•  

Вікімедіа Україна: «Нас об’єднала ідея вільного поширення знань і вільної культури»

Щодня Вікіпедія полегшує наше життя. Ця енциклопедична база знань успішно поповнюється завдяки діяльності ГО «Вікімедіа Україна». У рамках рубрики PRоГон команда щирих прихильників руху вільної культури та  знань розповіла ГУРТу про різноманітність своєї діяльності та те, чому кожному з нас варто стати вікіпедистом.

Вікіпедія та ГО «Вікімедіа Україна»: перші кроки та сьогоднішні досягнення

Вікіпедія  – загальнодоступна вільна багатомовна онлайн-енциклопедія, створена в 2001 році у США. На сьогодні вона містить 291 мовний розділ та є шостим найвідвідуванішим сайтом у світі. Станом на початок 2016 року добровольці з усього світу створили більше 38 млн. статей.

Українська Вікіпедія сьогодні  це близько 654 480 статей. Перша з них з’явилася 30 січня  2004 року, автором якої був Юрій Коваль із Японії. «Це була маленька стаття на один абзац, після якої вже у квітні того ж року волонтери підготували першу тисячу статей. Спочатку створювали заготовки матеріалів, з яких було видно, що українська Вікіпедія вже існує», - розповів про початок української Вікіпедії Ілля Корнійко, голова правління ГО «Вікімедія України».

Ілля був одним із трьох найактивніших користувачів 2005 року. Сьогодні разом із ним Вікіпедію щомісяця редагує близько тисячі активних користувачів. Дописувачі та редактори Вікіпедії – люди різного віку, з різних куточків України, з різними інтересами.

Роль «Вікімедіа Україна»: місія організації та робота вікіпедистів

Про технічну інфраструктуру Вікіпедії у всьому світі – функціонування серверів у дата-центрах і розвиток програмного забезпечення – дбає неприбуткова організація «Фонд Вікімедіа» у США. Фонд також надає фінансування організаціям в інших країнах, що мають статус офіційного представництва. Українським представництвом є ГО «Вікімедіа Україна», засноване  активними дописувачами та редакторами української Вікіпедії у  2009 році під час однієї з вікізустрічей із метою популяризації знань.

«Місія Вікіпедії – зібрати всі доступні людству знання. Можна просто сидіти і спостерігати, як певні люди щось дописують у Вікіпедію, а можна їх активізувати. Власне це ми і намагаємося робити»,  уточнює завдання ГО «Вікімедіа Україна» Анна Хроболова, менеджерка проектів організації.

«Наша команда лише організовує деякі проекти для того, аби поповнювалася кількість вільних знань – статті, світлини, відскановані книжки, оцифровані аудіо-/відеозаписи тощо. Наша роль не є керівною чи вирішальною, вона радше координаційна», – розповідає Юрій Булка, заступник голови Правління, відповідальний за освітню програму Вікіпедії, про діяльність ГО «Вікімедіа Україна»

Команда: рівні права та вільні ідеї

Члени ГО «Вікімедіа Україна» не мають інших важелів впливу щодо наповнення української Вікіпедії. Понад 40 адміністраторів сайту обираються спільнотою вікіпедистів шляхом голосування, без вказівок «згори». За словами Іллі Корнійка, більшість активностей, що стосуються української Вікіпедії, виконують «рядові» вікіпедисти, які не є членами ГО «Вікімедіа України».

Усіх, кого об’єднує ГО «Вікімедіа Україна» описав Андрій Бондаренко, співзасновник і перший голова правління ГО «Вікімедіа Україна», український композитор і піаніст:  «Серед нас є фанати «вільних ліцензій», які добре знають юридичні тонкощі авторського права і можуть багато розповісти про такі речі як, наприклад, «свобода панорами»; є люди, які особливе задоволення отримують від виявлення порушень авторських прав у Вікіпедії і їх вилучення; і навпаки – фанати поширення знань, які весь свій вільний час приділяють написанню статей або фотографуванню цікавих об'єктів, чи запису музичних творів. Є люди, які в проекті вже 10 років, і, звісно, ті, хто нещодавно долучився».

Учасники ВікіКонференції (Київ, 2016) / Автор: BioDasha, CC BY-SA 4.0

Активізація поширення знань: освітня програма та вікіекспедиції

Щоб зробити знання доступними для всіх, ГО «Вікімедіа Україна» проводить освітню програму, залучаючи до написання статей в українську Вікіпедію викладачів, студентів і школярів. «Кожного дня в українській Вікіпедії і без цього з’являється понад 100 статей. Освітня програма сама по собі не буде генерувати таку кількість матеріалу. Проте її цінність полягає у тому, що статті, котрі напишуть студенти, будуть унікальними у зв’язку з вузькопрофесійною тематикою. Крім того, досвід редагування Вікіпедії розвиває у дописувачів уміння аналізувати інформацію, відрізняти факти від оцінок чи припущень, самостійно формулювати власну думку, не вдаючись до плагіату», – пояснив відповідальний за освітню програму Юрій Булка.

У світі впродовж 2005-2015 років до освітньої програми Вікіпедії загалом долучилося 47 000 студентів, що написали близько 148 835 статей. У рамках освітньої програми ГО «Вікімедіа Україна» уклала меморандуми з одинадцятьма вищими навчальними закладами України.

Для зацікавлених студентів та викладачів, які потім навчатимуть інших студентів дописувати та редагувати Вікіпедію, досвідчені вікіпедисти проводять віківишколи. Спершу команда ГО «Вікімедіа Україна» проводила одноденні заходи на 1-2 години. Проте згодом члени організації більш комплексно підійшли до питання просвітництва. «Участь в ознайомчому заході не забезпечує того, що люди дійсно почнуть редагувати Вікіпедію. Вишкіл спрацьовує ефективніше, коли він організований із конкретною метою під конкретну аудиторію. Зважаючи на велику кількість інформації, краще організовувати кілька зустрічей», – зазначив Юрій Булка.

Ще одним способом активізувати нових вікіпедистів є організація вікіекспедицій – краєзнавчих подорожей Україною. У рамках проекту, який стартував у 2011 році, відбулося вже понад 40 вікіекспедицій. Під час подорожей учасники створюють фото-, аудіо-, відеоматеріали для завантаження у Вікісховище і подальше додавання їх у статті проектів Фонду Вікімедіа, пишуть та покращують статті у Вікіпедії про відвідані об'єкти. Крім того, вони налагоджують зв’язки з місцевими органами влади, громадськими організаціями, активістами. «Наша організація може відшкодувати певні кошти, наприклад, за дорогу, тим людям, які в рамках експедиції можуть задокументувати певний матеріал для Вікіпедії», – уточнив Юрій Булка.

Популяризація класичної музики та збереження українських пам’яток

Музикознавець за освітою Юрій Булка цінує напрямок діяльності ГО «Вікімедіа Україна» з популяризації української класичної музики. «Після отримання дозволу на використання записів музики українських композиторів ми викладаємо їх у статтях Вікіпедії. Таким чином класична музика, якої раніше не було онлайн, відкрита для широкого загалу», – розповідає Юрій про основний результат напрямку.

Вікіпедія наповнюється фотографіями завдяки фотоконкурсам. Цього року ГО «Вікімедіа Україна» організувала конкурси «Вікі любить пам’ятки» та «Вікі любить Землю». Нещодавно стартував Конкурс наукових фотографій, який триватиме до 28 жовтня 2016 року. Принцип роботи фотоконкурсів на прикладі «Вікі любить пам’ятки» пояснив Ілля Корнійко: «Ми надаємо учасникам конкурсу список культурних пам’яток. За цим переліком люди фотографують пам’ятки і надсилають нам. На сьогодні є фотографії 36% пам’яток з нашого списку. Йдеться про близько 28 тисяч пам’яток».

Джерело

Труднощі: охорона пам’яток та їхній перелік

Члени команди «Вікімедіа Україна» розповідають, що держава не має повного державного реєстру пам’яток. Щоб дізнатися про понад 150 тисяч пам’яток національного та місцевого значення, потрібно писати запити в місцеві органи влади. Члени команди зазначають, що вже написали декілька сотень запитів протягом 5 років. «Завдяки зусиллям наших волонтерів список «Вікімедіа Україна» містить половину пам’яток культурної спадщини – 75 тисяч. Це лише 50% від наявних пам'яток, але це найповніший та найбільший список, що існує в Україні», – поділився успіхами організації Леонід Овчаренко, член організації, волонтер, адміністратор розділу Вікіпедії українською мовою.

У Вікіпедії є фотографії вже зруйнованих пам’яток. На думку Леоніда Овчаренка, такі фотоконкурси, як «Вікі любить пам’ятки» дозволяють закарбувати в історії зображення певної пам’ятки. «Фотографування пам’яток дозволяє привернути увагу до жалюгідного стану, у якому зараз перебувають пам’ятки культури та історії в Україні», – додав активіст.

Інтелектуальна власність: свобода панорами та вільні ліцензії

Із пам’ятками пов’язане питання інтелектуальної власності. Зокрема, вікіпедисти активно виступають за впровадження так званої «свободи панорами» в Україні. Свобода панорами – це можливість фотографувати, знімати на відео, замальовувати та іншим способом фіксувати зовнішній вигляд об'єктів, захищених авторським правом, які знаходяться у відкритих для вільного доступу місцях або є видними з таких місць, тобто будівель, пам'ятників, мостів, інтер'єрів станцій метро тощо. «Наше законодавство дозволяє відтворювати твори архітектури та мистецтва лише задля висвітлення поточних подій. Отже, близько 90-100% користувачів Інтернету порушують авторське право, – розповів Леонід Овчаренко. – Цю проблему можна вирішити шляхом прийняття закону про «Свободу панорами», який не вбачатиме у вільному поширенні фотографії якоїсь пам’ятки порушення авторського права». Свобода панорами існує вже у 83 країнах світу, зокрема у більшості країн ЄС, у США, Росії та Японії.

Усі світлини, котрі користувачі завантажують на сайті Вікіпедія, є вільними до поширення на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Share-Alike 4.0. «Вільні ліцензії не могли б існувати, якби не було авторського права. Вони є певною надбудовою, – зазначає Юрій Булка. – Вільні ліцензії дозволяють використання, поширення твору, створення похідних продуктів – переклад, адаптація тощо». І хоча у фотоконкурсах є переможці, у певному сенсі переможених немає. «Усі світлини додаються до блоку вільного користування. За таким механізмом ми працюємо в усіх напрямках. Ми орієнтовані на те, щоб будь-яка людина могла користуватися вмістом Вікіпедії та сестринських проектів», – прокоментував Юрій Булка. Цікаво, що сам сайт Вікіпедія не містить рекламних банерів і працює завдяки добровільним пожертвам тих, хто вважає корисним його існування.

Плани: боротьба з труднощами та вдосконалення просвітницького напрямку

Крім звичних просвітницьких напрямків діяльності, активісти «Вікімедіа Україна» планують продовжувати боротьбу за «свободу панорами» в Україні. У Верховній Раді України зареєстрований розроблений волонтерами законопроект №1677, що дозволяє вільно створювати та розповсюджувати зображення чи відео творів образотворчого, ужиткового мистецтва, архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва, що знаходяться у громадських і публічно доступних місцях, без потреби отримувати дозвіл у архітектора (скульптора). «Вікімедіа Україна» планує зробити юридичну експертизу цього законопроекту. Це питання є дуже важливим для нас, адже часто організатори фотоконкурсів не можуть обрати переможців, адже формально вони порушують законодавство України. До того ж конкурсні світлини не можуть зберігатися у Вікісховищі, де правила щодо авторського права набагато жорсткіші», – зазначив Леонід Овчаренко.

В організації також виникла потреба шукати нові шляхи реалізації освітньої програми в Україні. Юрій Булка вважає, що з метою ознайомлення людей із принципами функціонування Вікіпедії, доцільно буде створити онлайн курси. «Вікіпедисти –волонтери, розкидані по різних містах України. Інколи важко зібрати всіх разом. Натомість, онлайн курси допомогли б долучитися до нас більшій кількості людей».

Мотивація: якісні стандарти життя

Мотивація у кожного з активістів ГО «Вікімедіа Україна» різна. В організації лише три людини працюють на неповний робочий день. Для решти, у тому числі і керівних органів, робота над проектами ГО «Вікімедіа Україна»  волонтерська діяльність. У звичному житті ці люди працюють програмістами, бібліотекарями, піарниками, займаються науковою діяльністю. Їх об’єднує ідея вільного поширення знань, вільної культури.

Хоча особиста сторінка користувача у Вікіпедії може бути повністю анонімною, неважко здогадатися, що за нею ховається культурна особистість. «Культура здатна впливати на суспільство, його рівень життя тощо. Вона впливає на самооцінку та самоповагу. Культурна людина не буде красти чи кидати сміття на дорозі, адже вона має вищі стандарти в житті», – розповів Юрій Булка, один із тих, хто своєю діяльністю впроваджує ці стандарти у життя.

Підготувала Оксана Полулях

Контакти

Share
Чи вважаєте цей матеріал корисним + Так 1  - Нi  

Коментарі

Ігор Алексєєв   412 днів тому   #  

"держава не має повного державного реєстру пам’яток" - дуже цікаво, коли він з'явиться.

  •   Пiдписатися на новi
  •   Пiдписатися на новi

Мої активи

Нові можливості з ГУРТом!



 

Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.