Україна свого часу вважалася флагманською країною Східного Партнерства, але сьогодні за багатьма показниками вона відстає від Молдови та Грузії. Про це йдеться в пілотному виданні Індексу європейської інтеграції країн Східного Партнерства, яке було презентовано 30 листопада в Познані (Польща) в рамках Громадського форуму Східного Партнерства.

Дослідження, результатом якого є видання, ініціювала та провела Європейська програма Міжнародного фонду ”Відродження”.

Результати пілотного етапу Індексу вказують на те, що Молдова досягла найбільших успіхів як у поглибленні контактів із ЄС, так і у внутрішніх перетвореннях. Другу сходинку посіла Грузія, яка опинилася попереду України у внутрішніх перетвореннях, а також в інституційному забезпеченні європейської інтеграції. Україна, хоч і посідає другу сходинку у сфері поглиблення контактів із ЄС, відстає від Молдови та Грузії у двох інших складових. Вірменія випередила Азербайджан і Білорусь, тоді як Білорусь опинилася на останньому місці.

Індекс також намагався простежити зв’язок між поглибленням контактів із ЄС, з одного боку, та здійсненням внутрішніх реформ – із іншого. Україна демонструє найбільший розрив між цими двома складовими порівняно з іншими країнами Східного Партнерства. Незважаючи на відносну розвинутість контактів із ЄС, Україні не вдалося досягнути значних внутрішніх перетворень.

Білорусь демонструє схожі результати: хоча ця країна відстає від інших у сфері контактів із ЄС, вона ще більше відстає у внутрішніх перетвореннях. Вірменія та Грузія теж демонструють значний розрив за цими двома складовими, але на користь внутрішніх перетворень. Іншими словами, незважаючи на відносно невисокий рівень контактів із ЄС, ці дві країни докладають зусиль до внутрішніх перетворень. Молдова й Азербайджан демонструють відносно співмірні результати за двома складовими.

Індекс європейської інтеграції країн Східного Партнерства щорічно оцінює процеси євроінтеграції в Україні, Молдові, Білорусі, Грузії, Вірменії й Азербайджані в порівняльній перспективі.

У межах Індексу розглядають три основні складові європейської інтеграції:

• глибина й інтенсивність зв’язків із ЄС на різних рівнях (починаючи від політичного діалогу й торгівлі та завершуючи секторальною інтеграцією та контактами між людьми);
• внутрішні перетворення у країнах Східного Партнерства, які наближують ці країни до стандартів і практик ЄС;
• інституційне забезпечення європейської інтеграції.

Кожна з цих складових містить низку секцій, які, у свою чергу, скомпоновано з низки розділів, питань і індикаторів.

Понад 30 експертів із країн Східного Партнерства та ЄС працювали над пілотним виданням Індексу з січня 2011 року, консультуючись із експертами з громадського сектору й інституцій ЄС. Зміст і методологію Індексу буде доопрацьовано на основі відгуків і пропозицій ширшої аудиторії. Перше повноцінне видання Індексу буде представлено у травні 2012 року. З того часу Індекс стане щорічним.

Для громадянського суспільства країн Східного Партнерства Індекс слугуватиме інструментом адвокації відповідних реформ. Він також сприятиме Європейському Союзу в запровадженні принципу “більше за більше” (більше підтримки й залучення у відповідь на здійснення реформ).