Про свій досвід участі у воркшопі, що відбувся 6-7 жовтня 2017 року у Манілі, столиці Філіппін, розповідає Євген Полтенко, виконавчий директор Мережі правового розвитку.

«Сприяти верховенству права на національному та міжнародному рівнях і забезпечити всім рівний доступ до правосуддя»

Цілі сталого розвитку ООН

Ціль 16.3

Вітаючи всіх українських правників з професійним святом, хотів би поділитися враженнями від воркшопу, в якому на запрошення Open Society Justice Initiative взяв участь 6-7 жовтня 2017 у Манілі (Філіппіни). Організатори, Open Society Justice Initiative, сприяють забезпеченню прав людини та розбудовують правову спроможність для розвитку відкритих суспільств через судову практику, адвокацію, дослідження та надання технічної допомоги. Магістральною метою воркшопу було напрацювання аргументації для глобального розширення доступу до правосуддя, зокрема у цивільних справах, та управнення людей через дослідження їх правових потреб.

Команда учасників зібралася дійсно глобальна: крім нас із колегою – Артемом Мирошниченко з Української асоціації оцінювання, – до його роботи долучилися експерти з, власне, Філіппін, Індонезії, США, Непалу, Великої Британії, Монголії, Південної Африки, Австралії, Кенії, Аргентини, Мексики, Колумбії.

Першого дня з Артемом Мирошниченко мали нагоду представити досвід кількісного соціологічного дослідження з оцінки впливу роботи офісів Мережа правового розвитку правового розвитку (тоді вони ще мали назву «Центри правової інформації та консультацій») в рамках програми «Посилення правових можливостей бідних верств населення», яке у 2015 році проводилося у Волинській та Херсонських областях. Окрім результатів дослідження, познайомили колег з тим, як ці результати були застосовані практично для розробки Стратегії діяльності Мережі до 2019 року та поточних операційних планів, для впровадження нових напрямів роботи та «продуктів», підвищення впізнаваності Мережі у громадах, де працюють наші організації-учасниці. Тішить, що кейс України та її помітний прогрес у сфері надання безоплатної правової допомоги став одним із центральних прикладів, які обговорювалися під час воркшопу.

На початку другого дня увагу учасників повністю опанував професор Песко Плезенс (Pascoe Pleasence), живий класик, всесвітньо визнаний фахівець у сфері соціологічних досліджень правових потреб.

Професор узагальненив основні методологічні аспекти розробки, проведення та обробки результатів дослідження. Декілька нотаток:

• з правовими проблемами, зіштовхуються мешканці всіх країн світу без виключення, хоча головним чином – вразливі верстви;
• одні проблеми породжують інші і впливають не лише на відносини соціальні, а часто наслідком мають вплив на здоров’я людини, як фізичне, так і психічне;
• для різних людей релевантні різні рішення щодо допомоги, при чому, може так статися, що неправильно застосоване рішення може навіть ускладнити проблему;
• під час проведення досліджень, при спілкуванні з респондентами, краще уникати слова «правовий», це помітно впливає на якість отримуваних результатів.

Дискусія продовжилася у групах. Декілька з них мав нагоду фасилітувати.

Здається, «перевантажили» і «розклали по полицям» тони інформації. Заощаджуючи ваш час, окреслю лише дещицю:

• Масштаб і вплив правових проблем, їх специфічність і повторюваність.
• Які зацікавлені сторони залучати: державні агенції, неурядові організації, провайдери правової роботи, науковці та дослідники.
• Як відповідати на виклики: брак спроможності та ресурсів, методологічні вади.
• Як отримані результати дозволяють нам вибудовувати стратегії та розуміти, наскільки ми успішні на своєму шляху.
• Календарний план до 2020 року «вікон можливостей» для адвокування теми доступу до правосуддя у глобальному контексті.
• Можливості для окремих країн підтримати подальший прогрес. Зокрема, для України: через об’єднання ресурсів та зусиль всіх зацікавлених сторін адвокація проведння систематичних (бажано раз на кожні 2 роки) національних досліджень правових потреб. При цьому, як показує досвід господарів воркшопу, колег з Південної Азії, така консолідація ефективна, не лише всередині країни, а й на регіональному рівні.

Всі ці напрацювання дозволять доповнити методологічне керівництво Legal Needs Surveys and Access to Justice (Дослідження правових потреб та доступ до правосуддя), яке наразі розробляється Open Society Justice Initiative спільно з Організацією економічного співробітництва та розвитку. Узагальнюючи глобальну практику проведення досліджень, керівництво покликане популяризувати та надихати їх проведення на національних рівнях. Чекаємо на український переклад.

Соціологічні дослідження правових потреб населення, по суті, є аналогом маркетингових досліджень у приватному секторі. Так само як маркетингові, що є базою для приватних інвестицій, дослідження правових потреб є переконливим аргументом для інвестицій соціальних. Вони «продають» державі і суспільству ідею управнення людей, спонукають їх інвестувати у задоволення базових правових потреб. Тим самим, уможливлюючи на рівні національному досягнення змін, яких потребують люди. А так, як правові потреби виходять за формальні рамки суто сфери права, охоплюючи майже всі сфери життя (до прикладу, охорону здоров’я чи освіту), забезпечення доступу до правосуддя є пріоритетною, глобальною ціллю. Ціллю 16.3.