•  

Любов Паливода: «Як справжня західноукраїнська жінка я вмію абсолютно все»

Рубрика «Обличчя сектору» покликана розповісти читачам ГУРТа про справжні цінності, ідеали, переконання, думки й вчинки лідерів провідних українських організацій громадянського суспільства. Цього разу ми поспілкувалися із незалежними експертом, засновницею і президентом однієї із найстарших громадських організацій України – Творчий центр ТЦК – Любов’ю Паливодою.

Будучи математиком не тільки за освітою, але й за складом розуму, пані Любов не буде довго говорити про себе й філософствувати. Натомість, радо розповідає про навчання та роботу. Що портал ГУРТ дізнався про Любов Паливоду та її пріоритети, читайте нижче.

ПРО ЖИТТЄВІ ЦІННОСТІ

У професійному й родинному житті Любов Паливода орієнтується на низку цінностей: порядність, відповідальність, дотримання слова й взятих на себе зобов’язань. «Я не тільки сповідую ці принципи, а й впроваджую їх. Намагаюся виконувати все, що пообіцяла, цінувати свій і чужий час, відповідати за слова й вчинки», – говорить пані Любов. Своїми сильними сторонами вважає знання галузі, в якій працює, хороші навички менеджменту й організованість. Про слабкі воліє змовчати.

В побуті пані Любов, не зважаючи на постійну зайнятість, теж вимоглива: «Вдома в мене дуже чисто, завжди наготовлено й усе лежить на своїх місцях, – констатує Любов Паливода і додає: – З професійного на родинне життя переносяться відповідальність і принциповість. Дуже важко відділити одне від іншого. Хоча я майже ніколи не плутаю особисте з професійним: на роботі я займаюся роботою, а вдома – домашніми справами».

Любов Паливода раз на тиждень обов’язково відвідує батьків і щовечора з ними говорить. Вона переконана: треба любити те, що робиш, і бути від цього в захваті. «Громадська діяльність нелегка, але як на мене, вона дає багато свободи. Ми можемо самі ставити собі мету, визначати завдання, досягати їх, вчитися, але для цього треба володіти дуже високим рівнем самоорганізації», – так визначає пані Любов рецепт успішного громадського діяча.

ПРО ПЕРШІ КРОКИ В ГРОМАДСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Любов Паливода закінчувала 8-10 класи в республіканській фізико-математичній школі-інтернаті при Київському державному університеті, куди потрапила, успішно склавши два тури іспитів і пройшовши великий конкурс. Після цього вступила в КДУ на факультет кібернетики.

Отримавши диплом, пані Любов разом із чоловіком на два роки переїхала в Улан-Уде (Бурятія), де викладала програмування в Східно-Сибірському технологічному інституті та у вільний час – в малій академії наук. Потім, після повернення в Київ, працювала в інституті зв’язку старшим науковим співробітником, але задоволення від роботи не отримувала.

У цей же час Агенство міжнародного розвитку США запускало новий проект технічної підтримки «Розвиток неурядових організацій в Україні, Молдові та Білорусі». «Я почала працювати там на посаді помічника з адміністративної роботи, – згадує Любов Паливода. – Через два місяці мене зробили керівником тренінгового, а потім – грантового напрямку. На той час ми першими проводили тренінги в Україні. Створили групу тренерів. І саме ця група, коли закінчився проект, прийняла спільне рішення продовжити діяльність, але вже в своїй організації. Так у березні 1996 року був зареєстрований Творчий центр Каунтерпарт».

«Я продовжила роботу в громадському секторі, тому що стало цікаво. Були люди, які виросли в цьому проекті й вирішили об’єднатися, використовуючи отримані знання й навички. Звісно, можна було ходити від проекту до проекту, що теж непогано. Але цікаво було створити саме щось українське. І лише після реєстрації благодійного фонду я зрозуміла, що багатьох навиків не вистачає. Саме тому вступила до Міжнародного інституту менеджменту і в 1999 році отримала диплом магістра з бізнес-адміністрування», – обґрунтовує зміну фаху Любов Паливода.

ПРО НАВЧАННЯ В США

У 2001 році пані Любов виграла стипендію на отримання докторського ступеню в Rutgers – державному університеті штату Нью-Джерсі, США. Про цей досвід вона розповідає із особливим ентузіазмом.

«Американська система освіти дуже відрізняється від нашої. Там треба ходити на заняття, виконувати домашні завдання, брати певну кількість кредитів, складати іспити і лише потім розпочинати роботу над докторською дисертацією. За час навчання я взяла 16 курсів. З кожного треба було зробити, як мінімум, одне або два дослідження й прочитати купу літератури. Це дуже серйозна і важка робота», – розповідає Любов Паливода.

Протягом навчання в Сполучених Штатах вона також була членом Європейської мережі PhD студентів із NGO-менеджменту. Відвідуючи збори Мережі, пані Любов добре відчула різницю і між європейською та американською системами освіти: «Люди, вступаючи на PhD в Європі, беруть тему і залишаються «наодинці» з нею, лише час від часу спілкуючись зі своїм науковим керівником та іншими студентами. У мене ж було для них багато корисних рекомендацій».

Під час написання дисертації пані Любов досліджувала та аналізувала фактори, які впливають на спроможність благодійних фондів надавати послуги, визначення їх економічної вартості та загальне сприйняття благодійності. «Я зробила PhD за три роки й дев'ять місяців, із них 2,5 роки брала класи. Потім повернулася в Україну й тут уже проводила дослідження. А в 2006 році захистила дисертацію», – зауважує Любов Паливода.

Отримання докторського ступеню розширило кругозір: «Навіть якщо я добре не знаю теми, я роблю дослідження, знаю, де взяти літературу, куди піти, на що звернути увагу, як правильно вибудувати процес, як переконатися в тому, що результати дослідження є дійсними, надійними, достовірними».

ПРО КРИТИКУ

Математик всередині підказує Любові Паливоді, що до всього треба ставитися критично. Але поряд із цим пані Любов щиро зізнається: критику сприймала боляче, але додає: «Я все одно її люблю, адже все, що дозволило рухатися вперед, стало таким завдяки критиці. Коли із кимось зустрічаюся вперше, люди часто говорять: «Знаємо про вас і чули багато хорошого». А я у відповідь запитую: «А що чули поганого? І що можна змінити з того, що ви чули?». Мені завжди цікаво, що, на думку людей, можна було зробити по-іншому».

Крім того, Любов Паливода часто використовує не тільки в професійному, але й в особистому житті інструменти моніторингу й оцінки, покликані покращити менеджмент, удосконалити знання, побачити, де є якісь пробіли. «Важливо не сприймати критику до себе особисто, відрізняючи, коли критикують те, що ти робиш, від того, коли критикують тебе. Це дає змогу рости як фахівець. Коли ж критику сприймаєш на свій рахунок, відразу стаєш в «стойку» й уже не можеш сприймати адекватно, а значить – розвиватися. Коли ми вперше зробили оцінку в організації, у звіті нічого поганого не було, але там мали місце деякі зауваження. Тоді мені треба було із собою поговорити й внутрішньо прийняти рекомендації. Й, коли я їх прийняла, поділилася з усіма, це допомогло нам вирости. Ми запровадили філософію, що ростемо на критичних зауваженнях, а не тільки коли нас гладять по голівці», – згадує Любов Паливода.

Сама ж пані Любов полюбляє критикувати і, посміхаючись, зауважує: «Часом від мене доброго слова не дочекаєшся. Але мені хочеться, щоб люди навколо мене розвивалися. Тож я не те, що критикую, а якщо вони хочуть, даю свої рекомендації і побажання, що можна було зробити краще».

ПРО ПРОЕКТИ, ЯКИМИ ПИШАЄТЬСЯ НАЙБІЛЬШЕ

Зважаючи на великий досвід роботи в громадському секторі, Любов Паливода дійсно має, чим пишатися. Але особливе місце в її списку займають проекти Творчого центру ТЦК, протягом яких команда працювала на місцевому рівні з громадами, навчала їх, як використовувати демократичні інструменти й працювати з владою.

Ще один особливий проект у біографії Любові Паливоди – проект «Гідна Україна». «В його рамках із 2007 року ми досліджували й визначали, де «вузькі місця» в корупції. Наприклад, в зовнішньому незалежному тестуванні чи при вступі дітей до вищий навчальних закладів. Також ми працювали з ОГС задля покращення їхніх навиків роботи із владою, щоб вони не боролися, а співпрацювали з нею. Тоді ми досягли хороших результатів, де організації і влада дійсно навчилися краще взаємодіяти. Коли ОГС із нашою підтримкою виконували проекти, влада дивувалася і констатувала, які класні продукти вони випустили. Одного разу під час дослідження в Полтавській області місцевий прокурор сказав, що чекає результатів, адже це для нього дорожня карта, де зарита корупція. Завдяки «Гідній Україні» ми змогли змінити багато законодавчих актів на різних рівнях. Всі пишаються Законом України «Про доступ до публічної інформації», а наш проект витратив 10 місяців на його підготовку, працюючи з коаліцією із восьми організацій», – розповідає Любов Паливода.

ПРО ПОТОЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ

Пані Любов – експертка ОБСЄ і долучалася до підготовки Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні. В результаті її та інших експертів робочої групи запросили до складу Координаційної ради з питань розвитку громадянського суспільства при Президентові України.

«Як людина, яка робить багато досліджень і аналітики стосовно функціонування громадського сектору, я розумію певні обмеження, які є, і куди треба рухатися, щоб їх подолати. Тому я обрала там для себе окремі питання, на яких хочу сконцентруватися і просунути якимось чином», – розповідає про участь у Координаційній раді Любов Паливода.

Зокрема, пані Любов цікавить організаційна спроможності ОГС, підвищення ролі ОГС в наданні послуг, а також соціальний і економічний вплив громадянського суспільства в Україні. Саме ці три аспекти вона намагається лобіювати усіма доступними способами.

«У нас традиційно вважається, що ОГС переважно займаються громадянським представництвом, тобто вони «воюють» із владою, щось від неї вимагають, моніторять. Хоча насправді традиційніше, коли ОГС допомагають владі і є продовженням її рук у роботі з населенням. Населенню не завжди потрібно, щоб за нього боролися. Часто треба просто елементарні послуги – чи то інформаційні, чи соціальні, чи транспортні, чи консультативні. Кожного року ми робимо USAID Sustainability Index, який чітко показує, що як раз ця функція в українському суспільстві дуже погано розвинена», – аргументує свою точку зору Любов Паливода.

Стосовно правильного розуміння обсягів ринку і впливу, що здійснює громадянське суспільство в Україні, то тут, за переконанням Любові Паливоди, допоможе тільки повна реорганізація обліку діяльності ОГС. «У більше, ніж 80-ти країнах існує прийнята на рівні ООН система обліку впливу організацій громадянського суспільства. Її розробив Джон Хопкінс. Ця система дозволяє порахувати соціальний і економічний вплив громадянського суспільства на ВВП країни. У деяких країнах такий вклад є вищим за 10%. Для мене дуже важливо, щоб ми також почали вимірювати ці показники», – ділиться своїми пріоритетами пані Любов.

ПРО ВІЛЬНИЙ ЧАС

Не зважаючи на брак вільного часу, Любов Паливода намагається не забувати про свої хобі: «Я, як справжня західноукраїнська жінка, вмію абсолютно все: і вишивати, і в’язати, й шити. Останнім часом більше читаю. Люблю зустрітися з друзями, поговорити. Крім того, обов’язково 2-3 рази на рік мушу відвідати якісь нові місця. Я веду нотатки, які нові міста, країни відвідала цього року. Навіть якщо є можливість поїхати туди, де я вже була, намагаюся цього не робити, а вирушати на пошуки нових вражень».

Контакти

Чи вважаєте цей матеріал корисним? + Так 9  - Нi  

Коментарі

Остап Вегнер   111 днів тому   #  

Молодець!

  •   Пiдписатися на новi
  •   Пiдписатися на новi

Мої активи

Нові можливості з ГУРТом!



 

Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.