•  

Про стан впровадження громадського (партиципаторного) бюджету в Сумах

Суми долучилися до учасницького бюджетування з 2016 року. Підтримку у впровадження партиципаторного бюджету надавали Фундація польсько-української співпраці ПАУСІ у рамках проекту «Громадський бюджет – спільний успіх активних громадян та відкритої влади» (2016 рік) та Інститут бюджету та соціального-економічних досліджень (ІБСЕД)у рамках проекту «Зміцнення місцевої фінансової ініціативи (ЗМФІ-ІІ) впровадження» за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) у 2017 р.

У березні 2016 року було ухвалене рішення Сумської міської ради «Про громадський (партиципаторний) бюджет м.Суми яким затверджувалося відповідне Положення та визначено фінансовий ресурс на реалізацію проектів громадського бюджету у 2016 – 2020 роках, починаючи з 5 млн. грн., який щорічно збільшується на 1 млн. грн. У 2017 році депутати ухвалили зміни, якими обсяг бюджету участі у 2017 році зріс з 6 до 9 млн. грн., а на 2018 та 2019 роки передбачено 10 та 11 млн. грн. відповідно.

Проекти можуть подавати жителі міста, а також ті, хто навчається, працюють, служать на території Сум старше 16 років.

Сумчани мають можливість подавати загальноміські (до 1 млн. грн.) та локальні проекти, які стосуються певного мікрорайону/двору (до 500 тис. грн).У 2016 році можна було подати лише один проект, з 2017 – по одному з обох категорій. Також необхідно надати перелік підписів мешканців на підтримку (у 2016 р – по 15, у 2017 – 15 для локальних та 30 для загальноміських проектів). Автори успішних петицій до Сумської міської ради підписи на підтримку своїх проектів не подають.

Подача проектів здійснюється як через консультаційні пункти (органи влади, бібліотеки) так і через онлайн-платформу.

Визначено шляхом конкуру логотип громадського бюджету м.Суми, який використовується під час інформаційних та промоційних заходів, на бланках та інформаційних матеріалах.

У 2017 та 2018 роках Суми користуються веб-платформою «Громадський проект», яка дозволяє повністю автоматизувати процес учасницького бюджетування від подачі проекту, до відстеження його оцінки, голосування та реалізації.

Створено Координаційну раду з питань громадського (партиципаторного) бюджету м.Суми. Затверджено Положення про раду та її персональний склад (19 осіб). Її сформували представники трьох гілок: 7 посадових осіб (переважно головні розпорядники коштів), 7 громадських активістів, відібрані шляхом рейтингового голосування та 5 депутатів міської ради, запропонованих постійними депутатськими комісіями. Очолює Координаційну раду секретар міської ради Андрій Баранов, також обрані два співголови – від громадськості та виконавчих органів. Це дозволило конструктивно організувати роботу ради, враховуючи інтереси усіх гілок. Дорадчий орган наділений широкими повноваженнями щодо координації роботи з впровадження громадського бюджету, зокрема щодо інформаційно-просвітницької кампанії, затвердження реєстрів позитивно/негативно оцінених проектів, організації голосування, моніторингу за реалізацією проектів-переможців тощо. У складі Коордради з числа посадовців діє експертна група, яка забезпечує організацію проведення оцінки проектів виконавчими органами міської ради.

Для допомоги сумчанам у підготовці проектів були визначені відповідальні особи у структурних підрозділах, розроблено цінник (орієнтовна вартість) найбільш затребуваних робіт, товарів та послуг, рекомендації щодо підготовки проекту та кошторису, роботи з веб-платформою «Громадський проект», надавалися систематичні консультації під час особистих зустрічей, онлайн та телефоном. Організовувалися публічні заходи, тренінги, велася активна інформаційна кампанія – публікації у ЗМІ, аудіо та відеоролики, прямі ефіри та передачі, зовнішня реклама, флаери та друкована продукція. Значна увага була приділена поширенню інформації через соціальні мережі, наприклад Фейсбук. Тут створена спільнота «Суми. Бюджет небайдужості», де подається оперативна та докладна інформація про стан впровадження ГБ у місті, ідеї та новації від колег з інших міст, партнерів тощо.

Подача проектів тривала у липні-серпні, за допомогою веб-платформи та у паперовому вигляді (міська рада, ЦНАП, бібліотеки) запропонували 66 проектів розвитку міста (це на 9 менше 2016 р.). Усі вони були розміщені на «Громадському проекті». Сумчани подали 45 локальних та 21 загальноміський проекти, тоді як торік розподіл був 55 на 20. Серед авторів – 37 чоловіків та 32 жінки (у 2016 р. сумчанки були більш активнішими). Щодо вікової категорії авторів, як і минулого року, переважно це сумчани від 25 до 35 років. Далі за активністю – городяни від 35 до 50 років – 21 (30,43%), від 50 до 65 років – 14 (20,29%), до 25 років – 7 (10,14%) та старше 65 років – 3 (4,35%).

Серед категорій, як і минулого разу, найбільш популярними були здоровий спосіб життя – 29 проектів, благоустрій міста – 24, культура та туризм – 5, освіта – 3. По одному проекту – у категоріях телекомунікації та енергозбереження, ще три – у категорії «Інші».

Учасниками стали як автори минулорічних проектів-переможців, так і ті, хто повторно подався з проектами, які минулого разу не отримали підтримки.

Особливістю також була участь сумчан з обмеженими можливостями, а близько 8-10% проектів стосувалися створенню комфортних умов для їх проживання та мобільності. Деякі з них і стали переможцями, наприклад, створення інклюзивного майданчика для дітей з особливими потребами у парку ім. Кожедуба.

Крім традиційних ідей з облаштування спортивних та дитячих майданчиків, зон відпочинку, благоустрою дворів, з’явилися й нові - облаштування фонтанів, скверів, встановлення пам’ятників, проведення фестивалів, створення обсерваторії, водного кінотеатру, популяризації заходів з енергозбереження, інноваційні освітні технології, облаштування громадського простору, роздільний збір сміття.

Усі проекти пройшли експертизу у структурних підрозділах, після висновків фахівців, авторів негативно оцінених проектів заслухали на Координаційній раді. У результаті частину таких проектів спільно з авторами доопрацьовано та рекомендовано для голосування, а по деяким з них структурні підрозділи розглянуть можливість реалізації з інших джерел фінансування. В цілому з 66 поданих проектів до голосування були допущені 51 (37 – локальних та 14 – загальноміських).

У листопаді-грудні протягом двох тижнів сумчани старше 16 років мали можливість проголосувати за 1 локальний та 1 загальноміський проекти онлайн, або паперово у одному з 9 пунктів для голосування. Також проголосувати можна було завдяки мобільному додатку «Приватбанк».

Дані з паперових бланків поступово вносилися операторами до веб-платформи «Громадський проект», а інформація про стан голосування оприлюднювалася на інтернет-ресурсах та у соціальних мережах.

Усього у голосуванні взяли участь понад 12,3 тисяч містян, які віддали за проекти 17 тисяч голосів. Це удвічі більше показника 2016 року.

У підсумку переможцями стали 12 локальних проектів та 6 загальноміських. Серед підтриманих ініціатив 9 стосуються категорії «Здоровий спосіб життя» (спортивні майданчики та інфраструктура), по 4 – «Благоустрій міста» (дитячі майданчики, сквери та ін.) та «Культура і туризм» (фестивалі, медіатека), 1 – «Освіта» (інноваційний освітній центр).

Громадський бюджет має продемонструвати сумчанам, що влада підтримує їх ініціативність, що вони можуть впливати на розвиток свого двору, мікрорайону, міста  в цілому. Коли рішення, як використовувати бюджетні кошти приймають містяни, а влада створює для цього усі умови та втілює їх задуми у життя.

Ми стали одним з перших українських міст, де такий бюджет стартував. І намагаємося гідно тримати марку, використовуючи як міжнародний досвід, зокрема, польський, так й український. Наш власний досвід, як першопрохідців, є цікавим для інших громад нашої країни, його беруть за приклад за багатьма аспектами та напрямками. Тож працівники департаменту комунікацій та інформаційної політики допомагають представникам з інших міст, надають консультації, діляться своїми успіхами та проблемними питаннями. Водночас, навчаються й самі. Це сприяє популяризації власне нашого міста на теренах України та Європи.

Бюджет участі – циклічний щорічний процес, який має свої етапи, кожен з яких є важливий та впливає на результативність і успішність в цілому. Важливий показник – скоріше не кошти та кількість проектів, а той рівень довіри, комунікацій, взаємовідповідальності між сумчанами та владою. Тож намагаємося діяти у цьому публічно та прозоро. Звісно, що є труднощі, інколи важко вплинути на певну інертність, зашореність чиновників, або ж упередженість городян, але спільними зусиллями ми долаємо ці виклики.

Приємно спостерігати, як завдяки бюджету участі єднаються та змінюються буквально на очах цілі мікрорайони, наприклад, Добровільна, де вже реалізовано торік проект благоустрою, а нині – ще два на реалізації. І місцеві мешканці – як дорослі, так і діти – утримують газони та клумби, наводять лад на території, прибирають на майданчиках. Активна громадянська позиція людей, яка отримала такий інструмент впливу на розвиток території, єднає їх довкола спільної справи. І громада вже активно вирішує інші аспекти свого життя.

Велика відповідальність – на посадовців щодо реалізації проектів містян, і тут дієвим має бути не лише контроль на рівні використання бюджетних коштів, а й з боку громади, авторів, місцевих депутатів. І тут сумчани також не пасуть задніх, як і чиновники, які крок за кроком, вчаться зважати на такий контроль, дослухатися до городян.

Так, у 2017 році на реалізації були 10 локальних та 7 загальноміських проектів. З них реалізовано 15 – один перенесено на 2018 рік (парк Казка), один у Піщаному – доопрацьовуватиметься, хоча й по кільком іншим також є потреба у завершенні благоустрою.

Впровадження бюджету участі тримає на особистому контролі і міський голова (звітування, виїзди на місця).

У 2018 році вже реалізовано один проект – Фестиваль ідей «Суми майбутнього», який отримав схвальні відгуки сумчан і може стати традиційним.

Ключові досягнення:

  1. Поява нових лідерів та команд
  2. Участь сумчан з особливими потребами
  3. Мінімальна кількість проектів у бюджетних закладах
  4. Формування Координаційної ради з трьох гілок та прозоре і відкрите обрання представників від громадськості.
  5. Координаційна рада створює усі можливості для мешканців, аби максимальна кількість проектів дійшла до голосування.
  6. Зростання удвічі кількості сумчан, які взяли участь у голосуванні.
  7. Особиста зацікавленість та контроль за втіленням проектів громадського бюджету міським керівництвом та міським головою особисто.
  8. Посадовці вчаться дослухатися до думки сумчан.

 Виклики

  1. Перейти до моделі консенсусу, співпраці у рамках партиципаторного бюджетування
  2. Забезпечити максимальну делібералізацію процесу
  3. Активізувати громадський контроль за реалізацією проектів
  4. Систематизувати заходи з оцінки впровадження етапів громадського бюджету

Контакти

  • Моша Андрій
  • координатор громадського бюджету м.Суми
  •  gromad_budget@smr.gov.ua
  •  050-833-82-18
Share
Чи вважаєте цей матеріал корисним + Так 0  - Нi  

Коментарі

Андрій Моша   24 дні тому   #  

Інформація станом на І піврічя 2018 року

  •   Пiдписатися на новi
  •   Пiдписатися на новi

Мої активи

Нові можливості з ГУРТом!



 

Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.