Луцьк — перше місто на Волині, де громадяни апробували інструмент місцевої ініціативи.

Це — спосіб членам територіальної громади запропонувати депутатам місцевої ради власний проект рішення до розгляду на сесії, уникаючи можливостей політичного забарвлення хороших ініціатив. В сучасних умовах це легітимний та дієвий спосіб громадської участі у діяльності місцевого самоврядування, можливість самостійно впливати на розвиток міста та розуміти, що від депутатів залежить не все.

Як реагує місцева рада Луцька на такі ініціативи членів територіальної громади, чи допускає мешканців до процесу управління містом і чи приносить це результати, читайте далі. 

Перша, проте не остання історія

Восени 2016 року громадська активістка з Луцька провела дослідження публічності комунальних підприємств обласного центру Волині. Завдання було дуже просте — за певними критеріями визначити, скільки даних про кожне з підприємств наявні у відкритому інформаціійномму просторі. Як виявилося, декотрі підприємства мали свої сайти, де можна було отримати інформацію від імен керівників установи до фінансових звітів. Інші натомість взагалі не мали ніякої присутності в інформаційному просторі, за винятком «бідної сторінки» на сайті Луцькради, де було прізвище, ім’я та по батькові керівника установи і адреса підприємства.

Результати дослідження були представлені загалу, зокрема, представникам комунальних підприємств та депутатам Луцької міської ради. Останнім було запропоновано на основі дослідження, запровадити єдиний порядок інформування про роботу комунальних підприємств. Це питання було поставлене на обговорення під час круглого столу.

«Такий захід був необхідним, аби легітимізувати процес впровадження Порядку і отримати публічну підтримку такого проекту рішення», — розповідає активістка, — Політична ситуація у раді постійно нестабільна. Тож, нашим завданням було запропонувати рішення, щодо якого не буде протиріч. Тому, окрім того, що воно не перетиналося з політичними інтересами, також потрібно було напрацювати цей проект рішення самостійно, без будь-якого депутата».

Активістами самостійно був підготовлений проект Порядку інформування про діяльність підприємств та закладів, що перебувають у комунальній власності Луцької міської ради, власний проект рішення та пояснювальна записка. Всі ці документи у строки встановлені Регламентом міської ради були зареєстровані до розгляду депутатами місцевої ради, пройшли відповідні комісії та винесені на розгляд сесії.

Законодавче регулювання

Існування інструменту місцевої ініціативи регулюється:

• п. 1 статті 9 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»: «1. Члени територіальної громади мають право ініціювати розгляд у раді (в порядку місцевої ініціативи) будь-якого питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування».

Окрім цього порядок подання місцевої ініціативи може бути визначений представницьким органом місцевого самоврядування або статутом територіальної громади з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Так, с. 28 Статуту територіальної громади м. Луцька також вказує на те, що:

«Лучани мають право ініціювати розгляд міською радою (у порядку місцевої ініціативи) будь-якого питання, віднесеного Конституцією та законами України до відання органів місцевого самоврядування».

Таким чином будь-які члени територіальної громади мають право подавати на розгляд місцевої ради місцеву ініціативу, а наявніть місцевих нормативно-правових актів щодо цієї ініціативи, визначає алгоритм та процедурні моменти її подання.

Так, проект рішення щодо публічності комунальних підприємств пройшов публічне обговорення, був висвітлений у ЗМІ та доступний у публічному просторі. Опісля згідно процедури, ініціативна група із трьох осіб реєструє заяву про бажання подати місцеву ініціативу. Згідно Статуту міста Луцька, місцева ініціатива повинна отримати підтримку не менше ніж 15-ти осіб під час зборів громадян.

Тож, аби все зробити згідно процедури, ініціативна група за тиждень повідомила Луцьку міську раду про проведення зборів громадян для обговорення та підтримки проекту місцевої ініціативи. На зборах був складений протокол та зібрані підписи із обов’язковим вказанням адреси проживання підписантів.

Усі ці документи: проект рішення із додатками, пояснювальна записка, протокол зборів із підписами були подані до секретаріату Луцької міської ради. Так, проект рішення був зареєстрований у проекті порядку денного Луцької міської ради й оприлюднений на сайті ради.

Рішення прийнято

Оскільки рішення отримало пубілічну підтримку від голів політичних фракцій, надія на його прийняття була великою. Тож, залишалося лише технічне питання — натиснути кнопочку «за».

Представники ініціативної групи мали намір виступити публічно перед депутатами, аби ще раз захистити проект рішення. Втім, на тій сесії депутати не затребували цього, а одразу проголосували. Так, більшістю голосів у Луцькій міській раді відбулася історична подія — був вперше реалізований такий інструмент місцевої демократії, як місцева ініціатива. Той момент, коли не депутати чи міський голова ініціювали проект рішення, а самі лучани.

Послідовники

Слідом за Луцьком не забарилися і ближні географічно міста. Так, у місті Ківерці шляхом місцевої ініціативи подали аналогічний проект рішення щодо публічності комунальних підприємств міста Ківерці. І це спрацювало.

У місті Рожище ініціативна група виявила бажання подати місцеву ініціативу щодо запровадження електронних петицій. Де-факто вийшло, що вони шляхом одного інструменту місцевої демократії запровадили інший. І, як ви вже здогадалися, й там ця ініціатива була успішно прийнята.

У місті Луцьку і надалі готуються і подаються проекти рішень у формі місцевої ініціативи. Не усі вони отримують підтримку на сесії місцевої ради, проте основне те, що — члени територіальної громади та органи влади працюють як рівноцінні партнери, спільно ініційовуючи позитивні зміни у місті.

Висновки

Як показує практика, елементарні знання своїх прав та невелика юридична грамотність громадян призводить до зміни порядку їх життя, встановлення нових правил і головне — використання своїх прав на участь, а саме — застосування інструментів місцевої демократії.

Досвід показує, що коли громадяни настирливо хочуть впровадження демократичних процесів на місцях, вони цього добиваються. В даному випадку Луцьк — це чи не найкращий приклад такої громадянської злагодженості та настирливості.

Ірина Гайдучик,

керівник Волинського ресурсного центру розвитку місцевої демократії

Довідково: Проект «Впровадження в Україні 10 принципів успішного залучення громадян до процесу прийняття рішень від ОЕСР виконується Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» в партнерстві з Регіональними ресурсними центрами з розвитку самоорганізації та місцевої демократії в Луганській, Волинській та Чернігівській областях. Проект спрямовано на підвищення рівня залучення громадян до процесу прийняття рішень на місцевому рівні та збільшення поінформованості населення про практики та можливості залучення до процесу прийняття рішень в чотирьох обласних центрах України. Оцінку рівня залучення громадян до вироблення міської політики розроблено на основі змісту «10 керівних принципів залучення громадян до вироблення політики ОЕСР».