• Чи може фізична особа отримувати дохід від своєї діяльності і не реєструватися підприємцем? Що таке підприємницька діяльність?
• Відповідь на дане питання можна отримати в визначення підприємницької діяльності, яке дає ст. 42 Господарського кодексу України: «підприємництво — це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку». Ключовим визначеннями тут являються систематичність та самостійність. Якщо особа надає певні послуги, реалізує товари чи іншими способом отримує прибуток від певної роботи, яку вона робить, проте це являється разовим, не системним явищем – така особа не зобов’язана реєструватися підприємцем. Важливий момент: якщо особа не зареєстрована підприємцем, проте отримує прибуток від здійснення певної діяльності – це ніяким чином не звільняє її від сплати обов’язкових податків та зборів.
• Чи існує відповідальність за ухилення від реєстрації підприємцем?
• Як превентивна норма, щодо обов’язку реєстрації фізичної особи підприємцем – існує ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка передбачає відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої. До 2012 року, до декриміналізації українського законодавства існувала навіть кримінальна відповідальність за проведення підприємницької діяльності без державної реєстрації (ст. 202 Кримінального кодексу України). Крім того, встановлюється ще один, не менш важливий запобіжник щодо примусу особи, які здійснює підприємницьку діяльність зареєструватися в установленому законом порядку: згідно ст. 50 Цивільного кодексу України, якщо особа розпочала підприємницьку діяльність без державної реєстрації, уклавши відповідні договори, вона не має права оспорювати ці договори на тій підставі, що вона не є підприємцем.
• Хто може зареєструватися підприємцем?
• Реєстрація фізичної особи підприємцем, регулюється Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». Право стати підприємцем мають фізичні особи з повною цивільною дієздатністю, тобто ті, які досягли 18-річного віку. В окремих випадках, право на реєстрацію особи підприємцем виникає з 16-річного віку: в разі реєстрації шлюбу; в разі запису неповнолітньої особи матір’ю чи батьком дитини, в разі роботи за трудовим договором. Іноземні громадяни, які на законним підставах, постійно проживають на території України також мають право стати фізичною особою-підприємцем за законодавством України.
• Чи є додаткові умови реєстрації фізичної особи-підприємця, наприклад, для внутрішньо-переміщених осіб?
• Жодних додаткових умов законодавством України не передбачено. Відносно внутрішньо переміщених осіб встановлюються лише особливості здійснення їх реєстрації та постановки на облік.
• Де проводиться державна реєстрація фізичної особи-підприємця?
• Фізична особа може бути зареєстрована як підприємець у будь-якому відділі державної реєстрації, з 01.01.2016 року, проведення державної реєстрації, а також реєстрації змін може здійснювати будь-який нотаріус. діяльність може проводити на всій території України без обмежень. Тут можна переглянути адреси органів державної реєстрації.
• Де проводиться реєстрація підприємців із числа внутрішньо-переміщених осіб?
• У будь-якому відділі державної реєстрації, з 01.01.2016 року, проведення державної реєстрації, а також реєстрації змін може здійснювати будь-який нотаріус.
• Яким майном фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов’язаннями?
• Фізична особа – підприємець несе відповідальність за свою діяльність всім свої майном, в тому числі тим, яке знаходиться у спільній сумісній власності, спільній частковій власності.
• Які документи необхідно подати для державної реєстрації фізичної особи-підприємця?
• Для проведення державної реєстрації подаються наступні документи:
  1. заява про державну реєстрацію фізичної особи підприємцем;
  2. заява про обрання фізичною особою спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість – за бажанням заявника;
  3. нотаріально засвідчена письмова згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника чи органу опіки та піклування – для фізичної особи, яка досягла шістнадцяти років і має бажання займатися підприємницькою діяльністю, але не має повної цивільної дієздатності.
  4. договір (декларація) про створення сімейного фермерського господарства - у разі державної реєстрації фізичної особи, яка самостійно або з членами сім’ї створює сімейне фермерське господарство відповідно до Закону України "Про фермерське господарство.
• Що таке КВЕД?
• Перед початком реєстрації, підприємець повинен визначити види діяльності якими він буде займатись,та внести їх в заяву про державну реєстрацію. Види діяльності вибирають відповідно до КВЕД – Класифікатора видів економічної діяльності. Краще вибрати не один вид діяльності, а відразу декілька, для того щоб пізніше не довелося вносити зміни до державного реєстру при зміні виду діяльності.
• заява про державну реєстрацію фізичної особи підприємцем;
• Як вид економічної діяльності впливає на оподаткування ФОП?
• Щодо видів економічної діяльності є певні обмеження по можливості застосування спрощеної системи оподаткування (єдиного податку) для ФОП. Наприклад, податковим кодексом (ст. 291.5) встановлено, що платниками єдиного податку не можуть бути суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи-підприємці), які здійснюють:
  1. діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);
  2. обмін іноземної валюти;
  3. виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин);
  4. видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);
  5. видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;
  6. діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами;
  7. діяльність з управління підприємствами;
  8. діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності) та зв'язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню);
  9. діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;
  10. діяльність з організації, проведення гастрольних заходів;
  11. технічні випробування та дослідження (група 74.3 квед дк 009:2005), діяльність у сфері аудиту
• Чи повинна фізична особа-підприємець самостійно подавати документи для державної реєстрації?
• Особа може подати документи для проведення державної реєстрації самостійно, в даному випадку вона пред’являє паспорт, або інший документ, який його заміняє, для ідентифікації її особи. Також фізична особа має право видати доручення для делегування функцій щодо проведення державної реєстрації іншим особам. В даному випадку доручення повинне бути нотаріально посвідчене.
• Чи обов’язково ФОП повинен мати печатку?
• Фізична особа-підприємець має право на виготовлення печаток та штампів. Це не є обов’язком і особа має право проводити підприємницьку діяльність без печатки. В такому випадку, у документах, які вона виписує ставиться позначка про проведення діяльності без печатки (б/п). Печатка виготовляється у штемпельно-граверній майстерні, жодні дозволи на сьогоднішній день для виготовлення печаток та штампів непотрібні.
• Що робити, якщо ФОП бажає змінити види діяльності, або змінюється адреса її прописки?
• Для зміни видів діяльності, адреси реєстрації – до відділу державної реєстрації або нотаріальної контори в межах територіальної одиниці реєстрації ФОП подається Заява про реєстрацію змін (яка заповнюється з урахуванням змін).
• Які системи оподаткування для ФОП існують?
• Прибуток фізичних осіб-підприємців оподатковується у будь-якому випадку. На сьогоднішній день існує дві системи оподаткування для фізичних осіб-підприємців: загальна та спрощена.
• Що таке загальна система оподаткування ФОП та які ставки податків для ФОП?
• Загальна система оподаткування передбачає сплату податку на доходи фізичних осіб за ставкою 18% відповідно до ст. 167.1 Податкового кодексу України, а також сплату військового збору в розмірі 1,5%.
• Які актуальні ставки/розміри податків для спрощеної системи станом на 01.01.2019?
• Ставки податків на 01.01.2019 року для платників єдиного податку третьої групи становить 3% від доходу у випадку сплати податку на додану вартість та 5% від доходу у випадку включення податку на додану вартість до складу єдиного податку. Для першої групи платників єдиного податку – у межах до 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму; для другої групи платників єдиного податку – у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати. Крім того, з 1 січня 2019 року розмір мінімальної заробітної плати становить 4 173 грн., а розмір прожитковий мінімуму для працездатних осіб – 1 921 грн.
• Що таке спрощена система оподаткування (єдиний податок)? Які ставки єдиного податку для ФОП?
• Спрощена система оподаткування (платники єдиного податку) передбачена главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України. Існують групи платників єдиного податку для фізичних осіб-підприємців, кожна з яких встановлює різні ставки податку та певні обмеження щодо проведення підприємницької діяльності.
  1. Перша група – фізичні особи-підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють винятково роздрібний продаж товарів із торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300 000 гривень. Ставка податку – у межах до 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму (встановлюється сільськими, селищними та міськими радами, де фізична особа-підприємець проводить діяльність);
  2. Друга група – фізичні особи-підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
     • не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають із ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
     • обсяг доходу не перевищує 1 500 000 гривень.
     Не можуть бути платниками єдиного податку другої групи фізичні особи-підприємці, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Ставка податку – до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (встановлюється сільськими, селищними та міськими радами, де фізична особа-підприємець проводить діяльність).
  3. Третя група – фізичні особи-підприємці, обсяг доходу яких не перевищує 5 000 000 гривень.
  4. Ставка податку – 3% доходу у разі сплати податку на додану вартість або 5% доходу, якщо фізична особа-підприємець не зареєстрована платником податку на додатну вартість.
  5. Четверта група - сільськогосподарські товаровиробники:
     • а) юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків;
     • б) фізичні особи - підприємці, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України "Про фермерське господарство", за умови виконання вимог, передбачених Податковим кодексом України.
• Чи є обмеження для ФОП, щоб зареєструватися платником єдиного податку?
• Не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп:
  1. Суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють:
     • мають податковий борг на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку;
     • діяльність з організації, проведення азартних ігор;
     • обмін іноземної валюти;
     • виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин);
     • видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);
     • видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;
     • діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України "Про страхування", сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III цього Кодексу;
     • діяльність з управління підприємствами;
     • діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності) та зв'язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню);
     • діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;
     • діяльність з організації, проведення гастрольних заходів;
     • здійснюють технічні випробування та дослідження;
     • діяльність у сфері аудиту
     • надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів;
  2. Фізичні особи – нерезиденти.
  3. Не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи:
     • суб’єкти господарювання, у яких понад 50 відсотків доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки;
     • суб’єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів;
     • суб’єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг.
  Реєстрація платником єдиного податку може бути на певні види господарської діяльності ( не на усі). У разі провадження виду діяльності, який не підпадає під єдиний податок – дохід отриманий від нього оподатковується за загальною системою оподаткування. Якщо у фізичної особи-підприємця, платника єдиного податку, обсяг доходу за календарний рік перевищив встановлений обсяг – сума перевищення оподатковується за правилами загальної системи оподаткування.
• Яка процедура реєстрації платником єдиного податку?
• Реєстрація платником єдиного податку відбувається на підставі заяви фізичної особи-підприємця. Стати платником єдиного податку можна одразу з моменту державної реєстрації, або починаючи з наступного податкового кварталу (з 01 січня, з 01 квітня, з 01 липня чи з 01 жовтня). Змінити систему оподаткування можна не більше одного разу протягом року.
• Які податки ФОП сплачує за найманих працівників?
• Якщо фізична особа-підприємець має найманих працівників, на заробітну плату таких працівників вона зобов’язана сплачувати єдиний соціальний внесок (ЄСВ). ЄСВ становить 22% від мінімальної заробітної плати. Крім того, при виплаті заробітної плати найманим працівникам, фізична особа-підприємець зобов’язана сплатити за своїх працівників податок на доходи фізичної особи (18%) та військовий збір (1,5%). Це затрати найманих працівників, проте виплата повинна бути від імені роботодавця (податковий агент).
• Як відбувається сплата ЄСВ фізично особою-підприємцем?
• Крім найманих працівників, ФОП сплачує також ЄСВ за себе. Мінімальний розмір – 22% від мінімальної заробітної плати щомісячно. Сплата ЄСВ щомісячно, якщо є наймані працівники, поквартально (за себе), якщо найманих працівників немає. Ставки сплати ЄСВ за найманих працівників становить 22%.
• Якщо є наймані працівники, щомісячно; якщо немає найманих працівників, подається лише річний звіт. Звіт подається в податкову інспекцію за місцем реєстрації. Строк подачі до 9 лютого наступного року.
• Чи може ФОП здавати звіти дистанційно?
• Так, може, оформивши електронно цифровий підпис та зареєструвавши його у податковому органі, звітність можна подавати в електронному вигляді.
• Які штрафні санкції застосовуються до ФОП за несвоєчасну сплату податків чи невчасне подання звітів?
• Штраф 170 грн. за неподання чи прострочення подання звітності, за друге протягом року – 1 020 грн. за кожен прострочений чи не поданий звіт. Відповідальність: несплата єдиного податку чи прострочення сплати – штраф 50% від суми несплаченого податку, а також пеня із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
• Чи може ФОП тимчасово призупинити ведення підприємницької діяльності?
• ФОП не зобов’язаний постійно вести діяльність, однак як такого поняття призупинення діяльності немає. ФОП, якщо навіть він не проводить діяльність, зобов’язаний сплачувати ЄСВ за себе (22% з розміру мінімальної заробітної плати щомісячно). 4 173 *22% = 918,06 грн
• Який перелік документів необхідний ФОПу для ведення підприємницької діяльності?
• Для ведення підприємницької діяльності ФОП повинен бути зареєстрованим. За результатами реєстрації він отримує підтверджуючий документ – виписку з єдиного реєстру.
• Чи обов’язково ФОПу мати рахунок у банку?
• Це право, а не обов’язок.
• Що таке РРО (реєстратор розрахункових операцій) і в яких випадках вимагається його використання ФОПом?
• РРО – це касовий апарат, який підлягає обов’язковій реєстрації в податкових органах. Його використовують ФОП на 2й і 3й групах єдиного податку. Як тільки оборот в календарному році перевищує 1 млн. грн, з першого дня наступного кварталу ФОП повинен розпочати використовувати РРО. Обов’язкове використання РРО незалежно від обсягів продажу для торгівлі через інтернет та при наданні послуг (якщо отримують готівку).
• Які звіти повинна подавати фізична особа-підприємець?
• На загальній та спрощеній системах оподаткування фізична особа-підприємець щоквартально подає декларацію про доходи до податкової інспекції за місцем реєстрації.
  1. Якщо фізична особа-підприємець має найманих працівників – щомісячно подається звіт 1-ДФ по нарахованій заробітній платі.
  2. Якщо фізична особа-підприємець являється платником податку на додатну вартість – щомісячно подається декларацію з податку на додану вартість.
• Яку відповідальність несе ФОП (загальна система оподаткування) за нездачу торгової виручки (готівки) на р/р в банк?
• Ліміт каси та терміни здавання готівкової виручки до банку для ФОП не встановлюються, тому відповідальності не передбачено (у випадку належного оформлення та обліку готівкових операцій).

• Що таке Товариство з обмеженою відповідальністю?
• Це юридична особа, де засновники (учасники) відповідають за забов’язаннями (боргами) підприємства лише своїми частками (вкладами). Саме в цьому й заключається обмеженість відповідальності з даній організаційно-правовій формі.
• Хто може заснувати ТОВ?
• Будь-яка фізична особа, яка досягла 18-річного віку, як громадяни України так і іноземці. Іноземні громадяни не зобов’язані проживати на території України для заснування ТОВ. В окремих випадках, право бути засновником ТОВ виникає з 16-річного віку: в разі реєстрації шлюбу; в разі запису неповнолітньої особи матір’ю чи батьком дитини, в разі роботи за трудовим договором. Також засновниками ТОВ можуть бути юридичні особи, як українські так і іноземні.
• Скільки засновників повинно бути в ТОВ?
• Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» не встановлює жодних обмежень щодо кількості засновників та можливості бути учасником у декількох ТОВ.
• Що потрібно, щоб іноземець заснував ТОВ?
• Для іноземця, нерезидента України, для того, щоб заснувати ТОВ необхідно отримати реєстраційний номер облікової картки платників податків (ідентифікаційний код) в українських податкових органах. Дану процедуру не обов’язково виконувати самостійно, допускається представництво, тобто іноземець може видати довіреність на отримання ідентифікаційного коду.
• Чи можна заснувати ТОВ за довіреністю?
• Така можливість передбачена українським законодавством. Особа може видати довіреність на представлення її інтересів для заснування ТОВ, підписання усіх необхідних для цього документів.
• З чим потрібно визначитися для початку реєстрації ТОВ?
• 1. Склад засновників.
  2. Особу керівника.
  3. Адресу місцезнаходження.
  4. Розмір статутного капіталу та розподіл його між співзасновниками (якщо їх декілька).
  5. Структуру органів правління.
  6. Контактний номер телефону для зв’язку.
  7. Види економічної діяльності http://kved.ukrstat.gov.ua/KVED2010/kv10_i.html
• Які органи правління повинні бути створені в ТОВ?
• Як мінімум має бути створено виконавчий орган. Зазвичай це директор ТОВ. Законодавством також передбачена можливість формування колегіального виконавчого органу (наприклад дирекція). Також, за рішенням засновників можуть бути сформовані й інші керівні органи ТОВ: ревізійна комісія, наглядова рада тощо.
• Хто може бути директором ТОВ?
• Директором ТОВ може бути фізична особа, яка досягла 18-річного віку, має повну цивільну дієздатність. Директором може бути як громадянин України, так і іноземець. Для того, щоб іноземець обіймав посаду директора ТОВ, він повинен на законних підставах проживати на території України. Іноземці, які не постійно проживають на території України повинні мати посвідку на тимчасове проживання та отримати дозвіл на працевлаштування на території України.
• Хто виконує обов’язки бухгалтера ТОВ?
• За законодавством України, обов’язок щодо ведення бухгалтерського обліку може покладатися на наступних осіб:
  1. Директора ТОВ, якщо посада головного бухгалтера не передбачена штатним розписом.
  2. Головний бухгалтер ТОВ, якщо його офіційно призначено.
  3. Стороння організація (чи особи), яка надає бухгалтерські послуги ТОВ та відповідає за ведення бухгалтерського та податкового обліку. Згідно договору укладеного з ТОВ (аудиторські компанії, само зайняті бухгалтери тощо).
• Який вищий орган правління в ТОВ?
• Вищий органом правління ТОВ являються загальні збори учасників. Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства. Питання, які належать до компетенції загальних зборів учасників, визначені ст.30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», зокрема це:
  1. визначення основних напрямів діяльності товариства;
  2. внесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про здійснення діяльності товариством на підставі модельного статуту;
  3. зміна розміру статутного капіталу товариства;
  4. затвердження грошової оцінки негрошового вкладу учасника;
  5. перерозподіл часток між учасниками товариства у випадках, передбачених цим Законом;
  6. обрання та припинення повноважень наглядової ради товариства або окремих членів наглядової ради, встановлення розміру винагороди членам наглядової ради товариства;
  7. обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства;
  8. визначення форм контролю та нагляду за діяльністю виконавчого органу товариства;
  9. створення інших органів товариства, визначення порядку їх діяльності;
  10. прийняття рішення про придбання товариством частки (частини частки) учасника;
  11. затвердження результатів діяльності товариства за рік або інший період;
  12. розподіл чистого прибутку товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів;
  13. прийняття рішень про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення товариства, обрання комісії з припинення (ліквідаційної комісії), затвердження порядку припинення товариства, порядку розподілу між учасниками товариства у разі його ліквідації майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, затвердження ліквідаційного балансу товариства;
  14. прийняття інших рішень, віднесених цим Законом до компетенції загальних зборів учасників.
  До виключної компетенції загальних зборів учасників статутом товариства також може бути віднесено вирішення інших питань.
• Як зібрати Загальні збори учасників?
• Існують річні загальні збори учасників та збори, які скликаються з ініціативи чи за вимогою осіб, які мають на те повноваження. Так, загальні збори ТОВ скликаються у випадках, передбачених Законом України або статутом товариства, а також:
  1. з ініціативи виконавчого органу товариства;
  2. на вимогу наглядової ради товариства;
  3. на вимогу учасника або учасників товариства, які в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.
  Щодо річних загальних зборів, то вони скликаються протягом шести місяців наступного за звітним року.
• Де може бути юридична адреса ТОВ?
• Юридична адреса ТОВ може бути як в жилому фонді (наприклад квартирі одного з співзасновників) так і в нежилому фонді (офісне приміщення). Юридична адреса за законодавчим визначенням – це те місце, звідки здійснюється поточне керування діяльністю ТОВ. Також за даною адресою відбувається офіційна комунікація державних органів з ТОВ (листування тощо).
• Що таке статутний капітал ТОВ?
• Статутний капітал – це активи (грошові та не грошові), які засновники вкладають в ТОВ для забезпечення його платоспроможності, можливості покриття затрат та зобов’язань. Внеском до статутного капіталу можуть бути: грошові кошти, майно, цінні папери, об’єкти інтелектуальної власності інші нематеріальні активи, котрі можна оцінити в грошовому еквіваленті.
• Протягом якого строку необхідно сформувати статутний капітал ТОВ?
• Кожен учасник товариства повинен повністю внести свій вклад протягом шести місяців з дати державної реєстрації товариства, якщо інше не передбачено статутом.
  Якщо учасник товариства не вніс вклад для погашення заборгованості протягом наданого додаткового строку, виконавчий орган товариства має скликати загальні збори учасників, які можуть прийняти одне з таких рішень:
  1. про виключення учасника товариства, який має заборгованість із внесення вкладу;
  2. про зменшення статутного капіталу товариства на розмір неоплаченої частини частки учасника товариства;
  3. про перерозподіл неоплаченої частки (частини частки) між іншими учасниками товариства без зміни розміру статутного капіталу товариства та сплату такої заборгованості відповідними учасниками;
  4. про ліквідацію товариства.
• Який мінімальний розмір статутного капіталу ТОВ?
• На сьогоднішній день відсутня вимога щодо мінімального та максимального розміру статутного капіталу ТОВ.
• Якими видами діяльності може займатися ТОВ?
• ТОВ може займатися усіма видами діяльності, які передбачені у нього в статуті та не заборонені чинним законодавством. Проте при реєстрації необхідно вибрати основні види за КВЕД, по яким ТОВ планує здійснювати свою діяльність.
• Хто проводить реєстрацію ТОВ?
• Реєстрацію ТОВ проводиться у будь-якому відділі державної реєстрації, з 01.01.2016 року, проведення державної реєстрації, а також реєстрації змін може здійснювати будь-який нотаріус. Реєстраційна справа зберігається у паперовому вигляді у відділі державної реєстрації підпорядкованому Міністерству юстиції, за територіальним знаходженням юридичної адреси ТОВ.
• Які документи подаються для проведення державної реєстрації ТОВ?
• 1. заява про державну реєстрацію створення юридичної особи
  2. заява про обрання юридичною особою спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість – за бажанням заявника;
  3. рішення про створення ТОВ (протокол загальних зборів учасників, оригінал);
  4. установчий документ – у разі створення юридичної особи на підставі власного установчого документа (статут);
  5. документ, що підтверджує реєстрацію іноземної особи у країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського, судового реєстру тощо), – у разі створення ТОВ, засновником (засновниками) якої є іноземна юридична особа;
  6. довіреність від засновників (якщо документи на реєстрацію подає представник, а не самі засновники).
• Хто і як підписує статут ТОВ?
• заява про державну реєстрацію створення юридичної особи
• Статут ТОВ підписують засновники, підписи засновників можуть посвідчуватися нотаріально (проте на сьогоднішній день вимога щодо нотаріального посвідчення підписів на статуї не є обов’язковою). ТОВ може діяти на підставі так званого «модельного статуту», тобто не мати власного статутного документу, а проводити діяльність за підставі типового установчого документа, затвердженого постановою Кабінету міністрів України. Текст модельного статуту ТОВ дивіться за посиланням. У випадку, якщо ТОВ бажає проводити діяльність на підставі модельного статуту, дане питання вирішується засновниками та оформлюється рішенням (протоколом загальних зборів учасників).
• Які вимоги до статуту ТОВ?
• Перша редакція статуту товариства підписується всіма учасниками товариства. Справжність підписів учасників засвідчується нотаріально.
  У статуті товариства зазначаються відомості про:
  1. повне та скорочене (за наявності) найменування товариства;
  2. органи управління товариством, їх компетенцію, порядок прийняття ними рішень;
  3. порядок вступу до товариства та виходу з нього.
  Статут товариства може містити інші відомості, що не суперечать закону
• Які податки повинне сплачувати ТОВ?
• Перелік усіх податків, види податків та зборів встановлюються податковим кодексом україни:
  Стаття 9. Загальнодержавні податки та збори
  9.1. До загальнодержавних податків належать:
  9.1.1. податок на прибуток підприємств;
  9.1.2. податок на доходи фізичних осіб;
  9.1.3. податок на додану вартість;
  9.1.4. акцизний податок;
  9.1.5. екологічний податок;
  9.1.6. рентна плата;
  9.1.7. мито.
  9.2. Відносини, пов'язані з установленням та справлянням мита, регулюються митним законодавством,
  Стаття 10. Місцеві податки
  10.1. До місцевих податків належать:
  10.1.1. податок на майно;
  10.1.2. єдиний податок.
  10.2. До місцевих зборів належать:
  10.2.1. збір за місця для паркування транспортних засобів;
  10.2.2. туристичний збір.
• Які системи оподаткування існують для ТОВ?
• ТОВ можуть працювати на загальній та спрощеній системі (єдиний податок).
  Юридичні особи можуть бути платниками єдиного податку третьої групи.
  Середньооблікова чисельність працівників не обмежується. Право на застосування спрощеної системи оподаткування мають платники, у яких обсяг доходу не перевищує протягом календарного року 5 000 000 гривень. Для платників третьої групи визначено нові ставки єдиного податку: 3% від суми доходу — у разі сплати ПДВ та 5%— у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.
  До платників єдиного податку четвертої групи увійшли сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
  Умови перебування на спрощеній системі оподаткування для платників четвертої групи аналогічні умовам перебування на спеціальному податковому режимі ─ фіксованому сільськогосподарському податку.).
  Не можуть бути платниками єдиного податку:
  • суб'єкти господарювання (юридичні особи), які здійснюють:
    1. діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);
    2. обмін іноземної валюти;
    3. виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива та столових вин);
    4. видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);
    5. видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;
    6. діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України "Про страхування ", сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами;
    7. діяльність з управління підприємствами;
    8. діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності) та зв'язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню);
    9. діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;
    10. діяльність з організації, проведення гастрольних заходів;
  • Які відповідають критеріям:
    1. страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;
    2. суб'єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків; Реєстрація платником єдиного податку може бути на певні види господарської діяльності (не на усі). У разі провадження виду діяльності, який не підпадає під єдиний податок – дохід отриманий від нього оподатковується за загальною системою оподаткування. Якщо у ТОВ, платника єдиного податку, обсяг доходу за календарний рік перевищив встановлений обсяг – сума перевищення оподатковується за правилами загальної системи оподаткування.
• Звітність
• На загальній системах оподаткування ТОВ щоквартально подає декларацію з податку на прибуток.
  На спрощеній системі оподаткування ТОВ щоквартально подає звіт про доходи платника єдиного податку.
  Якщо ТОВ має найманих працівників – щомісячно подається звіт 1-ДФ по нарахованій заробітній платі.
  Якщо ТОВ являється платником податку на додатну вартість – щомісячно подається декларацію з податку на додану вартість.
  Приватне підприємство – організаційно правова форма, передбачена Господарським кодексом України.
  По специфіці своєї діяльності повністю відповідає вимогам до ТОВ. Жодних додатковим вимог до реєстрації, оподаткування, звітності. В порівнянні з тов. – немає.

• Що таке кооператив?
• Кооператив – юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.
• Які існують види кооперативів?
• Виробничий кооператив – кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних осіб для спільної виробничої або іншої господарської діяльності на засадах їх обов'язкової трудової участі з метою одержання прибутку. Основною вимогою є особиста трудова участь у діяльності кооперативу. Обслуговуючий кооператив – кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Споживчий кооператив – кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для організації торговельного обслуговування, заготівель сільськогосподарської продукції, сировини, виробництва продукції та надання інших послуг з метою задоволення споживчих потреб його членів. Основною вимогою є задоволення потреб саме членів кооперативу, а не сторонніх осіб.
• Які внески здійснюють члени кооперативу для його утворення?
• Розмір порядок здійснення внесків визначаються засновниками кооперативу (членами). Внесок в кооператив може бути вступний: він не повертається у разі виходу з кооперативу та виступає ніби гарантією зацікавленості члена сумлінно виконувати свої обов’язки, здійснювати трудову участю. Засновники можуть передбачити також членський внесок: він є періодичним, сплачується, наприклад, раз на рік і не підлягає поверненню в разі виходу з кооперативу. Також може вноситися пай: це поворотний внесок члена кооперативу, який йому повертається в разі виходу з кооперативу. Пай може виражатися в грошах, або певних матеріальних речах: обладнання, нерухомість тощо. Засновники також можуть передбачити можливість залучення додаткових цільових внесків членів кооперативу, він сплачується для забезпечення виконання конкретних завдань кооперативу.
• Які можуть бути напрямки діяльності кооперативу?
• Кооперативи можуть бути сільськогосподарськими,житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо. Основним завданням кооперативу є захист інтересів його членів, шляхом об’єднання їх майна та зусиль для досягнення спільної мети. В цьому також заключається основна відмінність кооперативу від приватних підприємств, товариств: мета їх діяльності є чітко визначеною, вони обмежені в зайнятті іншими видами діяльності.
• Який порядок створення кооперативу?
• Кооператив створюється його засновниками на добровільних засадах. Засновниками кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, а також юридичні особи України та іноземних держав, які беруть участь у діяльності кооперативів через своїх представників. Рішення про створення кооперативу приймається його установчими зборами. Рішення установчих зборів оформляється протоколом, який підписують головуючий та секретар зборів. У протоколі зазначаються особи, які брали участь в установчих зборах: для фізичної особи - прізвище, ім'я та по батькові, дані паспорта громадянина України або паспортних документів іноземця (для осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні, – дані документа, який його замінює); для юридичної особи – прізвище, ім'я та по батькові уповноваженого представника юридичної особи, документ, що підтверджує його повноваження. Дані про фізичну особу засвідчуються її особистим підписом, а про юридичну особу - підписом її уповноваженого представника.
• Яка мінімальна кількість членів кооперативу?
• Чисельність членів кооперативу не може бути меншою ніж три особи.
• Хто такі асоційовані члени кооперативу?
• Асоційовані члени кооперативу – це члени кооперативу, котрі внесли пай в кооператив і не мають повноцінного права члена кооперативу, зазвичай мають права дорадчого голосу. Наприклад засновники можуть визначити як асоційованими членами тих осіб, котрі внесли паї. Проте особисто не працюють в кооперативі. Рішення про існування асоційованих членів, їх права, обов’язки, розміри внесків тощо приймаються членами кооперативу (або його засновниками при створенні).
• На підставі яких документів діє кооператив?
• Кооператив здійснює свою діяльність на підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про кооперацію», статуту кооперативу, який затверджують його засновники.
• Які вимоги до статуту кооперативу?
• Статут кооперативу повинен містити такі відомості:
  1. найменування кооперативу, його тип та місцезнаходження;
  2. мета створення кооперативу і вичерпний перелік видів його діяльності;
  3. склад його засновників;
  4. умови і порядок вступу до кооперативу та виходу чи виключення з нього;
  5. права і обов'язки членів та асоційованих членів кооперативу;
  6. порядок внесення змін до статуту кооперативу;
  7. порядок встановлення розмірів і сплати внесків та паїв членами кооперативу та відповідальність за порушення зобов'язань щодо їх сплати;
  8. форми участі членів кооперативу в його діяльності;
  9. порядок формування, склад і компетенція органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядок прийняття ними рішень, у тому числі з питань, рішення з яких приймається одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів членів кооперативу, які беруть участь у загальних зборах;
  10. порядок формування, використання та розпорядження майном кооперативу; - порядок розподілу його доходу та покриття збитків;
  11. порядок обліку і звітності у кооперативі;
  12. порядок реорганізації і ліквідації кооперативу та вирішення пов'язаних з цим майнових питань;
  13. порядок скликання загальних зборів;
  14. умови і порядок повернення паю.
  Статут може містити інші пов'язані з особливостями діяльності кооперативу положення, що не суперечать законодавству.
• Який вищий орган управління кооперативу? Які він має повноваження?
• Вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить: - затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, - прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; - утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; - заслуховування звітів його органів управління і органів контролю; - затвердження порядку розподілу доходу кооперативу; - визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв; - визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу; - визначення розмірів оплати праці голови правління, голови ревізійної комісії (ревізора), а також кошторису на утримання апарату органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу; - затвердження річного звіту і балансу кооперативу; - затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства; - прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном; - утворення спеціальних комісій із залученням як консультантів найманих працівників; - прийняття рішень про вступ кооперативу до кооперативних об'єднань; - прийняття рішень про реорганізацію або ліквідацію кооперативу. Рішенням загальних зборів членів кооперативу до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені інші питання діяльності кооперативу. Чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік. Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення. Позачергові загальні збори членів кооперативу скликаються на вимогу: - не менше третини його членів; - спостережної ради; - ревізійної комісії (ревізора); - органу управління кооперативного об'єднання, членом якого він є. Позачергові загальні збори членів кооперативу повинні бути скликані протягом 20 днів з дня надходження такої вимоги. У разі незабезпечення правління (головою) кооперативу скликання позачергових загальних зборів вони можуть бути скликані особами, які вимагали їх скликання, протягом наступних 20 днів. У разі коли з організаційних причин (через територіальне розміщення чи значну чисельність членів кооперативу) проведення загальних зборів членів кооперативу неможливе, статутом кооперативу може бути передбачено скликання зборів уповноважених кооперативу. Кількість членів кооперативу, які мають право делегувати уповноважених, та порядок делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених визначаються статутом кооперативу. Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених – за наявності не менше двох третин уповноважених. Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.
• Які органи керування можуть утворюватися у кооперативі?
• Обов’язково повинен бути виконавчий орган. Виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова, повноваження якого визначаються статутом кооперативу. Виконавчий орган підзвітний вищому органу управління кооперативу і несе перед ним відповідальність за ефективність роботи кооперативу. У кооперативі, до складу якого входить менше ніж 10 членів, обирається лише голова кооперативу. Якщо членів кооперативу більше 10 – правління кооперативу повинне бути колегіальним органом. Якщо кількість членів кооперативу понад 50 осіб – обов’язково повинна бути сформована спостережна рада. Спостережна рада кооперативу підзвітна загальним зборам членів кооперативу. До складу спостережної ради кооперативу не можуть входити члени правління чи члени ревізійної комісії (ревізор) кооперативу. Для контролю за фінансово-господарською діяльністю кооперативу обирається ревізійна комісія. У кооперативі, до складу якого входить менше ніж 10 членів, функції ревізійної комісії виконує ревізор. Ревізійна комісія (ревізор) підзвітна загальним зборам членів кооперативу і обирається загальними зборами з числа членів кооперативу у порядку, встановленому його статутом. Членами ревізійної комісії (ревізором) не можуть бути члени правління кооперативу чи його спостережної ради.
• Якими видами діяльності може займатися кооператив?
• Кооперативи мають право провадити будь-яку господарську діяльність, передбачену статутом і не заборонену законом. Виробничі кооперативи провадять господарську діяльність з метою одержання прибутку. Інші кооперативи надають послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку (стаття 23 Закону України «Про кооперацію»).
• З чим потрібно визначитися для початку реєстрації Кооперативу?
• 1. Склад засновників.
  2. Особу голови правління.
  3. Адресу місцезнаходження.
  4. Розмір внесків, паїв та розподіл його між співзасновниками. членами.
  5. Структуру органів правління.
  6. Контактний номер телефону для зв’язку.
  7. Види економічної діяльності (http://kved.ukrstat.gov.ua/KVED2010/kv10_i.html>).
• Хто проводить реєстрацію Кооперативу?
• Реєстрацію Кооперативу проводиться у будь-якому відділі державної реєстрації, з 01.01.2016 року, проведення державної реєстрації, а також реєстрації змін може здійснювати будь-який нотаріус.
• Які документи подаються для проведення державної реєстрації Кооперативу?
• Для здійснення реєстрації подається:
  1. заява про проведення державної реєстрації;
  2. протокол установчих зборів кооперативу;
  3. примірник статуту Кооперативу;
  4. довіреність від засновників (якщо документи на реєстрацію подає представник, а не самі засновники).
• Які податки повинен сплачувати Кооператив?
• 1. Податок на прибуток.
  2. Податок на додану вартість (якщо зареєстрований платником ПДВ).
  3. Єдиний соціальний внесок.
  4. Податок на доходи фізичних осіб – найманих працівників (якщо такі є).
  5. Спеціальні податки та збори щодо специфічних видів дільності (акцизний збір, плата за надра, збір на виноградарство, збір за користування водними ресурсами, земельний податок тощо).
  6. Єдиний податок (якщо зареєстрований платником єдиного податку).
• Чи може кооператив зареєструватися як неприбуткова організація?
• Згідно з роз’ясненнями Міністерства юстиції 12.05.2008 року №32-32-263 та ст. 23 ЗУ «Про кооперацію», кооперативи (усі крім виробничого) не мають на меті отримувати прибуток і задовольняють виключно інтереси його членів. Для того. Щоб зареєструватися як неприбуткова організація, Кооперативу необхідно подати до податкової інспекції, де він перебуває на обліку заяву за формою 1-РН, копію статуту та протоколу про створення Кооперативу, для присвоєння кооперативу ознаки неприбутковості та включення його до реєстру неприбуткових організацій.
• Які переваги в оподаткуванні має Кооператив, який зареєстровано як неприбуткова організація?
• Починаючи з 13 серпня 2015 року, відповідно до пп.133.4.6 п.133.4 ст.133 Податкового кодексу до неприбуткових організацій можуть відноситися житлово-будівельні кооперативи (з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відповідно до закону здійснено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку і такий житловий будинок споруджувався або придбавався житлово-будівельним (житловим) кооперативом).
  Неприбуткові організації, які до 13 серпня 2015 року вже внесені до Реєстру та відповідають вимогам пп.133.4.1 п.133.4 ст.133 Податкового кодексу, переносяться до нового Реєстру автоматично.
  Згідно з пп.133.4.2 п.133.4 ст.133 Податкового кодексу доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.
  У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених п.133.4 ст.133 Податкового кодексу, така неприбуткова організація зобов’язана подати у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується, виходячи із суми операції нецільового використання коштів.
  З першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, до 31 грудня податкового (звітного) року неприбуткова організація зобов’язана щоквартально подавати до контролюючого органу квартальну фінансову і податкову звітність (з наростаючим підсумком) з податку на прибуток та сплачувати податок у термін, визначений для квартального періоду.
  З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає фінансову і податкову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому ст.57 цього Кодексу для неприбуткових організацій - платників податку на прибуток.
  Крім цього, п.133.4.4 п.133.4 ст.133 Податкового кодексу визначено, що встановлення контролюючим органом відповідно до норм цього Кодексу факту використання неприбутковою організацією доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачені установчими документами, є підставою для виключення такої організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій і нарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств, штрафних санкцій і пені відповідно до норм цього Кодексу.
• Які системи оподаткування існують для Кооперативу?
• Загальна та спрощена (єдиний податок).
  Спрощена система оподаткування (платники єдиного податку), передбачена главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України. Існують групи платників єдиного податку для юридичних осіб, кожна з яких встановлює різні ставки податку та певні обмеження щодо проведення підприємницької діяльності. Третя група – юридичні особи – суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
  1. обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень;
  2. Ставка податку – 3 відсотки доходу – у разі сплати податку на додану вартість (якщо зареєстрована платником ПДВ) або 5 відсотків доходу – у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку (не зареєстрований платником ПДВ).
  Реєстрація платником єдиного податку може бути на певні види господарської діяльності (не на усі). У разі провадження виду діяльності, який не підпадає під єдиний податок – дохід отриманий від нього оподатковується за загальною системою оподаткування. Якщо у платника єдиного податку, обсяг доходу за календарний рік перевищив встановлений обсяг – сума перевищення оподатковується за правилами загальної системи оподаткування.
• Звітність
• На загальній системах оподаткування Кооператив щоквартально подає декларацію з податку на прибуток. На спрощеній системі оподаткування Кооператив щоквартально подає звіт про доходи платника єдиного податку. Якщо Кооператив має найманих працівників – щомісячно подається звіт 1-ДФ по нарахованій заробітній платі. Якщо Кооператив являється платником податку на додатну вартість – щомісячно подається декларацію з податку на додану вартість.

• Чи можна мати якусь податкову пільгу на загальній системі оподаткування для новоствореного підприємця. І взагалі, які варіанти мати податкову пільгу на перший період старту бізнесу?
• Пільги можуть бути лише щодо певних видів робіт, реалізації певних товарів. Дані пільги в першу чергу податкові: наприклад торгівля лікарськими засобами, електроенергією тощо. Також як податковими пільгами для малих підприємців є спрощена система оподаткування (єдиний податок). Податковий режим ПДВ передбачений для підприємств сільськогосподарського комплексу. Таких нюансів пільгових умов оподаткування є чимало. Спеціальних пільг для новостворених підприємців, чи певних податкових канікул для окремих категорій підприємців – законодавством України не передбачено.
• Як може бути офіційно оформлений суб'єкт підприємницької діяльності, якщо йому 17 років?
• 1. Якщо він/вона вступив до шлюбу – набуває повнодії дієздатності і може бути зареєстрований підприємцем чи стати засновником юридичниї особи, раніше ніж у 18 років
  2. Якщо особа офіційно працює за трудовим договором - набуває повнодії дієздатності і може бути зареєстрований підприємцем чи стати засновником юридичниї особи, раніше ніж у 18 років.
  3. Якщо батьки, або піклувальники надали письмову згоду на реєстрацію суб’єктом підприємницької діяльності.
• Які зараз вимоги, щоб утворити підприємство інвалідів громадської організації інвалідів?
• Процедура створення підприємства інвалідів є загальною, жодних специфічних особливостей немає, окрім тієї, що засновником такого підприємства повинна бути громадська організація інвалідів. Алгоритм дій: громадська організація приймає рішення про створення підприємства (рішення приймає вищий орган правління ГО, відповідно до статуту), оформлення та підписання статуту підприємства, протоколу зборів засновників підприємства, реєстрація підприємства у відповідному відділі державної реєстрації юридичних осіб.
  Щодо пільг, які отримує підприємство інвалідів, то воно повинне отримати відповідний дозвіл на використання пільг.
  Щоб отримати такий дозвіл підприємство інвалідів мусить відповідати наступним вимогам:
  1. кількість інвалідів, які мають на підприємствах, в організаціях основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного (податкового) періоду не менш як 50 відсотків середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу;
  2. фонд оплати праці інвалідів, які мають на підприємствах, в організаціях основне місце роботи, становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що належать до складу витрат згідно з правилами оподаткування податком на прибуток підприємств;
  3. сума витрат підприємства, організації з переробки (обробки, інших видів перетворення) сировини, комплектувальних виробів, складових частин, інших покупних товарів (послуг), які використовуються для виготовлення товарів (надання послуг) безпосередньо підприємствами, організаціями, становить не менш як 8 відсотків ціни постачання таких виготовлених товарів (надання послуг).
  4. розмір середньомісячної заробітної плати в еквіваленті повної зайнятості інвалідів, які мають на підприємствах, в організаціях основне місце роботи, повинен бути не менше законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати;
  5. виконання підприємствами, організаціями рішень Мінсоцполітики та обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, Міністерства соціальної політики Автономної Республіки Крим (крім підприємств, організацій, які звернулися вперше).
     Вичерпний перелік документів, які необхідно подати, щоб отримати дозвіл на пільги, встановлюється Постановою КМУ №1010 від 08.09.2007 року.
• Надайте, будь ласка, інформацію щодо повного пакету звітності, яку потрібно подавати: 1. ФОП 2. ПП 3. Неприбутковій організації.
• 1. Звітність ФОП на єдиному податку, без найманих працівників - щоквартально звіт ЄСВ та щоквартальна податкова декларація платника єдиного податку (якщо використовує РКО - щомісячний звіт по РКО, якщо платник ПДВ - щомісячна декларація з ПДВ)
  2. Звітність ФОП на єдиному податку,з найманими працівниками - щомісячний звіт ЄСВ та щоквартальна податкова декларація платнкиа єдиного податку (якщо використовує РКО - щомісячний звіт по РКО, якщо платник ПДВ - щомісячна декларація з ПДВ)
  3.  
  4. Звітність ФОП на загальній системі оподаткування, без найманих працівників - річна декларація про доходи та витрати, річний звіт з ЄСВ, (якщо використовує РКО - щомісячний звіт по РКО, якщо платник ПДВ - щомісячна декларація з ПДВ)
  5. Звітність ФОП на загальній системі оподаткування, з найманими працівниками - щомісячний звіт ЄСВ та річна декларація про доходи та витрати, (якщо використовує РКО - щомісячний звіт по РКО, якщо платник ПДВ - щомісячна декларація з ПДВ)
  6. Звітність ТОВ, ПП на загальній системі оподаткувння- щомісячний звіт ЄСВ, річна декларація з податку на прибуток, якщо платник ПДВ - щомісячна декрація з ПДВ, Звітність ТОВ, ПП на єдиному податку- щомісячний звіт ЄСВ, щоквартальний звіт платника єдиного податку, якщо платник ПДВ - щомісячна декрація з ПДВ, Неприбуткова організація - щомісячний звіт ЄСВ, щоквартальний податковий звіт про використання коштів неприбуткових організацій.
  7.  
•  
• Які умови отримання ліцензії на відкриття аптеки, за умови, що учасник працює в комунальній аптеці та хоче створити приватну аптеку? Чи можливо отримати ліцензію до звільнення з комунальної аптеки?
• Ліцензія видається суб’єкту підприємницької діяльності. Прив’язки до місця роботи учасника/підприємця тощо тут бути не може. Для торгівлі лікарськими засобами в аптеці – необхідно отримувати ліцензію на роздрібну торгівлю. Дану ліцензію видає Державною службою України з лікарських засобів. Існують організаційні та кваліфікаційні вимоги для отримання ліцензії даного виду. Організаційні вимоги – наявність приміщення, що відповідає ліцензійним умовам та устаткування для зберігання лікарських засобів. Кваліфікаційні вимоги - визначити Уповноважену особу, яка повинна мати повну вищу фармацевтичну освіту, здобути освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця - спеціаліст, отримати сертифікат про присвоєння (підтвердження) звання провізора загального профілю (для фахівців, які закінчили вищий навчальний заклад після 1992 року) або загальної фармації та мати стаж роботи за фахом не менше двох років (виконання обов'язків Уповноваженої особи, відповідальної за функціонування системи забезпечення якості лікарських засобів в аптеці, що розташована у сільській місцевості, може покладатися на особу із фармацевтичною освітою, яка здобула освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця - молодший спеціаліст, бакалавр). Виконання обов'язків Уповноваженої особи у сільській місцевості може покладатися на спеціалістів без стажу роботи за фахом. Крім того на аптеку чи аптечний кіоск отримується відповідний паспорт, що є підтвердження його відповідності організаційним, санітарним вимогам для здійснення роздрібної торгівлі лікарськими засобами.
• Яка форма власності та які необхідні документи для того, щоб бізнес мав право на експорт лісопильної продукції?
• Форма власності може бути будь-яка, або ФОП, або юридична особа будь-якої організаційно-правової форми. Для того щоб займатися будь-якою зовнішньо-економічною діяльністю – перш за все необхідно пройти акредитацію на регіональній митниці за місцем реєстрації суб’єкта ЗЕД. Акредитація є безоплатною, її можна пройти самостійно, або ж звернувшись до митного брокера. Щодо експорту деревини та продуктів деревообробки, то відповідно до закону України «Про карантин рослин» та ряду підзаконних актів: деревина та хімічно необроблені вироби з неї, пиломатеріали являються під карантинними матеріалами. Для експорту під карантинних матеріалів необхідно отримувати карантинний сертифікат (за місцем митного оформлення). Також для експорту деревини та деревообробної продукції необхідно отримати сертифікат походження товару (його видає управління лісового господарства). Сертифікат походження видається на кожну партію лісоматеріалів. Для певних видів продуктів деревообробки при експорті також необхідно проходити екологічний та радіологічний контроль на кожну партію товару. Крім того, при експорті даного виду продукції, необхідно пройти усі типові митні процедури: визначення митної вартості, замитнення товару, сплата мита тощо.

• Узагальнена інформація щодо особливостей проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місце знаходження/місце проживання яких є тимчасово окупованою територією або територією проведення антитерористичної операції

• Податкові пільги для учасників АТО
• Для забезпечення соціального захисту та допомоги учасникам бойових дій, які захищають незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, і беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, вітчизняним законодавством передбачено ряд пільг, в тому числі щодо сплати податків і зборів.
  1. ПДФО. Щорічна разова грошова допомога
     Не включають до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та не оподатковується податком на доходи фізичних осіб сума щорічної разової грошової допомоги, яку надають учасникам АТО (стаття 165 ПКУ та згідно із Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»).
  2. ПДФО. Благодійна допомога
     З метою заохочення громадян до підтримки захисників України, встановлено, що не оподатковується податком на доходи фізичних осіб доходи учасника бойових дій під час АТО, отримані в якості благодійної допомоги.
  3. ПДФО. Пенсії
     Крім цього, не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, пенсії людей, які стали інвалідами під час АТО, а також пенсії, які надаються членам сімей загиблих у зоні АТО.
  4. Військовий збір
     Що стосується сплати військового збору, то Податковим кодексом передбачено звільнення від оподаткування цим збором доходів у вигляді грошового забезпечення на час безпосередньої участі особи в антитерористичній операції.
  5. Земельний податок
     Для учасників АТО також передбачена пільга щодо сплати земельного податку. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених статтею 281 ПКУ.
  6. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
     Що стосується місцевих податків, то місцевими радами можуть надаватися пільги щодо їх сплати. Так, наприклад, рішенням Київської міської ради була встановлена пільга щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для квартир/житлових будинків, що належать учасникам АТО або сім'ям загиблих учасників.
  7. Податок на додану вартість
     Також, положенням Податкового кодексу встановлено, звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України шоломів, бронежилетів та інших спецзасобів захисту, оптичних приладів для зброї, а також ліків і медикаментів, призначених для учасників АТО, чиє здоров'я було порушене.
  8. Податкова звітність
     Якщо особа не змогла вчасно подати податкову звітність через те, що вона перебувала у зоні АТО або на цій території розташоване її підприємство, вона звільняється від відповідальності, оскільки АТО є форс-мажорною обставиною. Але даний факт обов'язково повинен бути засвідчений Торгово-промисловою палатою, яка видає відповідне свідоцтво.
  9. Пільги для мобілізованих фізичних осіб – підприємців
     Фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність - призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь період їх військової служби звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного податку.
  10. Якщо зазначені особи мають найманих працівників і на строк своєї військової служби уповноважують іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, то обов'язок з нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе ця уповноважена особа.
  11. Єдиний внесок, мобілізація
      Платники єдиного внеску, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їх військової служби звільняються від нарахування, обчислення, сплати єдиного внеску та ведення обліку.
  12. Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця уповноваженою особою на суми виплат найманим працівникам та іншим особам подається демобілізованою фізичною особою - підприємцем без нарахування штрафних і фінансових санкцій. Для платників єдиного внеску призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їхньої військової служби зупиняється застосування норм статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» в якій передбачені заходи впливу та стягнення.
• Пільги для учасників бойових дій
• Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення – являються учасники бойових дій.
  Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасники бойових дій мають наступні пільги:
  1. безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів;
  2. першочергове безплатне зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів);
  3. безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування визначаються Кабінетом Міністрів України;
  4. 75-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю);
  5. 75-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання. Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю;
  6. 75-процентна знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення;
  7. безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі;
  8. користування при виході на пенсію (незалежно від часу виходу на пенсію) чи зміні місця роботи поліклініками та госпіталями, до яких вони були прикріплені за попереднім місцем роботи;
  9. щорічне медичне обстеження і диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів;
  10. першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація;
  11. виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи;
  12. використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік;
  13. переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування у разі ліквідації підприємства, установи, організації;
  14. першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом. Учасники бойових дій, які дістали поранення, контузію або каліцтво під час участі в бойових діях чи при виконанні обов'язків військової служби, забезпечуються жилою площею, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій, - протягом двох років з дня взяття на квартирний облік;
  15. одержання позики на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт жилих будинків і подвірних будівель, приєднання їх до інженерних мереж, комунікацій, а також позики на будівництво або придбання дачних будинків і благоустрій садових ділянок з погашенням її протягом 10 років починаючи з п'ятого року після закінчення будівництва. Зазначені позики надаються у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України;
  16. першочергове право на вступ до житлово-будівельних (житлових) кооперативів, кооперативів по будівництву та експлуатації колективних гаражів, стоянок для транспортних засобів та їх технічне обслуговування, до садівницьких товариств, на придбання матеріалів для індивідуального будівництва і садових будинків;
  17. безплатний проїзд один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом, незалежно від наявності залізничного сполучення, або проїзд один раз на рік (туди і назад) вказаними видами транспорту з 50-процентною знижкою;
  18. зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства;
  19. позачергове користування всіма послугами зв'язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів - додаткових робіт). Абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів;
  20. першочергове обслуговування підприємствами, установами та організаціями служби побуту, громадського харчування, житлово-комунального господарства, міжміського транспорту;
  21. позачергове влаштування до закладів соціального захисту населення, а також обслуговування службами соціального захисту населення вдома. У разі неможливості здійснення такого обслуговування закладами соціального захисту населення відшкодовуються витрати, пов'язані з доглядом за цим ветераном війни, в порядку і розмірах, встановлених чинним законодавством;
  22. учасникам бойових дій на території інших держав надається право на позаконкурсний вступ до вищих навчальних закладів та переважне право на вступ до професійно-технічних навчальних закладів і на курси для одержання відповідних професій.
  Пільги щодо плати за житло, комунальні послуги та паливо, передбачені пунктами 4-6, надаються учасникам бойових дій та членам їх сімей, що проживають разом з ними, незалежно від виду житла чи форми власності на нього.
  Площа житла, на яку нараховується 75-процентна знижка плати, передбачена пунктами 4 і 5 частини першої, визначається в максимально можливому розмірі в межах загальної площі житлового приміщення (будинку) згідно з нормами користування (споживання), встановленими цими пунктами, незалежно від наявності в складі сім'ї осіб, які не мають права на знижку плати. Якщо в складі сім'ї є особи, які мають право на знижку плати в розмірі, меншому ніж 75 процентів, спочатку обчислюється в максимально можливому розмірі 75-процентна відповідна знижка плати.
  Учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються в розмірі 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
  Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
• Соціальні пільги для військовослужбовців та членів їхніх сімей
• Відповідно до ст. 8 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей“, час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України “Про оборону України”, зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
  Відповідно до ст. 14 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей“, військовослужбовці та члени їх сімей мають наступні пільги:
  1. Військовослужбовці мають право на безоплатний проїзд:
  1) залізничним, повітряним, водним та автомобільним (за винятком таксі) транспортом:
  а) у відрядження;
  б) у відпустку в межах України;
  в) при переведенні на нове місце проходження військової служби або у зв'язку з передислокацією військової частини;
  г) до місця проживання, обраного при звільненні з військової служби, в межах України;
  2) всіма видами транспорту загального користування міського, приміського та міжміського сполучення (за винятком таксі) - тільки військовослужбовці строкової військової служби.
  2. При переведенні військовослужбовців на нове місце проходження військової служби або звільненні з військової служби вони мають право на безоплатне перевезення до 20 тонн особистого майна в контейнерах з попереднього місця проживання до нового залізничним транспортом, а там, де такого виду транспорту немає, - іншими видами транспорту (за винятком повітряного). У разі перевезення особистого майна в окремому вагоні, багажем та дрібною відправкою їм відшкодовуються фактичні витрати, але не більше вартості перевезення майна в контейнері вагою 20 тонн.
  3. Члени сімей військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) мають право на безоплатний проїзд залізничним, повітряним, водним та автомобільним (за винятком таксі) транспортом:
  1) від місця проживання до місця проходження військової служби військовослужбовця у зв'язку з його переведенням;
  2) до місця проведення відпустки військовослужбовцем в межах України;
  3) при звільненні військовослужбовця з військової служби, а також у разі загибелі (смерті) військовослужбовця - до обраного місця проживання в межах України.
  4. Військовослужбовці, які стали інвалідами внаслідок бойових дій, учасники бойових дій та прирівняні до них особи, а також батьки військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти під час проходження військової служби, користуються правом безоплатного проїзду всіма видами міського пасажирського транспорту загального користування (крім таксі) в межах адміністративного району за місцем проживання, залізничного та водного транспорту приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі. Вони мають право на 50-відсоткову знижку при користуванні міжміським залізничним, повітряним, водним та автомобільним транспортом відповідно до закону.
  5. Військовослужбовці при направленні у відрядження, до нового місця проходження військової служби, а також до місця використання відпустки та назад мають право на придбання проїзних документів для себе та членів своєї сім'ї на всі види транспорту поза чергою. При цьому військовослужбовці, які направляються у відрядження, користуються правом на бронювання та отримання поза чергою місця в готелі на підставі посвідчення про відрядження.
  6. При виконанні службових обов'язків, пов'язаних з відрядженням в інші населені пункти, військовослужбовцям відшкодовуються витрати на відрядження в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
  7. Військовослужбовці та члени їх сімей, які мають право на пільги, гарантії та компенсації відповідно до цього Закону, користуються пільгами, гарантіями та компенсаціями, встановленими для громадян України законами та іншими нормативно-правовими актами, а також рішеннями органів місцевого самоврядування. Якщо такі особи одночасно мають право на отримання однієї і тієї ж пільги, гарантії чи компенсації з кількох підстав, то їм надається за їх вибором пільга, гарантія чи компенсація тільки з однієї підстави, крім випадків, передбачених законами.
  При тимчасовій втраті працездатності листки непрацездатності оплачуються дружинам (чоловікам) військовослужбовців у розмірі 100 відсотків середньомісячної заробітної плати незалежно від страхового стажу. Дружинам (чоловікам) військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, до загального стажу роботи, необхідного для призначення пенсії за віком, зараховується період проживання разом з чоловіком (дружиною) в місцевостях, де не було можливості працевлаштування за спеціальністю, але не більше 10 років.
  Пенсійне забезпечення і допомога Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв’язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв’язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
  Військовослужбовцям при звільненні з військової служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом у зв’язку з мобілізацією, виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої цим пунктом, здійснюється за період такої служби з дня їхнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої військової служби, на якій вони перебували у мирний час, за винятком тих осіб, які при звільненні з військової служби у мирний час не набули права на отримання такої грошової допомоги. Зазначена допомога виплачується на день демобілізації таких військовослужбовців. Умови та порядок виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв’язку з мобілізацією, визначаються Кабінетом Міністрів України.
  Одноразова грошова допомога, не виплачується військовослужбовцям, які станом на 16 березня 2014 року проходили службу на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя і в установленому порядку не продовжили її проходження за межами тимчасово окупованої території України.
  Батькам та неповнолітнім дітям, а також дітям - інвалідам з дитинства (незалежно від їх віку) військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження військової служби, державою виплачується одноразова грошова компенсація в розмірі суми державного страхування військовослужбовців з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів.
  Відповідно до абз. 1 п.1 Постанови КМУ “Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії інвалідам війни та учасникам бойових дій” від 28 липня 2010 р. N 656, встановлено, що з 1 січня 2012 р. інвалідам війни та учасникам бойових дій, у яких щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає в інвалідів війни I групи – 285 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, II групи – 255, III групи – 225, учасників бойових дій – 165 відсотків, виплачується щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.
• Грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів
• 1. Одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” мають право на її отримання.
  Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:
  1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов’язків військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням ним обов’язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов’язаних з виконанням обов’язків військової служби;
  2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов’язаних з проходженням військової служби;
  3) загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві;
  4) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті;
  5) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби;
  6) встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов’язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов’язаному або резервісту при виконанні обов’язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві;
  7) отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов’язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби;
  8) отримання військовослужбовцем строкової військової служби поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою із строкової військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, пов’язаних з проходженням військової служби, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її із строкової військової служби;
  9) отримання військовозобов’язаним, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, або резервістом поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання обов’язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності в період проходження зборів чи служби у військовому резерві або не пізніше ніж через три місяці після закінчення таких зборів чи виконання резервістом обов’язків служби у військовому резерві.
  Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, за умов, визначених Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу". Військовозобов'язані та резервісти вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, служби у військовому резерві, за умов, визначених Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу", указами Президента України".
  Розмір одноразової грошової допомоги
  Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:
  а) 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов’язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 п. 2; 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов’язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 п. 2;
  б) 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи.
  Одноразова грошова допомога у випадках, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому, розмір одноразової грошової допомоги не може бути меншим за 70-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб.

• Приклад бізнес-плану
• Завантажити
• Пояснення до бізнес-плану
• Завантажити
• Шаблон бізнес-плану
• Завантажити
• Часті запитання
• Завантажити

Заява про державну реєстрацію створення юридичної особи

Заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань

Заява про державну реєстрацію фізичної особи підприємцем

Заява про державну реєстрацію змін до відомостей про фізичну особу-підприємця, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань

• Державна фіскальна служба України
• Види економічної діяльності