Увiйти
+ Пiдписатися
Медіа та суспільство: хто кого змінює
Нарешті знайшов час на висвітлення думок щодо Медіакемпу, який проводився минулої суботи. На думку багатьох колег на особливу увагу заслуговує Ярослав Ажнюк, який виклав тези щодо зміни суспільства за допомогою нових медіа. Я спробую донести основні моменти, які шановний лектор встиг викласти за відведені йому 40 хвилин.
Отже, будь-який процес, що веде до глобальних змін, зазвичай несе як позитивні, так і негативні наслідки. У взаємодії медіа та суспільства цей позитив відображено у зміні механізму донесення інформації. Тобто якщо раніше для розповсюдження своїх ідей людина використовувала книгу, то з часом на її місце прийшло радіо, потім ТБ, ну а в наш час цю роль виконує Інтернет. І саме цифрова мережа дозволила не тільки розширити поле комунікації (багато джерел мають багато отримувачів), але й налагодити взаємозв’язок між ними (славнозвісний веб 2.0).
Глобальна інтернетизація призвела до того, що люди не лише віртуально спілкуються, але й працюють на великій відстані (мобільні офіси). Більше того, ці люди можуть виступати в якості волонтерів і створювати спільні цінності (славетна Вікіпедія, створена без жодної копійки). Вартість таких речей наближена до нуля, тому все більше людей користуються ними задарма (електронна пошта, пошукові системи, бібліотеки тощо). Також змінилась концепція продажів – зараз, згідно «Теорії довгого хвоста» Кріса Андерсона, варто продавати дуже багато унікальних товарів (це успішно реалізується книжковим Інтернет-магазином Амазон).
Але варто відзначити й негативні тренди, які поступово входять і в українську онлайн-реальність. Все частіше вдаються взнаки прояви гомофілії (любові до подібного), що призводить до закритості всередині купки однодумців та абстрагування від інших мешканців Мережі. Такий «сепаратизм» знижує відчуття глобальності й, як наслідок, відповідальності за розпочаті дії. Йдеться про так званий slacktivism, прикладом якого є ініціювання збору петицій, але відсутність реальних дій та кампаній. З технологічної точки зору варто згадати про кібервійни та задіяння механізмів spinternet (наймання блогерів та коментаторів задля відстоювання позицій окремих країн).
В принципі можна сказати, що медіа, чи то традиційні, чи то цифрові, є звичайним відображенням нашого життя. Тому не слід переоцінювати їх в якості значних факторів суспільного впливу. Інтернет взагалі не варто сприймати як абсолютне благо чи пагубне зло. Просто розвивайте критичне мислення та не піддавайтесь на провокаційні маніпуляції.
Отже, будь-який процес, що веде до глобальних змін, зазвичай несе як позитивні, так і негативні наслідки. У взаємодії медіа та суспільства цей позитив відображено у зміні механізму донесення інформації. Тобто якщо раніше для розповсюдження своїх ідей людина використовувала книгу, то з часом на її місце прийшло радіо, потім ТБ, ну а в наш час цю роль виконує Інтернет. І саме цифрова мережа дозволила не тільки розширити поле комунікації (багато джерел мають багато отримувачів), але й налагодити взаємозв’язок між ними (славнозвісний веб 2.0).
Глобальна інтернетизація призвела до того, що люди не лише віртуально спілкуються, але й працюють на великій відстані (мобільні офіси). Більше того, ці люди можуть виступати в якості волонтерів і створювати спільні цінності (славетна Вікіпедія, створена без жодної копійки). Вартість таких речей наближена до нуля, тому все більше людей користуються ними задарма (електронна пошта, пошукові системи, бібліотеки тощо). Також змінилась концепція продажів – зараз, згідно «Теорії довгого хвоста» Кріса Андерсона, варто продавати дуже багато унікальних товарів (це успішно реалізується книжковим Інтернет-магазином Амазон).
Але варто відзначити й негативні тренди, які поступово входять і в українську онлайн-реальність. Все частіше вдаються взнаки прояви гомофілії (любові до подібного), що призводить до закритості всередині купки однодумців та абстрагування від інших мешканців Мережі. Такий «сепаратизм» знижує відчуття глобальності й, як наслідок, відповідальності за розпочаті дії. Йдеться про так званий slacktivism, прикладом якого є ініціювання збору петицій, але відсутність реальних дій та кампаній. З технологічної точки зору варто згадати про кібервійни та задіяння механізмів spinternet (наймання блогерів та коментаторів задля відстоювання позицій окремих країн).
В принципі можна сказати, що медіа, чи то традиційні, чи то цифрові, є звичайним відображенням нашого життя. Тому не слід переоцінювати їх в якості значних факторів суспільного впливу. Інтернет взагалі не варто сприймати як абсолютне благо чи пагубне зло. Просто розвивайте критичне мислення та не піддавайтесь на провокаційні маніпуляції.
- 12.11.2009
Антон Альошин 
22
Коментарі
Інтернет, на мою думку, має принципову відмінність від телебачення стосовно впливу на свідомість: тут "споживач", використовуючи пєлєвінську термінологія, не перетворюється з "об'єкту номер один" на "об'єкт номер два".
Михайле, зізнаюсь, що Пєлєвіна не читав. Тому важко зрозуміти Вашу думку щодо "обєктності".
http://pelevin.nov.ru/romans/pe-genp/7.html
насолоджуйтесь:)
Дякую за лінк, але краще б своїми словами розтлумачили. Я не читав через те, що не фанат. Але якщо Ви наводите тези, то мабуть сєй труд вартий уваги.. :)
сложно воспринять с первого взгляда))) начало понравилось с вином))) дальше много текста.... не буду обижать что не читал, есть хорошие мысли)))) есть над чем подумать.. с утра
Єгоре, краще б висловились щодо піднятої теми))
П.с: якимсь ранком спробую почитати і подумати ;)
почитайте: це концептуальні речі, і написано доволі дотепно...
на достаточное количество пиФФФа не воспринимается серьезные темы, глазом прошелся, все-таки стоит перечитать и призадуматься, интересные идеи есть
тоді сподіватимусь на скоріше зникнення пивного ехвекту :)
пиво это лекарство от одиночества)))) жена у тещи, вот и сижу за компом..... просматривал выложенный материал мельком, действительно есть чего почитать, НО на трезвую голову. Посему до утра отложенный.
я чомусь уявив картину розпиття пива з тещею, а потім спільне читання філософсько-концептуальних текстів та їхнє обговорення. бррр :))
О, новый провокатор есть)))) несколько непонятно, как человек зарегистрировался с таким ником, хотя мысль изложена достаточно ярко
І Вам дякую. Дякувати Господу, український інтернет поки не контролюється, тому майже завжди можна знайти альтернативну точку зору. Цінуймо цю свободу і розвиваймо власні фільтри інформації.
походу дела, теща без комплексов, может и пивка попить и про политику поговорить))) что не говори, а с тещей повезло)))) тьху-тьху ;)
Згадав ще одну тезу з виступу. Багато людей скаржаться, що Гугл зі своїм пошуком не примушує нас думати, а спонукає відразу шукати всі відповіді за його безкоштовною (плати за сам пошук немає) допомогою. Нібито таким чином людство починає деградувати. Але ж на будь-який запит пошуковик видає тисячі сторінок з різною інформацією, яка містить і неправдиві дані. Отже, в цифрову еру людина має вміти аналізувати й вірно обирати потрібне з океану запропонованого.
так, при пошуку інформації сайт, який найчастіше відвідується, не гарантує точність та об'єктивність інформації, але Ви праві: у нас є можливість переглянути безліч інших сторінок і співставити дані.
Щодо порівняня телебачення з інтернетом, в "еру ТV" було досттньо людей здатних фільтрувати інформацію і не піддаватися на маніпуляції, так само і в еру Інтернету знайдуться ті хто "поведеться" на маніпуляції.
осилил статью с утра, хорошо написана, правдиво, но несколько много буквачеГ. Есть на чём задуматься....
в тему хто кого змінює :)
https://www.youtube.com/watch?v=Wg4DNA-DMrE
Тарасе, дякую за цей ролик. Містер Фріман знається на зммінах ;)
жесть, Тарас, зачёт 1000%