Що робити з бездомними тваринами: вирішують зоозахисники та догхантери

Побачити зграю безпритульних собак для жителя будь-якого українського міста – звичне явище. Навіть у столиці вони бігають всюди – й у спальних, і в промислових районах.

На жаль, часом трапляється так, що тварини проявляють агресію і нападають на людей. Їхня присутність на вулицях мінімально контролюється службами, які мають цим займатися, тож відповідальних знайти складно.

Нещодавно у місцевих виданнях Запорізької області, зокрема golos.zp.ua, з’явилася чергова новина про те, що 30 квітня 2017 року безпритульні пси напали на дівчину і покусали її. Найчастіше такі випадки нічим не закінчуються, максимум – локальним рейдом у місті, де трапилася пригода.

ЗООЗАХИСНИКИ

За справу беруться ентузіасти-волонтери і намагаються владнати питання самотужки, наприклад, влаштовують тварин із вулиць «в добрі руки», збирають кошти для приватних притулків, проводять акції на захист тварин. Представниця однієї із зоозахисних організацій Київщини Наталія Червінська розповіла про те, як вони працюють і з якими проблемами найчастіше зіштовхуються.

«Наша організація «Зоозахисники Арго» – це група волонтерів. Люди, які працюють абсолютно безкоштовно, бо переймаються проблемою безпритульних тварин. Найтяжче в нашій роботі – це брак грошей. Практично всі подібні організації не фінансуються. З урахуванням того, що в державі зараз економічний спад, охочих допомагати таким ГО обмаль. Але якщо в людини є бажання, можна звернутися до найближчої громадської організації, яка займається цим питанням. Ніхто не відмовиться від зайвих рук чи додаткових фінансів. Окрім того, діяльність громадських організацій із захисту тварин – це не лише безпосередня допомога тваринам. Це й робота зі школярами та населенням – просвітницькі лекції, кіно тощо; це й робота із ЖЕКами, виконкомами. І, звісно, створення притулків, заохочення людей до заснування міні-притулків. Спектр дій широкий».

ДОГХАНТЕРИ

Також серед серйозних проблем напряму пані Наталія виділяє байдужість населення до цієї ситуації та жорстоке поводження з тваринами, що насамперед асоціюється з діяльністю догхантерів.

В Україні рух догхантерів почав набирати обертів з 2010-2011 років. «Мисливці на собак» займаються стихійним винищенням бродячих тварин. Найчастіше вони вдаються до відстрілів та отруєння медикаментами. Свої дії пояснюють бажанням убезпечити себе та близьких від нападів та очистити міста від переносників хвороб і паразитів.

Догхантери не мають чіткої організаційної структури, а спілкування ведуть через Інтернет. У них є свої форуми, блоги, де вони обмінюються досвідом, домовляються про спільні акції. Як явище рух поширений в Росії, Україні та Болгарії. Його учасники роблять акцент на тому, що вони вбивають собак не заради розваги, а тому, що муніципальна влада не в змозі вирішити проблему бродячих тварин. Діють вони або автономно, або на прохання містян.

У 2011 році набув розголосу випадок, який стався у тодішньому Дніпропетровську (Дніпро). Тоді догхантер винищив велику зграю (понад 30 тварин), яка жила біля однієї з місцевих шкіл. Після того, як батьки дітей неодноразово скаржилися в різні служби і це нічого не дало, вони звернулися до догхантера.

Одним із найвідоміших українських догхантерів є Олексій Святогор. Він живе в Києві, але його діяльність добре відома не тільки в столиці. Святогор не лише активно закликає, зокрема в соцмережах, «очищати місто від тварин». Він пішов далі – став співзасновником Союзу журналістів-догхантерів. Себе позиціонує як адвокат, журналіст, зоозахисник, догхантер і називає благодійником та гуманістом.

У січні цього року на Святогора здійснили напад – у його поштову скриньку підкинули ручну гранату, яка здетонувала. Це не перший напад на чоловіка. Влітку 2016 року його автомобіль спалили просто на стоянці. Проте догхантера це не зупиняє. Він веде пропагандистську роботу, провокує та звинувачує зоозахисників, вихваляючись результатами своєї «роботи».

ДЕРЖАВА

Поки точиться війна між зоозахисниками та догхантерами, державні структури намагаються врегулювати питання захисту тварин. Зокрема, є Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження».

У статті 15 йдеться про те, що для бездомних тварин мають створюватись притулки:

«Притулки для тварин можуть створюватися органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, громадськими і благодійними організаціями та фізичними особами.

Притулки для тварин проводять свою діяльність за рахунок коштів їх власників, а також будь-яких інших не заборонених законом джерел.

Місцеві бюджети можуть передбачати кошти на створення притулків для тварин та відшкодування витрат притулкам по утриманню тварин незалежно від форм власності».

Про те, що робити з тваринами на вулицях, ідеться в статті 16: «Регулювання чисельності диких тварин і тварин, що не утримуються людиною, але перебувають в умовах, повністю або частково створюваних діяльністю людини, здійснюється методами біостерилізації або біологічно обґрунтованими методами, а в разі неможливості їх застосування – методами евтаназії». Детальніше із Законом можна ознайомитися тут.

Багато зоозахисників вважать стерилізацію виходом і стверджують, що так популяції тварин поступово зменшуватимуться. І хоча з 2000-х років програми «вилов-стерилізація-повернення в місця попереднього проживання» епізодично впроваджуються, вони не вирішують загальної проблеми. Догхантери цю ініціативу не підтримують, пояснюючи тим, що тварини все одно лишаються на вулицях і так само можуть нападати на людей. І продовжують відстрілювати та труїти псів.

Зараз Верховна Рада планує запровадити кримінальну відповідальність за жорстоке поводження з тваринами. До Кримінального кодексу може бути внесена норма, яка передбачає арешт до шести місяців за знущання над тваринами. Особлива відповідальність передбачається за такі діяння в присутності дітей: винні можуть бути позбавлені волі на строк від трьох до п’яти років. Якщо тварина внаслідок знущань помре чи покалічиться, винний може бути позбавлений волі на строк від п’яти до восьми років.

Експерти стверджують, що зараз на вулицях Києва бігають майже три тисячі безпритульних собак. У мерії підкреслюють: кількість бездомних тварин у столиці постійно зменшується. Дані офіційної статистики свідчать, що протягом останніх шести років їх кількість скоротилася в сім разів. Але це не дуже втішає. На жаль, за кількістю безпритульних псів Україна залишається одним із лідерів у світі.

Бездомні тварини на вулицях – показник того, що відповідні державні служби не можуть упоратися з проблемою. І хоча ми часто настільки звикаємо до собак чи котів у власних дворах, що просто не помічаємо їх або, навпаки, впізнаємо «постійних жителів», треба розуміти, що в такому сусідстві хорошого мало. Вирішити проблему за рік-два неможливо, адже вона комплексна, пов’язана з рівнем добробуту населення і не зникне внаслідок низки навіть найефективніших заходів. Проте, аби був результат, починати слід уже сьогодні. І цим має займатися держава, а не окремі ентузіасти.

Контакти

Чи вважаєте цей матеріал корисним? + Так 5  - Нi  

Коментарі

Ігор Алексєєв   позавчора   #  

Дуже цікава стаття. Особливо тим, що хоч трошечки оповіла про доґхантерів. ГУРТ пише про різних волонтерів, але про деякі їх катеґорії - не писав ніколи; звісна річ, через неоднозначне сприйняття у суспільстві.
Доґхантери, на мою думку і думку більшости людей, помиляються, але це - теж волонтери, і корисно знати, як влаштована їхня галузь.

  •   Пiдписатися на новi
Андрій Сиргинава   17 годин тому   #  

Які пропозиції для волонтерів, які допомагають цим тваринкам?
Як ця інформація по впливає на допомогу їм? Чи як завжди: бла бла бла, затронули проблему, і забули!?

  •   Пiдписатися на новi
  •   Пiдписатися на новi

Мої активи

Нові можливості з ГУРТом!



 

Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.