Аннали історії містять чимало інформації про безцінний внесок молоді та студентства в розгортання революцій як в Україні, так і в світі. Оксамитова революція в Чехословаччині, Революція на граніті в Україні, Травневі заворушення 1986 у Франції, повстання в Афінській політехніці, події на площі Таньаньмень у 1989 тощо, ініційовані студентами, призвели в подальшому до глобальних змін в історії країн. ГУРТ вирішив дізнатися, яка ж роль відведена в революції 2014 українському студентству і яким чином функціонували студентські самоорганізовані групи на Євромайдані.

Відлік організованої участі київських студентів у Євромайдані слід починати з 26 листопада 2013, коли студенти Києво-Могилянської академії оголосили загальноуніверситетський страйк і припинили навчальний процес. Протягом наступних днів до них приєдналися студенти інших вишів, які також стояли на позиціях необхідності студентського страйку й організованого загальностудентського спротиву. Мирна студентська акція, яку скептики охрестили «дискотекою» та яка була принципово аполітичною за своєю суттю, закінчилася зачисткою Євромайдану бійцями підрозділу Беркут.

Після подій 29 листопада, учасники страйкомів Євромайдану прийняли рішення про створення Студентської координаційної ради (СКР), головними завданнями якої стали координація студентів та захист їх прав в контексті загальнонаціональних суспільно-політичних зрушень.

Спочатку в штабі СКР було організовано комендатуру, кухню та охорону, а також гарячу телефонну лінію реагування на погрози студентам, створено студентський простір на Євромайдані та інформаційно-координаційний центр для забезпечення студентів оперативною інформацією. Проведено декілька студентських активностей – святковий концерт на День Святого Миколая, загальностудентську ходу проти "пакту Путіна-Януковича", зустрічі з учасниками Ініціативи 1-го грудня і студентами Ягелонського університету та інші. Також проведена велика кількість пікетів під будівлями суду, акцій на підтримку затриманих та проти несанкціонованих дій Міністерства освіти і науки по відношенню до студентів та викладачів-активістів.

Після невеликого затишшя студентської координаційної ради, студентство організувало нову активність - 27 січня на першому поверсі Українського дому розпочав свою діяльність Координаційний центр студентства та молоді (Студентська асамблея). До платформи увійшли страйкові комітети (Києво-Могилянська академія, Київський національний університет ім. Т.Шевченка, КПІ, Київський університет ім. Б. Грінченка, Національний університет ім. М. Драгоманова та інші), студентські профспілки, молодіжні громадські організації. Після зачистки Українського дому Беркутом, студентство залишилось без місця дислокації.

Час від часу, студентське революційне середовище реорганізовувалось, змінювало структуру та ключових осіб, змінювало місце дислокації, не завжди чітко та послідовно висловлювало спільну позицію (пересічному студенту було важко зрозуміти, яке з євро-студ-об’єднань є актуальним), проте залишалось на позиціях захисту прав та свобод студентства. Наразі студентство продовжує свою роботу: блокується будівля Міністерства освіти, в якій проводяться активності, продовжується агітаційна робота в ВУЗах, висуваються вимоги до МОНУ.

Підготувала: Аліна Кобенко