Українське громадянство: нові норми і проблеми

До 2014 року українці особливо не фокусували увагу на громадянстві, але війна внесла свої корективи. Українське громадянство стало важливим питанням: з’явилися люди, які прагнуть його отримати, вони мають заслуги перед державою та/або потребують додаткового захисту, проте стикаються з труднощами при отриманні українського паспорту. Питання громадянства знову стало актуальним впродовж двох останніх місяців після внесення Президентом законопроекту №8297 - в суспільстві відбулося його активне обговорення.

Нагадаємо, подвійне (або множинне) громадянство – це ситуація, коли людина має одночасно громадянство двох або більше держав. При цьому кожне з них може вимагати від особи виконання всіх її цивільних обов'язків. Такий статус стає можливим у громадян тих країн, між якими укладено договір про подвійне громадянство, тобто про взаємне визнання обох громадянств. В такому разі обидві країни визнають за своїми громадянами наявність обох громадянств як рівноцінних, а «подвійні громадяни» - зберігають цивільні права обох держав. Наприклад, Велика Британія має такий договір з Канадою, Індією, Австралією і іншими, Франція - з Канадою, Португалія - з Бразилією, Іспанія - з низкою країн Латинської Америки. Що стосується другого громадянства (третього, четвертого тощо), то це ситуація, коли людина набуває друге громадянство без відома «первинної» держави, громадянином якої є спочатку. У відповідності до статті 4 Конституції України – в Україні визнається лише єдине громадянство. Але українцям не заборонено мати інші громадянства. Просто друге громадянство й документи, які його підтверджують, не визнаються українським законодавством і не діють на території України. Всі права та обов’язки, що пов’язані з українським  громадянством, не зникають при існуванні другого.

19 квітня 2018 року Президент України зареєстрував законопроект №8297, яким пропонується внести зміни до Закону України "Про громадянство України" щодо удосконалення окремих положень. Необхідність прийняття законопроекту, на думку його ініціаторів, полягає у тому, що останнім часом інститут громадянства використовується певними особами для вирішення власних цілей, що несумісні з національною безпекою України.

Цей законопроект викликав зауваження у правозахисних організацій та громадських активістів. Було підписане звернення керівниками та активістами кількох таких організацій, серед яких Тетяна Печончик, Таміла Ташева, Олександра Дворецька.

Правозахисники звертають увагу на те, що прийняття цього законопроекту суттєво обмежить шанси тих, хто прагне набути громадянство України, на позитивне вирішення цього питання, а українське громадянство мешканців Криму буде поставлене під загрозу. Участь у референдумі в Криму буде розглядатися як використання виборчого права іншої держави та підставою для припинення українського громадянства для кримчан. Об’єктивні умови, через які мешканці окупованих територій змушені були визнавати громадянство іншої держави, ставитимуть під загрозу їхнє українське громадянство і пов’язані з ним права і обов’язки.

«У разі якщо таку норму приймуть, під загрозою масового позбавлення громадянства України опиняться ті громадяни України, які залишилися в окупації і вимушені були звертатися до країни-агресора за отриманням медичних, освітніх послуг, соціального захисту тощо. Насильницька паспортизація громадян України в Криму російською окупаційною владою не може вважатися добровільною і є злочином, міжнародну відповідальність за який нестиме Росія. Також проект закону №8297 містить численні ризики виникнення випадків безгромадянства», - йдеться у зверненні.

«Зараз важко спрогнозувати, якої кількості людей можуть торкнутися нововведення (через те, що вони, наприклад, можуть бути застосовані вибірково), - коментує експертка Центру інформації про права людини Альона Луньова. - Якщо законопроект буде прийнято у тому вигляді, в якому він існує зараз, то майже всі мешканці окупованої території Криму опиняться під ризиком втрати громадянства України – а це близько двох мільйонів громадян. Крім того, певна категорія людей опиниться під ризиком безгромадянства, але кількість таких осіб важко оцінити (наприклад, це ті, хто з різних причин до сих пір має паспорт громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року)».

«Законопроект потребує уточнення та доопрацювання в профільних комітетах Верховної Ради України за участі правозахисних організацій та фахівців в сфері громадянства, - вважає Максим Тимочко, юрист Української гельсінської спілки з прав людини. - Очевидно, що законодавство України чітко визнає нікчемність набуття кримчанами громадянства РФ, а відповідно будь-які подальші дії громадян України мешканців Криму, як начебто громадян РФ (здебільшого під примусом прямим чи опосередкованим в умовах окупації) не можуть мати наслідком ураження в правах громадян України з Криму». Детально його позиція щодо законопроекту №8297 представлена в опублікованих тезах. Автор вважає, що проблема законопроекту, спрямованого загалом на підвищення національної безпеки країни, полягає у відсутності діалогу між владою та громадянами України на окупованих територіях, а також відсутності чіткої та прозорої політики держави Україна щодо окупованих територій та її мешканців.

Нагадаємо, що 2 травня 2018 року було подано також альтернативний законопроект №8297-1. Проте жодний документ наразі не прийнятий в Парламенті, обговорення тривають.

Share
Чи вважаєте цей матеріал корисним + Так 1  - Нi  

Коментарі

  •   Пiдписатися на новi

Мої активи

Нові можливості з ГУРТом!



 

Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.