Фонд “Європа XXI”: життя в трансформаціях

PRоГОн цього тижня завітав до Фонду "Європа XXI". Про діяльність організації, її членів, досягнення, невдачі, членство в громадських радах, участь Фонду "Європа XXI" у Форумі громадянського суспільства Східного партнерства та ще багато цікавого і корисного ми дізнавалися в Галини Усатенко - президента організації. Пані Галина також є доцентом кафедри історії української літератури та шевченкознавства Інституту філології КНУ імені Шевченка.

Штаб-квартира "Фонду "Європа XXI" знаходиться неподалік станції метро «Університет», а саме: на  Бульварі Шевченка, 38, офіс 75. Найнеочікуванішим, що трапилося під час інтерв'ю, стало знайомство з попелястим котом на ймення Тінь, який є улюбленцем та постійним мешканцем офісу.

«Фонд «Європа XXI»: від зародження до сьогодення

Місія "Фонду "Європа XXI" в тому, якщо говорити широко і трохи піднесено, щоб сприяти розбудові громадянського суспільства, робити його більш професійним. Щоби всі ті зусилля громадських організацій були не стихійними, а виваженими, продуманими і, власне, фахово підготовленими. Для цього ми реалізуємо низку проектів, які спрямовані на дослідження розвитку громадянського суспільства в Україні, намагаємося сприяти культурі участі громадськості у формуванні політики, займаємося навчанням громадських активістів, молоді, посилення інституційної спроможності організацій,

Організація заснована 1998 року. На момент заснування організація була міжнародною. Двоє наших засновників вже працюють за кордоном. А один із співзасновників, Інна Підлуська, працює в Міжнародному фонді Відродження, вона вже не входить до нашої організації. Фонд "Європа XXI" має наглядову раду, до неї входять наші колеги з різних громадських організацій. Щороку проводимо зустрічі-наради, робимо перегляд роботи за рік.

Персональний склад організації налічує 7 осіб: я виконую функції президента організації, Радослава Чекмишева – координатор проектів, Юрій Шевченко – редактор сайту і координатор інформаційно-просвітницької роботи, Оксана Паращук – займається окремими проектами, переважно зоорієнтованими на східне партнерство, Лариса Дербакова – організаційна ділянка, Людмила Коваленко – бухгалтер, Ігор Зарванський – системний адміністратор і займається удосконаленням програмного забезпечення. Організація прийшла до думки, що під конкретні проекти доцільніше укладати окремі угоди з експертами, тренерами, волонтерами.

Якщо організовуємо масштабні заходи, то долучаємо волонтерів. Кілька років тому ми були місцевими координаторами П’ятої Асамблеї демократії (за сприяння Всесвітнього Форуму за демократію). Звичайно, в таких справах без волонтерів нікуди було подітись. Якщо це такі акції як Молодіжна школа «Вересень для молоді», то залучаємо значно меншу кількість волонтерів. Запрошуємо людей знімати все, допомагати в організації.

"Фонд "Європа XXI" зараз перебуває у стані трансформації. Хоча цей процес постійний, бо громадське життя не може бути аж надто стабільним. Раніше ми більше зосереджувались на дослідницькій роботі. Я та Оксана Паращук входимо до громадських рад при виконавчих органах влади, що зумовлює частково аналітичну та експертну роботу.

Нині ми бачимо необхідність у значно активнішій роботі на місцевому рівні, не з погляду Києва, а на рівні безпосередньої співпраці в регіонах. Наша організація все більше працює з молоддю регіонального рівня. Наприклад, на конкурс на участь у Молодіжній школі «Вересень для молоді» у вересні цього року подалося майже 150 осіб і значний відсоток – представники районних міст. Найближчим часом працюватимемо в Бахчисараї та в селещі Октябрське Красногвардійського району (АР Крим). Такий напрям роботи значно ефективніший, адже є потреба в сучасних знаннях, нових інструментах роботи в громадах, основах громадського лобіювання, практиці застосування Закону «Про доступ до інформації» тощо.

 

"Фонд "Європа XXI" про громадські ради і Східне партнерство

Кілька років тому ми робили дослідження про діяльність громадських рад в Україні, і нині є членами кількох з них. "Фонд "Європа ХХІ" є членом Громадської експертної ради при Українській частині Комітету зі співпраці Україна – ЄС; а також при Державному комітеті інтелектуальної власності та Міністерстві надзвичайних ситуацій.

З одного боку, громадські ради – це інструмент діалогу з владою і він є конче потрібним. Не зважаючи на різну міру ефективності, відбувається комунікація і забезпечується публічність. З іншого боку, на громадські ради громадськість покладає дуже великі сподівання, що вони буцімто будуть інструментом впливу на вироблення політики. Насправді, вони не є таким інструментом і впливати вони, як правило, не можуть. Ідеальним форматом їх функціонування – є ситуація, коли органи влади мали бути б зацікавлені в існуванні громадських рад і в їхній ефективній роботі, адже кожне рішення, яке приймає орган виконавчої влади, проходить апробацію через ГР і, виносячи це рішення на широкий суспільний загал, вже знаєш яку реакцію суспільства отримаєш. У наших реаліях вони створюються дещо інакше, і для влади - це більшою мірою формалізована одиниця. Хоч при більшості органах виконавчої влади громадські ради працюють, певне коло питань виноситься на обговорення, можна висловити свої пропозиції, але в більшості випадків вони не враховуються.

Разом з колегами беру участь у черговому Форумі громадянського суспільства Східного партнерства. Для мене це вперше. Працюю в IV Робочій групі - "Контакти між людьми". Я переконана, що це одна з найбільш ефективних платформ для роботи ГО і суспільства. Адже одна з тих ідей, які вкладалися в партнерство, – це контакти і вироблення спільних стратегій, бачення, може й проектів. Тому IV платформа мені видається найцікавішою. Сама ініціатива Східного партнерства чимось нагадує громадські ради, бо дуже багато покладають на неї сподівань, але поки не зрозумілий механізм реалізації. Можливо, цього року вона наповниться конкретнішим змістом.

В усіх учасників Форуму одне очікування – чим він наповниться, якою діяльністю. Поки не зовсім зрозуміло з якою метою, нічого реального ще немає. Було б цікаво, якби з’явилася можливість реалізації спільних проектів. Щоб це не було на рівні хтось кращий – хтось гірший, а щоби була робота над спільним питанням. Для прикладу, - неформальна освіта, мало хто знає, що з нею робити. Було б цікаво нарешті побачити в кого і як вона працює, які є способи узгодження її з формальною, з ринком праці тощо.

 

"Фонд "Європа XXI" про партнерів і фінансування

Переважно фінансування "Фонду "Європа XXI" здійснюється міжнародними фондами. Звичайно, треба віддати їм належне, вони намагаються бути мобільними, змінювати пріоритети, стратегії, проблематику. Чим далі тим більше бачу потребу вибудовувати модель внутрішнього фінансування організацій громадянського суспільства в Україні. Та поки що, крім надання навчально-тренінгових чи експертних послуг на індивідуально-домовленому рівні, це не легко втілити в життя. Звичайно, розширилось фінансування з бюджетів міст. Кілька років тому ми співпрацювали з КМДА. Реалізовували один проект і проводили тренінг по підготовці написання проектних заявок саме для київських організацій, яким КМДА виділяє кошти. Але часто ті організації, які фінансуються з місцевих бюджетів і здійснюють переважно соціальну допомогу, мало комунікують із іншими ГО, які фінансуються з міжнародних фондів і які займаються інституційним розвитком, адвокасі, зміною законодавства. Нашу організацію підтримують такі фонди як Національний фонд підтримки демократії (США), Фонд Чарльза Стюарта Мотта, Міжнародний фонд «Відродження» та інші.

Фінансування, звичайно, не стале. Рік на рік не приходиться. Іноді виграєш три проекти, іноді програєш. Завжди живеш у ситуації велосипеду, який їде вгору. Постійно мусиш крутити педалі. Я стараюсь, щоб організація впродовж року мала той мінімум, щоб забезпечити функціонування організації – плата комунальних платежів, зарплат, оренда приміщення… Це власне моя відповідальність. Але в Україні фінансування міжнародних фондів скорочується і це змушує ще й до всього шукати інші форми роботи та фінансування.

Тісно співпрацюємо з Українським незалежним центром політичних досліджень, з фундацією Суспільність, Лабораторією законодавчих ініціатив, ПАУСІ, Інтерньюз-Україна, фундацією регіональних ініціатив (зокрема Севастопольський, Закарпатський і Харківський осередки) – це наші партнери, з якими ми впродовж багатьох років виконуємо спільні проекти, працюємо в громадських радах. Також працюємо з колегами з інших міст, не тільки з Києва – з донецьким відділенням Комітету виборців України, молодою організацією «Фенікс» з міста Селідово (Донецька обл.), чернігівським АХАЛАРом, тернопільською Спілкою Молодіжного Самоврядування, бахчисарайським «Українським домом», Причорноморським центром політичних та соціальних досліджен, з проектом «Молодіжна варта» та багатьма іншими.

"Фонд "Європа XXI" про успішні та невдалі проекти

Реалізовуємо різні проекти. Свіже в пам’яті – це молодіжна школа «Вересень для молоді». Ми вважаємо, що це одна з дуже яскравих і ефективних подій. Позитивні відгуки молоді як підтвердження – для когось це змінило життя, хтось зрозумів як досягати поставлених цілей. В одному з сіл молодь хотіла побудувати парк і за допомогою цього проекту вони зрозуміли як спілкуватися з головою.

Складним і цікавим, але малоефективним став проект щодо сприяння зміни законодавства з реформування місцевого самоврядування в Україні. Ми свідомі, що така реформа це просто не те, що нагальна проблема, а давно перезріла в своїй актуальності. В співпраці з попереднім Кабміном було напрацьовано законопроекти. З теперішнім також була налагоджена співпраця. Ці законопроекти були взяті за основу для подальшої роботи. Потім знімають віце-прем’єра, і з’ясовується, що така реформа вже не є пріоритетом. Проектні зобов’язання ми виконали, але зосталося відчуття розпачу, що не досягнуто головного – реформи місцевого самоврядування і це дуже прикро. Тепер коли працюєш у різних регіонах, досліджуєш співпрацю молоді із їхньою місцевою владою, переконуєшся, що реформа місцевого самоврядування вкрай потрібна, і ми були до цього причетні і нічого, на жаль, не змінилося.

Ми маємо не фінансований проект з КНУ ім. Шевченка, а саме – з Інститутом філології. Проводимо академічні дискусії, їхнє загальне спрямування – діалог культур: Україна між Сходом та Заходом. Кожна дискусія – це певний аспект проблеми: питання центру периферії, питання перекладу як відображення ідентичності. Нам запропонували долучитися до цих дискусій. Фінансова складова відсутня, але ти настільки збагачуєшся, коли спілкуєшся з академічною, студентською спільнотою. Стає зрозуміло, що Україна об’єктивно, історично, де факто є між Сходом і Заходом. І вона не є межею, а в ній є і Схід, і Захід. Присутній і європейський елемент, і російський елемент культури, і політик, і ментальних складових. Тому в цьому є проблема і наразі в суто прагматичному векторі рясніє внутрішніми конфліктами. По межі важко ходити як по ниточці. Є спокуса йти в ту чи іншу сторону. Так, українці мають власну ментальність зі своєю домінантою індивідуалізму, свободи… Однак, наше життя реалізується в європейських демократичних цінностях. Для прикладу – полікультурність. Ця полікультурність для нас органічна, ми в ній живемо і до всього ж знаходимо способи безконфліктного існування (принаймні відсутні ті драматичні конфлікти, які мають місце в Європі). Це дає можливість говорити про значний прояв саме європейської ідентичності України. Питання політичних інтересів, вигод – це інше питання, але питання ідентичності – однозначне.

Післямова

Ви робите добру справу. Насправді потрібні комунікації і потрібно знати одне про одного. Більшість організацій громадянського суспільства інформують лише про себе, а ви даєте майданчик для багатьох. Ми на етапі, коли громадський сектор в Україні має добре розуміти хто що робить, де можна докласти зусилля, де можна посприяти якійсь кращій ситуації. А для цього потрібно знати один про одного, щоб не вигадувати велосипеда, знати міру власної доцільності роботи. Я за максимальну інформацію один про одного, вона буде корисною для всіх.

Розмовляла Євгенія Кравченко

Нагадаємо, ГУРТ у рамках PRоГОну минулого тижня завітав до Українського форуму благодійників та поспілкувався з Анною Гулевською-Черниш, директором УФБ, і Лесею Ярошенко, координатором інформаційних проектів.

Наступного тижня чекайте свіжий випуск PRоГОну. Долучайтеся! Пишіть про кого б Ви хотіли дізнатися більше, чий досвід Вам цікавий.

Матеріал підготовлено в рамках серії публікацій, присвячених висвітленню діяльності інститутів громадянського суспільства України проекту "Назустріч високим стандартам журналістики в громадському секторі України", який реалізується Ресурсним центром ГУРТ за фінансової підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.

Контакти

Чи вважаєте цей матеріал корисним? + Так 0  - Нi  

Коментарі

  •   Пiдписатися на новi

Мої активи

Нові можливості з ГУРТом!



 

Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.