Боаль створив Театр скульптур, як спосіб соціального перформансу, а Theatre Open Doors створили виставу, через яку покажемо вам щоденник маленької Лізи - жительки Луганської області, яка провела літо в укритті. Дата проведення - 9 березня 2018 року.

Навіщо говорити про війну?

В нашій країні йде війна, так-так, саме в країні. Не десь «там», а саме тут і зараз. Для тих, хто живе на «мирній» території війна майже не помітна, оскільки наші домівки цілі, а близькі люди живі. І ми звикаємо до цього.

Проте, в нашому просторі є й ті, хто живе в домах, в яких видно діри від куль, а смерть стала звичною частиною життя.

Нам важко говорити про те, як це жити в таких умовах, проте є та, хто буде говорити з нами через свій щоденник війни. Давайте послухаємо її голос разом?

В перший рік війни на кожному домі, по всій країні на стінах почали з’являтись однакові написи «Укриття». Вони вселяли страх за своє життя, хоча, по суті, несли в собі безпеку. Вони, наче, наближали війну, яка «десь далеко». А люди «десь» користувались «укриттям»: вони снідали, кохали, святкували свої дні народження та мирно спали в них. Це стало їх «безпечним місцем» у хаосі, який панував навколо. Однією з таких людей стала маленька Ліза Єфремова. Їй 12 років, вона починає вести щоденник про те, як проходить її літо в Луганську, коли на вулиці йде війна. Theatre Open Doors зачитають цей щоденник, щоб почути дитячий голос з «Укриття».

Коли: 9 березня 2018 року, 15:00 - 17:30.

Де: книгарня Довженко книги.кава.кіно (м. Голосіївська, вул. Васильківська, 1)
Вхід вільний.