Майдан. Музей.

Четверта річниця Революції Гідності… Суспільство вже давно живе своїм життям, а події, що відбувалися на київському Майдані та на маленьких майданах по всій країні, поступово відходять у минуле. Аби зберегти спогади, фото, усні історії та матеріальні свідчення тих подій, в Україні безперервно триває процес музеїфікації, до якого активно залучені громадські організації, активісти, безпосередні учасники Революції. Серед регіональних та локальних ініціатив окремо стоїть великий проект Національного Меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні - Музею Революції Гідності.

Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного Меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні - Музею Революції Гідності:

Зараз Музей Майдану не локалізований у конкретному місці. На жаль, попри наші зусилля, донині не маємо місця для влаштування експозиції, проведення заходів, зберігання унікальних артефактів. Наші предмети фондової збірки зберігаються у двох партнерських закладах: Музеї Івана Гончара та Музеї історії України у ІІ Світовій війні. Але вже визначене і затверджене місце, де буде фактично розташований наш меморіально-музейний комплекс – це Алея Героїв Небесної Сотні на колишній вулиці Інститутській. Зараз там розташована капличка, пам’ятний хрест, стела із світлинами Героїв, меморіальні знаки і котлован. Ця територія нещодавно помаркована як місце майбутнього комплексу.

Такий стан нас засмучує, але ми не складаємо руки. Адже, наприклад, у світовій музейній практиці є музеї, які можуть і не мати власного фізичного простору або колекції, але вони досить активні й затребувані суспільством.

Цього року ми провели понад 70 заходів. Наприклад, виставка «Відважні: наші герої» – мандрівний мультимедійний проект - була презентована у містах України: Києві, Львові, Івано-Франківську, Миколаєві та Херсоні. Наступного тижня проект помандрує у Каховку. Ця виставка презентувалася не тільки у музеях, а й в вищих навчальних закладах. Англомовна версія проекту була представлена в США, у Чікаго (протягом серпня-жовтня 2017), а також у Великій Британії (в Українському клубі та в Шотландському парламенті). Наші експонати нині представлені в Брюсселі – на виставці в щойно відкритому музеї Європарламенту – Європейському домі історії, розрахована на 2 роки.

Зараз на майдані Незалежності наша вулична виставка «Майдан: ландшафти пам’яті», відкрита 21 листопада. Там представлені і текстові матеріали, і світлини, і фейсбук-хроніка. Тому ми вже не віртуальний проект, не «музей-невидимка», як колись нас називали журналісти.

Крім, власне, виставок, діяльність Музею передбачає і культурно-освітні заходи, дискусії, круглі столи, лекції, екскурсії, програми для дітей. Є три основні державні дати, з якими пов’язані безпосередньо наші заходи, – це День Незалежності, День Гідності та Свободи (21 листопада) та День Героїв Небесної Сотні (20 лютого).

Нещодавно стартував міжнародний конкурс, що має визначити скульпторів, художників і архітекторів, котрі проектуватимуть фізичний простір нашого закладу. Передбачено дві номінації конкурсу – Меморіал і Музей. Переможця на створення Меморіальної частини комплексу буде визначено вже в лютому 2018 року, а музейної – у червні 2018-го. У музейній складовій плануємо створити так званий Дім свободи – простір для громадських ініціатив, експериментування, інноваційної творчості, арт-студій.

Принцип відкритості в роботі Музею є одним з основних. Ми співпрацюємо з багатьма громадськими організаціями. Власне, сама ідея створення Музею і перші експонати були передані активними учасниками подій Революції Гідності. Це і Мистецька сотня, і Бібліотека Майдану, і Пошта Майдану… Ми співпрацюємо з родинами загиблих на Майдані, зокрема з ГО «Родина Героїв Небесної Сотні», а також із групою поранених на Майдані, які є в організаційному комітеті з розвитку меморіально-музейного комплексу і в журі архітектурного конкурсу.

Заснування Музею – це успішний приклад співпраці «низових ініціатив» та влади. Активістами Майдану було зібрано близько 2000 експонатів - пропонували і більше, але не було місця, де їх зберігати. Це одна із наявних проблем - брак місця, простору. Інші проблеми, на які б я звернув увагу:

·  збереження артефактів і речей з подій на Майдані, які нині в приватних колекціях поступово втрачаються, за них необхідно дбати, надійно зберігати, аби з часом вони потрапили до Музею Майдану;

·  динаміка нашого розвитку зараз відчутна, сформовано команду, описується колекція, розгортається активна культурно-освітня і виставкова робота, відбувається конкурс, а коли був застій, довіра до нашого проекту з боку суспільства спадала;

·  потрібна консолідація зусиль всіх зацікавлених сторін для успішного втілення задумів щодо меморіально-музейного комплексу у життя; хоча ми зараз працюємо з багатьма ініціативами, але цього недостатньо для спільної дії;

·  і найважливіше: пам'ять про події Революції Гідності з часом і в умовах гібдридної війни розсіюється, спотворюється, свідомістю громадян маніпулюють політики, тож дуже важливо її зберегти, разом з емоціями, надіями, сподіваннями, позитивним досвідом і біллю втрат, аби не забути і не змарнувати життя, покладені на вівтар свободи і нашого майбуття.

 

Євгеній Сафар'янс, cтарший науковий співробітник Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні - Музею Революції Гідності:

Одним із завдань Міжнародного відкритого архітектурного конкурсу, який 23 жовтня 2017 р. оголосило Міністерство культури України, є вимога розробити проектну пропозицію меморіального простору на вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні. Організатором процесу конкурсного відбору було визначено компанію Hossbach Lehmhaus GbR, яка є світовим лідером з організації міжнародних архітектурних конкурсів. У конкурсі визначено 2 номінації: Меморіал Героїв Небесної Сотні та Музей Революції Гідності. Конкурс проводиться в два тури. З 23 жовтня по 10 листопада 2017 р. тривав період подання заявок на участь у конкурсі. Усього подано 65 заявок з 12 країн. Перший тур складається з декількох етапів: 1-й - подання конкурсних проектів - з 27 листопада 2017 р. по 19 січня 2018 р., 2-й - виставка конкурсних проектів - січень-лютий 2018 р., 3-й - громадське обговорення пропозицій - січень - лютий 2018 р., 4-й - засідання журі - 20 лютого 2018 р. - оголошення результатів 1-го туру.

Тому планування подальшого розвитку меморіального комплексу стане результатом спільних зусиль української громадськості та переможців міжнародного конкурсу.

Як відбувається залучення громадськості до обговорення? Проекти будуть розміщуватись на сайті конкурсу. Інформація також буде розміщена на сайті Музею. Кожен бажаючий зможе ознайомитись з ними й підтримати той проект, який сподобається. Ймовірно, інформація також буде розміщена на Майдані Незалежності, де з проектами зможуть ознайомитись звичайні перехожі. Таким чином вже організовували громадські обговорення попереднього конкурсу - "Територія Гідності".

Найбільше залучені до комеморації учасники Майдану, зокрема активісти громадських ініціатив: Євромайдан SOS, Самооборона Майдану, ВУМ, Пошта Майдану, Бібліотека Майдану та інші. Активну підтримку з вшанування пам'яті полеглих на Майдані надає ГО "Родини Героїв Небесної Сотні". Частина виставки "Майдан: ландшафти пам'яті" присвячена такому явищу, яке отримало назву "Фейсбук-революція". Соцмережі стали простором, в якому координували дії активісти в часи Майдану, а тепер з їх допомогою громадськість залучається до процесу комеморації.

Єдиний спосіб знизити рівень конфронтації українського суспільства - це проводити просвітницьку роботу, надавати громадськості достовірну інформацію(у тому числі про події Революції Гідності) й тим самим ліквідовувати колективні міфи. Це досить масштабна робота, а тому до цього процесу має долучатись держава. В Україні цими питаннями займається державна структура - Український інститут національної пам'яті. Йому підпорядковується Національний Музей Революції Гідності.

Анастасія Гайдукевич, завідувачка відділом музейної справи Українського національного інституту пам’яті:

Наразі Музей перебуває в етапі формування: його створено юридично, є структура і наявний колектив, але немає постійного приміщення, де можна було б робити експозиції. Після того, як зявиться приміщення, до створення експозиції буде максимально широко залучена громадськість.

Близько місяця тому був оголошений міжнародний архітектурний конкурс проектних ідей про те, як мав би виглядати Музей і меморіальна частина. В першому турі відібрали 35 конкурсантів, що вже отримали завдання. За методикою проведення цього архітектурного конкурсу передбачається ціла низка зустрічей із громадськістю для того, щоб обговорити конкурсне завдання, мету конкурсу, проекти, які були подані. В лютому 2018 р. буде обов’язково виставка всіх робіт, щоб громадськість могла бачити, які є пропозиції, і розуміти, за якими критеріями професійне журі відбирає той чи інший проект. Тобто конкурс проходить максимально відкрито.

Якщо говорити з позиції щоденної співпраці, то Музей має постійні контакти з громадою, тому що без людей неможливо зібрати історію. На сайті і Facebook-сторінці Музею є оголошення і номера телефонів, куди можна звертатися, якщо у когось є бажання поділитися спогадами, предметами, фотографіями і взагалі будь чим, що пов’язано з Революцією Гідності. Одним із напрямків роботи Музею та Інституту – є збір усних історій. Це означає пошук людей, які брали участь у подіях на Майдані, і запис їхніх історій без жодної корекції. Таких спогадів вже записано майже 2000, кожен спогад тривалістю по 4-5 годин. Це безцінні матеріали.

Проект усної історії був започаткований у 2014 році, так би мовити, за свіжими враженнями. Аналогічних проектів є кілька. Є проект, який реалізовується Українським інститутом національної пам’яті. Ці спогади зберуть і створять архів усних історій, до якого буде мати доступ будь-який дослідник, для того щоб аналізувати і робити висновки, переосмислювати ті події, які відбувалися. Також Інститут видає цикл книжок, які називаються «Майдан від першої особи». На минулому тижні був виданий вже третій випуск подібних спогадів. Він присвячений локальним майданам, які відбувалися в областях. Тому що дуже часто увага концентрується на київському Майдані, а про цілу низку майданів по усій країні забувають. Ці спогади дуже хочеться зберегти, тому ми запровадили такий підпроект, куди потрапляють історії власне регіональних майданів.

Ми співпрацюємо з регіональними музеями, адже їхні представники самі були учасниками революційних подій і могли порадити реальних людей, учасників і організаторів регіональних майданів. До речі, Музей Революції Гідності має цілу низку виставкових проектів навіть без постійного приміщення, і ці проекти зазвичай реалізуються за участі і сприяння місцевих музеїв. Пересувні виставки протягом року подорожують по всій Україні і не тільки.

Василь Рожко, член ГО «Музей Майдану»:

25 січня 2014 року, коли ще тривали події на Грушевського, до мене зателефонував мій колега і сказав: «Ми вже перемогли. Тепер думай, як це можна увіковічнити». Власне, так і постала ідея створення ГО «Музей Майдану». Ми допомагали у створенні Музею Революції Гідності, що зараз вже має статус національного.

Ми були першою сходинкою до появи музею – об’єднання музейників та активістів, учасників Революції Гідності. Ми були в Самообороні Майдану, і активна фаза діяльності ГО була до створення музею. Восени 2014 року з’явилися вже перші виставки, зокрема в Музеї Івана Гончара, а також за кордоном.

Я вважаю, що наше найважливіше досягнення і мета – не дати перетворити це все (тобто Музей) в політику. І наразі нам це вдалося. Варто пам’ятати, які були цінності у Майдану…

Окрім централізованої великої ініціативи по створенню Національного Меморіалу та Музею Революції Гідності, існують локальні і регіональні проекти, що спрямовані на збір даних про Майдан або осмислення та спогад тих подій.

Наприклад, музей «Територія терору» (Львів) в останні тижні листопада проводив ініціативу зі збору фото, зроблених на Майдані. Отримані світлини планують включити до майбутньої фотовиставки музею, присвяченої подіям Революції Гідності.

А от культурний стартап Pic.Pic реалізував незвичайний проект - аудіотур "Майдан. Прогулянка". «Це історія Маші, студентки Києво-Могилянської Академії. В ніч на 11 грудня 2013 року замість того, щоб готуватися до екзамену з історії радянського суспільства, Маша поїхала на площу захищати наметове містечко. Ми поїдемо разом із нею...», - йдеться в описі аудіотуру. Співзасновник проекту Євген Насадюк розповідає: "Ще на початку створення цього аудіотуру ми вирішили для себе, що не хочемо робити музейний експонат. Скоріше навпаки - вивести мову, пам'ять, тілесність з-за меж музеїфікації, виставлення на п'єдестал. Ми хотіли згадати ті відчуття солідарності, довіри та спробувати їх відродити тут і зараз".


Фото - 1, 2

 

Share
Чи вважаєте цей матеріал корисним + Так 2  - Нi  

Коментарі

Олександр Товмач   16 днів тому   #  

Вітаю!
>>
>> Я не претендую на участь в конкурсі проектів меморіалу Героїв Небесної
>> сотні. Але моя власна думка -така :
>>
>> 1.Будинок профспілок має бути збережений у своему історичному вигляді
>> з невеликими змінами.
>>
>> а) для цього його залізобетонну конструкцію повністю демонтувати.
>> б) в котловані збудувати максимально великий паркінг.
>> в) всі несучі конструкції будівлі виготовити з сталевого профілю.
>> г) відновити історичний фасад будівлі профспілок.
>> д) використати оздоблювальні матеріали фасаду таким чином,щоб створити
>> візуальну інсталяцію - міжвіконні проміжки в композиції блокитно-жовтих
>> вертикальних стрічок на темно- червоному загальному фоні фасаду будівлі
>> збираються до місця,де знаходьться башта електронного годинника.
>> ж) башту не відбудовувати,а натомість поставити ажурний Державний Герб
>> (тризуб) За тризубом змонтувати конструкції з двох рухливих кілець
>> жовтого та блакитного кольорів на кожному з кілець встановити маркер.
>> Таким чином,з перерахованих елементів конструкції отримати годинник.
>>
>> Меморіал.
>>
>> міжвіконні проміжки будинку профспілок починаючи з висоти 0.75 метра
>> розмістити барельефи всіх героїв небесної сотні та таблички з їх
>> іменами. Вище - мармурові таблички з викарбованими прізвищами всіх
>> загиблих у війні з РФ,та загинувших на захисті суверенітету України.
>>
>> 1/3 всіх приміщень будівлі що виходять вікнами на фасад перетворити
>> в музей. При цьому на екрані відвідувач споглядає запис ключових
>> подій на майдані в час Революції. Далі екрани,як рулети забираються
>> і відкриваються вікна і відвідувачі на контрасті бачать життя міста
>> - сьогодні. При денному освітленні розглядаеться експозиція кожного
>> приміщення.
>>
>> Решта будівлі забезпечує функціонування Федерації профспілок України.
>>

  •   Пiдписатися на новi
Ігор Алексєєв   11 днів тому   #  

Дуже красиво, цікаво читати. Якби це було оформлено як проєкт на конкурс, було би взагалі чудово.

  •   Пiдписатися на новi
Ігор Алексєєв   11 днів тому   #  

"не дати перетворити це все (тобто Музей) в політику" - дуже добре, якщо хоча би працівники музею принаймні мають такий намір.

  •   Пiдписатися на новi
  •   Пiдписатися на новi

Мої активи

Нові можливості з ГУРТом!



 

Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.