, Кореї, Японії, Китаю, Камеруну та інших країн. Моя улюблена команда  - з Японії. Вони супер привітні, дуже ввічливі і розпливаються від задоволення на привітання з перемогою. В цілому, різні команди реагують на виграші та поразки по-різному. Волейболістки з Камеруну після нищівної  поразки від японських атлеток вийшли на вулицю і влаштували фотосесію з усіма бажаючими. Російські спортсмени сьогодні програли аргентинцям і переживали це дуже болісно: мовчки прокрокували в автобус, мужньо ігноруючи викрики вигуки аргентинських вболівальників. Представники США відокремилися від інших: приїжджають на окремих автобусах із зображеннями буйволів на лобовому склі та мають якусь спеціальну службу безпеки. В цілому, всі дуже зосереджені, напружені та, на мій превеликий подив, виходять на перекур перед грою…

Про забезпечення волонтерів

Розповім трохи про умови для волонтерів. Проживання і переліт оплачується самостійно. Волонтер забезпечується їжею, уніформою і проїзним на громадський транспорт (включаючи пороми єєєй!). Харчування смачнюче і майже не обмежене, з фруктами і десертами. Тож я повернуся щаслива і пухка. Уніформа прикольна, яскраво жовта і нещодавно поповнилася приємним додатком. А ось він на фото.

Отже, волонтерство, крім можливості зустріти цікавих людей з усього світу, має ще й інші додаткові плюси.

І до речі, до вересня 2016 можна подаватися на волонтерство на Зимові Олімпійські ігри, які відбудуться в Південній Кореї в 2018 році. За цим посиланням. Успіхів!